Випуск 3 (2023)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3820

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

Позааудиторна робота як педагогічна умова професійної підготовки майбутніх соціальних працівників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Остапчук, Вікторія
У статті розкриваються особливості позааудиторної діяльності майбутніх соціальних працівників, які виникають унаслідок сучасних перетворень у всіх сферах життя. Зміни в освітній політиці України стали відповіддю на запити суспільства щодо покращення якості фахової передвищої освіти, щоб забезпечити конкурентоздатність випускників на ринку праці. Особлива увага приділяється підготовці фахівців у соціальній сфері, замість традиційних гуманітарних та економічних спеціальностей. Ці зміни в освітній політиці враховують регіональну потребу у фахівцях певного профілю. Зокрема, розробляються програми навчання соціальних працівників для різних регіонів країни. Це дозволяє забезпечити випускників з необхідними компетенціями, що відповідають потребам місцевої спільноти. Окрім того, у статті наголошується на тому, що позааудиторна діяльність стає все більш важливою для майбутніх соціальних працівників. Вона дозволяє їм отримати практичний досвід та навички, які необхідні для роботи в реальних умовах. Метою статті є розкриття суті та особливостей позааудиторної діяльності в умовах закладу фахової передвищої освіти. Позааудиторна робота – це діяльність, яка відбувається поза межами аудиторії, тобто поза класною кімнатою або лекційними залами. Це може включати практичну роботу, стажування, волонтерство, участь у конференціях, семінарах, тренінгах, дослідницьку роботу, соціальну роботу тощо. Позааудиторна робота має на меті поглибити знання та вміння студентів, розвинути практичні навички, сприяти їх професійному саморозвитку та підготувати до реальних умов роботи відповідного професійного напрямку. Позааудиторна діяльність – це широкий спектр діяльностей, які проводяться поза межами навчальної аудиторії. Це може включати практичну роботу, участь у конференціях, семінарах, тренінгах, дослідницьку роботу, соціальну роботу тощо. Важливим аспектом позааудиторної діяльності є формування професійного саморозвитку студентів. Це означає, що студенти мають можливість розвивати свої професійні навички і компетенції поза навчальним процесом. Наприклад, вони можуть брати участь у проектах або програмах, які дозволяють їм отримати практичний досвід і використовувати свої знання в реальних умовах. Необхідно зміщувати акценти в освіті з пасивного засвоєння знань до активної роботи зі студентами. Студенти повинні бути відповідальними за своє навчання та результати учіння. Вони мають бути стимульовані до самостійності, креативності, критичного мислення та постійного саморозвитку. Окрім того, необхідно забезпечити студентам доступ до сучасних технологій навчання. Саме вони дозволяють ефективно використовувати інформаційні ресурси, сприяють активному залученню студентів до навчального процесу і розвитку їхніх навичок використання новітніх технологій. Таким чином, розвиток вітчизняної системи фахової передвищої освіти потребує гнучкості та готовності до змін, оскільки сучасний світ постійно зазнає змін і нестабільності. Освітня система повинна швидко реагувати на ці зміни, переглядаючи та оновлюючи позиції підготовки фахівців соціальної сфери.
Historical background and proposals for the development of bilingual (multilingual) education in Ukraine based on european experience
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Zaytseva, Nataliya
The article highlights the historical prerequisites for the development of bilingual (multilingual) education in Ukraine. The goals and principles of the state language policy of Ukraine are defined. The laws of Ukraine on the functioning of languages on its territory are outlined. On the basis of the results of the conducted research, proposals for the development of bilingual (multilingual) education in our country based on European experience are substantiated. Their main directions can be presented at several levels: educational-administrative, conceptual, regional, scientific-methodical, school, individual. At the educational and administrative level, it is necessary to provide support for educational initiatives for the development of bilingualism (multilingualism) at the regional and state levels with the aim of preserving the existing linguistic and cultural heritage and further integration into the European and world educational space, to provide the implementation of the state language policy to the education system taking into consideration regional features, ensure the training of bilingual specialists. At the conceptual level, it is necessary to improve the conceptual principles of bilingual (multilingual) education, taking into account national characteristics and the Western European experience, the requirements of the Ukrainian society and labor market. At the methodological and scientific level: to investigate the foreign experience of various technologies of bilingual (multilingual) education and conduct an experimental verification of their application in Ukrainian education, to form an educational environment of new quality thanks to the use of open educational resources available in European countries. At the school level: encourage the diversification of language learning in schools, introduce the process of curriculum integration in language subjects, provide methodical support. At the individual level: apply the language learning experience of pupils, students, promote the development of language abilities, form the habit and need to learn languages throughout life, etc.
Розвиток проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Листопад, Олексій; Мардарова, Ірина; Гуданич, Наталія
Метою статті є аналіз особливостей розвитку проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Проведене дослідження дає підставу розглядати педагогічне проєктування як особливий вид складної багатоступеневої діяльності, що виявляється у володінні педагогом проєктними знаннями, уміннями та здібностями їх застосування у розв’язанні професійних завдань. Проєктна культура майбутніх педагогів дошкільної освіти це інтегративна характеристика особистості, що відображає здатність і готовність майбутнього педагога дошкільної освіти до проєктування індивідуальних траєкторій розвитку дітей раннього і дошкільного віку, проєктування змісту дошкільної освіти, побудови маршрутів власного розвитку та самовдосконалення проєктних знань, умінь навичок і досвіду проєктної діяльності. Проєктна культура педагога дошкільної освіти включає: розуміння особливостей дошкільного віку (глибоке розуміння особливостей розвитку дитини дошкільного віку, її потреб і можливостей, знати, які методи і підходи до організації освітнього процесу є найбільш ефективними у цьому віковому періоді); формування творчого, ігрового середовища закладу дошкільної освіти (створювати цікаве та стимулююче ігрове середовище для дітей дошкільного віку, сприяти їх творчому розвитку та самовираженню через гру); розвиток творчого мислення (стимулювати творчість дітей, сприяти розвитку їх творчого мислення та уяви, надавати можливості для самостійного творчого виявлення дітей, підтримувати їх ідеї та ініціативи); використання проєктних методів у роботі з дітьми (вміти організовувати та проводити проєктну роботу з дітьми дошкільного віку, використовувати різні методи та форми роботи, такі як групова робота, дослідницька діяльність, майстер-класи тощо); сприяння соціальному розвитку (створювати умови для соціального розвитку дітей, сприяти формуванню навичок співпраці, комунікації та взаємодії з оточуючим світом, організовувати спільні проєкти та заходи, які сприяють соціалізації дітей). Встановлено, що структура проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти представлена в сукупності таких трьох компонентів: мотиваційно-особистісний компонент, когнітивно-процесуальний компонент, діяльнісно-управлінський компонент. Визначено рівні розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти: неприпустимий, допустимий, оптимальний. Представлено результати експериментального дослідження розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти.
Педагогічні умови формування у дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Листопад, Наталя
У статті розглянуто особливості формування у дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Мета статті: теоретично визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Було встановлено, що проблема формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації є актуальною в педагогічній теорії та практиці закладів дошкільної освіти і потребує теоретичного осмислення. У роботі уточнено зміст поняття «уміння здійснювати пошук інформації», яке розглядається нами як набуті дітьми на основі знань і досвіду здібності до дій, спрямовані на пошук, засвоєння та подальше використання інформації. Відповідно до мети та завдань констатувального експерименту для вивчення рівня сформованості в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації було виокремлено показники оцінки, розроблена методика діагностики та визначені рівні (високій, середній, низький) сформованості в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації. Довели, що формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації буде ефективним за реалізації таких педагогічних умов: розроблення та реалізація комплексу пошукових завдань, що забезпечують дієве опанування дітьми передшкільного віку способами і засобами роботи з інформацією з урахуванням специфіки її джерел та етапів пошукової діяльності (усвідомлення проблеми, визначення джерела, сприйняття інформації, збереження та використання інформації); стимулювання інтересу дітей передшкільного віку до пошуку інформації з використанням різних джерел; створення емоційно-комфортного середовища в процесі роботи з інформацією для ефективного міжособистісного спілкування дітей передшкільного віку. Була розроблена та апробована методика формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації, розроблені етапи цього процесу: мотиваційний, інформаційно-навчальний, дієво-розвивальний. Експериментально підтверджена ефективність педагогічних умов та методики формування в дітей передшкільного віку вмінь здійснювати пошук інформації.
Принципи, методи організації та безкоштовні онлайн сервіси при дистанційному навчанні в умовах воєнного стану в закладі освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хоменко, Віктор; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Антоненко, Олександр Володимирович; Хоменко, Віталій Григорович; Хоменко, Світлана Валеріївна
У статті описано принципи та методи організації навчанні здобувачів освіти в умовах воєнного стану в закладі загальної середньої освіти. Автори акцентують увагу на тому, що в контексті воєнних умов виникає питання організації навчання, яке може виявитися проблематичним. Деякі освітяни можуть зіткнутися з труднощами в таких умовах, тому надзвичайно важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, де цифрові технологій можуть бути ключовим аспектом у цьому процесі. Підкреслюється значущість психологічного компоненту в навчанні через гаджети та сервіси, оскільки вони можуть впливати на емоційний стан учнів. Наводяться приклади моделей поєднання синхронного та асинхронного навчання з використаням безкоштовниї онлайн сервісів при дистанційному навчанні для підвищення ефективності освітнього процесу. На досвіді вчителів Першотравенського ліцею №4 наведено приклади методичних заходів, де педагоги діляться своєю майстерністю впровадження ціфрових технологій під час дистанційного навчання на свої уроках в умовах воєнного стану. Ефективність такої моделі організації навчального процесу було підтверджено анонімним опитуванням, результати якого довели, що сучасний стан освіти в умовах війни потребує чітких, оперативних та вчасних рішень, доступних пояснень, розробки нових нормативно-правових та законодавчих актів та адаптації до мінливих умов навчання, що включає захист прав учасників освітнього процесу, як в Україні, так і за кордоном. Наведено вправи «Подружити дітей: ефективна інтеграція», «Правда або брехня», «Це про мене», «Компліменти», «Полювання», «Пантоміма», «Кумедне привітання», що спрямовують навчання на психологічну підтримку, спілкування та відволікання уваги дітей. Надано рекомендації використовувати заняття, спрямовані на повторення матеріалу, уникаючи видачі негативних оцінок та надмірних домашніх завдань; утримуватися від введення нових тем спочатку; демонструвати розуміння та терпляче ставитися до розсіяності учнів; відверто обговорювати почуття та емоції дітей у цей важливий період; акцентувати на гігієнічному використанні гаджетів. Розроблено настанови щодо організації навчального процесу, включаючи дотримання адекватних навчальних навантажень та акцент на повторенні матеріалу для відновлення здатності мозку до сприймання навантажень. Також враховано, що після емоційних переживань пізнавальні процеси можуть бути ускладненими, тому важливо створювати ситуації успіху та позитивну мотивацію, дбаючи про повітряну тривогу. Також розроблено настанови щодо компонентів уроків, які включають встановлення емоційного зв’язку, обговорення мрій про майбутнє, повторення матеріалу, дихальні вправи та фізичні руханки, пізнавальну частину, інтерактив, обговорення та гру. Доведено, що в умовах воєнного стану організація навчання стає складнішою задачею. Важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, особливо використовуючи цифрові технології. Важливо також враховувати психологічний аспект навчання через гаджети та сервіси, оскільки це може впливати на емоційний стан учнів.
Академічна свобода в Україні під час війни: виклики університетів окупованих міст та напрями відновлення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Сичікова, Яна Олександрівна
У статті детально досліджується вплив окупації та військового конфлікту на академічну свободу в Україні. Особливий акцент зроблено на ті виклики та обставини, які виникли перед освітянами та студентами Бердянського державного педагогічного університету в період окупації. При цьому основний акцент робиться на прямих порушеннях академічної свободи та базових її принципів – свободи досліджень, викладання та отримання знань. Детально аналізуються різні аспекти цих порушень, зокрема такі, як затримання вчених і студентів, примусова релокація університету, обмеження в доступі до освітніх ресурсів та наукової інформації, а також психологічний та фізичний тиск, що застосовувався проти академічної спільноти. Стаття також акцентує увагу на потенційних стратегіях та механізмах захисту академічної свободи, пропонуючи конкретні рекомендації та напрями дій, що включають реінтеграці та підтримку академічних працівників і здобувачів, правову рамуа, транспарентність та залученість, громадську участь, підтримку науково-дослідницьких проєктів, розвиток громадської освіти, цілісний підхід до академічної свободи, а також механізми дій, що включають моніторинг та звітність, механізми реагування, міжнародну співпрацю, зміцнення академічних спільнот, підтримку ініціатив молоді, наголос на міждисциплінарності, цілісний підхід до академічної свободи та освіти як інструменту миру. Ця стаття підкреслює, що подолання системних порушень академічної свободи вимагає спільних зусиль національного та міжнародного співтовариства, а також створення механізмів, що захищали б і підтримували освітян в умовах конфлікту.
Using the project-based methods to develop the future teacher’ soft skills
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Kondratieva, Olena
Formation of students’ «soft skills» is urgent requirement of modern European society, so the process of training a pedagogical specialist actualizes the problem of educational process arrangement, which contributes to the self-realization of the student's personality by developing his intellectual and organizational capabilities, volitional qualities and creative abilities. The paper focused on the application of the method of projects in the process of formation of soft skills among students. It is emphasized that the formation of soft skills is an important component of the training of future teachers. Theoretically it has been proved that using the method of projects promotes the formation of skills to make decisions in situations of lack of time; leadership qualities, ability to visualize information; ability to speak publicly; time management skills, establishing of interpersonal communication. Particular attention is paid to the structural components of the concept of soft skills. It is argued that creativity, professional English-language communication, critical thinking, self-organization are important. It is proved the need to use the project method to develop the ability to adjust to the rapidly changing demands of modern socio-economic development, define personal and professional goals independently, demonstrate the ability to follow the deadlines, develop communication skills and teamwork, and recognize one's own leadership potential. The paper highlights the essential project activity, which significantly improves the intelligence of future teachers, activates the ability to work in a team; the capability to be convincing and influential in discussions and negotiations, thoughtfully looking for a solution; the ability to reach an understanding with people around. In general, this research theoretically proved that the use of the project method contributes to the formation of students’ soft skills and increases their competitiveness in the modern educational environment. The prospect of further exploration in this direction is determined by the practical aspect of using the method of projects for the development of soft skills among students.
Дистанційне навчання англійської мови дітей старшого дошкільного віку: за і проти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Лисиця, Віталіна
У науковій статті розглядається проблема дистанційного навчання англійської мови дошкільників: плюси та мінуси цього формату. Авторка статті звертається до ключової дефініції «дистанційна освіта»; робить стислий огляд наукових досліджень з означеної проблеми; підкреслюється важливість вивчення англійської мови саме з дошкільного віку, який є сенситивний; зверненням до нормативної бази, підкреслюючи важливість забезпечення дошкільної освіти для всебічного розвитку дитини дошкільного віку та правомірність організації формату дистанційного навчання з дітьми дошкільного віку. В основному змісті публікації розглядаються плюси та мінуси дистанційного формату навчання англійської мови дошкільників: гнучкість та доступність, різноманітність ресурсів та індивідуалізація навчання – плюси, а обмежена соціалізація, відсутність особистого контакту з педагогом, неможливість організації такого навчання без допомоги дорослих, можливість перевантаження – мінуси дистанційного навчання англійської мови дітей дошкільного віку. У статті окремо приділено увагу можливостям дистанційного навчання англійської дітей дошкільного віку, зокрема наведено стислий перелік корисних інтернет-ресурсів. Зроблено їх короткий огляд. Акцентується особлива увага на важливості міжособистісної тісної взаємодії між педагогами та батьками дітей у процесі дистанційного навчання дошкільників англійської. З огляду на війну в Україні авторка підкреслює необхідність дистанційного навчання, зокрема дистанційного навчання дітей дошкільного віку англійської мови. Дошкільний вік є сенситивним періодом для вивчення іншої мови, а загалом дошкільна освітня ланка є базисом, фундаментом системи освіти в Україні і саме від неї залежить майбутнє нашої держави. Подальші наукові розвідки авторка статті вбачає в дослідженні дистанційного навчання англійської мови дітей дошкільного віку, а саме в розробленні дистанційного курсу англійської мови для дітей дошкільного віку.
Клатеринг та заїкання: диференційні ознаки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козинець, Олександр; Корнєв, Сергій
Стаття присвячена дослідженню клатерингу та його відмінностей від заїкання. Донедавна клатеринг розглядали як прояв неврозоподібного заїкання. Навіть сьогодні клатеринг вважається маловивченим порушенням та є предметом міжнародних наукових дискусій. У публікації окреслено історію вивчення клатерингу, типові ознаки, причини, мовленнєва й немовленнєва симптоматика порушення. Подано типи клатерингу, описано відмінності клатерингу та заїкання. Окреслені способи діагностики цього мовленнєвого порушення та базові напрямки корекційної роботи. Зараз тривають інтенсивні дослідження в галузі диференційного вивчення розладів темпу, ритму та плавності мовлення несудомного та судомного характеру. Потребує подальшого дослідження вивчення розладів плавності мовлення несудомного типу. У вітчизняній логопедії до розладів темпу, ритму та плавності мовлення зазвичай відносять такі порушення, як тахілалія, брадилалія та заїкання. За кордоном до порушень темпо-ритмічної організації мовлення зазвичай відносять ще й клатеринг. У розумінні механізму цього мовленнєвого порушення також багато «білих плям». Вважається, що клатеринг є частиною загальної дезорганізації психомоторного розвитку – рухової активності, поведінкової сфери, мовленнєвої комунікації. Це свідчить про порушення діяльності стріопалідарної системи та регулювального впливу кіркових відділів ЦНС. Його найчастіше діагностують у хлопчиків у віці 7– 8 років, іноді в кількох поколінь однієї родини. Якщо порушення виявлено досить рано, мовленнєвий прогноз загалом сприятливий. Корекційна робота при клатерингові ведеться логопедом за кількома напрямками: нормалізація темпу мовлення, поліпшення мовленнєвих навичок та вдосконалення артикуляційної моторики. Оскільки клатеринг є комунікативним порушенням, це негативно впливає на якість спілкування з оточенням, успішність осіб із клатерингом у навчанні, вибір професії. Людина з клатерингом не може в момент мовлення визначити на слух, правильно вона говорить чи ні, тому і діти, і дорослі не усвідомлюють своє мовленнєве порушення, що ускладнює діагностику.
Potential of gamification in english language teaching: key benefits and future directions
(Berdyansk State Pedagogical University, 2023) Shymanovych, Iryna; Khalabuzar, Oksana
The article focuses on the importance of the gamification aspects, including its motivational and managerial effects, optimization strategies, and modeling techniques. The authors emphasize that both foreign and Ukrainian scientists recognize the significant potential of gamification in the educational process, contributing to its increased effectiveness. According to the authors’ point of view, in a globalized society, learning a foreign language is essential for understanding and interacting with the world around us. Foreign languages play a special role because they are universally used for social, cognitive, and communicative purposes. Establishing an authentic and intrinsic perspective during all phases of foreign language acquisition is of great importance. This motivates scientists to explore new educational impacts, which include using games as a versatile method for learning, cognition, and self-expression. The article aims to highlight the effectiveness of gamification as a universal tool for enhancing the educational process. Many scientists underline that gamification is able to upgrade communicative skills, and they prove that digital games affect students' strategic action, critical thinking, motivation, and metacognition. The new generation requires modern methods and approaches, whereas teachers have to be prepared to work with new terms, ideas, and concepts, taking into account the digitalization of our society. The authors describe the potential of gamification in English language teaching as vast and multifaceted. They suggest such key benefits: enhanced engagement, motivation and interest, contextual learning, immediate feedback, retention and memory, promotion of communication skills, cultivation of critical thinking, reduced anxiety, and long-term engagement. The study demonstrates that gamification stands as a transformative force in English language teaching. Its ability to infuse interactivity and engagement into the learning process has the potential to reshape the way we approach education. According to the authors’ point of view, this innovative approach not only captivates learners but also empowers them to take an active role in their own educational journey, ultimately leading to more profound and enduring language proficiency. Future research on gamification will be devoted to exploring innovative strategies for optimizing its implementation in diverse learning environments.
