Типологія дейксису в українському епістолярії

Abstract

У пропонованому дослідженні здійснена спроба встановлення типології дейксису в епістолярному дискурсі. Вивчення дейксису як категорії комунікативної лінгвістики і прагматики уможливлює вияв його функцій в організації мовленнєвої взаємодії комунікантів, що полягають, зокрема, в координації особистісних, просторових, часових та інших характеристик складників мовного процесу. Дейксис в епістолярії втілюється через універсальні категорії – адресант/адресат (мовець, адресат), простір, час. У межах пропонованого дослідження охарактеризовано такі типи епістолярного дейксису: персональний (рольовий), просторовий, часовий та просторово-часовий.