Сучасні особливості розвитку персоналу підприємств

Abstract

Статтю присвячено дослідженню процесу розвитку працівників підприємств готельного та туристичного сектору України. Визначено, що основними елементами системи розвитку персоналу готельних та туристичних підприємств є його навчання, професійна адаптація, службово-професійне просування кадрів, планування і управління діловою кар’єрою, робота з кадровим резервом, мотивація трудової поведінки, оцінка роботи персоналу (включаючи атестацію персоналу і оцінку кандидатів на вакантну посаду). Вказано, що одним з компонентів кадрового потенціалу підприємств готельного та туристичного сектору є освіта. Як показує практика, у сучасному світі більшість працівників обслуговуючого персоналу готелів та туристичних підприємств країни не мають спеціальної освіти, не володіють навичками роботи із сучасними технологіями та підходом роботи в готелях і туристичних фірмах, ні знаннями з психології і етики роботи з гостями. Узагальнено основні етапи процесу навчання персоналу підприємств готельного та туристичного сервісу. Акцентовано увагу на важливості професійної адаптації та мотивації. Виділяють два напрями професійної адаптації: первинна, адаптація молодих співробітників, які не мають досвіду професійної діяльності (як правило, це випускники навчальних закладів), вторинна, адаптація співробітників мають досвід професійної діяльності і змінюють об’єкт діяльності або свою професійну роль. У сучасних умовах побудова системи мотивації має базуватися на наступних складових: система персональної та командної відповідальності, що забезпечує напрям зусиль працівників на досягнення стратегічних цілей організації; система матеріальної мотивації, що дозволяє управляти задоволенням матеріальних потреб співробітників; система нематеріальної мотивації, спрямована на управління задоволеністю потреб персоналу у навчанні, професійному та кар’єрному зростанні. Узагальнено завдання, що вирішуються у процесі планування та управління діловою кар’єрою. Система розвитку персоналу повинна у пріоритеті вирішувати не тільки завдання підвищення кваліфікації та перепідготовки, а й формування єдиної культури всередині організації, вироблення єдиних стандартів якості роботи, створення кадрового резерву, запобігання втраті накопичених знань і розриву технологічного ланцюжка при підготовці співробітників, утримання цінних працівників через кваліфіковану систему мотивації.