Особливості формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей з різними формами дислалії

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей старшого дошкільного віку з різними формами дислалії. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в контексті значення усного мовлення для пізнання, спілкування, емоційно-особистісного розвитку та соціальної адаптації дитини, а також в умовах сучасних воєнних викликів, які підсилюють потребу в підтримці мовленнєвого й психоемоційного розвитку дошкільників. У теоретичній частині проаналізовано поняття усного мовленнєвого висловлювання, підходи до класифікації дислалії в сучасній логопедії, а також значення усного мовленнєвого висловлювання в логопедичній діагностиці та корекції при дислалії. Усне мовленнєве висловлювання розглянуто як багатокомпонентне утворення, що охоплює мотиваційно-комунікативний, смисловий, лексико-граматичний, фонетико-фонематичний і просодичний компоненти. Емпіричне дослідження проведено на базі Комунального закладу дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради. Для досягнення мети використано теоретичні методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукових джерел, а також емпіричні методи: педагогічне спостереження за спонтанним мовленням і комунікативною поведінкою дітей, логопедичне обстеження усного мовлення за комплексною психолінгвістичною схемою, аналіз продуктів мовленнєвої діяльності, бесіди з батьками й педагогами, педагогічний експеримент. За результатами дослідження розроблено та апробовано корекційно-розвивальну програму формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей старшого дошкільного віку з різними формами дислалії. Програма спрямована на розвиток зв’язного, змістовно насиченого, граматично оформленого й емоційно виразного мовлення, поєднуючи роботу над звуковимовою з формуванням смислової організації висловлювання, розширенням словника, розвитком мовленнєвої мотивації та впевненості дитини у власних комунікативних можливостях. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів учителями-логопедами, фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, вихователями та практичними психологами закладів дошкільної освіти. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 109 сторінок, основний обсяг — 88 сторінок. Список використаних джерел містить 54 найменування. Робота містить 2 таблиці, рисунки відсутні, 1 додаток. Практична база дослідження — Комунальний заклад дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради.