Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей корекційної роботи з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення. У роботі обґрунтовано актуальність своєчасної діагностики та корекції ФФНМ у дошкільному віці, оскільки порушення фонематичного слуху, звуковимови, фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу можуть ускладнювати подальше оволодіння читанням, письмом і соціальну адаптацію дитини. У теоретичній частині проаналізовано фонетико-фонематичну складову мовлення дітей дошкільного віку, значення, завдання й етапи корекційної програми для занять із дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, а також модель логопедичної роботи з дітьми п’ятого року життя з ФФНМ. Розкрито особливості розвитку фонематичного слуху, фонематичного сприймання, артикуляційної моторики, звуковимови, словникового запасу та зв’язного мовлення в дітей цієї вікової групи. Емпіричне дослідження проведено на базі ЗДО (центр розвитку дитини) № 3 «Дивосвіт» Конотопської міської ради Сумської області. Вибірку склали 10 дітей віком від 5 до 6 років, вихованців спеціальної групи для дітей з функціональними труднощами. У роботі використано теоретичні методи аналізу й синтезу науково-методичної літератури, емпіричні методи аналізу документації, анкетування, спостереження, бесіди з батьками, констатувальний і формувальний педагогічний експеримент, а також методи математичної обробки експериментальних даних. За результатами дослідження розроблено та апробовано комплексну корекційно-розвивальну програму, спрямовану на подолання фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей п’ятого року життя. Програма поєднує традиційні логопедичні методики з ігровими й творчими прийомами, передбачає розвиток артикуляційної моторики, корекцію звуковимови, формування фонематичного слуху, навичок звукового аналізу та синтезу, розширення словникового запасу й розвиток зв’язного мовлення. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів логопедами, вихователями закладів дошкільної освіти та батьками для своєчасної й ефективної корекції мовленнєвих порушень. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Експериментальне дослідження проведено на базі ЗДО (центр розвитку дитини) № 3 «Дивосвіт» Конотопської міської ради Сумської області. У дослідженні взяли участь 10 дітей віком від 5 до 6 років. Список використаних джерел містить 58 найменувань.