Методика спеціальної силової підготовки студентів-пауерліфтерів у підготовчому періоді

Abstract

В статті описано методику спеціальної силової підготовки студентів-пауерліфтерів у підготовчому періоді. Головною умовою створення раціональної методики розвитку їх силових здібностей є аналіз показників, які обумовлюють прояв максимальної м’язової сили. Її рівень, який виявляється спортсменом, залежить від багатьох чинників: фізіологічного поперечника м’яза, співвідношення м’язових волокон, що швидко скорочуються, до загального їх числа, кількості задіяних рухових одиниць, синхронізації діяльності м’язів-синергістів, своєчасного залучення м’язів-антагоністів тощо. Силові здібності в конкретних рухових діях обумовлені біомеханічною структурою руху. Дослідженнями підтверджено, що при повторному тестуванні в звичайних умовах коливання сили не перевищують 3-4%. При цьому, чим вище клас спортсмена, тим більш вагому роль для досягнення спортивних результатів відіграють його психічні можливості, значно впливаючи на рівень функціональних проявів. Методика спеціальної силової підготовки пауерліфтерів у підготовчому періоді, запропонована в цьому дослідженні, багато в чому залежить від методики обліку факторів змагальної надійності. Завдання аналізу полягало, зокрема, у виявленні сутності факторів змагальної надійності та визначенні на цій основі їх інтерпретації, нерівномірність у розподілі факторних навантажень. При складанні тренувальних планів, як в експериментальній, так і в контрольній групах ураховувалась варіативність навантаження за обсягом, інтенсивністю і підбором вправ. Параметри тренувального навантаження в програмах експериментальної та контрольної груп не мали відмінностей за кількістю підйому штанги й інтенсивністю. Інтервал тривалістю два місяці між контрольними випробуваннями відповідав адаптаційним процесам в організмі спортсмена.