Пісочна терапія як інструмент психоемоційної підтримки дітей в умовах війни: теоретичні засади та практичні орієнтири

Abstract

У статті розкрито теоретичні засади та практичні орієнтири застосування пісочної терапії як інструменту психоемоційної підтримки дітей в умовах війни. Обґрунтовано актуальність методу в контексті травматичного досвіду, пережитого дітьми внаслідок воєнних подій, вимушеного переміщення та втрати відчуття безпеки. Висвітлено концептуальні основи пісочної терапії, її місце серед арттерапевтичних підходів, механізми впливу на психіку дитини – сенсомоторну регуляцію, символізацію переживань, відновлення контролю та формування самоефективності. Проаналізовано її значення у зниженні тривожності, подоланні емоційно‑поведінкових порушень, опрацюванні травматичного досвіду, а також окреслено вимоги до організації терапевтичного простору, етичні стандарти та професійну роль фахівця. Наголошено на потенціалі включення пісочної терапії в діяльність освітніх і соціальних закладів як ефективного, травма‑чутливого методу психологічної підтримки дітей у воєнних і поствоєнних умовах.