Педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту в навчанні історії як засіб цифрової трансформації освітнього процесу

Abstract

У статті досліджується педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту як інноваційного інструменту цифрової трансформації навчального процесу з історії у середній школі. У контексті сучасної освітньої реальності України, що характеризується впровадженням дистанційного та гібридного навчання, а також потребою в розвитку цифрової компетентності як учнів, так і вчителів, актуальним стає використання генеративних моделей ШІ для створення навчальних наративів. Метою дослідження є вивчення впливу формулювання запитів до моделей ШІ на якість історичних наративів, а також аналіз символіки, образності й моральних акцентів, що виникають у таких історіях. Здійснено порівняльне оцінювання дев’яти історичних казок, згенерованих моделями ChatGPT, Gemini та Claude, за п’ятьма критеріями: історична точність, емоційна залученість, художня виразність, етичність, адаптація до віку учнів. Проведено емпіричне дослідження з учнями 8-го класу, яке підтвердило високий рівень засвоєння історичного матеріалу й емоційного залучення. Запропоновано педагогічно обґрунтовані підходи до оптимального формулювання запитів до ШІ, що дозволяють створювати збалансовані навчальні історії з урахуванням вікових, психологічних і дидактичних особливостей. Матеріали статті можуть бути використані викладачами сучасних інформаційних технологій, учителями історії та методистами для впровадження новітніх цифрових практик у навчальний процес. Генеративний сторітелінг із ШІ розглядається як ефективний інструмент не лише для передачі знань, а й для формування критичного мислення, історичної пам’яті та емоційної компетентності учнів.