Мотивація як педагогічний чинник розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій в навчальній і позанавчальної діяльності
Вантажиться...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
У статті виявляється значення мотиваційного чинника в структурі соціальної активності особистості та його роль в активізації соціальної активності представників соціономічних спеціальностей в системі освітніх впливів під час навчання у ЗВО. Визначаються психологічні, педагогічні, культурологічні та соціологічні аспекти дослідження інтерактивних механізмів розвитку соціальної активності в контексті новітніх психолого-педагогічних напрацювань у сфері професійної освіти та точки ефективного педагогічного впливу на ці процеси. Обґрунтовуються параметри дослідження мотиваційного чинника як змістового елемента структури розвитку соціальної активності особистості та методика емпіричного дослідження мотивів участі/неучасті майбутніх фахівців соціономічних професій у позанавчальній соціальній активності. За результатами емпіричного дослідження визначено найбільш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, комунікативно-експансивний, нетворкінгу, мотив самореалізації та кооперативний/колабораційний) та найменш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (респектно-репутаційний, егоцентричний та економічний). Виявлено латентні фактори: а) «Мотивації до росту та розвитку» (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, мотив самореалізації, кооперативний, комунікативно-екпансивний, альтруїстичний, професійно-тренінговий); б) «Компенсаторні мотиви» (охоплюються мотиви пошуку поваги і визнання, економічний, егоцентричний, мотив впливовості, каузації). Аналізом показників мотивації неучасті виокремлені латентні фактори: а) «Демотиватори» (мотиви «Економічної незацікавленості», «Відсутності здібностей», «Автономності», «Гальмування адміністрацією ініціативи студентів», «Трудової зайнятості», «Формалізму»); б) «Відволікаючих/ конкурентних мотивів» (мотиви «Зайнятості іншими справами», «Романтичних стосунків», «Центрованості на професійній освіті».
Опис
The article reveals the importance of the motivating factor in the structure of social activity of the individual and its role in activating the mechanisms of social activity development of future socionomy specialists representatives in the system of educational influences during the training of HEI. Psychological, pedagogical, culturological and sociological aspects of research of interactive mechanisms of social activity development in the light of the newest psychological and pedagogical researches in the field of professional education and the point of effective pedagogical influence on these processes are defined. The parameters of motivational factor research as a semantic element of structure of the person social activity development and a technique of empirical research of motives of participation / non-participation of future experts of socionomic professions in extracurricular social activity are substantiated. According to the results of empirical research, the most influential motives for extracurricular social activity (pragmatic, cognitive-hedonistic communicative-expansive, networking, motive of self-realization and cooperative / collaborative) and the least influential motives for extracurricular social activity (respectable-reputational, egocentric and economic) have been identified. Latent factors were identified: a) «Motivation for growth and development» (pragmatic, cognitive-hedonistic, self-realization motive, cooperative, communicative-expansive, altruistic, professional training); b) «Compensatory motives» (covered motives search of respect and recognition, economic, egocentric, motive of influence, causation). The analysis of motivation indicators for non-participation identified latent factors: a) «Demotivators» (motives of «Economic disinterest», «Lack of abilities», «Autonomy», «Inhibition of student initiative by the administration», «Employment», «Formalism»); b) «Distracting / competitive motives» (motives of «Employment in other matters», «Romantic relationship», «Centring on vocational education».
Ключові слова
Бібліографічний опис
Аверіна К. Мотивація як педагогічний чинник розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій в навчальній і позанавчальної діяльності / Катерина Аверіна // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2020. – Вип. 2. – С. 236-247.