Жанрова своєрідність фільму Дені Вільнева «Той, що біжить по лезу 2049»

Abstract

Сучасні технічні можливості кінематографу надають потужний інструментар відтворення авторської реальності у найдрібніших деталях. Жанрова форма фантастики дозволяє створювати модель світу, в якій певне дискусійне соціальне явище подається в максимально напруженій фазі своєї екзистенції, і таким чином відбувається його своєрідна художня апробація і рефлексія. У цьому полягає одна з найважливіших функцій фантастики – прогностична. У центрі авторського уваги творців фільму «Той, що біжить по лезу 2049» – дослідження людської природи, пошук відповідей на питання, які складові формують людину як феномен, що таке людяність, як відбувається самоідентифікація? Фільм є художнім дослідженням основоположних моральних та філософських питань суспільства майбутнього у контексті стрімкого розвитку генної та біоінженерії.