Перегляд за Автор "Лесик Анжеліка"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПотенціал освітньо-розвивального середовища ЗВО у професійному становленні майбутніх учителів початкової школи: практичний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Голуб Олена; Лесик АнжелікаУ статті розглядається проблема впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища закладів вищої освіти на професійне становлення майбутніх учителів початкової школи в процесі вивчення циклу педагогічних дисциплін, а саме: «Вступ до спеціальності», «Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Історія педагогіки». Розкривається поняття «освітньо-розвивальне середовище», «потенціал освітньо-розвивального середовища», сутнісні характеристики (цілісність; суб’єктивність; змінюваність; багатовекторність; соціокультурна мобільність; координованість; емоційна насиченість), компоненти (соціально-культурний, навчально-виховний та інформаційно-комунікаційний), принципи, критерії засвоєння освітньо-розвивального середовища (володіння пізнавальними стратегіями, вирішення поставлених задач, володіння комунікативними навичками, включеність в інформаційний простір засвоєння середовища; прояв нових форм соціальної активності; емоційна задоволеність особистою участю; прагнення до подальшої самоосвіти), освітні ефекти впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища на вивчення майбутніми вчителями початкової школи циклу педагогічних дисциплін. Як висновок, правильно організоване освітньо-розвивальне середовище закладів вищої педагогічної освіти має потужний розвивальний потенціал для навчання педагогічних дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти. Воно впливає на мотивацію студентів до навчання, створює сприятливу атмосферу, забезпечує потребу в науковому дослідженні, задовольняє освітні потреби, формує на високому рівні професійну компетентність майбутніх учителів початкової школи. Викладачі педагогічних дисциплін мають широко використовувати потенціал освітньо-розвивального середовища не тільки закладу вищої освіти, а й оточуючого середовища, тоді це впливає на професійне становлення майбутнього спеціаліста Нової української школи, його саморозвиток на більш високому рівні, дає якісний результат.
- ДокументПідготовка майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Голуб Олена; Лесик АнжелікаУ статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи. Розкриваються поняття «сімейні цінності», що стосуються структури, функції, ролі, поглядів та ідеалів сім’ї, які є цінностями-нормами, що виступають орієнтаційною основою й одночасно критерієм оцінювання дійсності та вибору відповідного вчинку і дії людини; «професійна готовність до педагогічної діяльності», «готовність до педагогічного процесу», «формування сімейних цінностей в учнів початкової школи» (цілісне утворення, що становить системну властивість всієї особистості дитини, характеризує її здатність зберігати і оптимально відтворювати, розвиватися, успішно діяти в різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві проблеми, а й допомагати в цьому всім членам родини), компоненти в структурі поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів»: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи, рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до означеної діяльності (високий, середній, низький). Визначені оптимальні педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів молодшого шкільного віку: вивчення освітніх компонентів, проходження педагогічних практик, засвоєння дисциплін за вибором студентів «Формування сімейних цінностей у молодших школярів», що познайомить студентів із психолого-педагогічними проблемами, які виникають у процесі формування сімейних цінностей молодших школярів.
- ДокументФормування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Канішевська Любов; Лесик АнжелікаУ статті порушується проблема формування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі. Молодший шкільний вік є перехідним в опануванні цифрового простору. Це обумовлено їх віковими психологічними особливостями: якісними змінами в пізнавальному розвитку; актуалізацією словесно-логічного мислення; смислової пам’яті, довільної уваги; потребою в грі, русі та зовнішніх враженнях, «кліповим мисленням» тощо. Схарактеризовано онлайн-ризики: комунікативні, контентні, споживчі, технічні, інтернет-залежність. Наголошено, що зіткнення з комунікативними ризиками є найсерйознішою проблемою для дітей в порівнянні з іншими видами онлайн-ризиків, оскільки частіше завдає їм відчутної шкоди. Визначено позитивні й негативні аспекти діяльності молодших школярів у цифровому просторі. До позитивних аспектів відносимо: розвиток логічного, оперативного мислення; уміння прогнозувати; задоволення дитячої потреби в зовнішніх враженнях; уміння структурувати потоки інформації; формування креативного мислення тощо. Негативними аспектами діяльності молодших школярів у цифровому просторі є: проблеми з фізичним і психічним здоров’ям; невміння спілкуватися з однолітками й дорослими в реальному житті; зниження емпатії; небезпека віртуальної спокуси дитини; утрата інтересу до навчання, читання, ручної праці; нездатність відрізняти віртуальну реальність від реальної дійсності тощо. Виокремлено виховні завдання, реалізація яких сприятиме підвищенню безпеки молодших школярів у цифровому просторі: об’єднання зусиль держави, батьків, педагогів щодо впровадження більш ефективних механізмів модернізації контенту для дітей у соціальних мережах; підвищення рівня цифрової компетентності педагогів; формування цифрової компетентності батьків; налагодження партнерської взаємодії батьків і педагогів, яка виступає як взаємоузгоджена і відповідальна діяльність, в основу якої покладаються діалог, рівні права, добровільна участь, взаємна зацікавленість сторін; виховання в учнів відповідального ставлення до своєї діяльності в інтернеті. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної багатогранної проблеми формування безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на розроблення критеріїв, показників та виявлення рівнів сформованості безпечної поведінки молодших школярів у цифровому просторі.
- ДокументФормування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах магістратури(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Попова Ольга; Лесик АнжелікаСучасне суспільство зорієнтоване на зростання різних видів міжособистісної взаємодії, у тому числі й мовленнєвої комунікації, що зумовлює посилення вимог до якості відповідної підготовки майбутніх учителів початкової школи, тобто вдосконалення комунікативної компетентності, яка забезпечить у подальшому їх активну професійну діяльність. Потреби в оновленні змісту цього процесу пов’язані з різними аспектами модернізації початкової школи: переходом до реалізації Концепції нової української школи, підтримкою її гуманізації, ідей дитиноцентризму; упровадженням принципів компетентнісного та особистісно зорієнтованого підходів у навчанні молодших школярів тощо. У соціальному аспекті важливість дослідження комунікативної компетентності вчителів початкової школи зумовлена дефіцитом мовленнєвої й особливо риторичної культури, як професійної, так і загальної (культури мислення, мовлення, спілкування). У педагогічному аспекті її розвиток спрямований на формування продуктивного, творчого мислення та ґрунтується на етичних засадах моральності, а відтак є вагомим складником формування гармонійної особистості як найбільшої цінності в демократичному суспільстві. У педагогічній діяльності вчителя комунікація є професійно значущою, оскільки супроводжує всі види роботи, а тому комунікативні вміння здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти визначені освітньо-професійною програмою «Початкова освіта» Бердянського державного педагогічного університету: «Спілкуватися академічною українською мовою в усній та письмовій формах, використовувати комунікативні стратегії, формувати в учнів здатність до взаєморозуміння, міжособистісної взаємодії». Як свідчать результати вихідного опитування (за М. Шнайдер) для виявлення професійно-особистісних потреб у формуванні комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, загалом вони схвально відгукуються про методи і прийоми, які були використані на заняттях з «Основ наукового мовлення та академічної культури». Разом з тим відзначили, що найбільші труднощі в магістрантів викликали вправи практико-орієнтованого характеру щодо прогнозування ефективності власної комунікативної діяльності та аналізу педагогічного мовлення, а також визначення шляхів його постійного вдосконалення.