Випуск 18 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1425

Переглянути

Перегляд Випуск 18 (2019) за Автор "Панова, Наталья"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Суицидальный литературный сюжет: дискуссии вокруг тематического метода
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Наталья
    У статті йдеться про те, що феномен самогубства існував за всіх часів і продовжує існувати на сьогодні. Проблема суїциду знаходиться в полі зору філософів, психологів, медиків і соціологів. Художня література також не є винятком, суїцидальна тематика знайшла своє відображення в художніх текстах. Суїцидальні сюжети, тобто літературні сюжети, які включають в себе сцени самогубства, суїцидальні думки, наміри і поведінку героїв, мають місце в найдавніших літературних джерелах. Одним з перших творів давнини, які зачіпають проблему суїциду, є фрагмент з єгипетського папірусу під назвою «Бесіда розчарованого зі своєю душею» (XXII – XXI ст. До н.е.). В Європі це твір мав особливу інтерпретацію і розглядалося як апологія «добровільного відходу з життя», «як образ переваги осмислення відмови від земного життя і її вад». Висвітлюючи тему самогубства в художній літературі, не можна не згадати про «Божественну комедію» Данте Аліг'єрі. Цей твір був написаний на початку XIV століття і є безсмертним пам'ятником світової культури, що втілив в поетичній формі уявлення про самогубство одного з великих християнських вероучителей Фоми Аквінського. На особливу увагу заслуговує суїцидальний літературний сюжет, в якому Лукреція, обезчещенна Секстом Тарквінієм, розповідає про все чоловікові і батькові, а потім вбиває себе ножем. Ця подія мала історичні наслідки та призвела до повалення влади в Римі. Довгий час в римській історії Лукреція користувалася повагою і шаною. Самогубство Лукреції відображено і в літературі. Так, У. Шекспір в 1593 написав поему «Лукреція», де головна героїня, бажаючи уникнути ганьби, здійснює суїцид. Як бачимо, в свідомості людини самогубство поступово стало атрибутом вільної і незалежної людини. Антична традиція, а також і саме життя давали підказки до створення суїцидальних літературних сюжетів, і найбільш популярним в цьому плані став жанр трагедії. Драматурги вводили суїцидальні сюжети для того, щоб відобразити настрій трагізму, розчарування, розгубленість, а також дезорієнтацію людини свого часу.