Історія світової художньої культури
Вантажиться...
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні
Анотація
Сучасний розвиток суспільства передбачає отримання широких та розгалужених знань у процесі навчальної діяльності особистості. Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття) декларує значне вдосконалення мистецької підготовки молоді як чинника освіти, а гуманітарна культура передбачає домінування мислення, що продукує не лише логічні абстрактні конструкції, раціональні способи осмислення інформації, а насамперед пізнання культури через особистісні духовні смисли.
Пропонований навчальний посібник відповідає програмам дисципліни «Історія світової художньої культури» для мистецьких спеціальностей вищих педагогічних закладів освіти. Концепція курсу базується на прагненні раціонального пізнання й інтуїтивного проникнення в інтегральне знання світової та вітчизняної художньої культури на основі відтворення динамічного розвитку художнього образу світу, що формує цілісне уявлення студента про культурний безперервний розвиток і місце в ньому людини.
Сучасною наукою культура розуміється як сукупність досягнень людського суспільства в результаті його матеріального і духовного розвитку на певному історичному етапі. Поняття культури включає три важливих аспекти: систему матеріальних і духовних цінностей людства; діяльність людини щодо створення цих цінностей; споживання цих цінностей, що означає розвиток самого людства, засвоєння ним культурного досвіду, накопиченого попередніми поколіннями. Культура виступає у двох формах: матеріальній і духовній. Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріально-виробничої діяльності людини і її результати. Духовна культура виступає як результат духовної діяльності людей, включаючи науку, моральність, виховання, філософію, релігію, мистецтво, тобто сферу свідомості. Вона існує у формі духовного світу кожної окремої людини і її діяльності щодо створення духовних цінностей: наукових робіт, художніх творів, законів тощо. Найважливішою галуззю духовної культури є культура художня, що виступає способом і продуктом творчої діяльності людей. Світова художня культура – категорія історична; вона змінюється відповідно до зміни суб'єктів, соціального простору і часу. Відповідно до прийнятої в історичній науці періодизації виділяються етапи розвитку художньої культури. Вчення про суспільно-економічні формації – основа історичної типології культур, до основних типів яких належать: художня культура первісного суспільства – X-V тис. до н.е.); художня культура рабовласницького суспільства (дві форми: давньосхідна, антична – IV тис. до н.е. – V ст.н.е.); художня культура феодального суспільства (епоха середньовіччя – V-XIV ст.); художня культура в період переходу від феодалізму до капіталізму (епоха Відродження, бароко, Просвітництво – XV–XVIII ст.); художня культура капіталістичного суспільства (XIX ст.); художня культура XX століття; сучасна художня культура (ХХІ ст.).
На вивченні світової художньої культури як специфічного суспільного явища в останні десятиліття зосереджена увага багатьох учених. Автор навчального посібника переконаний, що культуру не можна розглядати абстрактно, поза логікою історичного руху. Пояснення природи культури має спиратися на аналіз сутності історичного процесу, специфіку розвитку людини в процесі історії. Вітчизняна і європейська науки досягли значних успіхів у вивченні історії й теорії художньої культури конкретних епох, регіонів, специфіки її структурних елементів, методології дослідження культури як соціальної пам’яті людства. При цьому, на жаль, досі не досягнуто концептуальної єдності в підходах до цілісного процесу розвитку людства. Тому існує нагальна потреба органічного поєднання досліджень певних історичних епох із з’ясуванням і виявленням загальних процесів руху художньої культури з метою відтворення її як складної, динамічної системи, з властивою їй діалектикою прогресу і регресу. Ураховуючи, що йдеться передусім про виклад матеріалу навчального курсу, на сторінках навчального посібника систематизовано історію світової та української художньої культури від ранніх форм до XXІ століття. Через свідомий наголос на історії світової та української художньої культури виявляються найсуттєвіші історичні етапи еволюції культури світової й української як цілісного явища. Намагаючись відтворити історичний процес розвитку художньої культури в її загальнолюдському вимірі, автор водночас мав зважати на реальний обсяг посібника й можливості опанування пропонованого матеріалу студентами, поділяючи точку зору тих дослідників, які вважають, що світова художня культура до останнього часу визначала обличчя сучасної цивілізації. Проте, безперечно, найважливіші періоди історії художньої культури Сходу, які вплинули на загальноцивілізаційні процеси, також розглянуті в навчальному посібнику. Відтворення культурно-історичного процесу в цьому навчальному посібнику тісно пов’язана з висвітленням елементів історії художньої культури – проблем етносу, мови, інтерпретації понять і термінів, процесу наукової й художньої культури тощо. Це дає змогу залучити студента до тих складних науково-теоретичних дискусій, які надають лекціям з історії світової художньої культури творчо-пошукового характеру.
Виклад матеріалу в посібнику ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів («людина в культурі культура в людині»). Інформацію подано згідно певних історичних традицій дослідження художньої культури, а також численних культуро- творчих джерел, які допомагають об’єктивно відібрати й оцінити пам’ятки художньої культури загальнолюдського значення.
Змістове наповнення тем передбачає формування в студентів ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетенцій, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, а також комунікативних, творчо- діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання як невід’ємної частки свого життя.
Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування в студентів потреби в спілкуванні з творами мистецтва різних культур і народів, розвиток їх творчих здібностей студентів та розширення внутрішнього досвіду, наповненого особистісним сенсом.
Історія світової художньої культури розкриває перевірені часом ефективні шляхи формування в студентів естетичної духовності та національної свідомості й самосвідомості. Скарбами історії світової художньої культури мають оволодівати передусім студенти педагогічних вишів – майбутні учителі, які без ґрунтовних історико- естетичних знань не можуть бути достойними представниками національної еліти.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Бурназова В. В. Історія світової художньої культури : навч. посіб. [для підготовки здобувачів другого рівня вищої освіти (магістерського) вищ. пед. навч. закладів спеціальності 014 Середня освіта, предметна спеціалізація 014.13 Музичне мистецтво] / Віра Володимирівна Бурназова. – Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні 2017. – 352 с.