2025

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/5131

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

The content of developing grammatical competence in prospective Enflish language teachers
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Yeremenko, Tetiana; Lukyanchenko, Iryna; Demchuk, Angelina
The article deals with the issue of developing prospective English teachers’ grammatical competence on the basis of context-based approach. The authors assert the following advantages of using texts over separate sentences in studying grammar: being a linguistic embodiment of discourse, texts provide students with both linguistic and extralinguistic information; demonstrate grammatical phenomena in a real-world communicative context, which enables students to develop their communicative skills, cognitive activity and creativity; arouse students’ interest and encourage them to naturally use target grammatical structures in their speech. The focus is on the content of developing grammatical competence, which is revealed in its subject and procedural aspects. The emphasis is put on training and consolidating the skills of using purely grammatical material which is introduced into the communicative process through an algorithm of cognitive actions: perception (through reading and prediction) and formation of students’ own «counter» text-discourse via specially selected texts of various functional styles and genres and tasks developed for them. The suggested activities are aimed at training and consolidating grammatical skills by integrating them into the communicative process: from controlled (identification and commenting, transformation, translation) to semicontrolled exercises and free speech production (expansion, creative writing, discussions, improvisation). These activities contribute not only to the grammatical material absorption and retention but also to the development of students’ cognitive and communicative skills. The conducted research resulted in the practical grammar coursebook «Learning Grammar in Context. Part 1. Sequence of Tenses. Modal Verbs. Oblique Moods» for the Bachelor students, pursuing a degree in foreign language education as prospective English teachers.
Підготовка вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Суятинова, Катерина
Актуальність проблеми національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку в умовах сьогодення набуває особливої гостроти. По-перше, війна в Україні актуалізувала питання формування національної свідомості та патріотичних почуттів з раннього віку. По-друге, вихователі, як ключові фігури в дошкільній освіті, потребують якісної підготовки для ефективного виховання патріотизму у дітей. По-третє, формування національної ідентичності у дошкільників є важливим етапом становлення свідомого громадянина. По-четверте, недостатня методична база та відсутність єдиного підходу до патріотичного виховання ускладнюють роботу педагогів. По-п’яте, якісна підготовка вихователів сприятиме формуванню у дітей любові до Батьківщини, поваги до її історії та культури, що є запорукою національної єдності. Тому підготовка майбутніх вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку є актуальною проблемою сьогодення. Вихователь допомагає дітям сформувати почуття патріотизму та національної свідомості. Метою статті є теоретичне дослідження проблеми національно-патріотичного виховання дошкільників та застосування студентами знань у процесі виробничої практики в закладах дошкільної освіти. Для досягнення мети використано аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми дослідження, узагальнення наукових фактів, аналіз матеріалів із виробничої педагогічної практики здобувачів вищої освіти. Педагогічна практика є ключовим аспектом у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки вона сприяє формуванню загальної, професійної компетентності та навичок, необхідних для ефективної роботи з дітьми дошкільного віку. Виробнича / навчальна практика включає навчальні, виховні та творчі аспекти, що допомагають студентам адаптуватися до реальних умов професійної діяльності; дозволяє студентам оцінити свої сильні та слабкі сторони, що допомагає в подальшому професійному розвитку.
Перспективи реалізації Концепції Нової української школи для корекційної (спеціальної) педагогіки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Сухарєва, Лариса; Кочерга, Євгенія
Стаття присвячена аналізу перспектив реалізації Концепції Нової української школи у сфері корекційної (спеціальної) педагогіки, зокрема в діяльності навчально-реабілітаційних центрів. У роботі розкрито основні напрями реформування вітчизняної системи освіти у відповідності до національних освітніх пріоритетів, глобальних викликів сучасного суспільства, проєвропейської освітньої політики. Охарактеризовано основні тенденції трансформації системи освіти, зокрема перехід від традиційних підходів до компетентнісного, розбудови інклюзивного освітнього середовища, дитиноцентризму та педагогіки партнерства. Особлива увага приділена ролі корекційної педагогіки в умовах реформування системи освіти, її значенню для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами та можливостям удосконалення методик навчання і реабілітації в межах навчально-реабілітаційних центрів. Окреслено основні складові Концепції Нової української школи у контексті розвитку корекційної педагогіки, зокрема оновлення змісту освіти, підготовку вмотивованих педагогів, наскрізний виховний процес, автономію закладів освіти, впровадження індивідуальних освітніх траєкторій та адаптацію освітніх програм до можливостей здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Проаналізовано перспективи реалізації Нової української школи через призму соціального, культурного, політичного та цивілізаційного контекстів, а також виклики, з якими стикається корекційна педагогіка у процесі реформування. Окреслено необхідність створення системи безперервного навчання педагогів, забезпечення відповідного матеріально-технічного оснащення закладів освіти та підтримки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Зроблено висновок про важливість комплексного підходу до модернізації спеціальної освіти, який включає гнучкість програм, впровадження сучасних педагогічних методик, розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників і забезпечення ефективної міждисциплінарної взаємодії. Запропоновано наскрізні вектори трансформації та розширення можливостей і перспектив діяльності навчально-реабілітаційних центрів відповідно до базових принципів Нової української школи.
