Резилієнтність як соціальний ресурс: історичні етапи становлення та роль у зміцненні суспільства

Анотація
У статті проаналізовано еволюцію поняття резилієнтності як багатовимірного соціального ресурсу, що відіграє ключову роль у зміцненні психосоціального здоров’я індивідів і стійкості суспільства. Простежено історичні етапи розвитку концепції — від релігійно-філософських витоків до міждисциплінарного наукового підходу сучасності. Розглянуто внесок провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників, охарактеризовано поняття індивідуальної, групової та національної життєстійкості. У центрі уваги — актуальність формування резилієнтності в умовах війни, кризи та трансформацій, її інтеграція в політики держав, освіту, охорону здоров’я та безпеку.
Опис
Ключові слова
резилієнтність, життєстійкість, психосоціальний ресурс, історія концепції, стресостійкість, національна безпека, кризостійкість, соціальні системи, стійке суспільство
Бібліографічний опис
Захарова Н. Резилієнтність як соціальний ресурс: історичні етапи становлення та роль у зміцненні суспільства / Н. Захарова, Н. Мацейко // Соціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (22-23 жовтня 2025 р., м. Запоріжжя) : зб. наук. праць / уклад.: К. В. Петровська, А. С. Попова. – Запоріжжя : БДПУ, 2025. – С. 332–335.