Складні речення крізь призму синхронної перехідності. Рецензія на монографію Л. Шитик “Синхронна перехідність синтаксичних одиниць в українській літературній мові” (Черкаси : видавець Чабаненко Ю. А., 2014. – 474 с.)

Abstract

Вивчення мовної системи не може бути всебічним і глибоким, якщо воно обмежене тільки аналізом її типових (ядерних) елементів, позаяк ці елементи не ізольовані один від одного, між ними немає порожнього простору – він заповнений перехідними одиницями. Дослідження перехідних фактів дає змогу прослідкувати взаємодію мовних одиниць, їхню динаміку, тобто побачити “роботу мови” як надскладної системи. Тому студіювання синкретизму мовних одиниць постає актуальним для сучасної лінгвістичної науки, яка постулює необхідність комплексного дослідження лінгвальних явищ. Оскільки ж викінченого, логічно впорядкованого опису синхронної перехідності в системі складних речень і пов’язаних із ними синтаксичних одиниць української літературної мови дотепер ми не мали, вихід у світ монографії “Синхронна перехідність синтаксичних одиниць в українській літературній мові” є на часі. Авторка закцентувала свою увагу на типології перехідних явищ у системі складних речень і створила кількаплощинну модель синхронної перехідності синтаксичних одиниць.