Соціальні детермінанти залучення молоді до спортивно-оздоровчої діяльності в умовах трансформації вищої і професійної освіти за незалежної України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Стинська, Вікторія; Прокопів, Любов; Серман, Леся; Ящишин, Зіновій
У статті здійснено науковий аналіз соціальних детермінант залучення студентської молоді до спортивно-оздоровчої діяльності у контексті трансформаційних процесів, що відбуваються у сфері вищої та професійної освіти в Україні з моменту набуття незалежності. Акцентовано увагу на актуальності проблеми збереження та зміцнення фізичного здоров’я здобувачів освіти в умовах урбанізації, цифровізації, психоемоційного навантаження та соціально-економічної нестабільності. Обґрунтовано доцільність міждисциплінарного підходу до вивчення чинників, які визначають рівень залученості молоді до спортивно-оздоровчої діяльності, і охоплюють чотири основні групи детермінант: соціокультурні, економічні, мотиваційно-психологічні та інституційно-організаційні. У межах кожного з векторів проаналізовано специфічні бар’єри й стимули до фізичної активності, визначено їхній вплив на формування культури здорового способу життя в студентському середовищі. Окрему увагу приділено ролі інформаційно-комунікаційним технологіям як інструменту персоніфікації освітнього процесу у сфері фізичного виховання. Доведено, що цифрові платформи можуть виступати ефективним засобом підвищення фізичної активності студентів, сприяючи інклюзивності та доступності спортивно-оздоровчих практик. У статті також представлено аналіз нормативно-правових, організаційних і ресурсних засад функціонування спортивно-оздоровчої діяльності у закладах вищої та професійної освіти та запропоновано стратегічні орієнтири для її удосконалення. Зроблено висновок, що залучення молоді до спортивно-оздоровчої діяльності слід розглядати як складний соціальний процес, що вимагає скоординованих міжсекторальних зусиль державних органів, освітніх інституцій та громадянського суспільства. Такий підхід створює підґрунтя для формування фізично активної, психоемоційно стійкої та соціально відповідальної особистості, здатної до повноцінної самореалізації в умовах сучасного суспільства.
Науковий світогляд особистості: сутність і структура
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Афанасьєв, Віктор; Школа, Олександр Васильович
У статті висвітлено результати критичного аналізу, систематизації та узагальнення літературних джерел стосовно змісту і структури поняття «науковий світогляд особистості» як її провідної якості та невід’ємного компоненту предметної компетентності школярів з фізики. Актуальність розв’язання зазначеної проблеми підтверджується вимогами державних нормативних освітніх документів в галузі сучасної природничої, і зокрема фізичної, освіти, ступенем її теоретичної розробки, реальними освітніми результатами сучасних школярів з фізики. З’ясовано, що світогляд людини як складова її світоглядної культури є системою узагальнених знань про природу, суспільство і мислення, та сформованих на її основі поглядів і переконань особистості. На основі аналізу літературних джерел запропоновано структуру світогляду особистості та його основних характеристик. Встановлено, що залежно від знань, які людина застосовує для пояснення навколишнього світу, розрізняють науковий і ненауковий світогляд. Запропоновано двокомпонентну структуру наукового світогляду особистості, центральним елементом якого є наукова картина світу, що об’єднує узагальнені образи навколишнього світу окремих наук (природничих, гуманітарних, суспільних). З’ясовано, що формування наукового світогляду школярів передбачає здобуття і трансформацію системи наукових знань у відповідні погляди і переконання, що потребує цілеспрямованого і системного методичного підходу. Визначено, що формування наукового світогляду школярів у навчанні фізики передбачає систематизацію та узагальнення предметних знань навколо фундаментальних наукових ідей, принципів, законів і теорій. Останнє можна зробити найбільш оптимально шляхом формування в їх свідомості найповніших і цілісних уявлень про еволюцію, зміст і структуру сучасної фізичної картини світу.
Психолого-педагогічний супровід молодших школярів із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю засобами музичної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Григор’єва, Вікторія Вікторівна; Желобницька, Вікторія
У статті досліджується питання особливостей психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю та вплив зазначених особливостей на організацію навчання таких дітей у закладах загальної середньої освіти. Актуальність представленої проблеми обумовлюється розповсюдженістю зазначеного розладу серед учнів початкової школи та необхідністю педагогічної корекції наведеного синдрому й психотерапевтичної роботи з сім’єю. Авторами виділяються причини, що впливають на поширеність синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю серед молодших школярів та які обумовлені окрім біологічних особливостей також емоційними та стресогенними причинами, пов’язаними із наявним військовим станом у країні. У результаті аналізу сучасних досліджень було виявлено, що малодослідженим аспектом зазначеної проблеми на сьогодні залишається питання особливостей корекції та супроводу молодших школярів із синдромом ДУГ засобами музичної діяльності. Автори акцентують увагу, що підхід до корекції синдрому ДУГ комплексний і до подібної роботи залучаються також фахівців суміжних галузей в залежності від ступеню тяжкості симптомів. У статті розглядаються методи і прийоми музично-педагогічного та поліхудожнього впливу на стан гіперактивних дітей у процесі навчання на уроках музичного мистецтва у ЗЗСО та у позакласній роботі. У роботі розкриваються напрями, за якими здійснюватиметься музично-корекційний вплив, виходячи із зазначених типових ознак СДУГ. Виділяються функції, які виконує музика на корекційних заняттях, основною з яких є зняття підвищеної збудливості дитини та утримання й розширення об’єму і часу уваги. Акцентується увага на умовах музично-терапевтичної роботи з гіперактивними дітьми на уроках музичного мистецтва та поетапність цієї роботи. У роботі розкриваються види музичної діяльності, що використовуються у програмі психолого-педагогічної підтримки молодших школярів з СДУГ. Автори дають рекомендації щодо вибору музичних творів для прослуховування задля корекції емоційних станів, надмірної рухової активності, мовних розладів, страхів, які найчастіше властиві дітям та підліткам із СДУГ. Доведено, що метод музичного руху та пластичного інтонування є ефективним психотерапевтичним засобом корекції емоційної сфери дитини із синдромом ДУГ. Також пропонуються різноманітні вправи на розвиток навичок вольової регуляції та контроль гіперактивності.
Педагогічні умови формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Данильченко, Ірина; Загородній, Ігор
Стаття присвячена характеристиці педагогічних умов формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури. Виховання свідомих громадян країни, які віддані своїй Батьківщині, поважають свій народ, цінують і творять національну історію, готові робити впевнені, самовіддані кроки для її майбутнього починається ще з дошкільного дитинства. Війна в Україні, сучасні соціально-економічні процеси в країні, а також ворожа пропаганда, актуалізували проблему формування соціально-громадянської компетентності в дітей дошкільного віку, адже цей процес є підґрунтям для становлення молодого покоління громадян, які мають активну громадянську позицію, а також здатні налагоджувати соціальне партнерство у розв’язанні суспільних проблем. Мета статті полягає у виокремленні й характеристиці педагогічних умов формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури. З’ясовано сутність понять «умова», «педагогічні умови». На основі результатів аналізу низки наукових досліджень, присвячених проблемі соціального, морального і громадянського виховання виокремлено й схарактеризовано такі педагогічні умови формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури: створення літературно-розвивального середовища; компетентність вихователя щодо використання художньої літератури у формуванні соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку; інтеграція літературних творів у різні види дитячої діяльності; налагодження конструктивної, партнерської батьківсько-виховательської взаємодії. Закцентовано увагу на тому, що виокремлені й схарактеризовані педагогічні умови тісно між собою пов'язані, а їх забезпечення в закладі дошкільної освіти сприятиме покращенню процесу формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку. Новим є власне визначення понять «літературно-розвивальне середовище» і «компетентність вихователя щодо використання художньої літератури в процесі формування соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку», а також погляд на створення літературно-розвивального середовища, компоненти означеної компетентності вихователя.
Using digital artificial intelligence tools for developing creative writing skills in English
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Balosache, Daniela Dumitra
Teaching English using digital tools makes the learning process easier for students while increasing their internal motivation for studying. In the modern educational environment, artificial intelligence technologies open new possibilities for developing language competencies. This paper explores three applications (Steve AI, Skybox AI and MemeCam, Descript) used in the process of developing students' creative writing skills in English. These tools transform learning into a fun and engaging experience, allowing students to combine text with visual elements, create video presentations, and experiment with different writing genres. The author analyzes specific didactic scenarios, demonstrating how traditional writing tasks can be transformed into creative and interactive exercises that stimulate students' creativity and motivation. The implementation results of these tools show that using artificial intelligence technologies not only improves the quality of written works but also contributes to the development of digital literacy and critical thinking skills. The article also examines potential directions for educational technology development, including augmented reality, and their impact on the future of English language teaching. The paper presents practical approaches for integrating these applications into classroom activities, providing step-by-step guidance for teachers who wish to incorporate AI tools into their instructional practices. The research demonstrates that when properly implemented, these digital resources can enhance students' engagement with writing tasks while simultaneously developing their linguistic and technological competencies necessary for success in an increasingly digital world.
Гармонізація методики навчання фізики з європейськими стандартами морської освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Барильник-Куракова, Оксана; Барильник-Кураков, Іван
У статті розглянуто сучасні європейські стандарти морської освіти (Конвенція МАНІЛА/ПДНВ (STCW), діяльність Європейського агентства з безпеки на морі (EMSA), Рамку кваліфікацій ЄС (EQF)) з метою визначення вимог до підготовки морських фахівців. Детально проаналізовано механізми імплементації цих стандартів у національних освітніх системах європейських країн та їх вплив на якість підготовки морських кадрів. Проведено порівняльний аналіз цих стандартів з чинними українськими освітніми та галузевими нормативами. Дослідження охоплює як теоретичні аспекти навчальних програм, так і практичні компоненти професійної підготовки. Особливу увагу приділено аналізу компетентнісної структури освітніх програм та їх відповідності міжнародним вимогам. Виявлено ключові проблеми гармонізації: неузгодженість змісту навчальних програм, недостатня інтеграція природничих дисциплін (зокрема фізики) із фаховими освітніми компонентами та недостатня орієнтація навчання на практику. Встановлено, що існуючі підходи до викладання фізики не повною мірою враховують специфіку морської галузі та не забезпечують формування необхідних професійних компетентностей. Запропоновано комплексні шляхи гармонізації методики навчання фізики: упровадження компетентнісного, модульного та проблемно-орієнтованого підходів, тісна інтеграція фізики з морськими дисциплінами, посилення лабораторного компонента та використання сучасних засобів моделювання. Обґрунтовано необхідність створення спеціалізованих навчально-методичних комплексів, які б поєднували фундаментальні знання з фізики з практичними потребами морської індустрії.
Дидактичні аспекти викладання навчальної дисципліни «Порівняльна типологія англійської та української мов» у підготовці майбутнього вчителя-філолога
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лук’янченко, Ірина
У статті розкрито дидактичні аспекти організації освітнього процесу з навчальної дисципліни «Порівняльна типологія англійської та української мов». Актуалізація змісту дисципліни розглядається з точки зору підготовки майбутнього вчителя/викладача англійської мови. Наголошується, що розуміння подібностей та відмінностей англійської та української мов є важливою передумовою розвитку професійних компетентностей фахівця іншомовної освіти, зокрема здатності цілеспрямовано використовувати позитивний трансфер лінгвістичних знань із української мови на англійську; аналізувати, пояснювати й долати інтерферуючий вплив рідної (української) мови; прогнозувати типові помилки учнів/студентів та ефективно адаптувати навчальні матеріали. Зроблено висновок про необхідність адаптації дидактичного змісту дисципліни до потреб професійної підготовки майбутніх учителів/викладачів англійської мови. Підкреслюється важливість створення умов для інтеграції теоретичних знань з практичними навичками в практико-орієнтованих завданнях, що забезпечує підготовку фахівців у сфері іншомовної освіти до реальних викликів у їхній майбутній професійній діяльності. Представлено авторське бачення реалізації навчального потенціалу дисципліни: акцентовано увагу на семінарі-практикумі як провідній формі отримання знань та розвитку вмінь у процесі вивчення курсу; запропоновано авторські завдання та зроблено висновок щодо доцільності їх опрацювання під час семінару-практикуму у форматі професійної дискусії, роботи в малих групах, мозкового штурму, що сприяє як глибшому розумінню спільних та відмінних рис англійської та української мов, так і їх інтерпретації та осмисленню у професійній площині. Результати опитування свідчать про позитивний дидактичний та професійно-орієнтований потенціал запропонованих завдань, які ефективно поєднують лінгвістичні знання з практичними компонентами педагогічної діяльності, сприяючи комплексному розвитку професійних компетентностей майбутнього вчителя/викладача англійської мови.
Інноваційні методи викладання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Стеблюк, Світлана
У статті розглянуто інноваційні методи викладання, що застосовуються у процесі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Зʼясовано, що сучасні виклики (розвиток оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, розширення фітнес індустрії, зміна вимог ринку праці) активізують наукові розвідки з проблеми підготовки майбутніх фахівців, у сфері фізичної культури і спорту зокрема. Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту» та сформульовано авторське. Це динамічна система, спрямована на формування професійної компетентності, розвиток особистісних і фахових якостей, а також готовності до реалізації діяльності в умовах сучасного освітнього та спортивного простору. Метою статті є розкрити особливості застосування інноваційних методів викладання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Визначено зміст інноваційного навчання, інноваційних методів викладання та обґрунтовано ефективність застосування їх у підготовці майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту ОС магістра у процесі вивчення дисципліни «Педагогіка вищої школи». Зазначено, що структура різних типів лекцій модернізується інноваційними методами навчання. Це дає можливість закцентувати увагу на комплексному огляді проблеми. Виокремлено методи навчання, що мають місце на інформаційній лекції: проблемно-пошуковий, концепт-карти, метод інсерт. Враховано специфіку спеціальності, структурно-логічну схему освітньо-професійної програми, практики. Закцентовано увагу на практичних заняттях, що спрямовані на розвиток методичних, комунікативних, рефлексивних компетенцій викладача, його педагогічної майстерності. Дібрано методи навчання: моделювання ситуацій, проєктний, створення асоціативних рядків. Зазначено, що використання інноваційних методів в освітньому процесі вишу сприяє формуванню конкурентоспроможних фахівців та є складником навчальної та науково-методичної роботи викладача, показником його педагогічної майстерності.
Вплив онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження впливу онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України в умовах повномасштабної війни. Актуальність теми зумовлена масштабною цифровізацією освіти на тлі постійних загроз, обмежених ресурсів і зростаючого психологічного тиску на освітян. Застосовано змішаний методологічний підхід, що поєднує кількісне анкетування (GAD-7, MBIHSS) та напівструктуровані інтерв’ю з метою глибшого аналізу психоемоційно-го стану, викликів та адаптаційних стратегій. Вибірку склали 159 науково-педагогічних працівників із переміщених ЗВО, 67,9% з яких — внутрішньо переміщені особи. Результати засвідчили критичний рівень тривожності: 83% респондентів мали середній або високий рівень за шкалою GAD-7, а 66,6% демонстрували ознаки емоційного виснаження. Виокремлено чинники, що загострюють психоемоційний стан: перебої з електропостачанням та інтернетом, вимушена релокація, фрагментація колективів. Разом із тим виявлено ефективні стратегії подолання труднощів, зокрема гнучкий графік, взаємопідтримку в академічному середовищі та переосмислення професійної ідентичності. Стаття акцентує на необхідності системної підтримки психічного здоров’я науково-педагогічних працівників в умовах криз, зокрема через інституційні політики, що враховують гнучкість, безпеку й соціальний капітал академічної спільноти. Перспективи подальших досліджень передбачають міждисциплінарне вивчення впливу тривалого стресу та професійної невизначеності на наукову продуктивність і якість освіти в Україні.
Використання сторітелінгу в інклюзивній освіті як провідний аспект розвитку дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Яковенко, Віта
Стаття присвячена дослідженню ефективності використання сторітелінгу в інклюзивній освіті як однієї з провідного аспекту розвитку дітей дошкільного віку. Розглянуто теоретичні аспекти застосування сторітелінгу в педагогічній практиці, зокрема в контексті розвитку мовленнєвих навичок, мислення, соціальної взаємодії та емпатії у дітей з різними освітніми потребами. Піднімається тема дослідження, що обумовлена зростанням інтересу до інноваційних методів навчання, які сприяють створенню ефективного інклюзивного освітнього середовища. Сторітелінг, як метод, що базується на використанні історій, казок, притч та оповідей, має значний потенціал для розвитку когнітивних, соціальних та емоційних навичок дітей, особливо тих, які потребують особливої уваги. У статті проаналізовано різні типи сторітелінгу, зокрема класичний, активний та цифровий, з акцентом на можливості їх застосування в дошкільній освіті. Особливу увагу приділено використанню цифрового сторітелінгу, а саме візуальним елементам, такими як картинки, відеопрезентації, скрайбінг та інфографіка, як ефективного засобу розвитку уяви, мовлення та пам'яті у дітей дошкільного віку. Дослідження базується на аналізі наукових праць, присвячених сторітелінгу, а також на практичному досвіді застосування цього методу в дошкільних освітніх закладах. Результати дослідження підтверджують ефективність використання сторітелінгу в інклюзивній освіті. Цей метод сприяє створенню доступного та привабливого середовища для навчання, дозволяючи кожній дитині здійснювати власний когнітивний розвиток на власному рівні. Стимулюючи уяву, творчість та емоційну взаємодію, сторітелінг сприяє формуванню мовленнєвих, комунікативних та соціальних навичок у всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей чи особливих потреб. У статті також розроблено методичні рекомендації для педагогів щодо інтеграції сторітелінгу в освітній процес, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Ці рекомендації спрямовані на створення інклюзивного середовища, що сприятиме гармонійному розвитку дошкільнят.
Безпечний цифровий простір як умова психологічного добробуту учасників освітнього процесу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Старокожко, Ольга Миколаївна; Шульженко, Сергій Володимирович; Резніченко, Віталій
У статті розглядається проблема психологічної безпеки освітнього середовища в умовах цифровізації, що стає одним із найактуальніших викликів сучасної освіти. Активне впровадження цифрових технологій в освітній процес створює нові можливості для розвитку, доступу до знань та індивідуалізації навчання. Проте одночасно з цим постають нові ризики, зокрема такі як кібербулінг, інформаційне перевантаження, контакт із небезпечним або деструктивним контентом, онлайн-залежності, а також зростання рівня психологічного виснаження серед учнів і педагогів. У дослідженні проаналізовано теоретичні основи поняття «психологічна безпека», охарактеризовано її компоненти та значення для гармонійного розвитку особистості в умовах цифрового середовища. Автори зосереджують увагу на ключових цифрових загрозах, які чинять негативний вплив на психічне здоров’я учасників освітнього процесу, зокрема дітей та підлітків, які є найбільш вразливою категорією. Водночас акцент зроблено на важливості розбудови цифрової культури та розвитку психологічної грамотності серед усіх учасників освітнього процесу – учнів, педагогів, батьків, адміністрації. Стаття містить огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених темі психологічної безпеки в цифрову епоху, а також пропонує низку практичних рекомендацій щодо створення безпечного, підтримувального та здорового освітнього простору. До таких заходів, зокрема, належать: упровадження профілактичних програм, цифрова освіта та медіаграмотність, розвиток навичок емоційної саморегуляції, ефективної комунікації, критичного мислення, забезпечення цифрової етики в комунікації. Також важливим є залучення шкільних психологів та соціальних педагогів до постійного моніторингу психоемоційного стану здобувачів освіти. У результаті дослідження визначено теоретичні засади та окреслено подальші перспективи формування безпечного інформаційно-цифрового освітнього простору, що сприятиме не лише збереженню психічного здоров’я, а й ефективному розвитку особистості, підвищенню якості освіти та формуванню позитивного соціально-психологічного клімату в закладах освіти.
Теоретичний аналіз базових концепцій розвивального навчання математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Панова, Світлана Олегівна; Дерябіна, Юлія Сергіївна
Сучасний світ ставить перед освітою нові виклики. Пандемія COVID-19 та війна негативно вплинули на якість навчання, особливо в галузі математики. Сьогодні розвиток математичної освіти в Україні потребує запровадження інновацій. Для підвищення якості навчання розглядається введення методів та принципів розвивального навчання математики як ефективний інструмент подолання освітніх втрат в закладах загальної середньої освіти. Розвивальне навчання передбачає активну участь учнів у навчальному процесі, формування в них здатності до самостійного мислення та вирішення проблем. Цей підхід сприяє не тільки засвоєнню знань, але й розвитку таких важливих якостей, як критичне мислення, творчість та самостійність. В роботі проаналізовано досвід вітчизняних і зарубіжних вчених, розглянуто та охарактеризовано моделі системи інтенсивного всебічного розвитку Л. Занкової та технологію розвитку інтелектуальних здібностей Д. Ельконіна-В. Давидової. У процесі аналізу було досліджено особливості методик, цілі, завдання, концептуальні положення, переваги і недоліки. Окремо було розглянуто вітчизняні розробки концепції розвивального навчання математики. Зазначимо, що більшість робіт щодо впровадження розвивального навчання математики було присвячено освіті в початковій школі. У ході нашого дослідження було виділено науковців (С. Семенець, С. Скворцова, Н. Тарасенкова та інші), які наголошують на необхідності розвивальної освіти та створюють методичні матеріали з математики для її впровадження в закладах загальної середньої освіти. Вивчені теоретичні основи розвивального навчання та аналіз практичного досвіду його застосування в українських школах говорять про те, що це стане викликом для розвитку сучасної математичної освіти України, але сприятимуть формуванню в учнів глибоких математичних знань та умінь.
Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів як ключовий фактор модернізації змісту освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Мухіна, Тетяна Євгеніївна
У статті розкрито особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів як ключового фактора модернізації змісту освіти. З огляду на актуальність розвитку креативного мислення здобувачів початкової освіти, окреслено методи та підходи до професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних забезпечити сприятливе освітнє середовище для розвитку творчих здібностей учнів. Проаналізовано основні аспекти розвитку креативності у молодшому шкільному віці, зокрема формування критичного мислення, розвиток навичок вирішення проблем, інтеграцію творчості в процес навчання, а також стимулювання креативності в освітньому та позаосвітньому просторі. Досліджено вплив мотиваційного компонента, впровадження інтерактивних методів навчання, застосування проєктної діяльності, рольових ігор, веб-квестів та дидактичного портфоліо на активізацію творчих здібностей учнів. Враховуючи потреби сучасного суспільства, визначено ключові компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, серед яких: мотивація та зміст навчання, впровадження інноваційних технологій та розвиток креативної компетентності. Обґрунтовано значення практико-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх фахівців початкової освіти, який включає створення методичних матеріалів та розробку авторських завдань для розвитку творчого мислення молодших школярів. Запропоновано приклади завдань, які були розроблені здобувачами вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта та апробовані під час виробничої практики у закладах загальної середньої освіти. Описано структуру вправ, дидактичне значення та ефективність у стимулюванні креативного потенціалу молодших школярів. Обґрунтовано, що ефективна підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів є не лише важливим кроком у підвищенні якості освіти, а й необхідною умовою її модернізації в контексті сучасних соціокультурних викликів. Перспективи подальших досліджень зосереджені на розробці інноваційних методик навчання, що сприятимуть розвитку креативного мислення учнів засобами STEM-технологій.
Студентська пізнавальна спрямованість до вивчення іноземної мови: аналіз крізь призму наукових підходів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Бровко, Катерина
У статті розглядається проблема пізнавальної спрямованості студентів університету в процесі вивчення іноземної мови крізь призму міждисциплінарного аналізу. Пізнавальна спрямованість розглядається як цілісне психолого-педагогічне утворення, що поєднує в собі мотиваційні, емоційні, когнітивні, поведінкові та ціннісні компоненти. Зазначено, що пізнавальна спрямованість студентів має вирішальне значення для ефективного засвоєння знань, формування іншомовної компетентності, а також подальшого професійного розвитку особистості. Акцентовано увагу на значущості пізнавальної спрямованості як важливого чинника успішності навчання й професійного становлення студентів, підкреслюючи її комплексний характер і багатовимірну структуру. Теоретичне підґрунтя дослідження охоплює положення психологічного, когнітивного, діяльнісного, педагогічного та соціокультурного наукових підходів. Мета дослідження полягає в розкритті змістової структури пізнавальної спрямованості студентів в процесі вивчення іноземної мови та визначенні чинників, які впливають на її формування. Методологія дослідження включає аналіз і синтез наукових джерел, порівняння різних підходів, класифікацію та систематизацію наукових поглядів, що дозволило сформувати цілісне бачення проблеми. Результати аналізу виявили, що пізнавальна спрямованість студентів формується під впливом психологічних механізмів (мотивації, самооцінки, впевненості), когнітивних стратегій (метакогнітивна регуляція, індивідуалізація навчання), активної навчальної діяльності, педагогічної організації процесу та соціокультурного середовища (використання автентичних матеріалів, міжкультурна взаємодія). У висновках зазначено, що пізнавальна спрямованість студентів університету є багатокомпонентним утворенням, яке охоплює мотиваційні, емоційні, когнітивні та поведінкові аспекти, і визначає ефективність навчального процесу. Перспективи подальших досліджень спрямовані на розробку організаційно-педагогічних умов, що сприятимуть її розвитку в контексті іншомовної освіти.
Національно-патріотичні цінності: сутність та визначення поняття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лях, Наталія; Рищак, Наталія
У статті розглядається поняття «національно-патріотичні цінності». Висвітлено принципи державної освітньої політики щодо національно-патріотичного виховання. Реформа «Нова українська школа» спрямована на впровадження сучасних освітніх підходів і покликана формувати цінності та розвивати ціннісні орієнтації в учнів. З'ясовано, що приділення особливої уваги патріотичному вихованню учнів стає ключовим аспектом у національній системі освіти. Констатовано, що основна увага в роботі має бути зосереджена на посиленні національно-патріотичного виховання з метою формування нового українця, який діє відповідно до національних та європейських цінностей. Таким чином, формування національно-патріотичних цінностей стає головною метою національно-патріотичного виховання. Мета статті – на основі аналізу наукових джерел визначити сутність феномену «національно-патріотичні цінності» як поєднання понять «патріотичні цінності» та «національні цінності». У статті проаналізовано сутність понять «національні цінності» та «патріотичні цінності», що зустрічаються в науковому дискурсі, та представлено їх ключові елементи. Зроблено висновок, що національні цінності – це система значущих утворень на особистісному та суспільному рівнях, які проявляються у сфері відносин між суб'єктами та об'єктами. Для українського суспільства національні цінності є системним організуючим чинником власного існування та прогресу. Патріотичні цінності включають в себе глибоку прихильність і любов до Батьківщини та свого народу, гордість за його минуле і сьогодення, готовність відстоювати і захищати його як єдине ціле. Розвиток ефективної системи патріотичних цінностей відкриє шлях для переходу українського народу на якісно новий етап розвитку, збагачення його культурного потенціалу та збереження унікальної української етнічної ідентичності в умовах глобалізації. На основі проведеного аналізу автор порівнює підходи до визначення понять «патріотичні цінності» та «національні цінності» і пропонує власне визначення поняття «національно-патріотичні цінності».
Історичні аспекти формування дослідницької компетентності учнів у навчанні фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Школа, Олександр Васильович; Бєлоконь, Олексій Олександрович
У статті розглянуто теоретичні основи формування дослідницької компетентності здобувачів освіти у навчанні фізики. Дослідницька компетентність визначається як інтегративна здатність учнів самостійно застосовувати для аналізу, вирішення проблем і отримання нових знань. На основі аналізу сучасних наукових праць висвітлено еволюцію від стародавніх часів до сучасних цифрових освітніх інновацій. Зазначено, що розвиток дослідницької компетентності є важливим компонентом сучасної освіти, яка орієнтується на компетентнісний підхід, інтеграцію знань і розвиток міжпредметних зв’язків. Розглянуто внесок класичних мислителів (Сократ, Аристотель) у становлення основ наукового пізнання, роль епохи Просвітництва у впровадженні емпіричних методів, а також вплив ідей Джона Дьюї на розвиток навчання через дослідження. Особливу увагу приділено ХХ століттю. Акцентовано на внеску Л. Виготського, П. Гальперіна у формування діяльнісного підходу, а також на концепціях критичного мислення, запропонованих Бенджаміном Блумом. Висвітлено інтеграцію дослідницьких методів в освітні стандарти Європи та США. Показано, як цифрові технології, такі як віртуальні лабораторії та інтерактивні симуляції, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів у шкільному курсі фізики. Дослідницька компетентність має ключове значення для формування у здобувачів освіти здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналізу інформації та творчого вирішення проблем. У статті також розглянуто виклики впровадження дослідницьких методів у сучасну українську освіту, зокрема недостатнє технічне забезпечення та потребу у підвищенні кваліфікації педагогів. Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження методів формування дослідницької компетентності у шкільному курсі фізики, зокрема через інтеграцію STEM-методик, цифрових інструментів і міжпредметних проектів.
Особливості морфо-функціональної адаптації м’язової системи у дітей з різними нозологіями опорно-рухового апарату під впливом реабілітаційних програм
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Ілюха, Лідія; Юхименко, Лілія
У статті висвітлено результати критичного аналізу, систематизації та узагальнення літературних джерел стосовно механізмів та характеру морфо-функціональної адаптації м'язової системи залежно від первинної нозології. Актуальність зазначеної проблеми полягає в нагальній потребі розробки індивідуалізованих та високоефективних реабілітаційних стратегій для ортопедагогів, вчителів-реабілітологів. Розуміючи, як м'язи реагують на різні види навантажень за певних умов, таких як церебральний параліч, сколіоз або стани після травм, можливо оптимізувати програми фізичних вправ, запобігати небажаним побічним ефектам та досягати тривалих позитивних результатів. Це дослідження також поглибить знання про механізми пластичності м'язової тканини в дитячому віці. Метою дослідження було проведення всебічного огляду та критичної оцінки наявних наукових досліджень щодо механізмів та характеру морфо-функціональної адаптації м'язової системи залежно від первинної нозології. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що механізми та характер адаптаційних змін суттєво різняться при таких патологіях, як дитячий церебральний параліч, сколіоз та наслідки травм. З’ясовано, що при дитячому церебральному паралічі (ДЦП) м'язова адаптація фокусується на зменшенні спастичності, збільшенні функціональної сили та покращенні нейро-м'язового контролю. Це вимагає впливу не лише на м'язову тканину, а й на центральну нервову систему. Морфологічно спостерігаються зміни в архітектурі м'язів та зменшення фіброзу. У випадку сколіозу головними завданнями є корекція м'язового дисбалансу, зміцнення ослаблених м'язів, підвищення витривалості стабілізаторів хребта та перенавчання постурального контролю. Метою адаптації тут є відновлення симетрії та стабілізації осьового скелета. При наслідках травм реабілітація спрямована на усунення атрофії, спричиненої іммобілізацією, відновлення м'язової маси, сили та витривалості, а також покращення еластичності та діапазону рухів. Це яскравий приклад м'язової пластичності у відповідь на фізичне навантаження.

Переглянути

Перегляд 2025 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування