Організаційно-педагогічні засади формування системи менеджменту закладів позашкільної освіти
| dc.contributor.author | Балабан, Олег Костянтинович | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-13T11:34:59Z | |
| dc.date.available | 2026-06-13T11:34:59Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | У дисертації, з позиції історіографічного підходу, представлено процес становлення і розвитку системи позашкільної освіти, диверсифікації її напрямів; кваліфіковано досліджено нормативно–законодавчу базу України, що визначає і регулює функціонування системи позашкільної освіти та визначає її перспективи; окреслено основні проблеми розвитку ЗПО. Наведено численні факти та посилання щодо аргументації мотивованого вибору теми дисертаційного дослідження. Уточнено зміст ключових слів термінологічного апарату дослідження: «заклади позашкільної освіти», «менеджмент закладів позашкільної освіти», «формування», «організаційно-педагогічні засади», «соціальна відповідальність ЗПО», «провідницький потенціал», «управлінський резонанс». Належним чином визначено і досліджено визначальні особистісні та професійні риси (якості) сучасного менеджера закладів позашкільної освіти. До них включено як традиційні психологічні якості, так і ті, що ситуативно набуті за викликів COVID–19 та агресії нашого північного сусіда. Вперше в понятійно– термінологічну практику менеджменту системи позашкільної освіти запроваджено концепт «провідництво в освіті». Досліджено безконфліктну синергію провідницької місії та лідерства керівників ЗПО. Науково обґрунтовано та класифіковано організаційно-педагогічні засади системи формування менеджменту закладів позашкільної освіти, що базуються на принципово новій для української національної педагогіки синергетичній парадигмі. Доведено можливість подолання контроверз між адміністративним контролем і творчою природою позашкілля, забезпечуючи баланс між стратегічною керованістю закладу та його адаптивністю до кризових викликів воєнного та повоєнного часу. Акцентовано розуміння менеджменту позашкілля як специфічної сфери, де органічно поєднуються педагогічні, організаційні та соціальні складники, що вимагає застосування міждисциплінарного підходу до його вивчення і запровадження. Функцією менеджменту закладів позашкільної освіти стала необхідність демаргіналізації та повноцінної соціалізації учнівської молоді; організацію цих закладів як хабів громади, стійкості і соціальної згуртованості під час воєнного стану. Розкрито зміст концепту «соціальна відповідальність закладу позашкільної освіти» – не як факультативної опції, а як інтегральної характеристики інституційної зрілості закладу, яка в умовах воєнного стану трансформується у здатність організувати безпечне, інклюзивне та терапевтичне середовище для дітей і молоді (психологічна реабілітація, національно-патріотичне виховання). Зважаючи на широкомасштабність управлінських дій щодо формування менеджменту в закладах позашкільної освіти дисертант наголошує на необхідності запровадження такого запобіжника, як концепт «м'якої сили», який ґрунтується на ментальних і екзистенційних якостях особистості менеджера. Встановлено теоретичні зв'язки таких технологій освітнього менеджменту як GIG-освіта і STEM-освіта з теорією М. Полані «невимовного знання», яка пояснює природу успішної та результативної комунікації учасників освітнього процесу. Змістовно висвітлено необхідність і спроможність менеджерів освіти ЗПО здійснювати дорадницьку місію. Дорадництво в дослідженні трактується як консультативно-підтримувальна діяльність менеджера, спрямована на допомогу суб’єкту (педагогу, учню) в усвідомленні власної проблеми та виборі оптимальних шляхів її вирішення. Ідея дорадництва кооперується із ресурсами м'якої сили менеджерського впливу. В ході дослідження розроблено і науково обґрунтовано авторську модель формування системи менеджменту з ментальними характеристиками. Модель інтегрує провідницький потенціал керівника за чотирма групами організаційно– педагогічних засад управління: аксіологічними, технологічними, резильєнтними та спільнодійними. Модель вперше поєднує гуманістичні цінності позашкілля з алгоритмами цифрового менеджменту та інструментарієм «управлінська панель», забезпечуючи стан управлінського резонансу між цілями організації та індивідуальними траєкторіями працівників. Обґрунтовано механізм імплементації концепту «соціальна відповідальність менеджменту закладів позашкільної освіти» в місію менеджменту позашкільної освіти, як інтегральну характеристику менеджменту, що передбачає добровільне прийняття закладом зобов’язань перед стейкголдерами, дітьми, батьками, громадою, державою щодо забезпечення якості освіти, інклюзивності, безпеки та сталого розвитку регіону. У феномені соціальної відповідальності домінує моральний компонент. Категорія «соціальна відповідальність» у дослідженні кореспондується з концептом «взаємодія». Виразним підтвердженням цього напрямку місії менеджменту є розробка ситуативної ідеї «заклад без стін». Ця метафора управлінського феномену — функціонування закладу позашкільної освіти за умови відсутності фізичної інфраструктури внаслідок окупації, бомбардувань чи евакуації, але інституційна ідентичність, педагогічний колектив та освітня місія зберігаються і продовжують реалізовуватися. Запропонований дизайн і концептуально-технологічне наповнення авторської моделі інтегрує різноманітні теоретичні і практичні підходи ментального характеру, забезпечує істотні зрушення процесу формування менеджменту закладів позашкільної освіти. Запроваджено до наукового обігу поняття «управлінський резонанс» та «управлінська антикрихкість» як характеристики системи менеджменту ЗПО в умовах соціальних потрясінь. Встановлено, що управлінський резонанс виникає в точці конвергенції провідницького потенціалу керівника та системної науковометодичної підтримки, що математично верифіковано. Педагогічний експеримент на базі 12 закладів позашкільної освіти в різних географічних регіонах України на рівні державного, регіонального та комунального підпорядкування, підтвердив зростання показника інтегральної взаємодії в експериментальній групі на 24,8% порівняно з базовим рівнем та перевагу результатів закладів експериментальної групи над результатами закладів контрольної групи за показником інтегральної взаємодії на 32,1% у підсумковому зрізі 2025 р.; - концептуалізовано поняття «заклад позашкільної освіти» як «хаб громади» – відкриту соціально-педагогічну екосистему, що функціонує на принципах проникності та мережевої взаємодії. Менеджерська діяльність у такій системі орієнтована на тріаду потреб: дитини (індивідуальна траєкторія розвитку, психологічний комфорт), громади (соціальна когезія, безпека) та освітнього середовища (інноваційність). На основі цього запроваджено до наукового обігу категорію «соціально відповідального лідерства в позашкіллі», що ґрунтується на принципах людиноцентризму, партисипативності та горизонтальної комунікації; - розроблено комплексну систему критеріїв, показників та індикаторів оцінювання ефективності формування менеджменту закладу позашкільної освіти, що забезпечує багатовимірний моніторинг управлінської діяльності за трьома векторами: організаційним (ресурсна ефективність, цифровізація процесів), педагогічним (якість освітніх послуг, динаміка досягнень вихованців) та соціальним (рівень довіри громади, партнерська мережа), що створює підґрунтя для переходу від формальної звітності до управління, що базується на даних; - науково обґрунтовано кластерну структуру провідницьких якостей керівника закладу позашкільної освіти як внутрішнього рушія формування системи менеджменту; виокремлено та визначено чотири ключові кластери: ціннісно-орієнтаційний, комунікативно-рефлексивний, організаційно-вольовий та креативно-інноваційний; -здійснено розмежування понять «адміністративне управління» та «управлінське провідництво», де останнє визначається як здатність лідера генерувати нелінійні позитивні зміни в організації через резонанс цінностей та стратегічну візію. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану та post-war відновлення провідництво набуває ознак соціальної місії, інтегруючи функції захисту, реабілітації та розвитку громади; - уточнено: категорію «провідницький потенціал керівника закладу позашкільної освіти» як динамічну сукупність особистісно-професійних якостей, ціннісних орієнтацій та управлінських компетентностей, що виступає рушійною силою інноваційних змін, консолідації педагогічного колективу та стратегічного розвитку закладу; - розуміння менеджменту позашкілля як специфічної сфери, де органічно поєднуються педагогічні, організаційні та соціальні складники, що вимагає застосування міждисциплінарного підходу до його вивчення; - удосконалено: підходи до науково-методичної підтримки та андрагогічного супроводу керівників ЗПО. Запропоновано інноваційну методику систематизації та педагогічної інтерпретації «кейсів успішного управлінського досвіду». Доведено, що аналіз і запровадження реальних управлінських ситуацій сприяє розвитку рефлексивної компетентності та формуванню «мовчазного знання» – інтуїтивного розуміння управлінських процесів, необхідного для прийняття рішень в умовах дефіциту часу та інформації; -зміст і структуру професійної підготовки та підвищення кваліфікації керівників закладів позашкільної освіти через інтеграцію в освітні програми модулів, що поєднують управлінські (менеджмент змін, фандрайзинг), педагогічні (дидактика позашкілля) та комунікативні (кризові комунікації, фасилітація) компоненти, формуючи менеджера нового типу – «архітектора освітнього простору»; - подальшого розвитку набули: наукові ідеї щодо управління закладом позашкільної освіти як відкритою соціально-педагогічною системою на основі системного, синергетичного, аксіологічного, компетентнісного та рефлексивного підходів менеджменту; теоретичні положення щодо цифровізації управлінських процесів та впровадження технологій Agile-менеджменту в освітню практику; концептуальні засади забезпечення резильєнтності закладу позашкільної освіти як інституційної здатності зберігати якість освітніх послуг в умовах критичної соціальної нестабільності. Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі організаційнопедагогічних засад формування менеджменту закладів позашкільної освіти України, зокрема й в умовах глобальної світової турбулентності, посиленої викликами воєнного стану в країні. Трансформація освітнього простору вимагає перегляду застарілих підходів до менеджменту, оскільки саме позашкільна освіта стала ключовим елементом стабілізації психоемоційного стану дітей та молоді в умовах кризи. У роботі здійснено ретроспективний аналіз генезису та еволюції системи позашкільної освіти в Україні, виявлено ключові детермінанти її ефективності та ідентифіковано актуальні управлінські суперечності. На теоретичному рівні доведено обмеженість застосування традиційної лінійної моделі управління закладами позашкільної освіти та обґрунтовано перехід до синергетичної парадигми, де заклад розглядається як складна самоорганізована екосистема. Методологічна стратегія дослідження побудована на конвергенції системного, синергетичного, аксіологічного, компетентнісного, герменевтичного та діяльнісного підходів. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, систематизація, моделювання) та емпіричних методів (педагогічний експеримент, анкетування, кейс-стаді, методи математичної статистики). Емпіричну базу дослідження склали 12 закладів позашкільної освіти України різних організаційно-правових форм, що представляють різні типи управлінського середовища - національного (державного) та комунального підпорядкування, з регіональними особливостями, різним функціоналом та статусом в громаді зокрема: Київський палац дітей та юнацтва (КПДЮ), Національний екологонатуралістичний центр (НЕНЦ), Рівненський палац дітей та молоді (РПДМ), Український державний центр позашкільної освіти (УДЦПО), Бердянський палац дітей та молоді та ін. Педагогічний експеримент охопив констатувальний, формувальний та контрольно-узагальнювальний етапи. Дослідження особистісних та професійних рис керівників закладів позашкільної освіти засвідчило, що ефективне управління визначається провідницьким компонентом – інтегральним показником готовності керівника до трансформаційної діяльності. Кейс-аналіз прогресивних менеджерів дозволив ідентифікувати інваріантні характеристики успішного лідера/провідника та систематизувати передовий управлінський досвід. Авторська педагогічна технологія (синергетична кластерно-інтегративна технологія проактивного менеджменту) стала інструментом верифікації педагогічним експериментом: у закладах експериментальної групи показник провідницького потенціалу зріс на 7,2% (з 3,9 до 4,18 балів за п'ятибальною шкалою), а можливості інтегральної взаємодії — на 24,8% (з 22,67 до 28,30), тоді як у закладах контрольної групи без супроводу авторської моделі з ментальними характеристиками провідницький потенціал знизився на 0,7%, а можливості інтегральної взаємодії — лише на 0,5%. Найбільший приріст у експериментальній групі зафіксовано за кластерами: інноваційним (+11,9%), вольовим (+9,4%) та ціннісним (+9,8%), що підтверджує системний вплив авторської моделі з ментальними характеристиками на розвиток провідницького потенціалу системи менеджменту. На основі кейсу закладу позашкільної освіти Палац дітей та молоді Бердянської міської ради верифіковано феномен «управлінської антикрихкості»: інтеграція вольового кластера керівника з гнучкими мережевими структурами управління дозволяє закладу зберігати інституційну цілісність та якість освітніх послуг навіть за умов повної втрати фізичної інфраструктури. Практичне значення дослідження реалізовано через розробку: методичних рекомендацій «Стратегічне планування розвитку закладу позашкільної освіти в умовах децентралізації»; тренінгового модуля «Розвиток провідницького потенціалу керівника: від теорії до дії»; кейс-буку «Успішні управлінські практики в позашкіллі: досвід воєнного часу»; діагностичного інструментарію для оцінювання рівня управлінської культури. Результати дослідження впроваджено у практику закладів позашкільної освіти, а теоретичні положення використовуються при викладанні дисциплін «Освітній менеджмент», «Педагогіка позашкільної освіти» у Бердянському державному педагогічному університеті та Українському державному університеті імені М. П. Драгоманова. Сформульовано стратегічні рекомендації для Державної служби якості освіти щодо оновлення змісту внутрішнього моніторингу якості освіти закладів позашкільної освіти та інституційного аудиту в частині дослідження професійних якостей керівника закладу через застосування індикаторів вимірювання, згідно з представленою у дисертації авторською моделлю. Дисертаційне дослідження доводить, що формування менеджменту закладу позашкільної освіти на засадах проактивного менеджменту з ментальними характеристиками є не просто модернізацією, а трансформаційним переходом до нової якості неформальної освіти, яка перетворює заклад на автономну самоорганізовану систему – суб'єкта творення інтелектуального капіталу нації. Поняття «соціальна відповідальність», знаходячись у певному контексті наукового дискурсу, виявляється досить багатогранним. | |
| dc.identifier.citation | Балабан О. К. Організаційно-педагогічні засади формування системи менеджменту закладів позашкільної освіти : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки 01 Освіта / Педагогіка / О. К. Балабан ; наук. керівник В. В. Крижко ; Бердянський державний педагогічний університет. – Запоріжжя, 2026. – 300 с. | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/7153 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Бердянський державний педагогічний університет | |
| dc.subject | заклади позашкільної освіти | |
| dc.subject | менеджмент освіти | |
| dc.subject | організаційно-педагогічні засади | |
| dc.subject | педагогічні умови | |
| dc.subject | управління | |
| dc.subject | соціальна відповідальність | |
| dc.subject | провідництво | |
| dc.subject | управлінська антикрихкість | |
| dc.title | Організаційно-педагогічні засади формування системи менеджменту закладів позашкільної освіти | |
| dc.type | Thesis |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Dysertatsiya O. Balaban.pdf
- Розмір:
- 6.69 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: