Поняття мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення.
Вантажиться...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. пр.
Анотація
У статті роглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена, передусім, його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним.
Крім того, аналізуються основні властивості та ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення в словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака.
У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, – і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. При цьому необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити в змістовому й значеннєвому планах. Із семасіологічної точки зору гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічної – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми.
З точки зору співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики. Проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно-класифікаційними та семіотичними (знаковими).
Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.
Опис
The article considers the problem of motivation of language units as a ratio of language sign and meaning. In particular, attention is focused on the specifics of the linguistic sign itself, which is due to its asymmetric nature, because any factors of change always lead to a shift in the relationship between the signified and the signifier.
The main properties and features of the language sign are analyzed, various approaches to determining the types of semantic sign relations are given, asymmetric relations in the verbal sign are distinguished (zero asymmetry, syntagmatic asymmetry, paradigmatic asymmetry), the consequences of verbal sign asymmetry are indicated.
The study notes that verbal signs as a category of lexical semantics simultaneously belong to the semantic structure – one of the individual substructures of the general structure of language – and the level of vocabulary. As semantic categories, they are based on semasiological features, and as categories of the lexical level they also have a formal expression, so the categories of lexical semantics are characterized by semantic-formal reflection. It is necessary to distinguish between semasiological and onomasiological approach to their study, each of the categories can be defined in terms of content and meaning. From the semasiological point of view, homosemous units are homolexemic polysemes, from the onomasiological point of view, they are polysemous homolexes, and heterogeneous units are polylexemic homosemes and homosemous polylexes.
From the point of view of the ratio of the verbal sign and the lexical meaning, the categories of lexical semantics are determined in the aspect of topological / differential linguistics. However, the structural approach to meaning does not fully answer the question of the interdependence of sign and meaning. Meaning arises when there are conceptual relationships of a certain type, combining semantic concepts as discrete nature of consciousness. These relationships can be implicit, comparative and semiotic.
One of the main tenets of linguistic theory is the principle of the arbitrariness of a linguistic sign, as unmotivated, the lack of connection between the signifier and the signified, but in the language system the linguistic sign was relatively motivated.
Ключові слова
мотивація, мовний знак,, знакове значення, семіозис, денотат, сигніфікат, структура, система motwation, a language sign, a concept, a sign meaning, significate, system
Бібліографічний опис
Крижко О. А. Поняття мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення / О. А. Крижко // Вісник Запорізького національного університету. Сер.: Філологічні науки : зб. наук. пр. – Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – № 2. – С. 96–105.