Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння життєстійкості у вітчизняній та закордонній психології, охарактеризовано психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб, а також розкрито роль стресостійкості та соціальної адаптації у збереженні особистісної стабільності в умовах вимушеного переселення. Визначено психологічні чинники, що впливають на рівень життєстійкості внутрішньо переміщених осіб, та проведено емпіричне дослідження її особливостей. На основі аналізу результатів дослідження обґрунтовано необхідність розробки програми розвитку життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Розроблено та впроваджено програму розвитку життєстійкості, а також здійснено аналіз ефективності її впровадження. Доведено значущість цілеспрямованої психологічної роботи з розвитку життєстійкості як важливого чинника адаптації, саморегуляції та збереження психологічного благополуччя внутрішньо переміщених осіб.