Емоційно-експресивна лексика на позначення назв осіб у романі Люко Дашвар «РАЙ.центр»

Abstract

У статті досліджено емоційно-експресивну лексику української мови, яка є важливим складником системи виражально-зображальних засобів художніх текстів. Зокрема схарактеризовано експресиви на позначення назв осіб на матеріалі роману сучасної письменниці Люко Дашвар, чиї твори нині стали справжніми бестселерами. Виділено семантичні групи емоційно-експресивної лексики на позначення осіб за їхніми зовнішніми ознаками та внутрішніми якостями, рисами характеру, суспільним становищем, родинними зв’язками тощо. Проаналізовано використання іменників на позначення осіб, що репрезентують емоційно-експресивну лексику та відповідно класифіковано їх залежно від маркування в лексикографічних виданнях: вульгарні, лайливі, зневажливі, іронічні, фамільярні, жаргонні, зменшено-пестливі, згрубілі, розмовні. Звернено увагу на можливість уживання лексем у переносному значенні, у зв’язку з чим розглянуто метафоризацію як важливий засіб емоційності мовлення. Виявлено лексеми зі зменшено-пестливими суфіксами, які набувають у творі не пестливого, а зневажливого або іронічного відтінку. Досліджено експресиви, які мають декілька стилістичних маркувань. Доведено, що значно підсилюють експресивний ефект висловлення епітети, особливо якщо вони також належать до маркованої лексики. З’ясовано зміни в лексичному значенні певних експресивів упродовж розвитку мови та визначено їхню стилістичну роль. Зроблено висновки, що використані емоційно-експресивні лексеми з різною додатковою конотацією найточніше передають мовлення персонажів роману, яке є віддзеркаленням реальної мовної ситуації в суспільстві. Уживання емоційно-експресивних лексем для характеристики осіб сприяє більш інтенсивному вираженню почуттів, емоцій, створює колорит невимушеності, простоти, викликає в читача певні уявлення й асоціації.