Візуальна новела «Крайзер Сингулярності» у дискурсі ф’южн літератури

Abstract

Нова епоха серйозно ставить питання про подолання етапу писемності і відходу від фонетико-алфавітного фіксування смислів за допомогою слів до більш складних способів передачі інформації у вигляді знаків візуального, аудіального, усно-письмового кодів та їх (завдяки універсальному протоколу оцифровки) інтерференції. Новітні явища в сфері писемності (поступове зникнення авторучок, розвиток усно-письмових гібридів, поширення додатків, що забезпечують все більш складну обробку, анімація, трансформування зображень і створення полікодових повідомлень, а також соціально значущі ефекти переходу в епоху постграмотності і надграмотності) показують, що початкове уявлення про літературу може кардинальним образом змінитися. Це призведе до неминучої трансформації самої суті мистецтва слова – його зміни мистецтвом художньої комунікації в новій полікодовій упаковці. Так, з’являються нові літературні ф’южн жанри, які є гібридами найрізноманітніших засобів творчого смислотворення.