Перегляд за Автор "Пришляк, Михайло"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВикористання назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах 016.01 – Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти(БДПУ, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоНа основі аналізу освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, за спеціалізацією 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти окремих закладів вищої освіти, у статті досліджена практика використання в них назв професійних кваліфікацій, що присвоюються здобувачам вищої освіти за результатами їх успішного виконання. Зазначено, що наявність в Стандарті вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта рекомендаційного переліку назв професійних кваліфікацій щодо визначених Міністерством освіти і науки України спеціалізацій є питанням більш ніш важливим, а тому потребує уваги науковців. З’ясовано, що в освітньо-професійних програмах спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія) питання використання назв професійних кваліфікацій вирішуються по-різному. Переважно в таких програмах спостерігається спрямованість на присвоєння здобувачам, які успішно її виконали, професійної кваліфікації «логопед», в меншій мірі – «асистент вчителя-логопеда». Констатовано, що не один з діючих в Україні довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційної характеристики логопеда, не достатньо конкретизованими є вимоги щодо освітнього ступеня працівника, необхідного для зайняття посади логопеда. Відсутність кваліфікаційної характеристики логопеда, в певній мірі, створює проблеми й у визначенні переліку основних робіт, які притаманні цій посаді (професії). Зваживши на рівень складності проблем, які слід розв’язувати логопеду та асистенту вчителя-логопеда в професійній діяльності, висловлена думка про орієнтування освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на підготовку виключно логопедів з присудженням її випускникам професійної кваліфікації «логопед». В свою чергу підготовка асистентів вчителів-логопедів має здійснюватися за освітньо-професійними програмами початкового рівня (короткого циклу) вищої педагогічної освіти. З огляду на існуючий тісний зв’язок між вчителем-логопедом та логопедом запропоновано переглянути кваліфікаційні вимоги щодо первинної посади вчителя-логопеда, передбачивши можливість її зайняття особами зі ступенем бакалавра.
- ДокументВикористання потенціалу студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти(Інформаційні технології і засоби навчання, 2022) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоУ статті досліджено роль студентського самоврядування у процесі формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Акцентовано увагу на актуальності використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті: наданні дистанційно корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, забезпеченні підтримки інклюзивного навчання. Наведено результати онлайн опитування, якими підтверджена зацікавленість майбутніх вчителів спеціальної освіти у підвищенні рівня своєї цифрової компетентності. Висловлена думка щодо необхідності пошуку закладами вищої освіти нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до сучасних вимог; дієвих способів її формування та поглиблення. Обґрунтована можливість використання в якості одного з інструментів формування та поглиблення цифрової компетентності майбутнього вчителя спеціальної освіти потенціалу студентського самоврядування. Викладене власне бачення автора щодо його вагомого місця у підтримці наскрізного характеру процесу формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Зазначено, що важливою в цьому контексті бачиться творча співпраця органів студентського самоврядування та науково-педагогічних працівників кафедри закладу вищої освіти, що забезпечує підготовку майбутніх вчителів спеціальної освіти. Свого детального опису отримали форми участі студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Запропоновано створення простору для неформальної освіти на рівні спеціальності 016 Спеціальна освіта – ЦифроХаб, з можливістю проведення в його рамках безкоштовних онлайн заходів з метою формування та поглиблення цифрової компетентності студентів в позанавчальний час. Деталізовано змістове наповнення івентів в авторській збірці «Handbook: керівництво з формування цифрової компетентності». Розроблено путівник з цифровими інструментами для початківців – «Guide для початківців: упевнений юзер у цифровому світі».
- ДокументДеякі питання, пов’язані із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах «Логопедія» другого (магістерського) рівня вищої освіти(ДДПУ iменi Iвана Франка, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоУ статті досліджено існуючі тенденції використання закладами вищої освіти в освітньо-професійних програмах спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти назв таких професійних кваліфікацій як «вчитель-логопед» та «логопед». Вказано на відсутність належної уваги з боку науковців до питань, пов’язаних із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових чи освітньо-творчих) програмах. Констатовано, що, відповідно до існуючої нормативно-правової бази, професії вчителя-логопеда за дипломом має відповідати освітня кваліфікація магістра, тоді як професії логопеда – освітня кваліфікація бакалавра. Здійснено порівняльний аналіз змісту діяльності вчителя-логопеда та логопеда, встановлені притаманні їй загальні та відмінні ознаки. Щодо відмінностей зазначено, що вони простежуються в підпорядкованості закладів, в яких працюють вчитель-логопед і логопед, різним відомствам (Міністерству освіти і науки України та Міністерству охорони здоров’я України), в контингенті, з яким доводиться працювати вчителю-логопеду та логопеду, характері захворювань, які стали причиною порушення мовлення у їхніх підлеглих. З іншого боку визнано, що за змістом здійснюваних робіт, рівня знань, які при цьому вимагаються, є всі підстави вбачати в них фахівців одного рівня підготовки, а саме другого (магістерського) рівня. Висловлені пропозиції, реалізація яких дозволила б закладам вищої освіти на законних підставах включати до орієнтованого переліку професійних кваліфікацій, зазначених в освітньо-професійній програмі спеціальності 016 Спеціальна освіта, 016.01 спеціалізація – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти, професійну кваліфікацію «логопед», присвоювати її здобувачам, які успішно виконали зазначену освітньо-професійну програму.
- ДокументПро впровадження гейміфікації в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (логопедія)(БДПУ, 2021) Мицик, Ганна Михайлівна; Пришляк, МихайлоУ статті акцентовано увагу на ролі інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема і у вищій освіті. Вказано на зміни, що відбуваються у ставленні нового покоління, що зростає на основі гаджетів та цифрових додатків, до навчання. Зазначено про необхідність пошуку науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти всіх форм власності нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до потреб і особливостей сучасного покоління здобувачів. З’ясовано сутність гейміфікації, досліджено можливості використання її методів як ефективного засобу включення здобувачів до ігрової діяльності на занятті, підвищення рівня їх мотивації та успішності в навчанні. Визнано, що в цьому контексті, особливої важливості набувають наукові розробки, які в тій чи іншій мірі торкалися питань вивчення переваг та недоліків використання ігрових методів навчання у поєднанні з вебінструментами у вищій школі. На основі результатів теоретичного аналізу напрацювань закордонних та вітчизняних колег у цій царині виокремлено компоненти гейміфікованого навчального процесу та основні ігрові елементи, що формують механіку процесу гейміфікації. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюються оптимальні шляхи впровадження методів гейміфікації, а саме в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія). З урахуванням наявних власних розробок запропоновано більш ефективні способи використання цифрових засобів при викладанні окремих навчальних дисциплін, запропонованих здобувачам для вивчення. Представлений перелік безкоштовних та доступних онлайн платформ і додатків для гейміфікації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Наведені приклади використання LearningАpps, Wordwall, Baamboozle, Quizlet, Kahoot під час вивчення навчальних дисциплін здобувачами спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія), охарактеризований зміст такої взаємодії.