Випуск 1 (2025)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/5132

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 24

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів як ключовий фактор модернізації змісту освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Мухіна, Тетяна Євгеніївна
У статті розкрито особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів як ключового фактора модернізації змісту освіти. З огляду на актуальність розвитку креативного мислення здобувачів початкової освіти, окреслено методи та підходи до професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних забезпечити сприятливе освітнє середовище для розвитку творчих здібностей учнів. Проаналізовано основні аспекти розвитку креативності у молодшому шкільному віці, зокрема формування критичного мислення, розвиток навичок вирішення проблем, інтеграцію творчості в процес навчання, а також стимулювання креативності в освітньому та позаосвітньому просторі. Досліджено вплив мотиваційного компонента, впровадження інтерактивних методів навчання, застосування проєктної діяльності, рольових ігор, веб-квестів та дидактичного портфоліо на активізацію творчих здібностей учнів. Враховуючи потреби сучасного суспільства, визначено ключові компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, серед яких: мотивація та зміст навчання, впровадження інноваційних технологій та розвиток креативної компетентності. Обґрунтовано значення практико-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх фахівців початкової освіти, який включає створення методичних матеріалів та розробку авторських завдань для розвитку творчого мислення молодших школярів. Запропоновано приклади завдань, які були розроблені здобувачами вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта та апробовані під час виробничої практики у закладах загальної середньої освіти. Описано структуру вправ, дидактичне значення та ефективність у стимулюванні креативного потенціалу молодших школярів. Обґрунтовано, що ефективна підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів є не лише важливим кроком у підвищенні якості освіти, а й необхідною умовою її модернізації в контексті сучасних соціокультурних викликів. Перспективи подальших досліджень зосереджені на розробці інноваційних методик навчання, що сприятимуть розвитку креативного мислення учнів засобами STEM-технологій.
The content of developing grammatical competence in prospective Enflish language teachers
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Yeremenko, Tetiana; Lukyanchenko, Iryna; Demchuk, Angelina
The article deals with the issue of developing prospective English teachers’ grammatical competence on the basis of context-based approach. The authors assert the following advantages of using texts over separate sentences in studying grammar: being a linguistic embodiment of discourse, texts provide students with both linguistic and extralinguistic information; demonstrate grammatical phenomena in a real-world communicative context, which enables students to develop their communicative skills, cognitive activity and creativity; arouse students’ interest and encourage them to naturally use target grammatical structures in their speech. The focus is on the content of developing grammatical competence, which is revealed in its subject and procedural aspects. The emphasis is put on training and consolidating the skills of using purely grammatical material which is introduced into the communicative process through an algorithm of cognitive actions: perception (through reading and prediction) and formation of students’ own «counter» text-discourse via specially selected texts of various functional styles and genres and tasks developed for them. The suggested activities are aimed at training and consolidating grammatical skills by integrating them into the communicative process: from controlled (identification and commenting, transformation, translation) to semicontrolled exercises and free speech production (expansion, creative writing, discussions, improvisation). These activities contribute not only to the grammatical material absorption and retention but also to the development of students’ cognitive and communicative skills. The conducted research resulted in the practical grammar coursebook «Learning Grammar in Context. Part 1. Sequence of Tenses. Modal Verbs. Oblique Moods» for the Bachelor students, pursuing a degree in foreign language education as prospective English teachers.
Effective student-centered teaching strategies for integrating peacebuilding into esp contexts
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Kasatkina-Kubyshkina, Olena; Fridrikh, Alla; Kuriata, Yuliia; Antonenko, Nataliia
The article explores effective teaching strategies and methodology for integrating peacebuilding principles into ESP contexts. The article reviews the evolution and development of the concept of «peacebuilding», and highlights the crucial role of establishing both short-term and long-term goals in achieving effective peace education. It is stated that to achieve lasting peace, peacebuilding education must be integrated into all aspects of social life, with educational institutions playing a pivotal role. Peace education interventions in academic institutions result in improved attitudes and cooperation among students, increased conflict management skills, intercultural competence and decreased violence. To reach the goal, classrooms must offer an inclusive and safe space for meaningful participation, dialogue and communication, encourage students to cooperate for further contribution to a more just and peaceful world. Recognizing the growing need for students to navigate complex global challenges, the authors emphasize that effective peace education requires a multi-faceted approach that incorporates Social-Emotional Learning (SEL), promoting critical thinking, teaching conflict resolution skills, and building intercultural competence. The article further argues that to ensure effective peacebuilding within an EFL classroom and promote personal transformations of students from an average person to active agents who can analyze, evaluate, and create peaceful solutions, the educational process must be carefully structured and provided with opportunities for progressing from basic knowledge to higher-order thinking. The authors propose a structured framework for the development of peacebuilding and conflict resolution skills, offering a roadmap for educators to guide learners through progressive stages of skill and knowledge acquisition via student-centered approaches, such as simulations, case studies, peer mediation, and collaborative projects.
Інноваційні методи викладання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Стеблюк, Світлана
У статті розглянуто інноваційні методи викладання, що застосовуються у процесі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Зʼясовано, що сучасні виклики (розвиток оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, розширення фітнес індустрії, зміна вимог ринку праці) активізують наукові розвідки з проблеми підготовки майбутніх фахівців, у сфері фізичної культури і спорту зокрема. Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту» та сформульовано авторське. Це динамічна система, спрямована на формування професійної компетентності, розвиток особистісних і фахових якостей, а також готовності до реалізації діяльності в умовах сучасного освітнього та спортивного простору. Метою статті є розкрити особливості застосування інноваційних методів викладання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Визначено зміст інноваційного навчання, інноваційних методів викладання та обґрунтовано ефективність застосування їх у підготовці майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту ОС магістра у процесі вивчення дисципліни «Педагогіка вищої школи». Зазначено, що структура різних типів лекцій модернізується інноваційними методами навчання. Це дає можливість закцентувати увагу на комплексному огляді проблеми. Виокремлено методи навчання, що мають місце на інформаційній лекції: проблемно-пошуковий, концепт-карти, метод інсерт. Враховано специфіку спеціальності, структурно-логічну схему освітньо-професійної програми, практики. Закцентовано увагу на практичних заняттях, що спрямовані на розвиток методичних, комунікативних, рефлексивних компетенцій викладача, його педагогічної майстерності. Дібрано методи навчання: моделювання ситуацій, проєктний, створення асоціативних рядків. Зазначено, що використання інноваційних методів в освітньому процесі вишу сприяє формуванню конкурентоспроможних фахівців та є складником навчальної та науково-методичної роботи викладача, показником його педагогічної майстерності.
User-created media content as a method of forming Ukrainian-speaking professional and communicative competence for students in technical specialties
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Moskovchuk, Natalia
In this scientific article the author analyzes the opinions of scholars about transformations and functioning of media content in the digital age, user contents, philosophical approaches to the media content study, models of involving an active audience in media production processes and many other aspects. Having studied these aspects the author defines the concepts ‘media content’ and ‘user-created media content’; considers the possibility and advantages of involving students in the creation of custom media content as a method forming the Ukrainian-speaking professional and communicative competence for students in technical specialties, which stimulates the creative activity of students and makes it possible to increase interest in the discipline ‘Business Ukrainian’; proposes the course ‘Business Ukrainian’ for students of technical specialties aimed to form and improve their Ukrainian-speaking professional and communicative competence. This phenomenon is presented as a personal quality of future specialists, their ability to use a set of acquired language knowledge and speaking skills effectively in educational and professional activity in accordance with the norms of the modern Ukrainian literary language. The author determines the components of the Ukrainian-speaking professional-communicative competence of future specialists in a technical specialty (communicative, motivational, value-oriented, general cultural, intellectual-mental and professional-technical) and the methodological approach to its formation (competence-based approach). It is emphasized the necessity to find modern and effective methods of forming students’ speaking competence, due to it will stimulate their cognitive, emotional and practical activity, as well as increase their motivation to study. The main recommendations are offered for students in order to design the user-created media content as an educational task and an example of systematization of similar works on Instagram.
Developing academic communication skills in english: the role of collaborative writing and peer feedback
(Berdyansk State Pedagogical University, 2025) Belmaz, Yaroslava; Panchenko, Violetta
The article examines the role of collaborative writing and peer feedback in the development of academic communication skills in English. In higher education, academic writing plays a crucial role in students’ ability to express ideas clearly, structure arguments effectively, and engage with scholarly discourse. However, many learners face challenges in meeting academic writing conventions, maintaining coherence, and critically engaging with texts. To address these challenges, collaborative writing and peer feedback have gained attention as effective instructional approaches. The study discusses how collaborative writing fosters engagement by encouraging students to negotiate meaning, refine their arguments, and co-construct knowledge. When students work together on writing tasks, they are exposed to diverse perspectives and alternative ways of expressing ideas, which helps them develop a more nuanced understanding of academic discourse. Additionally, peer feedback serves as a valuable tool for improving writing quality by providing students with opportunities to critically evaluate others’ work and reflect on their own writing practices. Engaging in structured peer review allows students to identify strengths and weaknesses in academic texts, enhance their ability to revise effectively, and develop greater confidence in their writing. The authors also address the practical implementation of these methods in academic settings. It highlights strategies for integrating collaborative writing and peer feedback into coursework, as well as potential challenges such as varying levels of student participation and the need for clear guidelines. The findings suggest that these approaches not only enhance students’ academic writing skills but also contribute to their overall ability to engage with academic discourse more effectively.
Теоретичні та методичні аспекти вивчення країнознавства здобувачами освіти при підготовці фахівців галузі туризму
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Новікова, Анна
Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретичних, методологічних та практичних аспектів вивчення туристичного країнознавства у вищій освіті, яке розглядається як наріжний камінь у процесі підготовки висококваліфікованих фахівців для динамічно змінюваної та глобалізованої туристичної індустрії. Розглянуто актуальні виклики, що постають перед системою вищої освіти у сфері туризму, а саме: швидка зміна туристичних трендів, збільшення інформаційного потоку, потреба в міждисциплінарному підході до навчання, розвиток цифрових технологій та їх вплив на формування туристичного продукту, а також зростаюча відповідальність туристичної галузі перед суспільством та навколишнім середовищем. Детально охарактеризовано структуру країнознавчих компетентностей, що є ключовим елементом підготовки конкурентоспроможних фахівців для туристичної індустрії. Ця структура включає широкий спектр знань (географічних, історичних, культурних, соціально-економічних, мовних), а також практичних навичок (аналітичних, комунікативних, організаційних, технологічних, дослідницьких). Особливий акцент зроблено на розвитку вмінь аналізувати туристичну інформацію, оцінювати туристичний потенціал регіонів, розробляти туристичні продукти, організовувати екскурсії та надавати якісний туристичний сервіс. Запропоновано інноваційні методичні підходи до навчання туристичного країнознавства, які забезпечують активне залучення студентів до навчального процесу та розвивають їхні практичні навички. Зокрема, розглядаються проблемне навчання, кейс-методи, проектна діяльність та імітаційне моделювання як ефективні інструменти формування професійних компетентностей. Представлено три моделі організації навчального процесу: модульна, регіональна та тематична, які мають забезпечити гнучкість та ефективність освітньої траєкторії. Розроблено комплексну систему критеріїв та показників оцінювання ефективності навчання, що охоплює комплексну оцінку теоретичної підготовки, практичних навичок, рівня сформованості професійних компетентностей (міжкультурної, комунікативної, організаційної) та особистісних якостей студентів (відповідальність, ініціативність, креативність).
Оцінка ідей Г. Сковороди про розвиток ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-освітньому та педагогічному дискурсі незалежної України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Ляленко, Валерій
Питання формування ціннісних орієнтацій серед молоді є важливим на етапі сучасного суспільного розвитку для незалежної України. Процес формування соціальної зрілості та життєвого вибору молодих людей відбувається в усіх важливих сферах життєдіяльності людини та реалізується через освіту, виховання, засвоєння досвіду старших поколінь. Основним соціально-психологічним регулятором цього процесу та водночас показником становища молоді у суспільстві є ціннісні орієнтації. Система освіти України вже тривалий час переживає трансформацію, метою якої є модернізація загальної та професійної освіти відповідно до потреб суспільства, що розвивається. Інноваційні процеси у системі загальної освіти торкнулися багатьох її аспектів, у тому числі й філософсько-освітнього та педагогічного. Наявний механізм удосконалення освіти в Україні з урахуванням перспектив її повоєнної відбудови, пов'язане з пошуком нових шляхів оновлення освітніх процесів на всіх рівнях, а також з позиції різних ідей мислителів-гуманістів, таких як Г. Сковорода. Першочергово це зумовлено тим, що у педагогіці моральний розвиток учнів завжди вважався однією з центральних ланок цілісного розвитку особистості. Крім того, особистісні цінності відіграють важливу роль у прийнятті підходів до навчання учнями під час навчання [1, с. 102]. Оскільки проблематика є досить актуальною, такій темі присвячена достатня кількість досліджень у педагогіці та психології. Необхідність оцінки ідей Г. Сковороди щодо розвитку ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-педагогічному та педагогічному дискурсі незалежної України обумовлена декількома основними причинами. А саме на: соціально-педагогічному рівні, науково-теоретичному рівні та науково-методичному рівні. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовні аспекти спрямованості особистості, складає основу її відносин з навколишнім світом, з іншими людьми та з самою собою, формує основу світогляду, сутність мотивації життєдіяльності та основу життєвого погляду або «філософії життя». Г. Сковорода заклав основи української філософської думки та вплинув на розвиток літератури та педагогіки. Його філософія, літературні твори та просвітницькі ідеї продовжують надихати нові покоління українців. Першочергово причиною цього слугує те, що саме мислитель-гуманіст Г. Сковорода ставить добробут і моральність людини у центр свого вчення, оскільки для нього справжня людина – це внутрішньо інтегрована істота. Вивчення творів великого філософа допомагає не лише зрозуміти історію української думки, а й глибше усвідомити сенс життя. Таким чином, подальше висвітлення та оцінка ідей Г. Сковороди щодо розвитку ціннісних орієнтацій особистості у філософсько-педагогічному та педагогічному дискурсі незалежної України є необхідним і своєчасним.
Теоретичний аналіз базових концепцій розвивального навчання математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Панова, Світлана Олегівна; Дерябіна, Юлія Сергіївна
Сучасний світ ставить перед освітою нові виклики. Пандемія COVID-19 та війна негативно вплинули на якість навчання, особливо в галузі математики. Сьогодні розвиток математичної освіти в Україні потребує запровадження інновацій. Для підвищення якості навчання розглядається введення методів та принципів розвивального навчання математики як ефективний інструмент подолання освітніх втрат в закладах загальної середньої освіти. Розвивальне навчання передбачає активну участь учнів у навчальному процесі, формування в них здатності до самостійного мислення та вирішення проблем. Цей підхід сприяє не тільки засвоєнню знань, але й розвитку таких важливих якостей, як критичне мислення, творчість та самостійність. В роботі проаналізовано досвід вітчизняних і зарубіжних вчених, розглянуто та охарактеризовано моделі системи інтенсивного всебічного розвитку Л. Занкової та технологію розвитку інтелектуальних здібностей Д. Ельконіна-В. Давидової. У процесі аналізу було досліджено особливості методик, цілі, завдання, концептуальні положення, переваги і недоліки. Окремо було розглянуто вітчизняні розробки концепції розвивального навчання математики. Зазначимо, що більшість робіт щодо впровадження розвивального навчання математики було присвячено освіті в початковій школі. У ході нашого дослідження було виділено науковців (С. Семенець, С. Скворцова, Н. Тарасенкова та інші), які наголошують на необхідності розвивальної освіти та створюють методичні матеріали з математики для її впровадження в закладах загальної середньої освіти. Вивчені теоретичні основи розвивального навчання та аналіз практичного досвіду його застосування в українських школах говорять про те, що це стане викликом для розвитку сучасної математичної освіти України, але сприятимуть формуванню в учнів глибоких математичних знань та умінь.
Науковий світогляд особистості: сутність і структура
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Афанасьєв, Віктор; Школа, Олександр Васильович
У статті висвітлено результати критичного аналізу, систематизації та узагальнення літературних джерел стосовно змісту і структури поняття «науковий світогляд особистості» як її провідної якості та невід’ємного компоненту предметної компетентності школярів з фізики. Актуальність розв’язання зазначеної проблеми підтверджується вимогами державних нормативних освітніх документів в галузі сучасної природничої, і зокрема фізичної, освіти, ступенем її теоретичної розробки, реальними освітніми результатами сучасних школярів з фізики. З’ясовано, що світогляд людини як складова її світоглядної культури є системою узагальнених знань про природу, суспільство і мислення, та сформованих на її основі поглядів і переконань особистості. На основі аналізу літературних джерел запропоновано структуру світогляду особистості та його основних характеристик. Встановлено, що залежно від знань, які людина застосовує для пояснення навколишнього світу, розрізняють науковий і ненауковий світогляд. Запропоновано двокомпонентну структуру наукового світогляду особистості, центральним елементом якого є наукова картина світу, що об’єднує узагальнені образи навколишнього світу окремих наук (природничих, гуманітарних, суспільних). З’ясовано, що формування наукового світогляду школярів передбачає здобуття і трансформацію системи наукових знань у відповідні погляди і переконання, що потребує цілеспрямованого і системного методичного підходу. Визначено, що формування наукового світогляду школярів у навчанні фізики передбачає систематизацію та узагальнення предметних знань навколо фундаментальних наукових ідей, принципів, законів і теорій. Останнє можна зробити найбільш оптимально шляхом формування в їх свідомості найповніших і цілісних уявлень про еволюцію, зміст і структуру сучасної фізичної картини світу.
Психолого-педагогічний супровід молодших школярів із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю засобами музичної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Григор’єва, Вікторія Вікторівна; Желобницька, Вікторія
У статті досліджується питання особливостей психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю та вплив зазначених особливостей на організацію навчання таких дітей у закладах загальної середньої освіти. Актуальність представленої проблеми обумовлюється розповсюдженістю зазначеного розладу серед учнів початкової школи та необхідністю педагогічної корекції наведеного синдрому й психотерапевтичної роботи з сім’єю. Авторами виділяються причини, що впливають на поширеність синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю серед молодших школярів та які обумовлені окрім біологічних особливостей також емоційними та стресогенними причинами, пов’язаними із наявним військовим станом у країні. У результаті аналізу сучасних досліджень було виявлено, що малодослідженим аспектом зазначеної проблеми на сьогодні залишається питання особливостей корекції та супроводу молодших школярів із синдромом ДУГ засобами музичної діяльності. Автори акцентують увагу, що підхід до корекції синдрому ДУГ комплексний і до подібної роботи залучаються також фахівців суміжних галузей в залежності від ступеню тяжкості симптомів. У статті розглядаються методи і прийоми музично-педагогічного та поліхудожнього впливу на стан гіперактивних дітей у процесі навчання на уроках музичного мистецтва у ЗЗСО та у позакласній роботі. У роботі розкриваються напрями, за якими здійснюватиметься музично-корекційний вплив, виходячи із зазначених типових ознак СДУГ. Виділяються функції, які виконує музика на корекційних заняттях, основною з яких є зняття підвищеної збудливості дитини та утримання й розширення об’єму і часу уваги. Акцентується увага на умовах музично-терапевтичної роботи з гіперактивними дітьми на уроках музичного мистецтва та поетапність цієї роботи. У роботі розкриваються види музичної діяльності, що використовуються у програмі психолого-педагогічної підтримки молодших школярів з СДУГ. Автори дають рекомендації щодо вибору музичних творів для прослуховування задля корекції емоційних станів, надмірної рухової активності, мовних розладів, страхів, які найчастіше властиві дітям та підліткам із СДУГ. Доведено, що метод музичного руху та пластичного інтонування є ефективним психотерапевтичним засобом корекції емоційної сфери дитини із синдромом ДУГ. Також пропонуються різноманітні вправи на розвиток навичок вольової регуляції та контроль гіперактивності.
Використання штучного інтелекту в роботі вчителя початкових класів в технологічній та мистецькій галузях
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Качерова, Ольга Георгіївна
За останні 5 років освіта в Україні зазнала трансформації від очного навчання до змішаних і дистанційних форматів, що зумовило стрімке впровадження цифрових технологій. Інтелектуальні комп’ютерні системи активно змінюють усі сфери життя, включно з освітою. В умовах інформаційного суспільства, яке швидко впроваджує нові практики та технології, зростають вимоги до цифрової компетентності педагогів та їх здатності працювати з новими платформами. У статті розглядається значення цифрових інструментів і нейронних мереж у професійній діяльності вчителів початкової школи. Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні основи використання штучного інтелекту (ШІ) у навчальному процесі. Особливу увагу приділено можливостям персоналізованого навчання, автоматизації рутинних завдань, а також інтерактивним навчальним платформам і іграм на базі ШІ. ШI-системи здатні аналізувати сильні й слабкі сторони учнів і пропонувати адаптивні завдання. Наводяться рекомендації ЮНЕСКО щодо інтеграції генеративного ШІ в освіту та методичні поради щодо використання цифрових платформ. З огляду на цифрову трансформацію, освіта потребує переосмислення, а нові рішення від компаній на кшталт OpenAI та Microsoft обіцяють зробити навчання ще ефективнішим та цікавішим.
Національно-патріотичні цінності: сутність та визначення поняття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лях, Наталія; Рищак, Наталія
У статті розглядається поняття «національно-патріотичні цінності». Висвітлено принципи державної освітньої політики щодо національно-патріотичного виховання. Реформа «Нова українська школа» спрямована на впровадження сучасних освітніх підходів і покликана формувати цінності та розвивати ціннісні орієнтації в учнів. З'ясовано, що приділення особливої уваги патріотичному вихованню учнів стає ключовим аспектом у національній системі освіти. Констатовано, що основна увага в роботі має бути зосереджена на посиленні національно-патріотичного виховання з метою формування нового українця, який діє відповідно до національних та європейських цінностей. Таким чином, формування національно-патріотичних цінностей стає головною метою національно-патріотичного виховання. Мета статті – на основі аналізу наукових джерел визначити сутність феномену «національно-патріотичні цінності» як поєднання понять «патріотичні цінності» та «національні цінності». У статті проаналізовано сутність понять «національні цінності» та «патріотичні цінності», що зустрічаються в науковому дискурсі, та представлено їх ключові елементи. Зроблено висновок, що національні цінності – це система значущих утворень на особистісному та суспільному рівнях, які проявляються у сфері відносин між суб'єктами та об'єктами. Для українського суспільства національні цінності є системним організуючим чинником власного існування та прогресу. Патріотичні цінності включають в себе глибоку прихильність і любов до Батьківщини та свого народу, гордість за його минуле і сьогодення, готовність відстоювати і захищати його як єдине ціле. Розвиток ефективної системи патріотичних цінностей відкриє шлях для переходу українського народу на якісно новий етап розвитку, збагачення його культурного потенціалу та збереження унікальної української етнічної ідентичності в умовах глобалізації. На основі проведеного аналізу автор порівнює підходи до визначення понять «патріотичні цінності» та «національні цінності» і пропонує власне визначення поняття «національно-патріотичні цінності».
Підготовка вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Суятинова, Катерина
Актуальність проблеми національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку в умовах сьогодення набуває особливої гостроти. По-перше, війна в Україні актуалізувала питання формування національної свідомості та патріотичних почуттів з раннього віку. По-друге, вихователі, як ключові фігури в дошкільній освіті, потребують якісної підготовки для ефективного виховання патріотизму у дітей. По-третє, формування національної ідентичності у дошкільників є важливим етапом становлення свідомого громадянина. По-четверте, недостатня методична база та відсутність єдиного підходу до патріотичного виховання ускладнюють роботу педагогів. По-п’яте, якісна підготовка вихователів сприятиме формуванню у дітей любові до Батьківщини, поваги до її історії та культури, що є запорукою національної єдності. Тому підготовка майбутніх вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку є актуальною проблемою сьогодення. Вихователь допомагає дітям сформувати почуття патріотизму та національної свідомості. Метою статті є теоретичне дослідження проблеми національно-патріотичного виховання дошкільників та застосування студентами знань у процесі виробничої практики в закладах дошкільної освіти. Для досягнення мети використано аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми дослідження, узагальнення наукових фактів, аналіз матеріалів із виробничої педагогічної практики здобувачів вищої освіти. Педагогічна практика є ключовим аспектом у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки вона сприяє формуванню загальної, професійної компетентності та навичок, необхідних для ефективної роботи з дітьми дошкільного віку. Виробнича / навчальна практика включає навчальні, виховні та творчі аспекти, що допомагають студентам адаптуватися до реальних умов професійної діяльності; дозволяє студентам оцінити свої сильні та слабкі сторони, що допомагає в подальшому професійному розвитку.
Перспективи реалізації Концепції Нової української школи для корекційної (спеціальної) педагогіки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Сухарєва, Лариса; Кочерга, Євгенія
Стаття присвячена аналізу перспектив реалізації Концепції Нової української школи у сфері корекційної (спеціальної) педагогіки, зокрема в діяльності навчально-реабілітаційних центрів. У роботі розкрито основні напрями реформування вітчизняної системи освіти у відповідності до національних освітніх пріоритетів, глобальних викликів сучасного суспільства, проєвропейської освітньої політики. Охарактеризовано основні тенденції трансформації системи освіти, зокрема перехід від традиційних підходів до компетентнісного, розбудови інклюзивного освітнього середовища, дитиноцентризму та педагогіки партнерства. Особлива увага приділена ролі корекційної педагогіки в умовах реформування системи освіти, її значенню для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами та можливостям удосконалення методик навчання і реабілітації в межах навчально-реабілітаційних центрів. Окреслено основні складові Концепції Нової української школи у контексті розвитку корекційної педагогіки, зокрема оновлення змісту освіти, підготовку вмотивованих педагогів, наскрізний виховний процес, автономію закладів освіти, впровадження індивідуальних освітніх траєкторій та адаптацію освітніх програм до можливостей здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Проаналізовано перспективи реалізації Нової української школи через призму соціального, культурного, політичного та цивілізаційного контекстів, а також виклики, з якими стикається корекційна педагогіка у процесі реформування. Окреслено необхідність створення системи безперервного навчання педагогів, забезпечення відповідного матеріально-технічного оснащення закладів освіти та підтримки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Зроблено висновок про важливість комплексного підходу до модернізації спеціальної освіти, який включає гнучкість програм, впровадження сучасних педагогічних методик, розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників і забезпечення ефективної міждисциплінарної взаємодії. Запропоновано наскрізні вектори трансформації та розширення можливостей і перспектив діяльності навчально-реабілітаційних центрів відповідно до базових принципів Нової української школи.
Цифрова компетентність як складова підготовки педагогічних кадрів для роботи в системі спеціальної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Федоренко, Ігор; Федоренко, Мирослав
Метою статті є визначення умов формування цифрової компетентності у здобувачів вищої освіти за спеціальністю А6 Спеціальна освіта, що мало б покращити їх освітньо-корекційну діяльність на майбутньому робочому місці. Для досягнення мети були використані методи наукового аналізу наукової літератури, вивчення освітніх програм, синтез отриманих даних, власний практичний досвід. У результатах дослідження встановлено, що корекційна робота передбачає використання спеціалізованих або адаптованих комп'ютерних програм. Ефект їх застосування залежить від професійної компетенції спеціального педагога, уміння використовувати нові можливості, включати цифрові технології в систему навчання кожної дитини, створюючи мотивацію та психологічний комфорт, сприяючи розвитку вищих психічних функцій, вдосконалюючи навички просторового орієнтування, підвищуючи якість навчання та працездатність дітей тощо. Водночас, освітніми програмами підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти не передбачено формування та розвиток цифрової компетентності, що була б спрямована на вирішення корекційних завдань у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. У статті запропоновані умови формування цифрової компетентності у здобувачів вищої освіти за спеціальністю А6 Спеціальна освіта: комплексний підхід до проєктування змісту і використання методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу; створення змісту навчання та навчально-методичного забезпечення викладання відповідних дисциплін; використання цифрових технологій під час організації лабораторних занять, наукової та самостійної роботи студентів з критичним оцінюванням почерпнутої інформації; створення спеціальних педагогічних програмних засобів, які б враховували специфічні вимоги спеціальної освіти; введення в освітні програми відповідної спеціальності вибіркової дисципліни, спрямованої на формування цифрової компетентності для професійної діяльності саме в галузі спеціальної освіти.
Вплив онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження впливу онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України в умовах повномасштабної війни. Актуальність теми зумовлена масштабною цифровізацією освіти на тлі постійних загроз, обмежених ресурсів і зростаючого психологічного тиску на освітян. Застосовано змішаний методологічний підхід, що поєднує кількісне анкетування (GAD-7, MBIHSS) та напівструктуровані інтерв’ю з метою глибшого аналізу психоемоційно-го стану, викликів та адаптаційних стратегій. Вибірку склали 159 науково-педагогічних працівників із переміщених ЗВО, 67,9% з яких — внутрішньо переміщені особи. Результати засвідчили критичний рівень тривожності: 83% респондентів мали середній або високий рівень за шкалою GAD-7, а 66,6% демонстрували ознаки емоційного виснаження. Виокремлено чинники, що загострюють психоемоційний стан: перебої з електропостачанням та інтернетом, вимушена релокація, фрагментація колективів. Разом із тим виявлено ефективні стратегії подолання труднощів, зокрема гнучкий графік, взаємопідтримку в академічному середовищі та переосмислення професійної ідентичності. Стаття акцентує на необхідності системної підтримки психічного здоров’я науково-педагогічних працівників в умовах криз, зокрема через інституційні політики, що враховують гнучкість, безпеку й соціальний капітал академічної спільноти. Перспективи подальших досліджень передбачають міждисциплінарне вивчення впливу тривалого стресу та професійної невизначеності на наукову продуктивність і якість освіти в Україні.
Використання сторітелінгу в інклюзивній освіті як провідний аспект розвитку дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Яковенко, Віта
Стаття присвячена дослідженню ефективності використання сторітелінгу в інклюзивній освіті як однієї з провідного аспекту розвитку дітей дошкільного віку. Розглянуто теоретичні аспекти застосування сторітелінгу в педагогічній практиці, зокрема в контексті розвитку мовленнєвих навичок, мислення, соціальної взаємодії та емпатії у дітей з різними освітніми потребами. Піднімається тема дослідження, що обумовлена зростанням інтересу до інноваційних методів навчання, які сприяють створенню ефективного інклюзивного освітнього середовища. Сторітелінг, як метод, що базується на використанні історій, казок, притч та оповідей, має значний потенціал для розвитку когнітивних, соціальних та емоційних навичок дітей, особливо тих, які потребують особливої уваги. У статті проаналізовано різні типи сторітелінгу, зокрема класичний, активний та цифровий, з акцентом на можливості їх застосування в дошкільній освіті. Особливу увагу приділено використанню цифрового сторітелінгу, а саме візуальним елементам, такими як картинки, відеопрезентації, скрайбінг та інфографіка, як ефективного засобу розвитку уяви, мовлення та пам'яті у дітей дошкільного віку. Дослідження базується на аналізі наукових праць, присвячених сторітелінгу, а також на практичному досвіді застосування цього методу в дошкільних освітніх закладах. Результати дослідження підтверджують ефективність використання сторітелінгу в інклюзивній освіті. Цей метод сприяє створенню доступного та привабливого середовища для навчання, дозволяючи кожній дитині здійснювати власний когнітивний розвиток на власному рівні. Стимулюючи уяву, творчість та емоційну взаємодію, сторітелінг сприяє формуванню мовленнєвих, комунікативних та соціальних навичок у всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей чи особливих потреб. У статті також розроблено методичні рекомендації для педагогів щодо інтеграції сторітелінгу в освітній процес, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Ці рекомендації спрямовані на створення інклюзивного середовища, що сприятиме гармонійному розвитку дошкільнят.
Організаційно-педагогічні засади інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти у віртуальому освітньому середовищі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Шевчук, Борис
У статті досліджено організаційно-педагогічні засади інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування цифрових компетентностей майбутніх педагогічних кадрів відповідно до сучасних вимог суспільства, процесів глобалізації, євроінтеграції та цифровізації освіти. Проаналізовано сучасний стан впровадження цифрових технологій у професійну підготовку педагогів та виявлено основні проблеми, зокрема фрагментарність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, недостатній рівень цифрової грамотності викладачів і студентів, відсутність єдиних стандартів цифрової підготовки та нерівномірний доступ до цифрових ресурсів. Метою статті є визначення організаційно-педагогічних засад інформатичної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, обґрунтування підходів до її вдосконалення та інтеграції цифрових технологій у навчальний процес. Для досягнення поставленої мети використано методи, що дозволили обґрунтувати методичні підходи до цифрової освіти та сформулювати рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу. Результати дослідження засвідчили, що інформатична підготовка є ключовим елементом професійної підготовки педагогів, що забезпечує розвиток навичок ефективного використання ІКТ, роботу з хмарними сервісами, веб-технологіями та автоматизованими системами навчання. Особливу увагу приділено питанням оновлення професійних ролей педагогів у цифровому середовищі, інтеграції дистанційного та змішаного навчання у професійне навчання, а також впровадженню сучасних цифрових освітніх платформ та віртуальних навчальних середовищ. Визначено напрями вдосконалення підготовки педагогічних кадрів відповідно до державних освітніх стандартів та Національної рамки кваліфікацій. Розкрито особливості інформатичної підготовки педагога професійного навчання, яка передбачає системний підхід до формування цифрових компетентностей, адаптацію освітніх програм до цифрових викликів та інтеграцію інноваційних методів навчання. Дослідження сприяє розробці ефективних стратегій впровадження цифрових технологій у підготовку педагогічних працівників, що відповідають сучасним викликам та тенденціям цифровізації освіти.
Інноваційна компетентність вчителя математики: теоретичний аспект
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Ачкан, Віталій Валентинович; Процик, Надія
У статті проаналізовано теоретичні основи інноваційної компетентності вчителя математики. Встановлено, що інновації у математичній освіті закордоном переважно асоціюються із інтерактивними платформами, проектними технологіями, STEM-освітою, використанням штучного інтелекту в освіті, гейміфікацією освітнього середовища, перевернутим навчанням; використанням соціальних мереж у навчанні. Інновацію у математичній освіті запропоновано тлумачити як новий (або удосконалений) педагогічний продукт, що впроваджується в освітній процес (концепції, теорії, системи, моделі, методики, технології, методи, прийоми тощо) та стимулює його розвиток. Інноваційну компетентність діючого вчителя математики запропоновано тлумачити як інтегративну якість його особистості, яка є результатом синтезу мотивів, цінностей, знань, умінь та практичного суб’єктного досвіду й забезпечує успішне створення, поширення та свідоме і доцільне використання інновацій у процесі навчання математики. До основних компонентів інноваційної компетентності вчителя математики віднесено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, креативно-діяльнісний та оцінювально-рефлексивний. Мотиваційно-ціннісний передбачає наявність у вчителя мотиваційно-ціннісного ставлення до математики та до педагогічної діяльності, стійку зацікавленість у системних змінах і модернізаціях у математичній освіті. Наявність у вчителя знань, необхідних для створення, апробації та впровадження інновацій характеризує когнітивний компонент. Креативно-діяльнісний компонент визначає здатність учителя до творчого підходу у адаптації, впровадженні та реалізації інновацій у навчанні математики, наявність відповідного досвіду. Оцінювально-рефлексивний компонент передбачає усвідомлення майбутніми вчителями математики значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів, створення та управління у процесі навчання математики рефлексивним освітнім середовищем, здатність до рефлексії власного досвіду, до аналізу та корекції інноваційної педагогічної діяльності.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2025) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування