“Маленька самотня людина в нічному місті”: урбаністика в стилі нуар у сучасному українському детективі

Abstract

Нуар є одним із найбільш популярних явищ масового мистецтва ХХ століття, він репрезентований кінематографічними та літературними версіями. Жанрові конвенції нуару включають образ мегаполісу як “камінних джунглів”, “темного міста”, що постає в нічному освітленні. У сучасному детективі риси нуару та неонуару представлені у творах Андрія Кокотюхи, Андрія Куркова, Олексія Волкова, Алли Сєрової. Романи Андрія Кокотюхи “Живий звук” та “Пророчиця” насичені міськими топосами, що формують простір небезпеки для героя, слідчого й жертви злочинного світу. Урбаністика в стилі нуар дає автору змогу реалістично відтворити кримінальне середовище, зрощеного зі світом бізнесу, політики, правоохоронних структур. Герой – від початку чужий у міській структурі, самотній і незахищений владою або системою, якій служить, апріорі приречений ставати лузером, сприймається як символ абсурду урбаністичного способу життя.