Перегляд за Автор "Смольницька, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Відтворення прийомів чорного гумору в українському перекладі: на прикладі вірша Джонатана Свіфта «Death and Daphne»
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Смольницька, Ольга
    У статті проаналізовано різні аспекти українського перекладу поезії Джонатана Свіфта “Смерть і Дафна”. Розглядаються питання сатири і чорного гумору. Виявлено паралелі з українською традицією висміювання смерті, а також біографії Свіфта і життя сучасних поету українських державних діячів. Здійснено міфологічне дослідження імпліцитних смислів вірша. Версифікаційний аналіз демонструє специфіку відтворення формальних чинників тексту. Залучено тезаурусний, біографічний, компаративний, ґендерологічний аналіз. Робота має теоретичне і практичне спрямування.
  • Ескіз
    Документ
    Поезія і релігія: інтермедіальність творчості Віри Вовк
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Смольницька, Ольга
    У статті досліджується інтермедіальність на прикладі сучасної української поезії. До уваги береться різноаспектна творчість української письменниці в Бразилії – Віри Вовк. Проаналізовано досвід середньовічних черниць-містиків, чия творчість знана авторці. Здійснено класифікацію іпостасей ліричного героя. Простежується візуальність і взаємозв’язок поезії В. Вовк і релігії, передовсім народного католицизму. Здійснено компаративний аналіз лірики поетеси з образністю і сюжетністю бразильських міфів, німецьким романтизмом, а також романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”.
  • Ескіз
    Документ
    Прекрасне і потворне у ранній ліриці Максима Рильського: порівняння з вибраною поезією Джонатана Свіфта
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Смольницька, Ольга
    Стаття вперше пропонує зіставлення естетичних категорій прекрасного і потворного у ранній ліриці Максима Рильського і вірші Джонатана Свіфта “Філліс, або Поступовування у Любові”. Оскільки Дж. Свіфт уже залучений до українського контексту і належав до епохи, яка цікавила М. Рильського, наявне звернення до англомовного дискурсу. Це мотивується і знанням М. Рильським англійської мови. В обох авторів помічено висміювання виродженого любовного жанру, штампованої романтики, пародіювання, а також неприкрашене змалювання аморальності. У М. Рильського також вичленовано вплив французького декадансу, на що звернено особливу увагу. Пропонуються методи компаративного літературознавства, перекладознавства, тезаурусний, ґендерологічний, символогічний аналіз, звертається увага на історичний контекст. Виокремлено концепти: гріх, отрута та ін., синтез Еросу і Танатосу. Акцентується увага на взаємозв’язку з лірикою О. Блока. Також аналізуються високе і низьке, добро і зло, трагічне і комічне, справжнє і штучне (підробка), краса і красивість, декоративність у М. Рильського, тощо. На перший план виходять постаті богемного естета, героя і антигероя (диявол і ліричний герой; Гамлет і Полоній), продажної жінки в різних іпостасях – від Кармен як романтичної героїні до повії. Аналізуються “вічні образи” у М. Рильського. Досліджено й шекспірівський дискурс у поета. Виокремлено аристократизм, іронію, творчість висвітлено як сублімування. Розглядається особливий стан екстазу, уперше у віршах М. Рильського виокремлено гіпнагогію. Доведено, що сакральне може замальовуватись як профанне, і навпаки. Але наголошено на фізіологічності поезії Дж. Свіфта через різні умови формування творчості обох авторів. Цитати з вірша Дж. Свіфта як ілюстративний матеріал наводяться в оригіналі та у перекладі Максима Стріхи.