Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища
Вантажиться...
Дата
2023-10
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
У дисертації вперше:
теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та діагностичного блоків; забезпечує результат, яким є сформована готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища; передбачає запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання; реалізується завдяки створенню організаційно-педагогічних умов (забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища; оновлення змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки та спрямованість форм організації освітнього процесу й методів навчання майбутніх учителів початкової школи на формування готовності до проєктування навчального середовища; залучення майбутніх учителів початкової школи до рефлексивної діяльності у процесі формування їхньої готовності до проєктування навчального середовища);
уточнено поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» і «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища», тлумачення яких зорієнтовано на предмет дослідження;
удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи завдяки оновленню практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки;
подальшого розвитку набули ідеї щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на основі системного, синергетичного, компетентнісного, задачного, ситуативного та проєктного підходів.
У контексті реалізації державної реформи початкової освіти особливого значення набуває ідея створення навчального середовища, здатного забезпечувати комплекс можливостей для саморозвитку всіх суб’єктів освітнього процесу. Успішність цього процесу позначається на якості навчання здобувачів початкової освіти та результативності професійної діяльності вчителя нового типу, який має вирізнятися холістичним, інноваційним мисленням, цілераціональною поведінкою, дослідницькою активністю, здатністю приймати зважені та конструктивні рішення.
На основі аналізу нормативно-правових документів, психолого-педагогічної літератури та наукових досліджень визначено сучасні підходи до розуміння сутності проєктування навчального середовища. Проєктування навчального середовища – це важливе професійне завдання майбутніх учителів початкової школи, яке потребує повсякденного розв’язання в умовах реального освітнього процесу. Основними вимогами до проєктування навчального середовища учнів та новітніми орієнтирами в підготовці майбутніх учителів початкової школи до означеної діяльності є:
- підвищення рівня: безпеки (фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної); комфорту (зовнішнього та внутрішнього), якості навчання (форм організації освітнього процесу, методів та засобів навчання, що ґрунтуються на принципах безпечної та дружньої до дитини школи);
- навчальне середовище як об’єкт проєктування відображає взаємозв’язок певних умов організованої, двосторонньої діяльності учителя й учнів, спрямованої на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу й подальшого застосування здобутих знань, умінь та навичок на практиці;
- методологічними основами проєктування навчального середовища є: компетентнісний підхід – організація освітнього процесу з метою формування ключових, предметних та життєвих компетентностей; інтегративний підхід – врахування внутрішньо-предметних та міжпредметних зв’язків, максимальне подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм; дослідницький підхід – використання дослідницьких форм, методів і засобів навчання; особистісно зорієнтований підхід – спрямування освітнього процесу на інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток особистості учня;
- розуміння сучасного уроку як проєкту зі створення реальних умов для інтелектуального, соціального, морального становлення особистостей учнів, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні, процес якого будується на трьох базових видах діяльності: вчення (освоєння культурних зразків, наявних знань, концептуальних позицій); практика (вироблення навичок, способів діяльності); дослідження та проєктування (вихід на суб’єктну позиція щодо дійсності).
- чітке структурування взаємодії учасників освітнього процесу, яке сприятиме розвитку самостійності навчальної діяльності учнів: усвідомлення власної ролі у розв’язанні навчальних завдань; наявність мети, мотивації та активності здійснення діяльності; планування майбутньої роботи, виявлення її результатів і усвідомлення шляхів, якими можна здобути нові знання та вміння, виокремити загальні способи дій; контроль за своїми діями, способами їх виконання та оцінювання; бачення важливості освоєного досвіду, знань, умінь, набутих особистісних якостей для досягнення визначеної мети;
- індивідуалізація та дистанційність навчання (під час карантину та війни);
- формування специфічних професійно-важливих якостей майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: проблемне бачення, креативність, завзятість, терпимість до помилок, толерантність, відкритість, доступність і гнучкість.
Вивчення психолого-педагогічної літератури, зокрема дефініцій «середовище», «навчальне середовище», «освітнє середовище», «готовність», «формування готовності» та їхнє творче переосмислення дозволило сформулювати сутність базових понять дослідження: «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» і «готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища».
«Готовність майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» є стійким станом налаштованості на успішне створення реальних умов для інтелектуального, соціального, морального становлення здобувачів початкової освіти, який ґрунтується на мобілізації потенційних можливостей (мотиваційних, операційно-діяльнісних, когнітивних, емоційно-вольових) та досвіду, з метою отримання очікуваного результату та подальшого особистого розвитку.
Відповідно до предмета дослідження поняття «формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища» сформульовано як комплекс організаційно-педагогічних впливів, здійснюваних в освітньому процесі закладу вищої освіти, за яких здобувачі вищої освіти набувають стійкого стану налаштованості на успішне розв’язання завдань проєктної діяльності в умовах варіативності початкової освіти.
Структурними компонентами готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища є: мотиваційний – сформована пізнавальна потреба в оволодінні проєктною діяльністю, інтерес до процесу створення навчального середовища, стійке прагнення оновлювати та збагачувати знання з проблем розвитку початкової освіти на засадах ідей Концепції Нової української школи; когнітивний – розвинуті властивості інтегративного мислення, які задовольняють вимоги проєктної діяльності, розуміння особливостей навчального середовища та процесу його проєктування; операційно-діяльнісний – уміння створювати навчальне середовище з урахуванням варіативності початкової освіти та ресурсного забезпечення освітнього процесу; емоційно-вольовий – усвідомлення власних емоційно-вольових можливостей, мобілізація сил під час проєктувальної діяльності, відповідальність за прийняття професійних рішень щодо створення навчального середовища.
Вивчення стану досліджуваної проблеми засвідчило, що у змісті теоретичної та практичної підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта передбачено замало практико-орієнтованих завдань, які б сприяли формуванню у них умінь створювати емоційно комфортне навчальне середовище в початковій школі; проєктувати осередки навчання, виховання та розвитку; проводити та аналізувати уроки на основі вимог до змістовного наповнення навчального середовища.
Відповідно до мети, завдань, теоретичного аналізу досліджуваної проблеми розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, яка складається з чотирьох блоків (цільовий, методологічний, змістово-процесуальний, діагностичний) і спрямована на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.
Зміст цільового блоку структурно-функціональної моделі містить мету, яка полягає у формуванні готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища. Згідно з метою визначено завдання, які передбачають: 1) стимулювання пізнавальної потреби в оволодінні проєктувальною діяльністю; інтересу до процесу створення навчального середовища; прагнення оновлювати та збагачувати знання з проблем розвитку початкової освіти на засадах ідей Концепції Нової української школи; 2) розвиток властивостей інтегративного мислення, які задовольняють вимоги проєктувальної діяльності; розуміння особливостей навчального середовища здобувачів початкової освіти та процесу його проєктування; 3) формування вмінь створювати навчальне середовище з урахуванням варіативності початкової освіти та ресурсного забезпечення освітнього процесу; 4) усвідомлення власних емоційно-вольових можливостей; мобілізацію сил під час проєктувальної діяльності; відповідальність за прийняття професійних рішень щодо створення навчального середовища здобувачів початкової освіти.
Методологічний блок відображає підходи та принципи формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: концептуальні (системний, синергетичний, компетентнісний) і специфічні (задачний, ситуативний, проєктний).
Змістово-процесуальний блок містить три етапи процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища (початковий – адаптації, основний – інтенсифікації, завершальний – ідентифікації), які реалізуються за рахунок оновлення змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки («Вступ до спеціальності» – 1 курс, «Дидактика» – 2 курс, «Педагогічні технології в початковій освіті» – 3 курс, «Технології дистанційного навчання» – 3 курс, виробнича практика в початковій школі – 4 курс), а також застосування низки форм організації освітнього процесу (теоретичне навчання: проблемна лекція; практико-орієнтоване навчання: практичні, семінарські заняття, виробнича практика; самостійне навчання: самостійна та індивідуальна робота), методів (проблемного навчання, активного/інтерактивного навчання, проєктного навчання) та засобів (наочні: навчально-методичний інструментарій; матеріально-технічні: обладнання навчального й загального призначення для кабінетів початкової школи, мультимедійне обладнання, сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси та програмні продукти; діагностики й контролю: різнорівневі завдання проєктної діяльності, тести, звіти з практики).
Визначено та схарактеризовано організаційно-педагогічні умови реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища: забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, що сприяє активізації сукупності зовнішніх і внутрішніх рушійних сил, які спонукають до діяльності та надають їй спрямованості, орієнтованої на досягнення очікуваних результатів; оновлення змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки та спрямованість форм організації освітнього процесу і методів навчання майбутніх учителів початкової школи на формування готовності до проєктування навчального середовища, що забезпечить розуміння визначених проєктивних завдань, набування знань способів їх розв’язання та засобів досягнення мети; залучення майбутніх учителів початкової школи до рефлексивної діяльності у процесі формування їхньої готовності до проєктування навчального середовища.
На всіх етапах педагогічного експерименту впроваджено систему завдань проєктної діяльності, що складається з трьох груп (навчальні, квазіпрофесійні, навчально-професійні). Основним видом діяльності є перетворювальна – зі створення проєктів за рівнями складності та активності майбутніх фахівців:
- мініпроєкти як розв’язання професійних завдань на основі ситуативної активності здобувачів вищої освіти (навчальна діяльність – лекції та семінари, де здійснюється передача та засвоєння інформації);
- проєкти на основі надситуативної активності, де здобувачі вищої освіти мають самостійно ставити цілі діяльності, активно застосовувати знання з різних дисциплін на практиці, спілкуватися одне з одним тощо (квазіпрофесійна діяльність – ділові ігри, проблемні ситуації, тренінги тощо, де моделюються цілісні фрагменти освітнього процесу, їхній предметно-технологічний і соціально-рольовий зміст);
- проєкти на основі творчої активності, де здобувачі вищої освіти розв’язують навчальні професійні завдання, проблеми, вступають в міжособистісну взаємодію з учасниками освітнього процесу (навчально-професійна діяльність – науково-дослідницька робота, виробнича практика, підготовка курсових і дипломних робіт).
З переходом від однієї форми діяльності до інших майбутні вчителі початкової школи застосовують навчальну та наукову інформацію на практиці, тим самим опановують реальний професійний досвід з проєктування навчального середовища, отримуючи можливість природного входження в професію.
Аналіз експериментальних даних засвідчив якісні зміни на низькому та середньому рівнях сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цих категорій впродовж педагогічного експерименту в КГ (на 6,97 % і 6,33 % відповідно) та ЕГ (на 13,92 % і 17,73 % відповідно). Достатній і високий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти у КГ (на 10,13 % і 3,17 % відповідно) та ЕГ (на 22,16 % і 9,49 % відповідно).
За всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, що дає підставу зробити висновок про високу дієвість розробленої структурно-функціональної моделі, зокрема запропонованих організаційно-педагогічних умов, форм, методів і засобів. Одержане значення критерію Пірсона (11,2>7,8). Табличне значення t-критерію Стьюдента більше, ніж розрахункове (tтабл.(1,7033) tрозрах.(8,44)).
Практичне значення дослідження полягає в оновленні змісту практико-орієнтованої складової дисциплін циклу професійної та практичної підготовки («Вступ до спеціальності», «Дидактика», «Педагогічні технології в початковій освіті», «Технології дистанційного навчання», виробничої практики) на основі запропонованої системи завдань проєктної діяльності з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища.
Опис
Within this dissertation:
A novel, theoretically grounded, and experimentally validated structural and functional framework for cultivating readiness in prospective elementary school educators to design effective learning environments is introduced. This model encompasses distinct components: the target-oriented, methodological, content-process, and diagnostic blocks.
The dissertation yields the outcome of successfully nurtured preparedness in future elementary school educators, equipping them to adeptly formulate learning environments.
The research incorporates progressive content, novel pedagogical approaches, instructional techniques, and educational tools, ushering in advancements to the learning process.
The conceptual definitions of "readiness of future primary school teachers to design the learning environment" and "formation of preparedness in prospective elementary school educators for crafting learning environments" are meticulously clarified, emphasizing their pertinence to the study's focal point.
The enhancement of the professional training curriculum for aspiring elementary school teachers was accomplished through the revitalization of the practical facets embedded within the subjects encompassing the professional and practical training curriculum.
Furthermore, the concepts underpinning the professional development of prospective elementary school educators were refined and expanded by delving deeper into systemic, synergistic, competence-driven, task-oriented, situational, and creative methodologies.
In the context of the implementation of the state reform of primary education, the idea of creating a learning environment capable of providing a range of opportunities for self-development of all subjects of the educational process is of particular importance. The success of this process affects the quality of learning of primary education students and the effectiveness of the professional activity of a new type of teacher, who should be distinguished by holistic, innovative thinking, goal-oriented behaviour, research activity, and the ability to make informed and constructive decisions.
On the basis of the analysis of normative legal documents, psychological and pedagogical literature and scientific research, modern approaches to understanding the essence of the learning environment are identified. Designing a learning environment is an important professional task for future primary school teachers that requires daily solution in the context of a real educational process. The main requirements for designing the learning environment of students and the latest guidelines for preparing future primary school teachers for this activity are:
- Improving the level of: safety (physical, psychological, informational and social); comfort (external and internal), quality of learning (forms of organisation of the educational process, methods and means of teaching based on the principles of a safe and child-friendly school);
- the learning environment as an object of design reflects the interconnection of certain conditions of organised, bilateral activities of teachers and students aimed at maximising the learning and understanding of educational material and further application of the acquired knowledge, skills and abilities in practice;
- the methodological foundations of designing the learning environment are: competence approach - organisation of the educational process in order to form core, subject and life competences; integrative approach - taking into account intra- and inter-subject connections, maximising the overcoming of isolated teaching of subjects and creating fundamentally new curricula; research approach - use of research forms, methods and means of teaching;
- personality-oriented approach - focusing the educational process on the intellectual, social and moral development of the student's personality;
- understanding of the modern lesson as a project to create real conditions for the intellectual, social, moral development of students' personalities, which allows achieving high results in learning, the implementation being based on three basic activities: learning (mastering cultural patterns, existing knowledge, conceptual positions); practice (developing skills, ways of doing things); research and design (reaching a subjective position in relation to reality).
- clear structuring of the interaction of participants in the educational process, which will contribute to the development of students' independence of learning activities: awareness of their own role in solving educational problems; having a goal, motivation and activity; planning future work, identifying its results and understanding the ways in which new knowledge and skills can be acquired, identifying common ways of doing things; control over their actions, ways of performing and evaluating them; understanding the importance of the experience, knowledge, skills, and personal qualities acquired for the achievement of a specific goal;
- individualisation and distance learning;
- formation of specific professionally important qualities of future primary school teachers to design the learning environment of students: problem vision, creativity, perseverance, tolerance for mistakes, tolerance, openness, accessibility and flexibility.
The study of psychological and pedagogical literature, in particular the definitions of "environment", "learning environment", "educational environment", " readiness", "formation of readiness" and their creative rethinking allowed us to formulate the essence of the basic concepts of the study: "formation of future primary school teachers' readiness to design the learning environment" and "readiness of future primary school teachers to design the learning environment".
The "readiness of future primary school teachers to design the learning environment" is a stable state of attitude towards the successful creation of real conditions for the intellectual, social, moral development of primary education students, based on the mobilisation of potential capabilities (motivational, operational, cognitive, emotional and volitional) and experience, in order to obtain the expected result and further personal development.
In accordance with the subject of the study, the concept of "forming the readiness of future primary school teachers to design the learning environment" is defined as a set of organisational and pedagogical influences carried out in the educational process of a higher education institution, in which higher education students acquire a stable state of mind to successfully solve the problems of project activities in the context of variability in primary education.
The structural components of future primary school teachers' readiness to design the learning environment are: motivational - formed cognitive need to master project activities, interest in the process of creating a learning environment, a persistent desire to update and enrich knowledge on the problems of primary education development based on the ideas of the Concept of the New Ukrainian School; cognitive - developed properties of integrative thinking that meet the requirements of project activities, understanding of the characteristics of the learning environment of primary education students and the process of its design; operational and activity - the ability to create a learning environment taking into account the variability of primary education and resource support of the educational process; emotional and volitional - awareness of one's own emotional and volitional capabilities, mobilisation of forces during design activities, responsibility for making professional decisions
The study of the state of the research problem has shown that the current strategic guidelines for the professional training of future primary school teachers do not pay enough attention to the implementation of the large-scale education reform "New Ukrainian School". The content of the theoretical and practical training of first-level (bachelor's) higher education specialists in the specialty 013 Primary Education provides for not enough practice-oriented tasks that would help them develop the skills to create an emotionally comfortable educational environment in primary school; design learning, education and development centres; conduct and analyse lessons based on the requirements for the content of the educational environment.
In accordance with the purpose, objectives, theoretical analysis of the problem under the study, a structural and functional model of forming the readiness of future primary school teachers to design the learning environment has been developed, consisting of four blocks (target, methodological, content and procedural, diagnostic) and aimed at forming the readiness of future primary school teachers to design the learning environment.
The content of the target block of the structural and functional model contains the goal of developing the readiness of future primary school teachers to design the learning environment. According to the goal, the tasks are defined, which include: 1) stimulating the cognitive need to master design activities; interest in the process of creating a learning environment; the desire to update and enrich knowledge on the problems of primary education development based on the ideas of the Concept of the New Ukrainian School; 2) developing the properties of integrative thinking that meet the requirements of design activities; understanding the characteristics of the learning environment of primary education students and the process of its design; 3) development of skills to create a learning environment taking into account the variability of primary education and resource support of the educational process; 4) awareness of own emotional and volitional capabilities; mobilisation of forces during design activities; responsibility for making professional decisions on creating a learning environment for primary education students.
The methodological block reflects the approaches and principles of forming the readiness of future primary school teachers to design the learning environment: conceptual (systemic, synergistic, competence) and specific (task, situational, project). The content and procedural block includes three stages of the formation of future primary school teachers' readiness to design the learning environment (initial - adaptation, main - intensification, final - identification), which are implemented by updating the content of the disciplines of the cycle of professional and practical training ("Introduction to the speciality" - 1st year, "Didactics" - 2nd year, "Pedagogical Technologies in Primary Education" - 3rd year, "Distance Learning Technologies" - 3rd year, "Practical Training in Primary School" - 4th year), as well as the use of a number of forms of organisation of the educational process (theoretical training; practically oriented lecture: problem-based lecture; practically oriented learning: practical, seminar classes, industrial practice; independent learning: independent and individual work), methods (problem-based learning, active/interactive learning, project-based learning) and means (visual: teaching and methodological tools; material and technical: educational and general purpose equipment for primary school classrooms, multimedia equipment, modern universal and specialised information resources and software products; diagnostics and control: multi-level project tasks, tests, practice reports).
The organizational and pedagogical conditions for the implementation of the model of training future primary school teachers to design the learning environment are identified and characterized: ensuring positive motivation of future primary school teachers to design the learning environment, which contributes to the activation of a set of external and internal driving forces that encourage activity and give it a focus aimed at achieving the expected results; updating the content of the practice-oriented component of the disciplines of the cycle of professional and practical training.
At all stages of the pedagogical experiment, a system of project activity tasks consisting of three groups (educational, quasi-professional, educational and professional) was introduced. The main activity is transformative - creating projects according to the levels of complexity and activity of future specialists:
- mini-projects as a solution to professional problems based on the situational activity of higher education students (educational activities - lectures and seminars where information is transferred and assimilated);
- projects based on extra-situational activity, where higher education students have to set their own goals, actively apply their knowledge of various disciplines in practice, communicate with each other, etc. (quasi-professional activities - business games, problem situations, trainings, etc. where integral fragments of the educational process, their subject, technological and social role content are modelled);
- projects based on creative activity, where higher education students solve educational and professional tasks, problems, and engage in interpersonal interaction with participants in the educational process (educational and professional activities - research work, industrial practice, preparation of term papers and diploma theses).
As they move from one form of activity to another, future primary school teachers apply educational and scientific information in practice, gaining real professional experience in designing the learning environment, and getting the opportunity to naturally enter the profession.
The analysis of the experimental data showed qualitative changes at the low and medium levels of future primary school teachers' readiness to design the learning environment, due to a decrease in the number of higher education students of these categories during the pedagogical experiment in CG (by 6.97% and 6.33%, respectively) and EG (by 13.92% and 17.73%, respectively). Sufficient and high levels of the above readiness were also demonstrated by positive qualitative changes: an increase in the number of higher education students in CG (by 10.13% and 3.17%, respectively) and EG (by 22.16% and 9.49%, respectively).
According to all parameters, there were statistically significant changes in the level of readiness of future primary school teachers to design the learning environment, which leads to the conclusion that the developed structural and functional model, in particular the proposed organisational and pedagogical conditions, forms, methods and means, is highly effective. The obtained value of Pearson's criterion (11.2>7.8). The tabular value of the Student's t-test is higher than the calculated one (ttab.(1.7033) tcalcul.(8.44)).
The practical significance of the study is to update the content of the practice-oriented component of the disciplines of the cycle of professional and practical training ("Introduction to the specialty", "Didactics", "Pedagogical Technologies in Primary Education", "Distance Learning Technologies", and practical training) based on the proposed system of project activities in order to form the readiness of future primary school teachers to design the learning environment.
Ключові слова
методологічні підходи, навчальне середовище, організаційно-педагогічні умови, проєктування, професійна підготовка, структурно-функціональна модель, формування готовності, учитель початкової школи, methodological approaches, learning environment, organisational and pedagogical conditions, professional training, structural and functional model, readiness formation, primary school teacher
Бібліографічний опис
Олексенко К. Б. Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища : дис. на здобуття наук. ступеня докт. філософії : 015 / К. Б. Олексенко ; наук. кер. О. А. Кривильова ; Бердянський державний педагогічний університет. − Бердянськ, 2023. − 325 с.