Корекція лексичних умінь у молодших школярів із порушеннями мовлення на уроках читання в умовах інклюзії

Abstract

У статті розглядаються методологічні основи корекції лексичної складової мовлення молодших школярів із тяжкими мовленнєвими порушеннями на уроках читання, обґрунтовано зміст розробленої експериментальної методики. Визначено принципи, напрямки, завдання корекції лексичних умінь та навичок молодших школярів. Автором здійснено аналіз операцій та етапи формування навичок читання у молодших школярів. Визначено, що лексична робота проводиться на різних етапах роботи з текстом. Розкрито напрямки корекційно-попереджувального та розвивального процесу, спрямованого на вдосконалення лексико-семантичних умінь у молодших школярів в умовах інклюзії, а саме: формування розуміння та використання різних значень слів, формування лексичної системності та організації семантичних полів, формування розуміння лексичних та лексико-стилістичних засобів та прийомів увиразнення змісту художніх творів. Автором визначено та схарактеризовано завдання здійснення лексико-семантичної роботи, що реалізуються на уроках читання в початкових класах. Встановлено, що реалізація окреслених завдань неможлива без урахування психофізіологічних (врахування структури дефекту, використання в якості опори для навчання компенсаторних можливостей та структур мовленнєвої діяльності) та психолого-педагогічних (наочності, доступності, послідовності, систематичності, індивідуального підходу, корекційної спрямованості навчання та виховання) принципів. Розкрито теоретичні положення, що були покладені в основу методики корекції лексичної сторони мовлення у дітей молодшого шкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Схарактеризовано вимоги до підбору мовленнєвого матеріалу щодо корекції лексико-семантичних умінь у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзії, а саме його відповідність до програмових вимог з розділу «Читання» у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, наявність лексем у зоні актуального або найближчого розвитку дитини з урахуванням доступності, інтересів, головних видів діяльності. Зазначено, що підвищення ефективності корекційного навчання учнів визначеної категорії неможливе без урахування віку, рівня інтелектуального розвитку, здатності учнів до засвоєння знань, уміння поєднувати спостереження з власним досвідом.