Управлінська функція вчителя початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пінчук, Ірина
Сучасна освіта потребує термінового оновлення. Модернізація освітнього процесу в початковій школі, що відповідає вимогам концепції Нової української школи, особливо актуальна сьогодні, в умовах воєнного стану та дистанційного навчання в Україні. Особливо важливим завданням учителя є вміння організувати освітній процес за допомогою дистанційного або змішаного форматів навчання. Зазначене свідчить про важливість досліджуваної проблеми. Отже, мету роботи можна визначити так: розкрити особливості управлінської функції сучасного вчителя початкової школи. Управлінська функція вчителя початкової школи формується і розвивається не лише в умовах професійної підготовки в умовах ЗВО, а й в умовах виробничої практики на базі закладу загальної середньої освіти. Вирішальну роль у цьому аспекті відіграє керівник структурного підрозділу школи, або керівник освітнього закладу. Аналіз науково-методичних джерел та опитування вчителів-практиків початкової школи дозволили визначити основні риси управлінської функції вчителя початкових класів: гуманітарний підхід, педагогічна адаптація, організація уроків, спілкування з батьками, мультидисциплінарний підхід, оцінка та фіксація прогресу. Проведене опитування та анкетування вчителів початкових класів виявили ряд проблем, з якими стикаються вчителі в умовах дистанційного навчання: необхідність модифікації методики, мотивації та залучення учнів початкової школи, технічні проблеми під час дистанційного навчання, адаптація навчання, відсутність особистого контакту, спілкування з батьками. Результати дослідження показують, що вчителі надають великого значення ролі позитивного психологічного клімату в класі, який сприяє ефективному управлінню освітнім процесом. Продуктивний клімат забезпечується позитивною соціальною взаємодією, позитивним ставленням до навчання.
Зміст і структура професійної культури викладача
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Заболотній, Олександр
У статті досліджено, що професійна культура викладача є сукупністю компетенцій, які характеризують норми поведінки, регулюючи професійно-особистісну поведінку викладача в педагогічній діяльності. Основними складниками її характеристики, тобто компонентами, виступають моральні принципи; моральні цінності; педагогічний обов’язок; педагогічний такт; педагогічна справедливість; педагогічна честь; педагогічний авторитет; етичні норми поведінки. Структуровано зміст професійної культури викладача, виділено критерії та показники, які її характеризують. Критеріями професійної культури викладача виступають ознаки, виражені в знаннях, навичках і здібностях, що відрізняють її від інших категорій. Як показники професійної культури викладача виступають характеристики ознак, виражені в очікуваних результатах навчання, тобто формулювань того, що саме будуть здатні продемонструвати викладачі. Незважаючи на те, що показники професійної культури викладача наявні в більшої частини педагогів, рефлексії професійної культури викладача нині в закладах вищої освіти практично немає. У закладах вищої освіти важливо регулярно організовувати семінари-тренінги, що актуалізують професійну етику, формують компетенції викладача з конфліктології. Особливістю професійної культури є тісний зв'язок з діяльністю членів певної групи і є невід'ємною частиною загальної теорії моралі. Виробнича і суспільна діяльність накладає свій відбиток на свідомість і поведінку людей. Серед основних складників педагогічної майстерності вчителя вважаємо повагу до особистості учня, високу вимогливість, уміння з інтересом і співчуттям вислухати співрозмовника, врівноваженість і самовладання, діловий тон у людських стосунках, чесність без упертості, уважність і чуйність у ставленні до оточуючих, почуття міри в поведінці і вчинках, високу гуманність, людську гідність, почуття власної гідність, почуття справедливості, витримку і самовладання у відносинах з батьками, колегами по кафедрі; одну з форм реалізації професійної культури.
Напрями оптимізації корекційно-розвиткового процесу в логопедичних групах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пархоменко, Марина Вікторівна; Ревуцька, Олена Володимирівна; Самаріна, Ольга
Стаття присвячена проблемі організації корекційно-розвиткового процесу в логопедичних групах для дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та обґрунтуванню можливих шляхів її оптимізації. Подано аналіз проведеного дослідження з вивчення контингенту дітей із цим порушенням та особливостей корекційно-розвиткової роботи з ними. Встановлено, що група дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення є різнорідною за своїм складом. У дітей спостерігається великий діапазон індивідуальних відмінностей, що характеризують рівень мовленнєвого і психофізичного розвитку. Описані відмінні особливості розвитку мовлення та інших психофізичних процесів у дітей із мінімальними дизартричними порушеннями, ринолалією, складною дислалією, дизартрією. Виявлені труднощі реалізації корекційного процесу у групах для дітей із фонетико-фонематичними порушеннями мовлення. Встановлено, що сучасний підхід до фронтального навчання дітей дошкільного віку не повною мірою враховує специфічну неоднорідність індивідуальних відмінностей контингенту дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком. Проаналізовані причин та характер труднощів, які виникають у вчителів-логопедів у реалізації корекційно-розвивального процесу. Запропоновані напрями оптимізації корекційного впливу. Корекційно-розвитковий вплив може бути ефективним за умови детального поглибленого вивчення контингенту дітей для виявлення не окремих симптомів порушеного розвитку, а зв’язків з-поміж них, встановлення ієрархії виявлених відхилень (визначення провідного порушення, співвідношення первинних і вторинних симптомів), і наявність збережених ланок, що дозволить обґрунтувати та розробити індивідуальний корекційний маршрут для дитини з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та є необхідним для проведення диференційованої роботи під час фронтального корекційно-розвиткового навчання. Обґрунтована внутрішньо-групова диференціація дітей, заснована на врахуванні специфічної неоднорідності структурно-динамічних характеристик мовленнєвої та психофізичної діяльності таких дітей та прояву мовленнєвого порушення під час корекційно-розвиткового навчання.
Критерії, показники та рівні готовності майбутніх вихователів до фізичного виховання дошкільників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Протасова, Альона
Фізичне виховання дітей – фактор, що впливає на загальне і психічне здоров'я, розумовий розвиток. Сучасні вихователі в системі дошкільної освіти повинні бути адаптовані до цифрового сучасного світу, оскільки нові реалії роботи в закладах дошкільної освіти вимагають високого рівня професійної компетентності. Для підготовки студентів до такої роботи необхідно чітко визначити критерії готовності майбутніх вихователів до майбутньої професійної роботи, завдяки чому можна відкоригувати процес підготовки майбутніх вихователів у системі закладів вищої освіти. Проведений аналіз наукових досліджень допоміг визначити такі критерії готовності майбутніх вихователів до фізичного виховання дітей дошкільного віку: мотиваційно-ціннісний; когнітивно-цифровий; діяльнісно-поведінковий; рефлексивно-оцінний з рівнями розвитку (високий, середній та низький). Мотиваційно-ціннісний критерій виділено на основі твердження, що тільки високомотивований педагог може ефективно здійснювати фізичне виховання дошкільників у дошкільному закладі. Адже в основі діяльності лежать не лише знання та вміння, навички та схильність до творчості, а й самовдосконалення, самокритика та розвиток протягом життя. Когнітивно-цифровий критерій проявляється в наявності достатнього обсягу знань та вмінь, готовності майбутніх освітян до використання цифрових технологій у професійній діяльності. Діяльнісно-поведінковий критерій виявляється в практичних діях і вчинках. Рефлексивно-оцінний критерій визначається ціннісно-смисловим ставленням до педагогічної рефлексії, сформованістю рефлексивних знань і вмінь. Запропоновані в дослідженні критерії є достатніми, на нашу думку, для встановлення рівня готовності майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до фізичного виховання дошкільників та допоможуть повноцінно відслідковувати динаміку готовності до використання цифрових технологій у навчанні фізичної культури.
Суть поняття «здоров’я» та особливості його збереження у дітей підліткового віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Кушнірук, Світлана; Бєлкова, Тетяна
У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування питань щодо формування у свідомості особистості уявлень про здоровий спосіб життя, та можливостей застосування освітніх технологій з метою збереження і зміцнення здоров’я дітей підліткового віку, окреслено теоретичні аспекти тлумачення суті поняття «здоров’я» з метою розробки системи його формування у середовищі дітей підліткового віку. Виокремлено, класифіковано основні морфо-функціональні та психофізіологічні особливості змін, що відбуваються в опорно-руховому апараті, нервовій, ендокринній, імунній та серцево-судинній системах організму дитини цього вікового періоду й зумовлені дорослішанням, нервово-психічним і фізіологічним розвитком. Важливе наукове, освітнє і суспільне значення має застосування здоров‘язберігальних технологій як основний напрям у розв’язанні проблем щодо збереження та зміцнення здоров’я молоді в умовах сучасного освітнього простору. Визначальним чинником у формуванні ціннісного ставлення до здоров’язбереження, як встановлення особистості, є виховний, педагогічний аспект. Підвищений інтерес дослідників до поняття «здоров’язберігаючі технології» свідчить про актуальність проблеми, а протиріччя підходів до її визначення і місця в освітньому процесі вказує на недостатню теоретичну розробленість педагогічного феномену поняття «здоров’язберігаючі технології». Суть здоров’язберігаючих технологій є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприяють продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності учасників освітнього процесу, заснованої на науковій організації праці та культури здорового способу життя особистості. Тому, впровадження в освітній процес загальноосвітніх закладів і ЗВО України оздоровчих технологій дає змогу розширити резерви психофізіологічних функцій організму людини, відновити її здатність до саморегуляції та самовідтворення, компенсувати наслідки функціональних порушень і навіть призупинити патологічний процес. Автор статті доходить висновку про те, що розв’язання проблеми збереження здоров’я дітей підліткового віку можливе завдяки визнанню пріоритету здорового способу життя, пошуку нових і ефективних форм та методів, що урізномаїтили б зміст оздоровчих програм та сприяли забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку. Оскільки в сучасному розумінні метою навчання є всебічний розвиток дитини з урахуванням її вікових та індивідуальних особливостей разом із збереженням та зміцненням здоров’я, то й, відповідно, здоров’язберігаючі технології постають як єдина система організаційних форм та технологічних одиниць, головною метою яких є зміцнення і збереження здоров’я особистості.
Формування готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності в процесі вивчення математичних дисциплін
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ачкан, Віталій Валентинович
У статті розглядається процес вивчення математичних дисциплін як складник методичної системи формування готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності. Готовність майбутнього вчителя математики до інноваційної педагогічної діяльності тлумачиться як інтегративна якість його особистості, яка є результатом синтезу мотивів, цінностей, знань, умінь та практичного суб’єктного досвіду й забезпечує успішну педагогічну діяльність, спрямовану на створення, розповсюдження та свідоме і доцільне використання інновацій у процесі навчання математики. Виокремлено та обґрунтовано основні шляхи формування готовності майбутніх вчителів математики до інноваційної педагогічної діяльності в процесі вивчення математичних дисциплін (елементарна математика, математичний аналіз та лінійна алгебра). Обґрунтовано, що процесі вивчення математичних дисциплін доцільно організовувати інноваційне навчання, що передбачає комбінування традиційних та інноваційних форм і методів. Зокрема, у процесі навчання елементарної математики доцільно змінювати акценти у формах роботи; використовувати широкий діапазон методів інтерактивного навчання, серед іншого і методу проєктів. З метою пропедевтичної підготовки до інноваційної педагогічної діяльності в процесі вивчення математичних дисциплін доцільно використовувати як традиційні, так й інноваційні засоби навчання. До останніх відносимо: задачі з різних тем математичних дисциплін, що розв’язуються декількома методами (способами), Rich задачі, пошуково-дослідницькі задачі для аудиторної та позааудиторної роботи. Також у процесі вивчення математичних дисциплін доцільно під час введення нових понять та способів діяльності з ними мотиваційний компонент пов’язувати з прикладною спрямованістю та змістом навчання математики в школі; під час навчання розв’язуванню задач ознайомлювати студентів із методичними аспектами навчання, зокрема з етапами розв’язування задачі.
Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до навчання учнів із особливими потребами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Загребельна, Таїсія; Зенченко, Тетяна
У статті проаналізовано особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до навчання учнів із особливими освітніми потребами в умовах закладу вищої освіти. Висвітлено стан розробленості досліджуваної проблеми: психолого-педагогічну літературу та нормативно-правове забезпечення професійної підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до навчання учнів з особливими освітніми потребами. Теоретичний аналіз наукових праць дав змогу уточнити сутність поняття «підготовка майбутнього вчителя початкової школи до навчання учнів із особливими освітніми потребами» як цілісного особистісного утворення, що потребує додаткових зусиль і складників професійної компетентності вчителя початкової школи під час роботи з учнями з особливими освітніми потребами, а саме: професійну компетентність; толерантне ставлення, усвідомлення власних емоцій і здатність сприймати дітей з особливими типами розвитку, стресостійкість, емпатійність, налаштованість на демократичний стиль спілкування та діалогічність, уміння та навички здобувачів вищої освіти взаємодії з учнями з особливими освітніми потребами; уміння студентів долати труднощі в співпраці з учнями в освітньому процесі початкової школи, прогнозувати та попереджати їх, розуміння особливостей цих дітей, їх сильних і слабких сторінок, здатність до професійного самовдосконалення. Розглянуто, що один зі способів розвитку інклюзивної освіти як соціального та освітнього явища виникає у підготовці фахівців початкової школи до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Для проведення досліджень щодо підготовки цих фахівців було враховано декілька аспектів: інклюзивна освіта як соціальний та освітній феномен, інклюзивне навчання як система освітніх послуг, а також фахову підготовку студентів у закладах вищої освіти.
Методи й засоби фізичної підготовки юних футболістів на тренуваннях
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Іваній, Ігор; Буркацький, Євген
У статті на основі аналізу та узагальнення науково-методичної літератури як вітчизняних, так і зарубіжних джерел, а також вивчення документальних матеріалів для визначення сучасного стану досліджуваної проблеми описано використання сучасних методів та засобів підготовки юних футболістів та оцінки їх впливу на розвиток фізичних здібностей, ефективність засвоєння та оволодіння технікою футболу, а також фізичної підготовки під час процесу тренування. Визначено, що успіх спорту вищих досягнень як на національному, так і на глобальному рівні значною мірою залежить від організації дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які відповідають за забезпечення необхідних умов для повноцінної реалізації потенціалу дітей та молоді в обраному виді спорту, підготовку їх до національних збірних команд, пропаганду здорового способу життя засобами фізичної культури і спорту. Вивчено питання вдосконалення управління багаторічною фізичною підготовкою яке показує, що сучасна спортивна педагогіка, психологія та суміжні медико-біологічні науки накопичили значний масив знань з різних аспектів цієї проблеми яка може сприяти оптимізації методів тренування. Розглянуто різні аспекти фізичної підготовленості, включаючи швидкість, витривалість, силу, координацію та гнучкість, а також надаються рекомендації щодо розробки ефективних тренувальних програм, які враховують останні результати досліджень і передовий досвід у цій галузі. Обговорюються різноманітні тренувальні методи та вправи, включаючи повторні та ігрові методи для швидкісного та швидкісно-силового тренування, а також вправи для розвитку силових якостей. На додаток до фізичної підготовки, в статті обговорюється важливість включення технічної і тактичної підготовки в тренувальну програму, щоб допомогти молодим футболістам повністю розкрити свій потенціал. Загалом, ця стаття містить цінну інформацію та практичні рекомендації для тренерів і викладачів, які працюють з юними футболістами, а також для студентів – майбутніх тренерів і викладачів фізичної культури, які планують працювати з цією категорією молоді.
Національна спрямованість підручника з фізики як важливий чинник патріотичного виховання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Благодаренко, Людмила; Василенко, Сергій
У статті наголошено, що проблема виховання патріотичної особистості нині набуває особливого змісту, оскільки в нашій країні в умовах військового часу відбувається консолідація суспільства. Зауважено, що більшість учителів фізики не приділяють уваги цьому вкрай важливому питанню з різних причин, серед яких основними є такі, як відсутність у молоді мотивації до вивчення фізики, обмеженість навчального часу, слабка готовність учнів до засвоєння знань, нерозуміння ними ролі науки в розвитку техніки та всієї сучасної цивілізації, а також ролі фізики особисто для себе. Констатовано, що виховання патріотизму та почуття національної гідності можливо лише на спільній ідеології, адже вона забезпечує утвердження у свідомості певних цінностей і переконань, а головне – поваги до здобутків культури і науки держави. Тому необхідно шукати усі можливі підходи до ефективного формування національної самосвідомості, зокрема, знайомити молодь із науковою спадщиною українських науковців, а також сучасними досягненнями науки в нашій країні, які забезпечують суспільний, економічний і соціальний розвиток. Відзначено, що освітній процес з фізики в закладах загальної середньої освіти має значний потенціал щодо формування в молоді почуття національної гідності і виховання патріотизму. На прикладі змістовного наповнення підручників з фізики авторів М. Шута, М. Мартинюка, Л. Благодаренко показано, як можна максимально реалізувати цей потенціал. Зазначено, що сучасні вимоги до створення підручника значно обмежують обсяг навчального матеріалу, але авторам названих підручників вдається дотримуватися визначеної ними концепції, яка передбачає формування в учнів почуття національної гідності та виховання патріотизму з використанням навчального матеріалу курсу фізики. Показано, як можна з мінімальними витратами обсягу підручника вирішити проблеми обмеженості місця для інформації, що здатна формувати в учнів почуття національної гідності та виховання патріотизму.
Формування логічного складника предметної математичної компетентності учнів початкових класів
(БДПУ, 2023) Литвинов, Андрій
У статті окреслено основні педагогічні підходи до формування логічного складника предметної математичної компетентності учнів початкових класів. Зазначається, що формування та розвиток логічного складника математичної компетентності передбачає вироблення в молодших школярів умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати. Визначено, що навчити учнів міркувати, висувати гіпотезу, доводити її, робити висновки неможливо, якщо в них не сформовані означені розумові операції, які забезпечують глибоке і якісне засвоєння наукових знань, створюють необхідні умови для переходу на більш високі рівні розвитку мислення. Охарактеризовано основні технологій формування предметної математичної компетентності молодших школярів, у тому числі й інноваційні. Для успішного розвитку логічного мислення молодших школярів учитель повинен проводити уроки математики таким чином, щоб учні навчилися самостійно міркувати, уміли сперечатися, відстоювати свою думку, ставити запитання, проявляти ініціативу до пошуку інформації з метою набуття нових знань. У зв`язку з цим запропоновано упорядкувати навчальні завдання з математики в яких використовуватимуться інноваційні технології. Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах математичної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками – метою вивчення математики у початкових класах повинні бути сформовані, як цілісне особистісне утворення, логічний, обчислювальний, інформаційно-графічний та геометричний складники математичної компетентності. Розвивати в особистості молодшого школяра логічне, критичне, математичне мислення, формувати її математичну компетентність, виховувати творчу особистість, здатну застосовувати отримані математичні знання у реальних життєвих ситуаціях – ось завдання сучасного вчителя початкової школи.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2023) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування