Характеристика процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн ЄС

Abstract

Метою статті є аналіз процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі та їх порівняння з іншими країнами Європейського Союзу, що дозволить оцінити місце держави в європейському освітньому просторі та сформувати подальші перспективи розвитку. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації в Європі був Болонський процес, а приєднання до нього національної системи вищої освіти Польщі започаткувало реалізацію на державному рівні загальноєвропейської політики розвитку. Визначено основні передумови інтернаціоналізації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Проаналізовано рівень міжнародної студентської мобільності в країнах Європейського Союзу. Встановлено, що Польща є активним учасником інтернаціоналізації, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій і специфіки національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів. На основі дослідження процесів інтернаціоналізації вищої освіти Польщі на фоні країн Європейського Союзу відзначено, що вони відповідають загальноєвропейським тенденціям і наслідують найкращі світові тренди в цій сфері. Встановлено, що частка іноземних студентів у вищих навчальних закладах цієї країни складає 3,86% від числа зарахованих, що є значно нижчим за середнє значення по країнах Європейського Союзу (10,86%). За результатами аналізу загальної кількості іноземних студентів у приймаючих державах визначено, що Польща входить до найбільш численної класифікаційної групи (від 20 до 100 тис. осіб) та має основний контингент студентів з України, Білорусі, Індії, Чехії, Норвегії та інших країн. Узагальнено певні напрацювання та практики, які характерні для польської системи вищої освіти в порівнянні з країнами Європейського Союзу. Привернуто увагу до проблем та викликів, з якими стикаються учасники інтернаціоналізації. Сформовано комплекс заходів, спрямований на ефективний розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти в Польщі, який має бути реалізовано на різних рівнях управління (національному та університетському), що дозволить підвищити конкурентоспроможність країни на ринку освітніх послуг.