Компетентність викладача англійської мови у професійному середовищі майбутніх судноводіїв

Abstract

Стаття присвячена аналізу компетентності викладача в професійно орієнтованому навчанні. Завданням професійної освіти стає формування не тільки фахових знань, умінь та навичок, а й орієнтації на подальше підвищення професійної комунікативної взаємодії, розвиток уміння спілкуватися для розв’язання фахових завдань. Для професійної діяльності морських фахівців особливого значення набувають навики і уміння іншомовного спілкування. До сфери професійної комунікативної взаємодії фахівця морської галузі за вимогами Міжнародної Конвенції належать такі: використання англійської мови при передачі та прийомі інформації, планування і проведення переходу та визначення місцезнаходження, використання радіолокатора для забезпечення безпеки мореплавства, дії в надзвичайних ситуаціях, безпека персоналу, судна та ін. При організації моделі професійно орієнтованого навчання англійською мовою слід, перш за все, враховувати специфіку морської галузі та безпеку судноплавства у світовому морському просторі. У статті автор доводить важливість того, що викладачам англійської мови слід досконало вивчити основи морської спеціальності і базову професійну лексику. Відповідно до цього методика викладання цього курсу повинна максимально відповідати специфіці спеціальності, тобто лексичне наповнення, а також навички і уміння, які є характерними для певної професійної діяльності. Розвиваючи цю думку, запропоновано декілька підходів до вирішення проблеми в цілому: використовувати на заняттях з англійської мови матеріали, що ознайомлюють з базовими поняттями спеціальності, оскільки дуже часто викладачі помилково вважають, що студенти в достатній міри обізнані з азами обраної професії; створювати професійні ситуації на заняттях з англійської мови, в яких курсанти могли б використовувати отримані теоретичні знання для вирішення практичних завдань; використовувати інформацію, відому курсантам, але представлену з іншої позиції; сконцентрувати увагу курсантів на інструкціях і поясненнях викладача або підручника як прикладі практичного використання мови, але спираючись на методику спеціальності.