Синергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorЛевченко, Галинаuk
dc.date.accessioned2024-01-30T09:15:57Z
dc.date.available2024-01-30T09:15:57Z
dc.date.issued2017
dc.descriptionУ монографії Дениса Чика “Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст.” українській прозі означеного періоду із належною повнотою та науковою коректністю повернуто її жанрове обличчя та належний авторський склад. Попри складність і об’ємність мети дослідження, варто відзначити прозору ясність авторського стилю в монографії, загальну логічну і композиційну цілісність та завершеність праці, умотивованість всіх її компонентів поставленими завданнями. Донедавна той період розвитку нашої літератури чи не найбільше був обійдений в українському пострадянському літературознавстві. Очевидно, тому, що все в ньому здавалося позірно ясним, до того ж, канонічна трійця засновників та основоположників нової української літератури – Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка – навіть у радянські часи ні в кого не викликала заперечень. Реабілітація історії літератури почалася із точок найбільш уражених, викинутих як непотріб імперським літературознавством: повернення києво-руської літератури до Києва, відкриття українського бароко, реанімація модернізму, освоєння літератури української діаспори. Проте шаблонно засвоєний спадок класичної літератури потребує не менш детального перепрочитання. Ці відкриті в монографії завдяки новим методологіям, контекстам і перспективам читання деталі, складаючись у систему, цілком перетворюють і перевертають звичні уявлення про історію української літератури, трансформують заяложені уявлення про меншовартісність, обділеність і неповноту, бідність і гнаність – у почуття національної гордості, усвідомлення гідної і давньої причетності до світових літературних контекстів, неймовірної вітальності та винахідливої адаптивності нашої літератури класичного періоду.uk
dc.description.abstractПостколоніальний розвиток українського літературознавства певною мірою нагадує тривалий і повний важливих внутрішніх перипетій шлях психологічної реабілітації особистості, з якою працює психоаналітик. Тільки реабілітантом тут постає те, що Ліна Костенко назвала у відомій статті “гуманітарною аурою нації”, тобто повносправна культурна ідентичність, а в ролі практичного психотерапевта – фахівець-гуманітарій і літературознавець зокрема. Деформації у розвитку та самоусвідомленні, “відсутні місця”, ізоляціонізм і внутрішні комунікативні розриви, які були накинуті українській літературі статусом мистецтва колонізованої країни упродовж майже трьох століть, гостро потребують переосмислення. Велику історію нашої літератури у її повній і відповідній до реальності версії все ще тільки треба написати, хоч і доводиться це робити у постмодерний час, коли ставиться під сумнів сама доцільність історій літератури. Попри величезну кількість зусиль, спрямованих на нове прочитання різних періодів літературного розвитку і творчості окремих письменників у світовому контексті в часи незалежності й альтернативним та опозиційним щодо радянської наукової парадигми діаспорним літературознавством (у працях Д. Наливайка, В. Івашківа, І. Лімборського, П. Михеда, Є. Нахліка, М. Ільницького, Я. Поліщука, Г. Грабовича, Ю. Шевельова, Тамари Гундорової, Тетяни Свєрбілової, Надії Петриченко тощо), в історії української літератури й далі лишається чималий обсяг авторів і текстів, які потребують нових перспектив бачення для адекватного оприсутнення їх у літературознавчому дискурсі. Монографія Дениса Чика займає свою важливу нішу в цьому дискурсивно-реабілітаційному процесі. У центрі його дослідницької уваги постає жанрова система української прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. у зіставленні з англійською прозою того ж періоду.uk
dc.identifier.citationЛевченко Г. Синергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.) / Галина Левченко // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – Вип. 14. – С. 176–182.uk
dc.identifier.issn2412-933Х
dc.identifier.urihttps://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1997
dc.language.isouk
dc.publisherБердянський державний педагогічний університетuk
dc.relation.ispartofseriesФілологічні науки; 14uk
dc.titleСинергетичне моделювання жанру як стратегія реабілітації історії літератури : рецензія на монографію Чика Дениса «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст.» / [наук. ред. В. А. Зарва] (Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2017. – 356 с.)uk
dc.title.alternativeSynergetic modeling of genre as a strategy of rehabilitation of literature history : review on the monograph of Chyk Denys "Longo sed proximus intervallo: genre systems of Ukrainian and English prose of the end of the XVIII – the middle of the XIX century" / [scientific editor V. Zarva] (Khmelnytsk: FOP Tsupak A, 2017. – 356 p.)en
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Levchenko_Synergetic_modeling_of_genre_as_a_strategy_of_rehabilitation_of_literature_history_review_on_the_monograph_of_Chyk_Denys_Longo_sed_proximus_intervallo.pdf
Розмір:
324.89 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Випуск 14 (2017)