Випуск 3 (2023)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3820

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

Академічна свобода в Україні під час війни: виклики університетів окупованих міст та напрями відновлення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Сичікова, Яна Олександрівна
У статті детально досліджується вплив окупації та військового конфлікту на академічну свободу в Україні. Особливий акцент зроблено на ті виклики та обставини, які виникли перед освітянами та студентами Бердянського державного педагогічного університету в період окупації. При цьому основний акцент робиться на прямих порушеннях академічної свободи та базових її принципів – свободи досліджень, викладання та отримання знань. Детально аналізуються різні аспекти цих порушень, зокрема такі, як затримання вчених і студентів, примусова релокація університету, обмеження в доступі до освітніх ресурсів та наукової інформації, а також психологічний та фізичний тиск, що застосовувався проти академічної спільноти. Стаття також акцентує увагу на потенційних стратегіях та механізмах захисту академічної свободи, пропонуючи конкретні рекомендації та напрями дій, що включають реінтеграці та підтримку академічних працівників і здобувачів, правову рамуа, транспарентність та залученість, громадську участь, підтримку науково-дослідницьких проєктів, розвиток громадської освіти, цілісний підхід до академічної свободи, а також механізми дій, що включають моніторинг та звітність, механізми реагування, міжнародну співпрацю, зміцнення академічних спільнот, підтримку ініціатив молоді, наголос на міждисциплінарності, цілісний підхід до академічної свободи та освіти як інструменту миру. Ця стаття підкреслює, що подолання системних порушень академічної свободи вимагає спільних зусиль національного та міжнародного співтовариства, а також створення механізмів, що захищали б і підтримували освітян в умовах конфлікту.
Психологічний супровід готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Тітаренко, Світлана
Визначено актуальність проблеми забезпечення психологічного супроводу готовності старших дошкільників до навчання в школі. Сучасні дослідження підкреслюють важливість психологічного супроводу процесу готовності дитини до навчання в школі. Він допомагає виявити потреби та можливості кожної дитини, сприяє її успішній адаптації до нових умов та розвитку ключових навичок для подальшого навчання. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. Психологічна готовність дітей до школи передбачає формування в них певного ставлення до навчання як до серйозної і соціально значущої діяльності. Вона включає в себе мотивацію до навчання, інтелектуальний та емоційно-вольовий розвиток дитини. Визначено поняття «психологічний супровід», його мету та завдання. Схарактеризовано основні напрями психологічного супроводу готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в школі (профілактика, діагностика, консультування, розвивальна робота, корекційна діяльність, психологічна просвіта, формування психологічної культури, розвиток психолого-педагогічної компетентності дітей, адміністрації закладу дошкільної освіти, педагогів та батьків тощо). Визначено, що забезпечення психологічного супроводу готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі передбачає роботу за трьома основними напрямами: робота з дітьми; взаємодія педагогів; співпраця з батьками. Зауважено, що готовність до навчання в школі передбачає загальну і спеціальну готовність. Важливо враховувати психологічний аспект цього процесу, оскільки внутрішня готовність дитини до переходу в нову соціальну роль «школяр» і новий освітній простір «школа» відіграють ключову роль в успішній адаптації до шкільного життя. Розглянуто роль сім’ї, педагогів та самої дитини у цьому процесі. Визначено, що психологічний супровід сприяє підготовці дитини до навчання в школі, допомагає адаптуватися до нових умов, знайти своє місце в соціальному оточенні та розвивати ключові навички, необхідні для успішного шкільного навчання. Важливість цього процесу полягає в тому, що він створює міцний фундамент для подальшого успіху та самореалізації дитини в освітній системі.
Використання штучного інтелекту в освітньому процесі: норма сьогодення чи виклик академічній доброчесності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Гуренко, Ольга Іванівна; Медведенко, Валентина Миколаївна
Стаття спрямована на вивчення й обговорення проблеми, чи є використання технологій штучного інтелекту в академічних сферах нормою сьогодення чи викликом академічній доброчесності. Сьогодні багато науковців висловлюють обурення щодо можливостей плагіату та академічної недоброчесності, коли здобувачі вищої освіти використовують технології штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, для виконання навчальних завдань чи написання наукових робіт. Мета статті: розкрити результати дослідження, проведеного на підставі анонімного опитування здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників Бердянського державного педагогічного університету щодо їх досвіду використання ШІ під час навчання та викладання; визначити переваги та виклики використання технологій ШІ в освітньому процесі; висвітлити етичні та академічні аспекти цього питання. У статті розкрито стан вивчення проблеми використання ШІ в освітньому процесі у контексті зарубіжних та українських наукових досліджень; описано результати дослідження, проведеного на підставі анонімного опитування здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників Бердянського державного педагогічного університету, зокрема визначено рівень обізнаності респондентів щодо технологій ШІ та досвіду їх використання в освітньому процесі; визначено сервіси ШІ та мету їх використання респондентами під час навчання/викладання в університеті; з’ясовано, чи вважають учасники освітнього процесу використання ШІ порушенням академічної доброчесності; визначено можливості та нові рішення використання ШІ як доповнення до традиційних методів навчання/викладання з урахуванням реалій сьогодення. Опитування проводилося у травні 2023 року упродовж 2 тижнів за допомогою програмного забезпечення для адміністрування опитування Google Form на підставі розробленої анкети «Використання штучного інтелекту для навчання/викладання». В опитуванні брали участь здобувачі вищої освіти різних курсів, рівнів та форм навчання й науково-педагогічні працівники університету. Для опису дослідницьких даних на основі теоретичних умовисновків та узагальнень, досвіду респондентів був застосований якісний аналіз одержаних результатів та їх інтерпретація. Для наочно-графічного представлення результатів дослідження використовувалися рисунки та діаграми. Перспективою подальших досліджень є розробка політики, процедур та рекомендацій щодо використання ШІ в освітньому процесі закладів вищої освіти.
Сучасний стан сформованості іншомовної комунікативної компетентності в дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Лисиця, Віталіна; Конопля, Арсен
У науковій публікації автори зазначають, що в умовах реалій сьогодення питання формування іншомовної комунікативної компетентності є надзвичайно актуальним й супроводжується підготовкою молодого покоління до комунікативної діяльності як в рідному, так і в іншомовному середовищах, що сприятиме їх успішній соціалізації в майбутньому. Підтвердженням цьому є законопроєкт № 9432 від 28.06. 2023 р. «Про застосування англійської мови в Україні». Метою авторського дослідження було представити отримані практичні результати сучасного стану сформованості іншомовної комунікативної компетентності як складника успішної міжособистісної взаємодії дошкільників; з’ясувати пріоритети, ризики та перспективи досліджуваного питання. У процесі дослідження були використані методи опитування та теоретичний метод педагогічного дослідження – аналіз наукової літератури. Автори наукової статті наголошують на важливості мов у житті людства; звертаються до історичної ретроспективи стосовно виникнення та становлення англійської мови. Окрема увага приділена розгляду питання сенситивності дошкільного періоду для вивчення іноземної мови, зокрема звертається увага на анатомо-фізіологічні основи мовлення. Розкривається питання білінгвізму: мовна політика суспільства, політичне забарвлення білінгвізму; білінгви та монолінгви і їх мовні здібності; вплив вивчення іноземної мови на загальний розвиток людини. Цінність наукової розвідки становить авторське дослідження, результатами якого є відео-матеріали та результати анкетування, які засвідчили важливість вивчення англійської мови з дошкільного віку. Перспективи подальших наукових розвідок автори вбачають у дослідженні проблем білінгвізму та мультилінгвізму в умовах вимушеної міграції українців через повномасштабну війну з росією.
Проблеми та шляхи вирішення проблеми соціалізації дітей шкільного віку з порушенням мовлення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Малій, Наталія; Дяченко, Лариса; Запорожченко, Вікторія
У статті розглянуто питання соціалізації дітей шкільного віку з порушенням мовлення в умовах спілкування та адаптації в колективі дітей та дорослих. У дітей з порушенням мовлення однією з діагностичних ознак є дисоціація між мовним та психічним розвитком. Це проявляється в тому, що психічний розвиток таких дітей, як правило, протікає благополучніше, ніж розвиток мови. Їх відрізняє критичність до мовної недостатності. Первинна патологія мови гальмує формування потенційно збережених здібностей, перешкоджаючи нормальному розвитку пам'яті, уваги, мислення. У статті проаналізовано вплив порушення мовлення на успішну соціалізацію та шляхи вирішення проблеми для повноцінного розвитку дитини та соціальної адаптації. Комплекс порушень мовного та когнітивного розвитку у дітей із мовленнєвою патологією перешкоджає становленню в них повноцінних комунікативних зв'язків із оточенням, ускладнює контакти з дорослими та може призводити до ізоляції в колективі однолітків. Механізми соціалізації дітей із порушеннями мовлення мають свої особливості. Залежно від типу діти відчувають певні труднощі в засвоєнні культури та зразків поведінки в суспільстві. Наголошується ряд специфічних особливостей соціальної поведінки: мовні контакти зводяться до мінімуму; практична діяльність і поведінка дитини залишаються безпосередньою, невербальною. Виявляється низький рівень емоційної емпатії. Інтеграція дітей з порушеннями мовлення в суспільство не може відбуватися так само, як у їх однолітків, що нормально розвиваються. Освоєння соціального досвіду, включення в систему суспільних відносин вимагає від педагогів додаткових заходів та зусиль. Розширення сфер соціалізації учнів відбувається за рахунок можливості проявити себе в спільній діяльності.
Зміст і структура професійної культури викладача
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Заболотній, Олександр
У статті досліджено, що професійна культура викладача є сукупністю компетенцій, які характеризують норми поведінки, регулюючи професійно-особистісну поведінку викладача в педагогічній діяльності. Основними складниками її характеристики, тобто компонентами, виступають моральні принципи; моральні цінності; педагогічний обов’язок; педагогічний такт; педагогічна справедливість; педагогічна честь; педагогічний авторитет; етичні норми поведінки. Структуровано зміст професійної культури викладача, виділено критерії та показники, які її характеризують. Критеріями професійної культури викладача виступають ознаки, виражені в знаннях, навичках і здібностях, що відрізняють її від інших категорій. Як показники професійної культури викладача виступають характеристики ознак, виражені в очікуваних результатах навчання, тобто формулювань того, що саме будуть здатні продемонструвати викладачі. Незважаючи на те, що показники професійної культури викладача наявні в більшої частини педагогів, рефлексії професійної культури викладача нині в закладах вищої освіти практично немає. У закладах вищої освіти важливо регулярно організовувати семінари-тренінги, що актуалізують професійну етику, формують компетенції викладача з конфліктології. Особливістю професійної культури є тісний зв'язок з діяльністю членів певної групи і є невід'ємною частиною загальної теорії моралі. Виробнича і суспільна діяльність накладає свій відбиток на свідомість і поведінку людей. Серед основних складників педагогічної майстерності вчителя вважаємо повагу до особистості учня, високу вимогливість, уміння з інтересом і співчуттям вислухати співрозмовника, врівноваженість і самовладання, діловий тон у людських стосунках, чесність без упертості, уважність і чуйність у ставленні до оточуючих, почуття міри в поведінці і вчинках, високу гуманність, людську гідність, почуття власної гідність, почуття справедливості, витримку і самовладання у відносинах з батьками, колегами по кафедрі; одну з форм реалізації професійної культури.
Використання мультимедійних технологій як інструменту формування сучасних педагогічних знань у майбутніх фахівців дизайну
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Бондаренко, Наталія; Пасько, Оксана
Сучасний світ характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, що впливає на всі сфери життя, включаючи освіту та підготовку фахівців. Майбутні фахівці з дизайну повинні бути готові до викликів цього епохального змішування технологій і творчості. Ця стаття присвячена вивченню ролі мультимедійних технологій у процесі формування педагогічних знань у майбутніх фахівців з дизайну. У світі, де дизайн стає не лише галуззю економіки, але й виразником культури та технологічного прогресу, підготовка майбутніх фахівців з дизайну набуває нових вимог і викликів. Сучасний дизайн вимагає креативності, технічних знань, інноваційного мислення та володіння сучасними інструментами. Однак, як можна забезпечити найкращу підготовку в цій галузі? Відповідь виникає у використанні мультимедійних технологій як потужного інструменту для формування сучасних педагогічних знань у майбутніх фахівців дизайну. Мультимедійні технології – це інтерактивні системи, що поєднують текст, зображення, аудіо та відео, та їх вплив на процес навчання надзвичайно значущий. Вони допомагають створити сприятливе навчальне середовище, у якому студенти зможуть краще отримати інформацію та розвинути творчість. У статті наводяться переваги використання мультимедійних інструментів в освітньому процесі, демонструється їхня здатність до візуалізації складних концепцій та сприяння більшому засвоєнню матеріалу. Також розглядаються можливості створення інтерактивних навчальних матеріалів, які активізують навчання та сприяють творчому розвитку студентів. Використання мультимедійних технологій у підготовці майбутніх фахівців з дизайну є необхідним елементом сучасної освіти. Вони сприяють більш ефективному навчанню, розвитку креативності та підготовці студентів до сучасних викликів у галузі дизайну. Мультимедійні технології допомагають створити стимулююче навчальне середовище, в якому студенти можуть розвивати свої педагогічні та дизайнерські навички. Такий підхід показує потреби сучасного світу та покращення формування компетентних фахівців, готових до творчої діяльності в галузі дизайну.
Клатеринг та заїкання: диференційні ознаки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козинець, Олександр; Корнєв, Сергій
Стаття присвячена дослідженню клатерингу та його відмінностей від заїкання. Донедавна клатеринг розглядали як прояв неврозоподібного заїкання. Навіть сьогодні клатеринг вважається маловивченим порушенням та є предметом міжнародних наукових дискусій. У публікації окреслено історію вивчення клатерингу, типові ознаки, причини, мовленнєва й немовленнєва симптоматика порушення. Подано типи клатерингу, описано відмінності клатерингу та заїкання. Окреслені способи діагностики цього мовленнєвого порушення та базові напрямки корекційної роботи. Зараз тривають інтенсивні дослідження в галузі диференційного вивчення розладів темпу, ритму та плавності мовлення несудомного та судомного характеру. Потребує подальшого дослідження вивчення розладів плавності мовлення несудомного типу. У вітчизняній логопедії до розладів темпу, ритму та плавності мовлення зазвичай відносять такі порушення, як тахілалія, брадилалія та заїкання. За кордоном до порушень темпо-ритмічної організації мовлення зазвичай відносять ще й клатеринг. У розумінні механізму цього мовленнєвого порушення також багато «білих плям». Вважається, що клатеринг є частиною загальної дезорганізації психомоторного розвитку – рухової активності, поведінкової сфери, мовленнєвої комунікації. Це свідчить про порушення діяльності стріопалідарної системи та регулювального впливу кіркових відділів ЦНС. Його найчастіше діагностують у хлопчиків у віці 7– 8 років, іноді в кількох поколінь однієї родини. Якщо порушення виявлено досить рано, мовленнєвий прогноз загалом сприятливий. Корекційна робота при клатерингові ведеться логопедом за кількома напрямками: нормалізація темпу мовлення, поліпшення мовленнєвих навичок та вдосконалення артикуляційної моторики. Оскільки клатеринг є комунікативним порушенням, це негативно впливає на якість спілкування з оточенням, успішність осіб із клатерингом у навчанні, вибір професії. Людина з клатерингом не може в момент мовлення визначити на слух, правильно вона говорить чи ні, тому і діти, і дорослі не усвідомлюють своє мовленнєве порушення, що ускладнює діагностику.
