Трансформація ментальних установок як фундамент особистісної ефективності у суб’єктів навчання

Abstract

У роботі обґрунтовується трансформація ментальних установок як необхідний етап підвищення особистісної ефективності суб'єктів навчання. Спираючись на концепцію К. Двек, здійснено аналіз переходу від «фіксованого мислення» (сприйняття здібностей як константи, уникнення помилок, стратегія самозбереження) до «мислення зростання» (сприйняття зусиль як шляху до майстерності, цінність зворотного зв'язку, подолання обмежувальних переконань). Розкрито зв'язок ментальних установок із самоефективністю (А. Бандура), метакогнітивними стратегіями (Дж. Хетті) та суб'єктивною цінністю навчання (А. Вігфілд). Наголошується, що розвиток рефлексивної позиції та усвідомлення ірраціональності обмежень є ключовим механізмом звільнення когнітивної енергії для саморозвитку.