Перегляд за Автор "Застрожнікова, Ірина Володимирівна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументКонцепція цифровізації сучасної освіти, як основа розвитку кадрового потенціалу виробничого сектору економіки(Перспективи та інновації науки, 2021) Застрожнікова, Ірина Володимирівна; Безугла, Людмила СергіївнаСучасні процеси цифровізації набирають значного прискорення з року в рік в усіх секторах економіки. У статті зазначено, що перехід на цифрові технології є одним з найважливіших мегатрендів нашого часу. Зараз використовується чимало цифрових технологій, які наразі активно впроваджуються у виробничих та невиробничий сектори економіки України. Основною рушійною силою в активізації інноваційних процесів формування та реалізації стратегічних напрямків виступатимуть кваліфіковані кадри. Зазначено, що на перший план виходить «осучаснення» освіти, основою чого є її цифровізація та інтеграція у сучасні digital-технології та інтеграція у світовий освітній простір. Цифрова трансформація освітньої галузі та формування вітчизняного інформаційно-освітнього середовища призведе до підвищення інтелектуальних, творчих здібностей учнів і вдосконалення професійних компетенцій педагогічних працівників, забезпечить широкий доступ до інноваційних освітніх технологій, підвищить інформаційну безпеку в мережах передачі даних. Основними завданнями розвитку інформаційно-комунікаційного середовища освітнього простору є: вдосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури закладів освіти; розвиток інформаційної системи управління, що забезпечує в режимі реального часу багаторівневий доступ (заклад освіти - район - область - республіка) до інформації, пов'язаної з освітнім процесом, інтеграцію з відомчої статистикою, розробка нормативної бази для її функціонування; впровадження в освітній процес інноваційних методик, заснованих на інформаційних технологіях. Кадровий склад виробничого сектору майбутнього повинен мати системне та екологічне мислення, вміти керувати проектами, володіти навичками ІТ та в деяких професіях – знання іноземних мов. Саме освіта має сприяти розвитку цифрових навичок у здобувачів. На прикладі аграрного сектору розглянуто основні цифрові перетворення та зміни, на які має зреагувати сучасна аграрна освіта усіх рівнів. Орієнтація на зміни в управлінні кадровим потенціалом в цифровій економіці змінює практику роботи по прийняттю управлінських рішень. Особливо це стосується освітньої сфери, так як навчальні заклади здатні сприяти соціально-економічному розвитку, тобто бути центрами інноваційного розвитку.
- ДокументСучасні аспекти управління освітою в об'єднаних територіальних громадах(Наукові інновації та передові технології, 2021-02) Застрожнікова, Ірина Володимирівна; Самофалов, Дмитро ВіталійовичВизначено, що в процесі реформи децентралізації об’єднані територіальні громади мають дуже важливе стратегічне завдання – створення механізму управління освітою. Зазначено, що метою реформування освіти в умовах децентралізації є, в першу чергу, передача повноважень і відповідальності за управління освітою органам місцевого самоврядування і, безпосередньо, школам. Встановлено, що принципи децентралізації в управлінні освітою базується на: фінансових мотивах, мотивах ефективності, політичних мотивах. Фінансовий аспект децентралізації освітньої системи в Україні є основним, адже далеко не всі громади наразі є спроможними. Головною метою ОТГ є скорочення витрат на утримання закладів освіти поряд із покращенням якості освітніх послуг. Для цього в Україні активно триває процес створення опорних шкіл. Проблема з невеликою кількістю учнів в малих містах та селах буде вирішуватись за допомогою такої оптимізації мережі шкільних закладів. Організація влади за рахунок децентралізації зменшує кількість прийняття рішень державою, передаючи деякі повноваження у вирішенні питань в окремих сферах регіональним органам влади, які не відносяться до виконавчої влади та не перебувають під її впливом. Автор звертає увагу на те, що створення опорних шкіл є не зовсім простим питанням, адже воно передбачає пониження ступеня школи або взагалі її закриття, що, зі свого боку, призводить до скорочення штату. Зазначається, що оптимізація шкільної мережі може відбуватися шляхом закриття недостатньо укомплектованих шкіл з організацією підвезення дітей до інших найближчих шкіл. Створення системи управління у сфері освіти, що відповідатиме потребам і можливостям громади, є ключовим елементом та першим викликом для органів місцевого самоврядування. Якісна система управління освітою повинна залучити різноманітних фахівців, що зможуть сформувати сучасне бачення розвитку освіти в територіальній громаді та приймати ефективні оперативні рішення, що забезпечують виконання повноважень у галузі освіти.
- ДокументСучасні особливості розвитку персоналу підприємств(Науковий вісник ІФНТУНГ, 2021) Застрожнікова, Ірина ВолодимирівнаСтаттю присвячено дослідженню процесу розвитку працівників підприємств готельного та туристичного сектору України. Визначено, що основними елементами системи розвитку персоналу готельних та туристичних підприємств є його навчання, професійна адаптація, службово-професійне просування кадрів, планування і управління діловою кар’єрою, робота з кадровим резервом, мотивація трудової поведінки, оцінка роботи персоналу (включаючи атестацію персоналу і оцінку кандидатів на вакантну посаду). Вказано, що одним з компонентів кадрового потенціалу підприємств готельного та туристичного сектору є освіта. Як показує практика, у сучасному світі більшість працівників обслуговуючого персоналу готелів та туристичних підприємств країни не мають спеціальної освіти, не володіють навичками роботи із сучасними технологіями та підходом роботи в готелях і туристичних фірмах, ні знаннями з психології і етики роботи з гостями. Узагальнено основні етапи процесу навчання персоналу підприємств готельного та туристичного сервісу. Акцентовано увагу на важливості професійної адаптації та мотивації. Виділяють два напрями професійної адаптації: первинна, адаптація молодих співробітників, які не мають досвіду професійної діяльності (як правило, це випускники навчальних закладів), вторинна, адаптація співробітників мають досвід професійної діяльності і змінюють об’єкт діяльності або свою професійну роль. У сучасних умовах побудова системи мотивації має базуватися на наступних складових: система персональної та командної відповідальності, що забезпечує напрям зусиль працівників на досягнення стратегічних цілей організації; система матеріальної мотивації, що дозволяє управляти задоволенням матеріальних потреб співробітників; система нематеріальної мотивації, спрямована на управління задоволеністю потреб персоналу у навчанні, професійному та кар’єрному зростанні. Узагальнено завдання, що вирішуються у процесі планування та управління діловою кар’єрою. Система розвитку персоналу повинна у пріоритеті вирішувати не тільки завдання підвищення кваліфікації та перепідготовки, а й формування єдиної культури всередині організації, вироблення єдиних стандартів якості роботи, створення кадрового резерву, запобігання втраті накопичених знань і розриву технологічного ланцюжка при підготовці співробітників, утримання цінних працівників через кваліфіковану систему мотивації.