Вплив освіти на розвиток економіки та суспільства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Сидорченко, Тетяна Федорівна
Основними функціями освіти у сучасному світі є: відтворення людського потенціалу національної економіки; створення інформаційної бази для розвитку людського потенціалу, забезпечення його розвитку і, як наслідок, – прискорення соціально-економічного розвитку суспільства та особистого розвитку індивіду. У статті досліджено вплив освіти і науки на економічне зростання та суспільний розвиток. Узагальнено погляди видатних вчених на роль освіти і науки починаючи з класичної школи до представників основних напрямів сучасної світової економічної теорії. Розглянуто людський капітал (тобто сукупність знань, умінь і навичок людей) як один із основних факторів зростання виробництва та економіки. Визначені тенденції зростання ролі освіти і науки у забезпеченні економічного розвитку суспільства. Зроблено висновок про зростання ролі освіти і науки в розвитку суспільства, що супроводжується безперервними змінами в змісті науково-освітньої діяльності, масштабах її розповсюдження і впливу на інші сфери життєдіяльності. Від освіченості людини залежить її прибуток, кожен втрачений рік шкільного навчання дітей обертається колосальними збитками для країни в цілому. Інвестиції в освіту мають до 500% рентабельності, розвиток soft skills, за прогнозами, стане джерелом більшої частини прибутків в економіці майбутнього. Вищий рівень освіти сприяє зниженню рівня злочинності. Сфера освіти також забезпечує нові вакансії. Результати аналізу впливу освіти на зростання валового внутрішнього продукту у зарубіжних країнах свідчать про загальну тенденцію, згідно з якою більшим витратам на освіту відповідає вищий рівень кваліфікації людей і більші обсяги валового внутрішнього продукту. На освіту покладається виконання не тільки економічної функції, а й функції стимулювання розвитку науково-технічного прогресу і технологічних досягнень Освіта, що відповідає сучасним потребам суспільства і ринку праці, виступає могутнім адаптивним потенціалом, який трансформує суспільство до сучасних соціоекономічних реалій.
Створення цифрових освітніх ресурсів у системі підготовки майбутніх учителів математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Москаленко, Олександр
У статті звернуто увагу на одну із важливих складових процесу підготовки майбутніх вчителів математики в педагогічному університеті – інформаційно-комунікаційну, котра передбачає формування в студентів здатності до використання цифрових технологій в освітньому процесі та створення цифрових освітніх ресурсів за допомогою різних прикладних програм та інтернет-сервісів. Визнано доцільним удосконалити зміст навчального курсу «Методика навчання математики» в педагогічному університеті шляхом уведення модуля «Створення цифрових освітніх ресурсів для навчання математики» та розроблення практичних завдань для групового освітнього проєкту. Запропоновано технологію створення цифрових освітніх ресурсів у системі підготовки майбутніх учителів математики, яка складається з таких етапів: контентно-підготовчий, структурно-технологічний, контентно-реалізаційний, тестово-підсумковий. Контентно-підготовчий етап пропонованої технології передбачає підготовку контенту для електронного посібника: текстові файли, презентації, відео, аудіофайли, інфографіка, зміст яких відбиває розкриття теми навчальної дисципліни. Структурно-технологічний етап технології передбачає детальне проєктування структури електронного посібника (кількість сторінок, навігація між сторінками, дизайн головної сторінки та інших сторінок). Контентно-реалізаційний етап передбачає розміщення контенту на сторінках електронного посібника (тексти, графіка, посилання на файли тощо). Тестово-підсумковий етап передбачає тестування електронного посібника в режимі перегляду через браузери Google Chrome, Mozilla Firefox, Opera, Safari, Microsoft Edge, збереження вебвузла в необхідному форматі, корекція контенту на сторінках тощо. На прикладі проєкту по створенню електронного посібника «Вища математика» як цифрового освітнього ресурсу для студентів ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету» студентами Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з’ясовано можливості програми Microsoft Front Page інтегруватися із сучасними браузерами та інтернет-сервісами. Вказано на дидактичні функції, які виконує електронний посібник «Вища математика»: стимулююче-мотиваційну, когнітивно-інформаційну та контрольно-корекційну.
Педагогічні умови формування у дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Листопад, Наталя
У статті розглянуто особливості формування у дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Мета статті: теоретично визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Було встановлено, що проблема формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації є актуальною в педагогічній теорії та практиці закладів дошкільної освіти і потребує теоретичного осмислення. У роботі уточнено зміст поняття «уміння здійснювати пошук інформації», яке розглядається нами як набуті дітьми на основі знань і досвіду здібності до дій, спрямовані на пошук, засвоєння та подальше використання інформації. Відповідно до мети та завдань констатувального експерименту для вивчення рівня сформованості в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації було виокремлено показники оцінки, розроблена методика діагностики та визначені рівні (високій, середній, низький) сформованості в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Довели, що формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації буде ефективним за реалізації таких педагогічних умов: розроблення та реалізація комплексу пошукових завдань, що забезпечують дієве опанування дітьми передшкільного віку способами і засобами роботи з інформацією з урахуванням специфіки її джерел та етапів пошукової діяльності (усвідомлення проблеми, визначення джерела, сприйняття інформації, збереження та використання інформації); стимулювання інтересу дітей передшкільного віку до пошуку інформації з використанням різних джерел; створення емоційно-комфортного середовища в процесі роботи з інформацією для ефективного міжособистісного спілкування дітей передшкільного віку. Була розроблена та апробована методика формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації, розроблені етапи цього процесу: мотиваційний, інформаційно-навчальний, дієво-розвивальний. Експериментально підтверджена ефективність педагогічних умов та методики формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації.
Надання соціально-реабілітаційних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Єгорова, Ксенія; Кузьменко, Володимир
Надання соціально-реабілітаційних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, – важлива тема, яка акцентує увагу на соціальній підтримці та реабілітації осіб, які зазнали складних обставин у своєму житті. Увага зосереджена на важливості надання цих послуг та методах, що використовуються для допомоги таким особам. Соціально-реабілітаційні послуги є невід'ємною частиною системи підтримки для осіб, які стикаються з різними життєвими труднощами, такими як бездомність, насильство, залежність від наркотиків або алкоголю, психічні проблеми, інвалідність та інші соціальні виклики. Ці послуги спрямовані на відновлення фізичного та психологічного здоров'я та сприяють процесу інтеграції в суспільство. Різноманітні підходи та програми, розроблені для надання соціально-реабілітаційних послуг, що включають терапію, професійну підготовку, психосоціальну підтримку, доступ до медичних та психіатричних послуг, житлову допомогу та інші ресурси, спрямовані на відновлення самостійності та самооцінки. Дослідження цієї сфери також полягає в глибокому аналізі важливості вимірювання результатів цих програм та їх впливу на якість життя отримувачів. Цей аспект дослідження відіграє ключову роль у визначенні ефективності та подальшому вдосконаленні соціально-реабілітаційних інтервенцій. Вимірювання результатів оцінюється через конкретні показники, які включають фізичне та психічне благополуччя, соціальну адаптацію, покращення житлових умов, професійну реабілітацію, реінтеграцію в суспільство та інші аспекти. Аналіз даних допомагає з'ясувати, наскільки успішні та результативні конкретні програми та підходи і як вони впливають на життя осіб, що отримують допомогу. Загальна мета цього дослідження – з'ясувати найкращі практики та рекомендації щодо надання соціально-реабілітаційних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, та поверненню до нормального життя в суспільстві.
Historical background and proposals for the development of bilingual (multilingual) education in Ukraine based on european experience
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Zaytseva, Nataliya
The article highlights the historical prerequisites for the development of bilingual (multilingual) education in Ukraine. The goals and principles of the state language policy of Ukraine are defined. The laws of Ukraine on the functioning of languages on its territory are outlined. On the basis of the results of the conducted research, proposals for the development of bilingual (multilingual) education in our country based on European experience are substantiated. Their main directions can be presented at several levels: educational-administrative, conceptual, regional, scientific-methodical, school, individual. At the educational and administrative level, it is necessary to provide support for educational initiatives for the development of bilingualism (multilingualism) at the regional and state levels with the aim of preserving the existing linguistic and cultural heritage and further integration into the European and world educational space, to provide the implementation of the state language policy to the education system taking into consideration regional features, ensure the training of bilingual specialists. At the conceptual level, it is necessary to improve the conceptual principles of bilingual (multilingual) education, taking into account national characteristics and the Western European experience, the requirements of the Ukrainian society and labor market. At the methodological and scientific level: to investigate the foreign experience of various technologies of bilingual (multilingual) education and conduct an experimental verification of their application in Ukrainian education, to form an educational environment of new quality thanks to the use of open educational resources available in European countries. At the school level: encourage the diversification of language learning in schools, introduce the process of curriculum integration in language subjects, provide methodical support. At the individual level: apply the language learning experience of pupils, students, promote the development of language abilities, form the habit and need to learn languages throughout life, etc.
Управлінська функція вчителя початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пінчук, Ірина
Сучасна освіта потребує термінового оновлення. Модернізація освітнього процесу в початковій школі, що відповідає вимогам концепції Нової української школи, особливо актуальна сьогодні, в умовах воєнного стану та дистанційного навчання в Україні. Особливо важливим завданням учителя є вміння організувати освітній процес за допомогою дистанційного або змішаного форматів навчання. Зазначене свідчить про важливість досліджуваної проблеми. Отже, мету роботи можна визначити так: розкрити особливості управлінської функції сучасного вчителя початкової школи. Управлінська функція вчителя початкової школи формується і розвивається не лише в умовах професійної підготовки в умовах ЗВО, а й в умовах виробничої практики на базі закладу загальної середньої освіти. Вирішальну роль у цьому аспекті відіграє керівник структурного підрозділу школи, або керівник освітнього закладу. Аналіз науково-методичних джерел та опитування вчителів-практиків початкової школи дозволили визначити основні риси управлінської функції вчителя початкових класів: гуманітарний підхід, педагогічна адаптація, організація уроків, спілкування з батьками, мультидисциплінарний підхід, оцінка та фіксація прогресу. Проведене опитування та анкетування вчителів початкових класів виявили ряд проблем, з якими стикаються вчителі в умовах дистанційного навчання: необхідність модифікації методики, мотивації та залучення учнів початкової школи, технічні проблеми під час дистанційного навчання, адаптація навчання, відсутність особистого контакту, спілкування з батьками. Результати дослідження показують, що вчителі надають великого значення ролі позитивного психологічного клімату в класі, який сприяє ефективному управлінню освітнім процесом. Продуктивний клімат забезпечується позитивною соціальною взаємодією, позитивним ставленням до навчання.
Організація олімпійської освіти дітей старшого дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Кот, Надія Андріївна
В дошкільний період дитинства відбувається інкультурація індивіда – входження в культуру, оволодіння соціокультурним досвідом. Засвоєння елементів загальнолюдської фізичної культури не можливе без ознайомлення дітей з олімпійським рухом. На це спрямовується новий напрям фізичного виховання дітей дошкільного віку – олімпійська освіта. Олімпійська освіта дітей старшого дошкільного віку передбачає виховання початкової орієнтації і мотивації у світі спорту та позитивного ставлення до нього, яке виявляється в оцінці, судженнях та інтересі до спорту, до спортивних змагань, у операціональній готовності до різних видів спортивної діяльності та реальній спортивній поведінці у вигляді певних форм діяльності. В статті описується досвід здійснення олімпійської освіти дітей в дошкільному закладі: окреслено її завдання і зміст; зазначено комплекс організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність їх реалізації; наведено орієнтовну тематику занять з ознайомлення дошкільників з олімпійським рухом, його історією та сучасністю; розкриті методи і прийоми формування мотиваційних настанов, гуманістичної спортивної поведінки, операціональної готовності до різних видів спортивної діяльності. Провідною формою повідомлення знать про олімпійський рух визнані фізкультурні заняття комбінованого типу, а провідним засобом – олімпізм. Методами і прийомами виступають бесіди, розповіді, перегляд відеоматеріалів, читання художньої літератури, сюжетна реконструкція подій, дидактичні ігри, малювання на теми спорту та ін.). Вони поєднуються з безпосередньою руховою діяльністю, що створює передумови для інтегрованого розвитку засобами фізичної культури інтелектуальних здібностей, морально-волової сфери, для формування спортивної поведінки, естетичних почуттів, гуманістичних настанов, пов’язаних зі спортом. Прикінцевий етап впровадження експериментальної система роботи з ознайомлення дітей з олімпійським рухом, підтвердив думку багатьох дослідників про можливість здійснення олімпійської освіти як ефективної педагогічної технології у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Напрями оптимізації корекційно-розвиткового процесу в логопедичних групах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пархоменко, Марина Вікторівна; Ревуцька, Олена Володимирівна; Самаріна, Ольга
Стаття присвячена проблемі організації корекційно-розвиткового процесу в логопедичних групах для дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та обґрунтуванню можливих шляхів її оптимізації. Подано аналіз проведеного дослідження з вивчення контингенту дітей із цим порушенням та особливостей корекційно-розвиткової роботи з ними. Встановлено, що група дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення є різнорідною за своїм складом. У дітей спостерігається великий діапазон індивідуальних відмінностей, що характеризують рівень мовленнєвого і психофізичного розвитку. Описані відмінні особливості розвитку мовлення та інших психофізичних процесів у дітей із мінімальними дизартричними порушеннями, ринолалією, складною дислалією, дизартрією. Виявлені труднощі реалізації корекційного процесу у групах для дітей із фонетико-фонематичними порушеннями мовлення. Встановлено, що сучасний підхід до фронтального навчання дітей дошкільного віку не повною мірою враховує специфічну неоднорідність індивідуальних відмінностей контингенту дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком. Проаналізовані причин та характер труднощів, які виникають у вчителів-логопедів у реалізації корекційно-розвивального процесу. Запропоновані напрями оптимізації корекційного впливу. Корекційно-розвитковий вплив може бути ефективним за умови детального поглибленого вивчення контингенту дітей для виявлення не окремих симптомів порушеного розвитку, а зв’язків з-поміж них, встановлення ієрархії виявлених відхилень (визначення провідного порушення, співвідношення первинних і вторинних симптомів), і наявність збережених ланок, що дозволить обґрунтувати та розробити індивідуальний корекційний маршрут для дитини з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та є необхідним для проведення диференційованої роботи під час фронтального корекційно-розвиткового навчання. Обґрунтована внутрішньо-групова диференціація дітей, заснована на врахуванні специфічної неоднорідності структурно-динамічних характеристик мовленнєвої та психофізичної діяльності таких дітей та прояву мовленнєвого порушення під час корекційно-розвиткового навчання.
Казкотерапія як психотерапевтичний метод впливу на психічний стан дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Лісневська, Наталія
У статті подається сутнісна характеристика казкотерапії, аналізуються погляди відомих психіатрів, психологів, педагогів на важливість застосування її в роботі з дітьми дошкільного віку. Розкривається психотерапевтичний вплив казкотерапії на психічний стан дітей дошкільного віку. Визначаються різноманітні принципи застосування казкотерапії. Встановлено, що важливими принципами її визначено такі: символічність мовлення, психічні механізми, психологічна безпека, емоційна виразність, розвиток творчості та уяви, подолання труднощів. Розкриваються механізми впливу казок, різні аспекти наукового обґрунтування її важливості. Аналізуються різні ситуації використання казкотерапії: подолання тривоги та страху, розвиток емоційної інтелігенції, розвиток соціальних навичок, формування життєвих цінностей, розвиток критичного мислення. Розкривається типологія казок: художні казки; психологічні казки; дидактичні казки; психокорекційні казки; психотерапевтичні казки. Визначаються різні функції казкотерапії як психологічного методу: діагностична; прогностична; терапевтична (корекційна); виховна; коригувальна; корекційна. Наводяться різні методи та техніки застосування казкотерапії в роботі з дітьми, які сприяють психологічному розвитку та емоційному благополуччю дитини: розповідь казок, творчі завдання, рольові ігри, групові дискусії, терапевтичні ігри, створення казкових книжок, використання методу «метафоричного образу». Описується методика застосування казкотерапії: індивідуальні заняття, по підгрупах, групові заняття. Звертається увага на те, що казкотерапію доцільно проводити по підгрупах, по 8-10 дітей у підгрупі, але не перевищувати 12 осіб. Зазначається, що заняття з казкотерапії слід проводити один раз на тиждень. Наводиться час проведення занять з казкотерапії для дітей молодшої, середньої та старшої груп. Наводяться приклади народних і авторських казок.
Формування довіри дітей до дорослих в умовах війни
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Куліш, Інна
У статті розглянуто проблему формування довіри дітей дошкільного віку до дорослих, обґрунтовано актуальність проблеми у зв’язку із трансформацією людських взаємин під впливом дії воєнного стану і сенситивності цього вікового періоду. Представлено аналіз теоретико-експериментальних досліджень з проблеми формування довіри. Під «довірою» розуміють феномен, який характеризує взаємини між людьми, що ґрунтуються на добровільних взаємних зобов’язаннях, як особливий стан моральної свідомості, що включає в себе моральні почуття і переконання. Серед антропологічних наук вона розглядається як категорія етики і моралі, умова розвитку особистості та умова функціонування авторитету, базове почуття, що одним з перших з’являється в особистісній структурі людини. У практиці виховання під поняттям «довіра» розуміють метод виховання, умову формування гуманних відносин, що ґрунтуються на довірливому ставленні до партнера по спілкуванню і взаємодії. У психології сформувалося уявлення про довіру як про психологічне ставлення, цілісну систему індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об'єктивної дійсності. Фахівці стверджують, що довіра виявляється в певному ставленні. Довірливе ставлення – особливий стиль взаємодії, обумовлений індивідуально-психологічними та особистісними особливостями взаємодії, спрямованої на спільне подолання труднощів, творче самовираження, спільний пошук сенсу, переживань, рефлексії. Підкреслено, що формування довірливого ставлення дітей до дорослих реалізується в домінуючій формі спілкування, обумовлюється змістом комунікативної потреби і залежить від особистісних якостей дорослих. Проаналізовано вплив воєнного стану, запровадженого в Україні на вміння дітей розуміти і відчувати людей, виявляти довірливе ставлення до батьків, членів сім’ї, будувати з ними довірливі взаємини, встановлювати з незнайомими дорослими безпечну дистанцію. Обґрунтовано необхідність довірливих взаємин дітей з дорослими.
Принципи, методи організації та безкоштовні онлайн сервіси при дистанційному навчанні в умовах воєнного стану в закладі освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хоменко, Віктор; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Антоненко, Олександр Володимирович; Хоменко, Віталій Григорович; Хоменко, Світлана Валеріївна
У статті описано принципи та методи організації навчанні здобувачів освіти в умовах воєнного стану в закладі загальної середньої освіти. Автори акцентують увагу на тому, що в контексті воєнних умов виникає питання організації навчання, яке може виявитися проблематичним. Деякі освітяни можуть зіткнутися з труднощами в таких умовах, тому надзвичайно важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, де цифрові технологій можуть бути ключовим аспектом у цьому процесі. Підкреслюється значущість психологічного компоненту в навчанні через гаджети та сервіси, оскільки вони можуть впливати на емоційний стан учнів. Наводяться приклади моделей поєднання синхронного та асинхронного навчання з використаням безкоштовниї онлайн сервісів при дистанційному навчанні для підвищення ефективності освітнього процесу. На досвіді вчителів Першотравенського ліцею №4 наведено приклади методичних заходів, де педагоги діляться своєю майстерністю впровадження ціфрових технологій під час дистанційного навчання на свої уроках в умовах воєнного стану. Ефективність такої моделі організації навчального процесу було підтверджено анонімним опитуванням, результати якого довели, що сучасний стан освіти в умовах війни потребує чітких, оперативних та вчасних рішень, доступних пояснень, розробки нових нормативно-правових та законодавчих актів та адаптації до мінливих умов навчання, що включає захист прав учасників освітнього процесу, як в Україні, так і за кордоном. Наведено вправи «Подружити дітей: ефективна інтеграція», «Правда або брехня», «Це про мене», «Компліменти», «Полювання», «Пантоміма», «Кумедне привітання», що спрямовують навчання на психологічну підтримку, спілкування та відволікання уваги дітей. Надано рекомендації використовувати заняття, спрямовані на повторення матеріалу, уникаючи видачі негативних оцінок та надмірних домашніх завдань; утримуватися від введення нових тем спочатку; демонструвати розуміння та терпляче ставитися до розсіяності учнів; відверто обговорювати почуття та емоції дітей у цей важливий період; акцентувати на гігієнічному використанні гаджетів. Розроблено настанови щодо організації навчального процесу, включаючи дотримання адекватних навчальних навантажень та акцент на повторенні матеріалу для відновлення здатності мозку до сприймання навантажень. Також враховано, що після емоційних переживань пізнавальні процеси можуть бути ускладненими, тому важливо створювати ситуації успіху та позитивну мотивацію, дбаючи про повітряну тривогу. Також розроблено настанови щодо компонентів уроків, які включають встановлення емоційного зв’язку, обговорення мрій про майбутнє, повторення матеріалу, дихальні вправи та фізичні руханки, пізнавальну частину, інтерактив, обговорення та гру. Доведено, що в умовах воєнного стану організація навчання стає складнішою задачею. Важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, особливо використовуючи цифрові технології. Важливо також враховувати психологічний аспект навчання через гаджети та сервіси, оскільки це може впливати на емоційний стан учнів.
Психологічний стан учасників освітнього процесу Бердянського державного педагогічного університету: результати моніторингового дослідження
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Черезова, Ірина Олександрівна
Розглянуто питання, присвячені проблематиці вивчення психологічного стану учасників освітнього процесу. Здійснено порівняльний та структурний аналіз викладеного матеріалу. Зазначено, що дослідження психічних станів людини в умовах воєнного часу є актуальною проблемою сучасної психологічної науки і практики. Акцентовано, що проблема психологічного супроводу та допомоги учасників освітнього процесу в період воєнного часу є одним із основних пріоритетів державної політики у сфері освіти. Зазначено, що Міністерство освіти і науки України є ініціатором низки заходів щодо застосування сучасного науково обґрунтованого підходу в наданні психологічної допомоги учасникам освітнього процесу, які страждають від російської агресії. Визначено сучасний стан і тенденції розвитку зазначеної проблеми. Відстежуються різні підходи до тлумачення цього психологічного феномену. Встановлено, що чинники соціальної дійсності впливають на психічні стани особистості через систему конкретних життєвих мікросоціальних умов, серед яких особливе місце посідають умови життєдіяльності: ступінь задоволення особистих потреб, система сталих взаємин тощо. Підкреслюється, що необхідність вивчення психічних станів людини пов’язана з використанням системного підходу до їх опису та аналізу. Проаналізовано результати експериментального дослідження психологічного стану учасників освітнього процесу Бердянського державного педагогічного університету в умовах війни. Доведено негативну тенденцію в загальному психоемоційному стані та зростання інтенсивності ряду окремих станів, які можна трактувати як маркери режиму життєдіяльності людини в реаліях сьогодення. Надано методичні рекомендації щодо гармонізації стану психологічного здоров’я в умовах війни. Акцентовано увагу на необхідності психологічної підтримки всіх учасників освітнього процесу. Зроблено висновок, що нагальною потребою є виявлення станів, що утворюють комплекси та мають стійке вираження на всіх рівнях життєдіяльності особистості. Зазначено, що врахування особливостей структури комплексів психічних станів та особистісних характеристик у певному виді діяльності деталізує причини порушень діяльності, дозволяє цілеспрямовано застосовувати засоби психокорекційного впливу та забезпечує ефективне надання психологічної підтримки всім учасникам освітнього процесу.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2023) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування