Переглянути
Нові надходження
- ДокументІнтеграція гурткової роботи в освітній процес ЗДО як засіб художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Гречишкіна, ІринаУ статті досліджено інтеграцію гурткової роботи в освітній процес закладу дошкільної освіти як засіб художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку. Гурткова діяльність розглядається як ефективна форма додаткової освітньої роботи, що створює умови для розвитку творчих здібностей, формування естетичного сприймання, емоційної чутливості, уяви та здатності до самовираження. Особлива увага приділяється гурткам художнього спрямування – образотворчим, музичним, театральним, хореографічним, які забезпечують залучення дитини до різних видів мистецької діяльності. На основі аналізу наукових джерел висвітлено теоретичні підходи до організації гурткової діяльності, визначено її місце в системі дошкільної освіти. Акцентовано на необхідності дотримання низки педагогічних принципів: інтеграції, варіативності, доступності, добровільності, наступності та інтересоцентризму. Окреслено погляди провідних вітчизняних науковців (А. Богуш, К. Крутій, Л. Максименко, О. Долина, О. Низковська та ін.) щодо значення гурткової роботи у розвитку дошкільників. Окремо проаналізовано сучасні труднощі впровадження гурткової діяльності в ЗДО, зокрема обмеженість ресурсів, кадрове забезпечення та необхідність адаптації програм. Визначено перспективи розвитку цього напряму в контексті оновлення змісту дошкільної освіти та впровадження компетентнісного підходу.
- ДокументВикористання штучного інтелекту в роботі вчителя початкових класів в технологічній та мистецькій галузях(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Качерова, Ольга ГеоргіївнаЗа останні 5 років освіта в Україні зазнала трансформації від очного навчання до змішаних і дистанційних форматів, що зумовило стрімке впровадження цифрових технологій. Інтелектуальні комп’ютерні системи активно змінюють усі сфери життя, включно з освітою. В умовах інформаційного суспільства, яке швидко впроваджує нові практики та технології, зростають вимоги до цифрової компетентності педагогів та їх здатності працювати з новими платформами. У статті розглядається значення цифрових інструментів і нейронних мереж у професійній діяльності вчителів початкової школи. Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні основи використання штучного інтелекту (ШІ) у навчальному процесі. Особливу увагу приділено можливостям персоналізованого навчання, автоматизації рутинних завдань, а також інтерактивним навчальним платформам і іграм на базі ШІ. ШI-системи здатні аналізувати сильні й слабкі сторони учнів і пропонувати адаптивні завдання. Наводяться рекомендації ЮНЕСКО щодо інтеграції генеративного ШІ в освіту та методичні поради щодо використання цифрових платформ. З огляду на цифрову трансформацію, освіта потребує переосмислення, а нові рішення від компаній на кшталт OpenAI та Microsoft обіцяють зробити навчання ще ефективнішим та цікавішим.
- ДокументНаціонально-патріотичні цінності: сутність та визначення поняття(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Лях, Наталія; Рищак, НаталіяУ статті розглядається поняття «національно-патріотичні цінності». Висвітлено принципи державної освітньої політики щодо національно-патріотичного виховання. Реформа «Нова українська школа» спрямована на впровадження сучасних освітніх підходів і покликана формувати цінності та розвивати ціннісні орієнтації в учнів. З'ясовано, що приділення особливої уваги патріотичному вихованню учнів стає ключовим аспектом у національній системі освіти. Констатовано, що основна увага в роботі має бути зосереджена на посиленні національно-патріотичного виховання з метою формування нового українця, який діє відповідно до національних та європейських цінностей. Таким чином, формування національно-патріотичних цінностей стає головною метою національно-патріотичного виховання. Мета статті – на основі аналізу наукових джерел визначити сутність феномену «національно-патріотичні цінності» як поєднання понять «патріотичні цінності» та «національні цінності». У статті проаналізовано сутність понять «національні цінності» та «патріотичні цінності», що зустрічаються в науковому дискурсі, та представлено їх ключові елементи. Зроблено висновок, що національні цінності – це система значущих утворень на особистісному та суспільному рівнях, які проявляються у сфері відносин між суб'єктами та об'єктами. Для українського суспільства національні цінності є системним організуючим чинником власного існування та прогресу. Патріотичні цінності включають в себе глибоку прихильність і любов до Батьківщини та свого народу, гордість за його минуле і сьогодення, готовність відстоювати і захищати його як єдине ціле. Розвиток ефективної системи патріотичних цінностей відкриє шлях для переходу українського народу на якісно новий етап розвитку, збагачення його культурного потенціалу та збереження унікальної української етнічної ідентичності в умовах глобалізації. На основі проведеного аналізу автор порівнює підходи до визначення понять «патріотичні цінності» та «національні цінності» і пропонує власне визначення поняття «національно-патріотичні цінності».
- ДокументПідготовка вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Суятинова, КатеринаАктуальність проблеми національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку в умовах сьогодення набуває особливої гостроти. По-перше, війна в Україні актуалізувала питання формування національної свідомості та патріотичних почуттів з раннього віку. По-друге, вихователі, як ключові фігури в дошкільній освіті, потребують якісної підготовки для ефективного виховання патріотизму у дітей. По-третє, формування національної ідентичності у дошкільників є важливим етапом становлення свідомого громадянина. По-четверте, недостатня методична база та відсутність єдиного підходу до патріотичного виховання ускладнюють роботу педагогів. По-п’яте, якісна підготовка вихователів сприятиме формуванню у дітей любові до Батьківщини, поваги до її історії та культури, що є запорукою національної єдності. Тому підготовка майбутніх вихователів до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку є актуальною проблемою сьогодення. Вихователь допомагає дітям сформувати почуття патріотизму та національної свідомості. Метою статті є теоретичне дослідження проблеми національно-патріотичного виховання дошкільників та застосування студентами знань у процесі виробничої практики в закладах дошкільної освіти. Для досягнення мети використано аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми дослідження, узагальнення наукових фактів, аналіз матеріалів із виробничої педагогічної практики здобувачів вищої освіти. Педагогічна практика є ключовим аспектом у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки вона сприяє формуванню загальної, професійної компетентності та навичок, необхідних для ефективної роботи з дітьми дошкільного віку. Виробнича / навчальна практика включає навчальні, виховні та творчі аспекти, що допомагають студентам адаптуватися до реальних умов професійної діяльності; дозволяє студентам оцінити свої сильні та слабкі сторони, що допомагає в подальшому професійному розвитку.
- ДокументВплив онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна ОлександрівнаУ статті висвітлено результати емпіричного дослідження впливу онлайн-освіти на психічне здоров’я науково-педагогічних працівників тимчасово переміщених університетів України в умовах повномасштабної війни. Актуальність теми зумовлена масштабною цифровізацією освіти на тлі постійних загроз, обмежених ресурсів і зростаючого психологічного тиску на освітян. Застосовано змішаний методологічний підхід, що поєднує кількісне анкетування (GAD-7, MBIHSS) та напівструктуровані інтерв’ю з метою глибшого аналізу психоемоційно-го стану, викликів та адаптаційних стратегій. Вибірку склали 159 науково-педагогічних працівників із переміщених ЗВО, 67,9% з яких — внутрішньо переміщені особи. Результати засвідчили критичний рівень тривожності: 83% респондентів мали середній або високий рівень за шкалою GAD-7, а 66,6% демонстрували ознаки емоційного виснаження. Виокремлено чинники, що загострюють психоемоційний стан: перебої з електропостачанням та інтернетом, вимушена релокація, фрагментація колективів. Разом із тим виявлено ефективні стратегії подолання труднощів, зокрема гнучкий графік, взаємопідтримку в академічному середовищі та переосмислення професійної ідентичності. Стаття акцентує на необхідності системної підтримки психічного здоров’я науково-педагогічних працівників в умовах криз, зокрема через інституційні політики, що враховують гнучкість, безпеку й соціальний капітал академічної спільноти. Перспективи подальших досліджень передбачають міждисциплінарне вивчення впливу тривалого стресу та професійної невизначеності на наукову продуктивність і якість освіти в Україні.