2025
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2025 за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 37
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументThe content of developing grammatical competence in prospective Enflish language teachers(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Yeremenko, Tetiana; Lukyanchenko, Iryna; Demchuk, AngelinaThe article deals with the issue of developing prospective English teachers’ grammatical competence on the basis of context-based approach. The authors assert the following advantages of using texts over separate sentences in studying grammar: being a linguistic embodiment of discourse, texts provide students with both linguistic and extralinguistic information; demonstrate grammatical phenomena in a real-world communicative context, which enables students to develop their communicative skills, cognitive activity and creativity; arouse students’ interest and encourage them to naturally use target grammatical structures in their speech. The focus is on the content of developing grammatical competence, which is revealed in its subject and procedural aspects. The emphasis is put on training and consolidating the skills of using purely grammatical material which is introduced into the communicative process through an algorithm of cognitive actions: perception (through reading and prediction) and formation of students’ own «counter» text-discourse via specially selected texts of various functional styles and genres and tasks developed for them. The suggested activities are aimed at training and consolidating grammatical skills by integrating them into the communicative process: from controlled (identification and commenting, transformation, translation) to semicontrolled exercises and free speech production (expansion, creative writing, discussions, improvisation). These activities contribute not only to the grammatical material absorption and retention but also to the development of students’ cognitive and communicative skills. The conducted research resulted in the practical grammar coursebook «Learning Grammar in Context. Part 1. Sequence of Tenses. Modal Verbs. Oblique Moods» for the Bachelor students, pursuing a degree in foreign language education as prospective English teachers.
- ДокументDeveloping academic communication skills in english: the role of collaborative writing and peer feedback(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Belmaz, Yaroslava; Panchenko, ViolettaThe article examines the role of collaborative writing and peer feedback in the development of academic communication skills in English. In higher education, academic writing plays a crucial role in students’ ability to express ideas clearly, structure arguments effectively, and engage with scholarly discourse. However, many learners face challenges in meeting academic writing conventions, maintaining coherence, and critically engaging with texts. To address these challenges, collaborative writing and peer feedback have gained attention as effective instructional approaches. The study discusses how collaborative writing fosters engagement by encouraging students to negotiate meaning, refine their arguments, and co-construct knowledge. When students work together on writing tasks, they are exposed to diverse perspectives and alternative ways of expressing ideas, which helps them develop a more nuanced understanding of academic discourse. Additionally, peer feedback serves as a valuable tool for improving writing quality by providing students with opportunities to critically evaluate others’ work and reflect on their own writing practices. Engaging in structured peer review allows students to identify strengths and weaknesses in academic texts, enhance their ability to revise effectively, and develop greater confidence in their writing. The authors also address the practical implementation of these methods in academic settings. It highlights strategies for integrating collaborative writing and peer feedback into coursework, as well as potential challenges such as varying levels of student participation and the need for clear guidelines. The findings suggest that these approaches not only enhance students’ academic writing skills but also contribute to their overall ability to engage with academic discourse more effectively.
- ДокументEffective student-centered teaching strategies for integrating peacebuilding into esp contexts(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Kasatkina-Kubyshkina, Olena; Fridrikh, Alla; Kuriata, Yuliia; Antonenko, NataliiaThe article explores effective teaching strategies and methodology for integrating peacebuilding principles into ESP contexts. The article reviews the evolution and development of the concept of «peacebuilding», and highlights the crucial role of establishing both short-term and long-term goals in achieving effective peace education. It is stated that to achieve lasting peace, peacebuilding education must be integrated into all aspects of social life, with educational institutions playing a pivotal role. Peace education interventions in academic institutions result in improved attitudes and cooperation among students, increased conflict management skills, intercultural competence and decreased violence. To reach the goal, classrooms must offer an inclusive and safe space for meaningful participation, dialogue and communication, encourage students to cooperate for further contribution to a more just and peaceful world. Recognizing the growing need for students to navigate complex global challenges, the authors emphasize that effective peace education requires a multi-faceted approach that incorporates Social-Emotional Learning (SEL), promoting critical thinking, teaching conflict resolution skills, and building intercultural competence. The article further argues that to ensure effective peacebuilding within an EFL classroom and promote personal transformations of students from an average person to active agents who can analyze, evaluate, and create peaceful solutions, the educational process must be carefully structured and provided with opportunities for progressing from basic knowledge to higher-order thinking. The authors propose a structured framework for the development of peacebuilding and conflict resolution skills, offering a roadmap for educators to guide learners through progressive stages of skill and knowledge acquisition via student-centered approaches, such as simulations, case studies, peer mediation, and collaborative projects.
- ДокументUser-created media content as a method of forming Ukrainian-speaking professional and communicative competence for students in technical specialties(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Moskovchuk, NataliaIn this scientific article the author analyzes the opinions of scholars about transformations and functioning of media content in the digital age, user contents, philosophical approaches to the media content study, models of involving an active audience in media production processes and many other aspects. Having studied these aspects the author defines the concepts ‘media content’ and ‘user-created media content’; considers the possibility and advantages of involving students in the creation of custom media content as a method forming the Ukrainian-speaking professional and communicative competence for students in technical specialties, which stimulates the creative activity of students and makes it possible to increase interest in the discipline ‘Business Ukrainian’; proposes the course ‘Business Ukrainian’ for students of technical specialties aimed to form and improve their Ukrainian-speaking professional and communicative competence. This phenomenon is presented as a personal quality of future specialists, their ability to use a set of acquired language knowledge and speaking skills effectively in educational and professional activity in accordance with the norms of the modern Ukrainian literary language. The author determines the components of the Ukrainian-speaking professional-communicative competence of future specialists in a technical specialty (communicative, motivational, value-oriented, general cultural, intellectual-mental and professional-technical) and the methodological approach to its formation (competence-based approach). It is emphasized the necessity to find modern and effective methods of forming students’ speaking competence, due to it will stimulate their cognitive, emotional and practical activity, as well as increase their motivation to study. The main recommendations are offered for students in order to design the user-created media content as an educational task and an example of systematization of similar works on Instagram.
- ДокументUsing digital artificial intelligence tools for developing creative writing skills in English(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Balosache, Daniela DumitraTeaching English using digital tools makes the learning process easier for students while increasing their internal motivation for studying. In the modern educational environment, artificial intelligence technologies open new possibilities for developing language competencies. This paper explores three applications (Steve AI, Skybox AI and MemeCam, Descript) used in the process of developing students' creative writing skills in English. These tools transform learning into a fun and engaging experience, allowing students to combine text with visual elements, create video presentations, and experiment with different writing genres. The author analyzes specific didactic scenarios, demonstrating how traditional writing tasks can be transformed into creative and interactive exercises that stimulate students' creativity and motivation. The implementation results of these tools show that using artificial intelligence technologies not only improves the quality of written works but also contributes to the development of digital literacy and critical thinking skills. The article also examines potential directions for educational technology development, including augmented reality, and their impact on the future of English language teaching. The paper presents practical approaches for integrating these applications into classroom activities, providing step-by-step guidance for teachers who wish to incorporate AI tools into their instructional practices. The research demonstrates that when properly implemented, these digital resources can enhance students' engagement with writing tasks while simultaneously developing their linguistic and technological competencies necessary for success in an increasingly digital world.
- ДокументВикористання сторітелінгу в інклюзивній освіті як провідний аспект розвитку дітей дошкільного віку(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Яковенко, ВітаСтаття присвячена дослідженню ефективності використання сторітелінгу в інклюзивній освіті як однієї з провідного аспекту розвитку дітей дошкільного віку. Розглянуто теоретичні аспекти застосування сторітелінгу в педагогічній практиці, зокрема в контексті розвитку мовленнєвих навичок, мислення, соціальної взаємодії та емпатії у дітей з різними освітніми потребами. Піднімається тема дослідження, що обумовлена зростанням інтересу до інноваційних методів навчання, які сприяють створенню ефективного інклюзивного освітнього середовища. Сторітелінг, як метод, що базується на використанні історій, казок, притч та оповідей, має значний потенціал для розвитку когнітивних, соціальних та емоційних навичок дітей, особливо тих, які потребують особливої уваги. У статті проаналізовано різні типи сторітелінгу, зокрема класичний, активний та цифровий, з акцентом на можливості їх застосування в дошкільній освіті. Особливу увагу приділено використанню цифрового сторітелінгу, а саме візуальним елементам, такими як картинки, відеопрезентації, скрайбінг та інфографіка, як ефективного засобу розвитку уяви, мовлення та пам'яті у дітей дошкільного віку. Дослідження базується на аналізі наукових праць, присвячених сторітелінгу, а також на практичному досвіді застосування цього методу в дошкільних освітніх закладах. Результати дослідження підтверджують ефективність використання сторітелінгу в інклюзивній освіті. Цей метод сприяє створенню доступного та привабливого середовища для навчання, дозволяючи кожній дитині здійснювати власний когнітивний розвиток на власному рівні. Стимулюючи уяву, творчість та емоційну взаємодію, сторітелінг сприяє формуванню мовленнєвих, комунікативних та соціальних навичок у всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей чи особливих потреб. У статті також розроблено методичні рекомендації для педагогів щодо інтеграції сторітелінгу в освітній процес, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Ці рекомендації спрямовані на створення інклюзивного середовища, що сприятиме гармонійному розвитку дошкільнят.
- ДокументВикористання штучного інтелекту в роботі вчителя початкових класів в технологічній та мистецькій галузях(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Качерова, Ольга ГеоргіївнаЗа останні 5 років освіта в Україні зазнала трансформації від очного навчання до змішаних і дистанційних форматів, що зумовило стрімке впровадження цифрових технологій. Інтелектуальні комп’ютерні системи активно змінюють усі сфери життя, включно з освітою. В умовах інформаційного суспільства, яке швидко впроваджує нові практики та технології, зростають вимоги до цифрової компетентності педагогів та їх здатності працювати з новими платформами. У статті розглядається значення цифрових інструментів і нейронних мереж у професійній діяльності вчителів початкової школи. Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні основи використання штучного інтелекту (ШІ) у навчальному процесі. Особливу увагу приділено можливостям персоналізованого навчання, автоматизації рутинних завдань, а також інтерактивним навчальним платформам і іграм на базі ШІ. ШI-системи здатні аналізувати сильні й слабкі сторони учнів і пропонувати адаптивні завдання. Наводяться рекомендації ЮНЕСКО щодо інтеграції генеративного ШІ в освіту та методичні поради щодо використання цифрових платформ. З огляду на цифрову трансформацію, освіта потребує переосмислення, а нові рішення від компаній на кшталт OpenAI та Microsoft обіцяють зробити навчання ще ефективнішим та цікавішим.
- ДокументВплив онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна ОлександрівнаУ статті висвітлено результати емпіричного дослідження впливу онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України в умовах повномасштабної війни. Актуальність теми зумовлена масштабною цифровізацією освіти на тлі постійних загроз, обмежених ресурсів і зростаючого психологічного тиску на освітян. Застосовано змішаний методологічний підхід, що поєднує кількісне анкетування (GAD-7, MBIHSS) та напівструктуровані інтерв’ю з метою глибшого аналізу психоемоційно-го стану, викликів та адаптаційних стратегій. Вибірку склали 159 науково-педагогічних працівників із переміщених ЗВО, 67,9% з яких — внутрішньо переміщені особи. Результати засвідчили критичний рівень тривожності: 83% респондентів мали середній або високий рівень за шкалою GAD-7, а 66,6% демонстрували ознаки емоційного виснаження. Виокремлено чинники, що загострюють психоемоційний стан: перебої з електропостачанням та інтернетом, вимушена релокація, фрагментація колективів. Разом із тим виявлено ефективні стратегії подолання труднощів, зокрема гнучкий графік, взаємопідтримку в академічному середовищі та переосмислення професійної ідентичності. Стаття акцентує на необхідності системної підтримки психічного здоров’я науково-педагогічних працівників в умовах криз, зокрема через інституційні політики, що враховують гнучкість, безпеку й соціальний капітал академічної спільноти. Перспективи подальших досліджень передбачають міждисциплінарне вивчення впливу тривалого стресу та професійної невизначеності на наукову продуктивність і якість освіти в Україні.
- ДокументГармонізація методики навчання фізики з європейськими стандартами морської освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Барильник-Куракова, Оксана; Барильник-Кураков, ІванУ статті розглянуто сучасні європейські стандарти морської освіти (Конвенція МАНІЛА/ПДНВ (STCW), діяльність Європейського агентства з безпеки на морі (EMSA), Рамку кваліфікацій ЄС (EQF)) з метою визначення вимог до підготовки морських фахівців. Детально проаналізовано механізми імплементації цих стандартів у національних освітніх системах європейських країн та їх вплив на якість підготовки морських кадрів. Проведено порівняльний аналіз цих стандартів з чинними українськими освітніми та галузевими нормативами. Дослідження охоплює як теоретичні аспекти навчальних програм, так і практичні компоненти професійної підготовки. Особливу увагу приділено аналізу компетентнісної структури освітніх програм та їх відповідності міжнародним вимогам. Виявлено ключові проблеми гармонізації: неузгодженість змісту навчальних програм, недостатня інтеграція природничих дисциплін (зокрема фізики) із фаховими освітніми компонентами та недостатня орієнтація навчання на практику. Встановлено, що існуючі підходи до викладання фізики не повною мірою враховують специфіку морської галузі та не забезпечують формування необхідних професійних компетентностей. Запропоновано комплексні шляхи гармонізації методики навчання фізики: упровадження компетентнісного, модульного та проблемно-орієнтованого підходів, тісна інтеграція фізики з морськими дисциплінами, посилення лабораторного компонента та використання сучасних засобів моделювання. Обґрунтовано необхідність створення спеціалізованих навчально-методичних комплексів, які б поєднували фундаментальні знання з фізики з практичними потребами морської індустрії.
- ДокументДидактичні аспекти викладання навчальної дисципліни «Порівняльна типологія англійської та української мов» у підготовці майбутнього вчителя-філолога(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лук’янченко, ІринаУ статті розкрито дидактичні аспекти організації освітнього процесу з навчальної дисципліни «Порівняльна типологія англійської та української мов». Актуалізація змісту дисципліни розглядається з точки зору підготовки майбутнього вчителя/викладача англійської мови. Наголошується, що розуміння подібностей та відмінностей англійської та української мов є важливою передумовою розвитку професійних компетентностей фахівця іншомовної освіти, зокрема здатності цілеспрямовано використовувати позитивний трансфер лінгвістичних знань із української мови на англійську; аналізувати, пояснювати й долати інтерферуючий вплив рідної (української) мови; прогнозувати типові помилки учнів/студентів та ефективно адаптувати навчальні матеріали. Зроблено висновок про необхідність адаптації дидактичного змісту дисципліни до потреб професійної підготовки майбутніх учителів/викладачів англійської мови. Підкреслюється важливість створення умов для інтеграції теоретичних знань з практичними навичками в практико-орієнтованих завданнях, що забезпечує підготовку фахівців у сфері іншомовної освіти до реальних викликів у їхній майбутній професійній діяльності. Представлено авторське бачення реалізації навчального потенціалу дисципліни: акцентовано увагу на семінарі-практикумі як провідній формі отримання знань та розвитку вмінь у процесі вивчення курсу; запропоновано авторські завдання та зроблено висновок щодо доцільності їх опрацювання під час семінару-практикуму у форматі професійної дискусії, роботи в малих групах, мозкового штурму, що сприяє як глибшому розумінню спільних та відмінних рис англійської та української мов, так і їх інтерпретації та осмисленню у професійній площині. Результати опитування свідчать про позитивний дидактичний та професійно-орієнтований потенціал запропонованих завдань, які ефективно поєднують лінгвістичні знання з практичними компонентами педагогічної діяльності, сприяючи комплексному розвитку професійних компетентностей майбутнього вчителя/викладача англійської мови.
- ДокументЕргономічна компетентність у системі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Щербакова, Надія МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню надзвичайно актуальної проблеми в сучасній системі вищої педагогічної освіти України – необхідності переосмислення підходів до професійної підготовки майбутніх учителів. Авторка підкреслює, що глобальні зміни у науці, техніці та соціокультурному середовищі вимагають від педагогів не лише оволодіння знаннями, але й здатності створювати безпечне, комфортне та продуктивне освітнє середовище, орієнтоване на потреби дитини. У цьому контексті особливої значущості набуває компетентнісний підхід, спрямований на формування професійної компетентності та досягнення освітніх результатів, необхідних для ефективної педагогічної діяльності. Для формування ергономічної компетентності майбутніх учителів початкових класів було розроблено та впроваджено спеціальний навчальний курс «Педагогічна ергономіка» для студентів магістерського рівня. Курс включав два блоки: інформаційно-аналітичний та практико-орієнтований. Мета інформаційно-аналітичного блоку ‒ надання студентам знань про ключові поняття педагогічної ергономіки, методологічні засади ергономізації освітнього процесу, а також взаємозв`язок усіх його аспектів. Практико-орієнтований блок базувався на діяльнісному підході та передбачав активне залучення студентів до моделювання ергономічних ситуацій, проєктування класного простору, аналізу навчального обладнання, використання кейс-методів, створення чек-листів та ергономічних рекомендацій. Застосовувалися також професійно орієнтовані ігри. Така форма роботи сприяла кращому засвоєнню матеріалу, пробуджувала інтерес, викликала дискусію та активізувала навчально-пізнавальну діяльність студентівю. Це дозволяло формувати їхню готовність до побудови й удосконалення освітнього середовища. Результати впровадження курсу продемонстрували його ефективність. Так, майбутні вчителі стали більш чутливими до потреб дітей, навчились бачити деталі, що впливають на добробут учнів та усвідомлювати власну роль у формуванні здоров'язбережувального освітнього середовища.
- ДокументМетодична підготовка майбутніх фахівців фізичної культури до професійної діяльності в умовах компетентнісної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Хома, ТетянаУ статті окреслено сучасні аспекти методичної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до професійної діяльності в умовах вищої освіти, що зумовлено компетентнісним підходом як пріоритетним. Охарактеризовано дослідження науковців з цієї проблеми за окремими напрямами. Закцентовано увагу на поняттях «професійна підготовка», «фахова підготовка». Метою статті стало визначення особливостей методичної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури за освітнім ступенем магістра до професійної діяльності в умовах компетентнісної освіти. Сформульовано авторське поняття «методична підготовка» як процес оволодіння здобувачами вищої освіти методами, прийомами, засобами навчання фізичної культури у закладі загальної середньої освіти в умовах нової теоретико-методологічної моделі; «методична компетентність» як система знань, умінь і навичок з основ методики навчання фізичної культури, набутого практичного досвіду та сформованих демократичних і морально-етичних цінностей. Вказано, що методична підготовка включає дві складові: теоретичну й практичну. Для оволодіння теоретичною частиною в умовах вищої школи акцентовано на важливості застосування системи традиційних та інноваційних методів викладання. Запропоновано окремі інноваційні методи викладання на прикладі дисципліни «Методика навчання фізичної культури в закладах загальної середньої освіти» для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня магістра спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура). Описано алгоритм застосування таких: лекція-дослідження, інтерактивна лекція, лекція-дискусія, лекція з фреймовими опорами (лекційні заняття); створення квазіпрофесійного середовища – моделювання ситуацій, ділова гра, проєктування, діяльнісно орієнтований метод, «гронування» (практичні заняття). Закцентовано увагу на вихованні у школярів національно-патріотичних почуттів, ролі спорту в забезпеченні здорового способу життя, формуванні морально-етичних якостей.
- ДокументНаземне навчання майбутніх пілотів тактичної авіації у контексті сучасного освітнього простору(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Невзоров, РоманУ статті проаналізовано сутність та структуру сучасного освітнього простору як динамічного, відкритого та інноваційного соціокультурного явища та функційно-просторового конструкту. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад наземного навчання майбутніх пілотів тактичної авіації у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) крізь призму концепції сучасного освітнього простору. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі, синтезі, узагальненні та систематизації наукових джерел для розкриття поняття «освітній простір», його принципів, структури та тенденцій розвитку. У статті розкрито еволюцію та типологію моделей освітнього простору (архаїчної, античної, середньовічної, ренесансної, модерної), що дозволило простежити генезу його ключових характеристик. Систематизовано основні принципи сучасного освітнього простору, зокрема автономії, багатоваріантності, відкритості, диджиталізації та особистісного зростання. Визначено ключові виклики, що впливають на його інституційний дизайн: глобальна цифровізація, відкритість освітнього середовища, технологізація суспільства та інноваційний напрям розвитку. У результаті дослідження доведено, що наземне навчання бойових польотів у ВВНЗ є складною багаторівневою метасистемою, яка інтегрується в сучасний освітній простір. Виявлено низку проблем у вітчизняній системі підготовки пілотів: відсутність нормативного закріплення понять «наземне навчання бойових польотів», застарілий зміст навчання, що не відповідає сучасним вимогам та стандартам НАТО. Обґрунтовано необхідність оновлення змісту та методології наземної підготовки, її спрямування на формування ключових бойових якостей пілотів. Висновки статті полягають у тому, що концепція освітнього простору є методологічною основою для модернізації системи наземного навчання пілотів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні структурно-функціональної моделі забезпечення якості підготовки майбутніх пілотів тактичної авіації до бойових польотів з урахуванням стандартів НАТО та передового світового досвіду.
- ДокументНауковий світогляд особистості: сутність і структура(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Афанасьєв, Віктор; Школа, Олександр ВасильовичУ статті висвітлено результати критичного аналізу, систематизації та узагальнення літературних джерел стосовно змісту і структури поняття «науковий світогляд особистості» як її провідної якості та невід’ємного компоненту предметної компетентності школярів з фізики. Актуальність розв’язання зазначеної проблеми підтверджується вимогами державних нормативних освітніх документів в галузі сучасної природничої, і зокрема фізичної, освіти, ступенем її теоретичної розробки, реальними освітніми результатами сучасних школярів з фізики. З’ясовано, що світогляд людини як складова її світоглядної культури є системою узагальнених знань про природу, суспільство і мислення, та сформованих на її основі поглядів і переконань особистості. На основі аналізу літературних джерел запропоновано структуру світогляду особистості та його основних характеристик. Встановлено, що залежно від знань, які людина застосовує для пояснення навколишнього світу, розрізняють науковий і ненауковий світогляд. Запропоновано двокомпонентну структуру наукового світогляду особистості, центральним елементом якого є наукова картина світу, що об’єднує узагальнені образи навколишнього світу окремих наук (природничих, гуманітарних, суспільних). З’ясовано, що формування наукового світогляду школярів передбачає здобуття і трансформацію системи наукових знань у відповідні погляди і переконання, що потребує цілеспрямованого і системного методичного підходу. Визначено, що формування наукового світогляду школярів у навчанні фізики передбачає систематизацію та узагальнення предметних знань навколо фундаментальних наукових ідей, принципів, законів і теорій. Останнє можна зробити найбільш оптимально шляхом формування в їх свідомості найповніших і цілісних уявлень про еволюцію, зміст і структуру сучасної фізичної картини світу.
- ДокументНауковий туризм як інструмент формування життєвої компетентності здобувачів освіти під час виконання інноваційних STEM-проєктів(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Андрєєв, Андрій; Андрєєва, ОленаНові реформи в освіти спрямовані на популяризацію серед молоді наукового туризму – одного з найпопулярніших видів пізнавальної творчої активності здобувачів освіти. Науковий туризм є ефективним інструментом у STEM-галузі для формування життєвої компетентності здобувачів освіти. У процесі роботи над інноваційними STEM-проєктами, що поєднують в собі проєктну та інноваційну діяльність, учні беруть участь у наукових творчих конкурсах, конференціях та виставках, підвищуючи свій інтелектуальний рівень, отримуючи нові знання та досвід, знайомляться з культурою та географією інших країн. Під час організації наукового туризму STEM-педагогу необхідно враховувати особливості проведення міжнародних творчих конкурсів STEM-спрямування, вікові особливості, особисті побажання вихованців та фінансові можливості їх батьків. Для ефективного розроблення маршруту та зручного планування подальшої діяльності можна використовувати план маршруту участі учня у міжнародних творчих конкурсах на навчальний рік. Метою статті був розгляд особливостей реалізації наукового туризму як інструменту формування життєвої компетентності у процесі виконання STEM-проєктів на основі аналізу участі наших вихованців у найвідоміших міжнародних творчих конкурсах. Завданнями дослідження були: висвітлити авторське бачення наукового туризму як інструменту формування життєвої компетентності у процесі виконання STEM-проєктів, розглянути особливості реалізації наукового туризму на основі аналізу участі наших вихованців у найвідоміших міжнародних творчих конкурсах: міжнародний конкурс науково-технічної творчості школярів – Regeneron International Science and Engineering Fair, міжнародна олімпіада проєктів на тему «Покращення довкілля» – International Sustainable World (Energy, Engineering, Environment) Project Olympiad, міжнародний конкурс «Стокгольмський юнацький водний приз» – «Stockholm Junior Water Prize», міжнародна Варшавська виставка-ярмарок розробок винахідників та раціоналізаторів – International Warsaw Invention Show. Культурно-виховна складова кожного з цих конкурсів насичена цікавими заходами, має свої особливості та традиції.
- ДокументНаціонально-патріотичні цінності: сутність та визначення поняття(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лях, Наталія; Рищак, НаталіяУ статті розглядається поняття «національно-патріотичні цінності». Висвітлено принципи державної освітньої політики щодо національно-патріотичного виховання. Реформа «Нова українська школа» спрямована на впровадження сучасних освітніх підходів і покликана формувати цінності та розвивати ціннісні орієнтації в учнів. З'ясовано, що приділення особливої уваги патріотичному вихованню учнів стає ключовим аспектом у національній системі освіти. Констатовано, що основна увага в роботі має бути зосереджена на посиленні національно-патріотичного виховання з метою формування нового українця, який діє відповідно до національних та європейських цінностей. Таким чином, формування національно-патріотичних цінностей стає головною метою національно-патріотичного виховання. Мета статті – на основі аналізу наукових джерел визначити сутність феномену «національно-патріотичні цінності» як поєднання понять «патріотичні цінності» та «національні цінності». У статті проаналізовано сутність понять «національні цінності» та «патріотичні цінності», що зустрічаються в науковому дискурсі, та представлено їх ключові елементи. Зроблено висновок, що національні цінності – це система значущих утворень на особистісному та суспільному рівнях, які проявляються у сфері відносин між суб'єктами та об'єктами. Для українського суспільства національні цінності є системним організуючим чинником власного існування та прогресу. Патріотичні цінності включають в себе глибоку прихильність і любов до Батьківщини та свого народу, гордість за його минуле і сьогодення, готовність відстоювати і захищати його як єдине ціле. Розвиток ефективної системи патріотичних цінностей відкриє шлях для переходу українського народу на якісно новий етап розвитку, збагачення його культурного потенціалу та збереження унікальної української етнічної ідентичності в умовах глобалізації. На основі проведеного аналізу автор порівнює підходи до визначення понять «патріотичні цінності» та «національні цінності» і пропонує власне визначення поняття «національно-патріотичні цінності».
- ДокументОрганізаційно-педагогічні засади інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти у віртуальому освітньому середовищі(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Шевчук, БорисУ статті досліджено організаційно-педагогічні засади інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування цифрових компетентностей майбутніх педагогічних кадрів відповідно до сучасних вимог суспільства, процесів глобалізації, євроінтеграції та цифровізації освіти. Проаналізовано сучасний стан впровадження цифрових технологій у професійну підготовку педагогів та виявлено основні проблеми, зокрема фрагментарність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, недостатній рівень цифрової грамотності викладачів і студентів, відсутність єдиних стандартів цифрової підготовки та нерівномірний доступ до цифрових ресурсів. Метою статті є визначення організаційно-педагогічних засад інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, обґрунтування підходів до її вдосконалення та інтеграції цифрових технологій у навчальний процес. Для досягнення поставленої мети використано методи, що дозволили обґрунтувати методичні підходи до цифрової освіти та сформулювати рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу. Результати дослідження засвідчили, що інформатична підготовка є ключовим елементом професійної підготовки педагогів, що забезпечує розвиток навичок ефективного використання ІКТ, роботу з хмарними сервісами, веб-технологіями та автоматизованими системами навчання. Особливу увагу приділено питанням оновлення професійних ролей педагогів у цифровому середовищі, інтеграції дистанційного та змішаного навчання у професійне навчання, а також впровадженню сучасних цифрових освітніх платформ та віртуальних навчальних середовищ. Визначено напрями вдосконалення підготовки педагогічних кадрів відповідно до державних освітніх стандартів та Національної рамки кваліфікацій. Розкрито особливості інформатичної підготовки педагога професійного навчання, яка передбачає системний підхід до формування цифрових компетентностей, адаптацію освітніх програм до цифрових викликів та інтеграцію інноваційних методів навчання. Дослідження сприяє розробці ефективних стратегій впровадження цифрових технологій у підготовку педагогічних працівників, що відповідають сучасним викликам та тенденціям цифровізації освіти.
- ДокументОсобливості морфо-функціональної адаптації м’язової системи у дітей з різними нозологіями опорно-рухового апарату під впливом реабілітаційних програм(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Ілюха, Лідія; Юхименко, ЛіліяУ статті висвітлено результати критичного аналізу, систематизації та узагальнення літературних джерел стосовно механізмів та характеру морфо-функціональної адаптації м'язової системи залежно від первинної нозології. Актуальність зазначеної проблеми полягає в нагальній потребі розробки індивідуалізованих та високоефективних реабілітаційних стратегій для ортопедагогів, вчителів-реабілітологів. Розуміючи, як м'язи реагують на різні види навантажень за певних умов, таких як церебральний параліч, сколіоз або стани після травм, можливо оптимізувати програми фізичних вправ, запобігати небажаним побічним ефектам та досягати тривалих позитивних результатів. Це дослідження також поглибить знання про механізми пластичності м'язової тканини в дитячому віці. Метою дослідження було проведення всебічного огляду та критичної оцінки наявних наукових досліджень щодо механізмів та характеру морфо-функціональної адаптації м'язової системи залежно від первинної нозології. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що механізми та характер адаптаційних змін суттєво різняться при таких патологіях, як дитячий церебральний параліч, сколіоз та наслідки травм. З’ясовано, що при дитячому церебральному паралічі (ДЦП) м'язова адаптація фокусується на зменшенні спастичності, збільшенні функціональної сили та покращенні нейро-м'язового контролю. Це вимагає впливу не лише на м'язову тканину, а й на центральну нервову систему. Морфологічно спостерігаються зміни в архітектурі м'язів та зменшення фіброзу. У випадку сколіозу головними завданнями є корекція м'язового дисбалансу, зміцнення ослаблених м'язів, підвищення витривалості стабілізаторів хребта та перенавчання постурального контролю. Метою адаптації тут є відновлення симетрії та стабілізації осьового скелета. При наслідках травм реабілітація спрямована на усунення атрофії, спричиненої іммобілізацією, відновлення м'язової маси, сили та витривалості, а також покращення еластичності та діапазону рухів. Це яскравий приклад м'язової пластичності у відповідь на фізичне навантаження.
- ДокументОцінка ідей Г. Сковороди про розвиток ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-освітньому та педагогічному дискурсі незалежної України(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Ляленко, ВалерійПитання формування ціннісних орієнтацій серед молоді є важливим на етапі сучасного суспільного розвитку для незалежної України. Процес формування соціальної зрілості та життєвого вибору молодих людей відбувається в усіх важливих сферах життєдіяльності людини та реалізується через освіту, виховання, засвоєння досвіду старших поколінь. Основним соціально-психологічним регулятором цього процесу та водночас показником становища молоді у суспільстві є ціннісні орієнтації. Система освіти України вже тривалий час переживає трансформацію, метою якої є модернізація загальної та професійної освіти відповідно до потреб суспільства, що розвивається. Інноваційні процеси у системі загальної освіти торкнулися багатьох її аспектів, у тому числі й філософсько-освітнього та педагогічного. Наявний механізм удосконалення освіти в Україні з урахуванням перспектив її повоєнної відбудови, пов'язане з пошуком нових шляхів оновлення освітніх процесів на всіх рівнях, а також з позиції різних ідей мислителів-гуманістів, таких як Г. Сковорода. Першочергово це зумовлено тим, що у педагогіці моральний розвиток учнів завжди вважався однією з центральних ланок цілісного розвитку особистості. Крім того, особистісні цінності відіграють важливу роль у прийнятті підходів до навчання учнями під час навчання [1, с. 102]. Оскільки проблематика є досить актуальною, такій темі присвячена достатня кількість досліджень у педагогіці та психології. Необхідність оцінки ідей Г. Сковороди щодо розвитку ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-педагогічному та педагогічному дискурсі незалежної України обумовлена декількома основними причинами. А саме на: соціально-педагогічному рівні, науково-теоретичному рівні та науково-методичному рівні. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовні аспекти спрямованості особистості, складає основу її відносин з навколишнім світом, з іншими людьми та з самою собою, формує основу світогляду, сутність мотивації життєдіяльності та основу життєвого погляду або «філософії життя». Г. Сковорода заклав основи української філософської думки та вплинув на розвиток літератури та педагогіки. Його філософія, літературні твори та просвітницькі ідеї продовжують надихати нові покоління українців. Першочергово причиною цього слугує те, що саме мислитель-гуманіст Г. Сковорода ставить добробут і моральність людини у центр свого вчення, оскільки для нього справжня людина – це внутрішньо інтегрована істота. Вивчення творів великого філософа допомагає не лише зрозуміти історію української думки, а й глибше усвідомити сенс життя. Таким чином, подальше висвітлення та оцінка ідей Г. Сковороди щодо розвитку ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-педагогічному та педагогічному дискурсі незалежної України є необхідним і своєчасним.
- ДокументПартнерство закладів дошкільної освіти і батьків: досвід Польщі та можливості його впровадження в Україні(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Дем’янюк, АнтонінаСтаття присвячена дослідженню польського досвіду партнерської взаємодії між закладами дошкільної освіти і батьками, що є ключовим чинником якісного освітнього процесу та всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Розглядаються нормативно-правові засади, методичні підходи та ефективні організаційні форми співпраці, які застосовуються у Польщі. Оцінюються можливості впровадження цих підходів в українську дошкільну освіту для підвищення рівня залученості батьків та покращення освітнього середовища. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, нормативних документів у сфері дошкільної освіти, а також моделюванні перспективних шляхів адаптації ефективних практик. Особливу увагу приділено правовому регулюванню співпраці, залученню батьків до прийняття рішень, використанню сучасних цифрових інструментів комунікації та розвитку комунікативної компетентності педагогів. Визначено, що польська модель партнерства закладів дошкільної освіти і батьків складається з трьох основних блоків: концептуального, змістово-діяльнісного та результативного. Систематизовано завдання, які сприяють гармонійному розвитку дітей, в результаті здійснення партнерства між закладами дошкільної освіти та батьками. Окреслено принципи партнерства, до яких віднесено: принцип позитивної мотивації, партнерства, єдності впливів і систематичної співпраці. Визначено основні форми розвитку партнерства між закладами дошкільної освіти і батьками, які включають: індивідуальні зустрічі, адаптаційні зустрічі, загальні та групові збори, відкриті заняття, інтеграційні зустрічі, спільні святкування, ярмарки дитячих робіт, інформаційні куточки для батьків, зустрічі з фахівцями. Впровадження та розвиток подібних засад партнерства між закладами дошкільної освіти і батьками в Україні сприятиме покращенню співпраці між усіма учасниками освітнього процесу та підвищенню якості дошкільної освіти, а також вимагає врахування українських освітніх реалій, удосконалення нормативно-правового регулювання та підготовки педагогів до ефективної взаємодії з батьками.