Морський контекст містичного дискурсу Хвильового
Вантажиться...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
Стихія моря, будучи таємничою та загадковою, віддавна є об’єктом художніх рефлексій, а відтак і наукових досліджень. Прозові твори Миколи Хвильового не виняткові в цьому плані. Традиційно море в літературознавстві аналізується як образ чи концепт. Однак ця студія пропонує трактування моря як контексту містичного дискурсу.
Містичне у прозі Хвильового уже ставало об’єктом літературознавчих робіт. Проте подібні дослідження розкривають лише окремі аспекти цього явища та не беруть до уваги дискурсну природу творів.
Методологічну основу статті становить французька школа аналізу дискурсу та, зокрема, роботи її засновника Мішеля Пешьо. Згідно з її головними настановами контекст визначається як упорядкована послідовність, що в ній одні елементи визначають природу й положення інших.
Об’єктом цієї студії обрано тексти, опубліковані в першому томі збірки Миколи Хвильового “Твори”, що в них імпліцитно чи експліцитно наявний містичний символ моря, який здатен визначати природу й значення інших містичних символів. Особливу увагу приділено новелі “Арабески”, де морський контекст виражений найбільш рельєфно. При цьому окремо зазначено, що авторка статті тлумачить містику як “живе єднання з Одним” (Е. Андергілл).
Так, у ході дослідження виявлено, що Хвильовий конструює містичний шлях, елементами якого є: руїни як вихідний пункт, що пов’язується із відчуттям приреченості, безвиході, від якої може порятувати лише щира віра у єднання з Одним; море як власне шлях, межа, яку необхідно подолати і яка постає у тексті корелятом смерті-початку; виноградна даль – кінцева мета містичного шляху, втілення Одного у символах місця.
Також аналізові підданий індердискусрний маркер, виражений в образі панни Мари, яка не тільки є алюзією на однойменну п’єсу Володимира Винниченка, але й усередині тексту Хвильового набуває ознак містичного символу, що корелює з морським контекстом.
Опис
The mysterious and enigmatic sea element has long been the object of artistic reflection and therefore the object of humanity studies. Mykola Khvylovyi's artistic works are not exceptional in this aspect. Traditionally, in literature the sea is analyzed as an image or concept. But this article offers an interpretation of the sea as the context of mystical discourse.
The mystical in Khvylovyi's prose has already become the object of literature studies. However, such studies reveal only certain aspects of this phenomenon and do not take into account the discourse nature of the works. The methodological basis of the article is the French School of Discourse Analysis and, in particular, the works of its founder Michel Pecheux. According to its main guidelines, the context is defined as an orderly sequence, in which some elements have the property of determining the nature, value and position of other elements.
The author has chosen the texts by Mykola Khvylovyi as the object of this research that were published in the first volume of his collection “Tvory”, in which there is implicitly or explicitly a mystical symbol of the sea , which is able to determine the nature and meaning of other mystical symbols. Special attention is paid to the short story “Arabesques”, where the maritime context is expressed most clearly. It is specially focused on the fact that the author of this article interprets mysticism as “living union with this One” (E. Underhill).
Thus, the study has revealed that Khvylovyi constructs a mystic way, the elements of which are: the ruins as a starting point, connected with a sense of doom, hopelessness from which only a sincere belief in union with the One can save; the sea as the mystic way, the boundary that must be overcome and which appears in the text as a correlate of death as a beginning; the grape far is the ultimate goal of the mystic way, the embodiment of the One in the symbols of place.
The author has also analyzed an interdiscursive marker, expressed in the image of gentleman's daughter Mara (“panna Mara”), that is not only an allusion to the same name play by Volodymyr Vynnychenko, but also within Khvylovyi’s text it acquires the signs of a mystical symbol that correlates with the marine context.
Ключові слова
Містичний дискурс, море, морський контекст, містика, аналіз дискурсу, символ
Бібліографічний опис
Піскунова О. Морський контекст містичного дискурсу Хвильового / Ольга Піскунова // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 19. – С. 113–121.