Випуск 1 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/974

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників засобами музично-мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тесленко, Світлана
У статті висвітлюється проблема національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Під національно-патріотичним вихованням дітей старшого дошкільного віку розуміємо інтегративну якість суб’єкта, що передбачає емоційно-позитивне ставлення до себе як особистості та до Батьківщини, діяльнісне, відповідальне, свідоме ставлення до свого рідного краю, прагнення оволодіти мовою як найголовнішою цінністю свого народу, здатність усвідомлювати себе частиною українського народу. На етапі дошкільного дитинства провідну роль відіграє емоційний компонент, оскільки саме емоції головним чином регулюють поведінку дитини та впливають на формування інтелектуальної сфери. На нашу думку, значну роль у вихованні національно-патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку відіграє музично-мовленнєва діяльність, адже музика насамперед спрямована на внутрішній емоційний досвід дитини, виконує пізнавальну роль. У статті описано сутність методики виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників у музично-мовленнєвій діяльності, яка реалізовувалась поетапно згідно з трьома компонентами (когнітивний, який передбачав обізнаність дитини з піснями різних жанрів, музичними інструментами, композиторами, авторами пісень, традиціями й обрядами, пов’язаними з піснями; емоційний, спрямований на розвиток почуттів дитини; і продуктивно-діяльнісний, що передбачав бажання дитини брати участь у музично-дидактичних іграх, музичних розвагах, квестах, складати розповіді, казки).
Особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Самсутіна, Наталя Михайлівна
У статті визначено особливості Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, зокрема фізкультурної освітньої галузі; визначено її мету, яка полягає у формуванні в учнів стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму. Одним з пріоритетних напрямків Плану дій з упровадження Нової української школи визначено розвиток людських ресурсів, що передбачає підготовку вчителів. Наукова стаття розкриває особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи у процесі вивчення таких професійно орієнтованих дисциплін, як “Професійна діяльність у сфері фізичного виховання”, “Професійна майстерність”, зміст яких спрямовано на формування загальних та фахових компетентностей, необхідних для реалізації програми фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів. Окреслено мету, завдання вивчення навчальних дисциплін, основні результати навчання та зміст загальних і фахових компетентностей майбутніх учителів фізичної культури згідно з вимогами освітньо-професійної програми “Фізична культура”, серед яких здатність здійснювати пошук, аналіз і оцінку інформації, необхідної для постановки і вирішення професійних завдань, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; знання особливостей професійної діяльності; загальних основ та складових професійної майстерності учителя фізичної культури; здатність застосовувати сучасні методи й освітні технології навчання у фізичному вихованні; здійснювати об’єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів; здатність формувати в учнів предметні компетентності з фізичного виховання, медико-біологічних та психологічних основ, технологій розвитку рухових умінь і навичок та фізичних якостей, санітарно-гігієнічних основ діяльності у сфері фізичного виховання тощо.
Вплив колискових пісень на мовленнєвий розвиток дітей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бабич, Наталія; Тичина, Катерина
У статті здійснено аналіз впливу колискової пісні на розвиток дітей. Розглянуто теоретичні, методологічні засади та історію дослідження колискової пісні, визначено функціональну значущість для онтогенезу дитини. Окремо розглянуто дослідження науковців різних галузей щодо впливу колискових пісень та їхнє місце в мовленнєвому розвитку дитини. Дослідники колискової пісні так чи інакше зазначали її велике значення для сну та засинання дитини, яка має провести велику внутрішню роботу щодо впорядкування своїх майбутніх уявлень про світ та їхнє мовленнєве оформлення під час спілкування з дорослими та однолітками. Це відбувається за допомогою цілого арсеналу традиційних мовних засобів – фонетичних, словотвірних, лексичних, граматичних, основи яких закладено в колискових піснях. Авторами статті досліджено вплив колискової пісні на мовлення дітей та проаналізовано залежність розвитку мовлення в дітей через призму їх використання батьками під час сну та засинання у віці до одного року. Констатовано тісний взаємозв’язок між невикористанням батьками колискових пісень у віці немовляти та наявністю тяжких порушень мовлення у дітей дошкільного віку. Особливо перспективним з цього погляду авторам видається використання спеціально підібраних колискових пісень у логопедичній практиці у вигляді комплексного поєднання слова, ритму і руху.
Аналіз змістового та нормативного складників робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в сучасних закладах вищої освіти України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагрибельний, Ярослав
У статті проаналізовано змістові та нормативні складники робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в закладах вищої освіти; схарактеризовано такі структурні компоненти, як пояснювальна записка, навчально-тематичний план, теоретичний матеріал до вивчення дисципліни, питання для самоконтролю, список рекомендованої літератури; виокремлено змістові аспекти аналізованих робочих програм навчальної дисципліни, їх відповідність сучасним запитам, потребам і соціальним викликам, зокрема: спрямованість процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців, формування світогляду майбутніх спеціалістів, здатності до аналізу, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній ретроспективі, вироблення у майбутніх фахівців стійких умінь критично й креативно використовувати історико-педагогічну спадщину в майбутній професійній діяльності, визначати закономірності й тенденції в розвитку педагогічної науки. З’ясовано, що нині у зв’язку з автономізацією закладів вищої освіти, сучасним оновленням змісту освіти, укладанням освітньо-професійних програм самими закладами немає одностайності в кількості годин, відведених на опанування навчальної дисципліни “Історія педагогіки”. Актуалізовано проблему розроблення уніфікованого змісту робочих програм навчальної дисципліни з урахуванням сучасного соціально-політичного контексту, особистісного потенціалу студентів, зорієнтованості процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців.
Сучасні тенденції підготовки майбутніх учителів до морального виховання учнів початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Батарейна, Ірина
Реформуванням системи освіти в Україні передбачено надання більшої свободи вчителям. Нова ук раїнська школа потребує вчителя творчого, ініціативного, демократичного, здатного до організації освітнього процесу на основі педагогіки партнерства, оволодіння новими педагогічними та інформаційними технологіями. Крім того, вчитель Нової української школи має реалізувати особистісно зорієнтовану модель освіти, засновану на ідеології дитиноцентризму, тобто максимального наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Формування цих якостей значною мірою залежить від готовності вчителя до самовдосконалення та самовиховання. Теперішня епоха характеризується процесами становлення нової парадигми у філософії та теорії освіти. Нове світосприйняття та світовідчуття спричиняють зміну в освітніх поглядах на розвиток і формування особистості дитини, визначають можливості, завдання, мету й засоби освіти. Побудова нової освітньої моделі передбачає теоретичне переосмислення та практичну орієнтацію на новий ідеал. Випускати висококваліфікованих фахівців можна тільки за умов суворого дотримання й виконання державних стандартів освіти та нормативних документів Міністерства освіти і науки України, а також технологічного режиму побудови освітнього процесу на всіх етапах життєвого циклу від прийому студентів до закладу вищої осв іти, до їхнього випуску. Вимоги сьогодення диктують необхідність у постійному оновленні змісту освіти, у розробленні нових навчально методичних комплексів, пошуку нових інноваційних технологій як навчання, так і контролю за успішністю освітнього процесу для якісної підготовки майбутніх учителів до морального виховання учнів початкової школи. Підготовка вчителів сучасної початкової школи є однією з актуальних проблем вищої освіти в Україні. Становлення оновленої освітньої системи в Україні відбувається в умо вах прискорення глобальної інтеграції до світового товариства під впливом етнічного чинника на збереження цілісності національної державності та відновлення духовних пріоритетів суспільства.
До проблеми формалізації понятійного апарату гібридних дидактичних систем: інформаційний підхід
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шевчук, Олег
У статті проведено аналіз понятійного апарату трисуб’єктних та полісуб’єктних гібридних дидактичних систем, розроблено формалізовані дефініції багатокомпонентної розподіленої гібридної дидактичної системи та багатокомпонентного розподіленого гібридного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, які більш повно та формалізовано відображають застосування нового класу інформаційних технологій у педагогічних системах.
Теоретичні аспекти діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у Сполучених штатах Америки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ярощук, Лілія Григорівна
У статті проаналізовано особливості діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у сучасній педагогіці в Сполучених Штатах Америки. Зазначено, що усні іспити в Америці не прийняті. Значне місце в процесі діагностування якісного рівня знань студентів вищих навчальних закладів США займають тести, які зорієнтовані на визначення певного рівня знань відповідної програми і опанування студентами університетів програмним матеріалом. Оцінювання якісного рівня знань студентів в університеті відбувається на основі тестів за 100-бальною системою, зокрема, кожен викладач має свої критерії оцінювання і власні вимоги до студентів, які детально відображені в робочій програмі, яка відповідає змісту і завданням програми вищого навчального закладу Діагностування якісного рівня знань студентів США відбувається переважно за допомогою комп'ютерів, а оцінки знань виставляють з найменшим приниженням гідності студентів – літерами. Після завершення навчання у ВНЗ, американські вчителі-початківці зобов’язані отримати ліцензію, пройшовши тестування з базових (basic skills), загальних (general knowledge) і предметних знань (subject matter knowledge), педагогічної компетентності (pedagogical knowledge) та педагогічної компетентності з предмета (subject-specific pedagogical knowledge). Критерії відбору студентів у вищі педагогічні заклади: надання довідки з високими балами, отриманими за здачу тестів на отримання середньої освіти SAT або ACT, складання вступного іспиту. Рейтингова система і кредитна системи – це форми контролю та можливість виміряти загальну академічну успішність студента (Grade Point Average – GPA). Сьогодні ж система освіти в США зазнає глобальних змін: йдучи за стрімким розвитком сучасних технологій, Америка готує нове покоління професійних педагогів онлайн. У статті наведено найцікавіші студентські традиції, які існували та існують і дотепер для того, аби привернути удачу на сесії. Наголошено, що заслуговують на увагу і розповіді про минуле студентське життя, нині аспірантки Бінгемтонського університету зі штату Нью-Йорк. Отже, діагностика навчальних досягнень майбутніх учителів у США зосереджує увагу викладача не на оцінці, вираженій у балах, а на потребі індивідуального підходу до кожного студента, розумінні труднощів при засвоєнні навчального матеріалу і застосуванні його на практиці.
Сучасні тенденції морської галузі та роль морської освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волошинов, Сергій
У зв’язку розвитком технологій, що здійснюють вплив на морську галузь, важливого значення набуває актуалізація морської освіти відповідно до сучасних світових тенденцій. З метою визначення вектору професійної підготовки майбутніх фахівців морського та річкового транспорту доцільним є здійснення аналізу тенденцій світової морської галузі та морських технологій. Автором було визначено проблеми морського торгівельного флоту в умовах глобалізації й постіндустріального суспільства: нестача кваліфікованих морських кадрів; приховані недоліки в організаційній, комерційній та операційній діяльності судноплавних компаній через недостатню підготовку берегового персоналу; збільшення вартості робочої сили для судновласників; зниження кваліфікації зайнятих моряків і безпеки суден. У статті подано тенденції розвитку морської індустрії, які набувають важливого значення для вдосконалення морської освіти: розвиток логістики як складової процесу виробництва і збуту товарів широкого споживання; пошук рішень з доставки всіх вантажів “від дверей до дверей” по логістичному ланцюгу з використанням наскрізних перевізних документів; будівництво хабів і берегових перевантажувальних пристроїв для виконання вантажних операцій на мега-суднах; вдосконалення ходових характеристик корпусу і гвинторулевої частини судна; розширення мережі тренінгових центрів та підвищення якості підготовки та рівня кваліфікації плавскладу; створення і розвиток інформаційних технологій, які враховують всі необхідні економічні і технічні показники, параметри і характеристики кожного судна; створення умов для безпечного судноплавства; консолідація багатонаціональних судноплавних компаній в союзи. У статті здійснено опис глобальних морських технологій, що вимагають реформування професійної освіти морських фахівців, а саме: аналіз великих даних, використання датчиків, технології “Інтернет речей”, досягнень робототехніки, комунікаційних технологій та людина-комп'ютерної взаємодії, впровадження автономних систем та концепції “розумного корабля”.
Особливості контекстного вивчення казок Г. К. Андерсена на заняттях з дитячої літератури з майбутніми фахівцями початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Казанжи, Олександра
У статті піднімається проблема контекстного вивчення художніх творів на заняттях з дитячою літератури в процесі підготовки майбутніх фахівців початкової школи. Вона є актуальною в умовах створення нової української школи, в основі якої лежить компетентнісний підхід до навчального процесу. Контекстне вивчення художніх творів є достатньо ефективним для розуміння його проблематики й ідеї. На цьому наголошують В. Гладишев та Л. Мірошніченко у своїх методичних дослідженнях. Як зауважується у статті, контекстний підхід часто ігнорується під час аналізу літературних казок, тому пропонуємо приклади використання методики контекстного вивчення під час ознайомлення з творчістю данського казкаря Г. К. Андерсена. З урахуванням біографічного, морально-естетичного й культурологічного контекстів у дослідженні проаналізовано такі твори, як: “Гидке каченя”, “Снігова королева”, “Русалонька”, “Соловей”, “Равлик і кущ троянди”. Акцент зроблено на філосовсько-християнському тлумаченні казок, що відповідало особистому християнському світоглядові їхнього автора. Зокрема осібне місце тут посідають концепти жертовної християнської любові й духовного смирення, які керують вчинками головних героїв творів казкаря, сприяють їхньому духовному зростанню. Саме з цього боку варто підходити до аналізу казок “Снігова королева”, “Русалонька”, “Соловей”, “Перо і чорнильниця”. Казки “Гидке каченя” і “Равлик і кущ троянди”, крім світоглядних орієнтирів письменника, розкривають окремі факти його життя, тому щоб повністю зрозуміти твори, необхідно зануритись у біографічні відомості про письменника. Важливим джерелом інформації про життя й світогляд казкаря є його автобіографічний твір “Казка мого життя”, в якому перед читачем постає справжній Андерсен. Отже, інтерпретація казок Г. К. Андерсена з використанням методики контекстного вивчення творів відкриває нове їхнє розуміння, що дає можливість майбутнім педагогам розставити важливі акценти, правильно визначити виховний підтекст і головну думку, підійти до шкільного аналізу цих творів з урахуванням необхідних деталей.
Критерії оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ізбаш, Світлана; Давидова, Світлана
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню критеріїв оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Для визначення критеріїв аналізуються та уточнюються поняття “професійна компетентність учителя образотворчого мистецтва”, “критерії оцінювання”, “критерії оцінювання учителів образотворчого мистецтва”. Наголошується на необхідності наукових досліджень із визначення нових критеріїв оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є наслідком концептуальних змін у шкільній освіті, які зазначені в законі “Про загальну середню освіту” та передбачені Концепцією Нової української школи, яка активно реалізується у вітчизняний освіті та безпосередньо впливає на підготовку майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Структуровано описані розроблені критерії діагностування рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва та розподілені за трьома сферами: мотиваційна, операційно-діяльнісна, рефлексійна, – та їх показниками (високий, середній, низький рівні), де основним компонентом формування виступає творча проектна діяльність. На основі наукового аналізу зроблено висновок, що критерії відповідають визначеним компетентностям й авторській моделі підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Зазначається доцільність критеріїв та їх універсальність, комбінаторість та можливість індивідуалізації відносно кожного студента щодо рівнів сформованості його професійної компетентності. Критерії мають велике теоретико-практичне значення для підготовки учителів образотворчого мистецтва, здатних реалізовувати Концепцію нової української школи.
Значення форми adagio на уроках класичного танцю у процесі професійної підготовки студентів-хореографів у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Червонська, Лілія; Ускова, Альона
У статті розглянуто особливості побудови форми adagio та її значення на уроках класичного танцю в процесі підготовки студентів-хореографів у вищих закладах освіти. У роботі розкрито зміст поняття “adagio”, що визначається як танцювальна форма, яка складається з різновидів battement developpe, повільних поворотів у позах (tour lent), port-de-bras, різноманітних renverse, grand fouette, tour sur le cou-de-pied, tour у великих позах. Визначено й проаналізовано різноманітні форми adagio (навчальна, тренажна, розгорнута (велика), танцювальна) та їх значення в процесі підготовки майбутніх фахівців на уроках класичного танцю. У статті обґрунтовано методику опанування студентами-хореографами форми adagio в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” на різних курсах навчання. Методика опанування майбутніми фахівцями різних форм adagio під час професійної підготовки у вищих закладах освіти відбувається відповідно до змісту робочої програми з дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”, враховуючи загальні принципи (доступності, поступовості, системності). На першому курсі навчання adagio складається з найпростіших форм releve lent на 90°, battement developpe, temps lie, рort-de-bras, що виконуються в повільному темпі і на всій ступні. На другому курсі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” adagio складається з різноманітних по координації demi rond de jambe developpe, rond de jambe developpe, а також повільні підйоми на півпальці у великих позах на 90°. На третьому році навчання майбутніх фахівців adagio набуває закінченої форми, яка ускладнюється різними поворотами в великих позах, тривалою стійкістю на високих півпальцях в позах на 90° з одночасними переходами з пози в позу різними прийомами, preparation до tour і tour в великих позах, tour sur le cou-de-pied. На останньому курсі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” adagio складається з різноманітних обертальних рухів – tour, renverse, fouette.
Комплементарний аналіз використання потенціалу та можливостей відкритих он-лайн курсів у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми та структура даних"
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ібрагімова, Людмила
Стаття присвячена аналізу потенціалу використання масових відкритих он-лайн курсів при вивченні дисципліни “Алгоритми і структури даних” у процесі підготовки інженерів-програмістів та інженерів-викладачів за спеціальністю 122 “Комп’ютерні науки” та 015.10 Професійна освіта (комп'ютерні технології) в закладах вищої освіти. Порівняно масові відкриті он-лайн курси з вивчення алгоритмів, зокрема, Codecademy спеціалізація “Структури даних і алгоритмів”, курс EdX “Алгоритми” та курс Prometheus “Розробка і аналіз алгоритмів”. Обговорюються дидактичні можливості використання MOOC Prometheus “Розробка і аналіз алгоритмів” у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми і структури даних” як додатковий матеріал. Використання MOOC як додаткового ресурсу Prometheus та курсу “Розробка та аналіз алгоритмів” у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми і структура даних” у підготовці майбутніх програмістів-інженерів допоможе сформувати такі компетенції, як: знання та вміння використовувати основні алгоритми і структури даних, основні поняття теоретичних алгоритмів, обчислювальні питання, розв'язуваність і нерозв'язуваність масових проблем, поняття часової та просторової складності алгоритмів у вирішенні обчислювальних задач. Зроблено висновок щодо використання масових відкритих он-лайн курсів з дисципліни “Алгоритми та структура даних”. Нині краще використовувати MOOC як додаткові навчальні ресурси для студентів та викладачів. Упровадження цих курсів як альтернатива або доповнення до окремих частин навчального матеріалу має певні перспективи. Це дозволить диверсифікувати навчальний процес, поглибити знання дисципліни і розглянути практичну реалізацію алгоритмів.
Умови формування професійної компетентності в педагогічній практиці підготовки майбутніх учителів історії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гриценко, Андрій
Автор у поданій статті аналізує основні теоретичні положення умов формування професійної компетентності майбутніх учителів історії та представляє головні підходи, що склались у сучасній педагогічній та психологічній літературі. Звернено увагу на відмінності двох взаємопов’язаних понять “компетентність” та “компетенція”, а також представлено трискладову структуру системи компетентностей в освіті, що включає ключові чи базові, загально-галузеві та професійно-спеціалізовані (предметні) компетентності, які набуваються впродовж вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни та подано визначення терміна “професійна компетентність”. У статті головними ознаками професійної компетентності виділено: необхідність формування знань за умови усвідомлення їх значущості для майбутньої професійної діяльності, набір операційних умінь; напрацювання алгоритму виконання професійних вправ та здатність до творчості під час виконання професійних завдань. Це дало можливість визначити умови, за яких відбувається формування професійної компетентності в майбутніх учителів під час їхньої неперервної та системної діяльності за наявності у них відповідних професійних якостей, що сприяють цій діяльності, та загальних здібностей, які ґрунтуються на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, вихованню, інтеграції у простір соціальних і культурних відношень. Крім того, розглянуто психологічні аспекти формування в студентів закладів вищої освіти означеної компетентності, що дозволяє значно покращити результативність освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців, який супроводжує засвоєння теоретичних основ, засобів і методів виконання професійних завдань; уміння аналізувати, прогнозувати свою діяльність та самостійно обирати засоби та способи дії в певних конкретних ситуаціях; здатність до саморозвитку та самореалізації за умов опанування сучасних наукових досягнень та їх упровадження і позитивного ставлення до своєї майбутньої професійної діяльності.
Педагогічні умови соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Голуб, Олена Вікторівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна
У статті акцентовано увагу на розкритті педагогічних умов соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу. Авторами на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено суть поняття “соціальна адаптація” та виокремлені його компоненти. На підставі теоретико-емпіричних досліджень, аналізу практики виховної діяльності шкіл-інтернатів зазначено, що процес соціальної адаптації вихованців до умов школи-інтернату є надзвичайно гострою проблемою, оскільки вихованці інтернатних закладів становлять специфічну категорію школярів, яким властиві проблеми як особистісного, так і міжособистісного характеру. Проживання, виховання і навчання учнів в установах інтернатного типу має гарантувати можливості освіти і розвитку особистості кожному з них такими, як і в дітей, що виховуються в родині. Успішно досягти такого рівня можна при створенні сприятливих педагогічних умов входження першокласника до школи-інтернату. Дослідниками визначено педагогічні умови успішної соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу, а саме: глибоке вивчення педагогами індивідуальних особливостей учнів та створення розвивального освітнього середовища. Першою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників є глибоке вивчення педагогами інтернатного закладу індивідуальних здібностей учнів, їх нахилів, психологічних особливостей. Педагоги школи-інтернату мають ознайомитися з особистими справами дітей, а на основі цих даних оформити щоденники педагогічного спостереження і скласти плани індивідуальної виховної роботи з кожним першокласником. Другою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників до інтернатного закладу є створення розвивального освітнього середовища, а саме: організація просторово-предметного поля освітньо-розвивального середовища школи-інтернату (архітектура будівлі школи, дизайн інте’єрів, просторова структура навчальних і рекреаційних приміщень, зовнішнє оточення школи, символічний простір); соціально-комунікаційний компонент розвивального освітнього середовища (створення комфортних умов співпраці, взаєморозуміння, взаємоповаги, формуванню в першокласників вищої форми спілкування – позаситуативно-особистісної, яка призводить до перебудови в усій складній системі різноманітних видів активності дитини).
Траєкторія провідницької парадигми в освітньому просторі України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Старокожко, Ольга Миколаївна
Сучасні дослідники проблеми провідництва (І. Богданов, В. Крижко, С. Лісаков, С. Клепко, М. Елькін, Г. Луценко, Т. Гура, О. Фролова, І. Шумілова, І. Кушніренко, М. Окса, Н. Калита, О. Філоненко, В. Чорний) розглядають три формати провідницької діяльності: 1) провідник: ініціює, пропагує, впливає і вчить; 2) учасники проводу, учні, колеги: слухають, обирають, підтримують і вчаться; 3) партнери (провідник та учасники проводу): обмінюються синергіями (особистісними, ідейними, професійними, корпоративними) на рівних. Мета статті полягала в спробі реінкарнації українського етнічного феномену соціального управління – “провід” та “провідництво” в царині освіти. У процесі еволюції університетської освіти сформувалися її історично змінні парадигми, кожна з яких виникала в залежності від домінування в певну історичну епоху ідеального уявлення людини про універсальне знання. Відповідно до етимології слова “провідник” ця дефініція гуртує складну систему напрямів управлінської діяльності в царині освіти. Та мова йде про інше. У безмежній та складній царині людської соціально значимої діяльності виникають і накопичуються проблеми, вирішення яких ресурсами та методами цього часу неможливе або ж не ефективне. Ці проблеми (проблему) бачать та розуміють фахівці, управлінці, політики. Відбувається накопичення “критичної маси”, яка стримує розвиток явища, процесу, напрямку, галузі, та вирішення суперечностей. У статті розглянуто смисловий і соціально-функціональний зміст понять “провід”, “провідництво”, “парадигма”, “непарадигмальність” та окреслено прогресивний характер цих феноменів в царині освіти. Досліджено запропоновані професором Ігор Богданов та педагогом-дослідником Сергієм Лисаковим вісім рівнів (форматів) освітнього провідництва.
Возможности миографии в диагностике физического развития детей 1–3 лет со спастическими формами парезов
(Бердянский государственный педагогический университет, 2019) Мога, Николай
В статье даётся общая характеристика методов исследования особенностей спастического состояния мышц у человека. Отмечается, что большинство предлагаемых методов отличает довольно высокая степень субъективности, зависящая от профессиональной подготовки диагноста и особенностей развития скелетно-мышечной системы испытуемого. Подчёркивается необходимость поиска более точных методов исследования тонического состояния мышц при их спастичности. Особое внимание уделено миографии как высокотехнологичному инструментальному методу оценки функционального состояния мышц. Отмечается изначальная достаточно высокая точность данного метода в выявлении особенностей функционирования мышц в состоянии покоя и дозированного напряжения в отношении взрослых лиц. Рассматривается более частная методика миографического исследования на основе применения прибора «Миоком». Проверены практические возможности данного метода в изучении спастических мышц у детей с центральными парезами церебрального и спинального уровней в возрасте от 1 до 3 лет. Апробация данной методики выявила объективные и субъективные трудности, вызванные особенностями психофизического развития детей раннего возраста. В особенности это касалось малышей с церебральными формами спастических парезов и их специфичным психическим статусом. Признано, что в чистом виде данная методика не может быть применена к детям указанного контингента. Особое внимание в перспективе должно быть уделено поиску возможностей адаптированного применения этой универсальной методики исследования мышц в отношении детей раннего возраста с центральными спастическими парезами.
Використання мобільних технологій у процесі навчання фахівців спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Русіна, Неля
Стаття присвячена питанням інтерактивного навчання як спеціальній формі організації пізнавальної діяльності, яка має цілком конкретні й прогнозовані цілі. Зазначено, що характерною рисою останнього десятиріччя стало активне використання засобів мобільного зв’язку та різноманітних електронних пристроїв. Сучасний мобільний телефон має можливості, що не поступаються комп’ютерам початкового рівня, а в деяких випадках – і середньої потужності. У першу чергу, це стосується смартфонів та персональних комунікаторів (КПК із засобами зв’язку). У зв’язку з цим питання використання технологій мобільного зв’язку в освітньому процесі підготовки фахівців геодезії та землеустрою потребують узагальнення та систематизації. Метою статті стали питання аналізу основних можливостей упровадження мобільних технологій у вищій школі, а також досвід їх використання під час підготовки фахівців галузі геодезії та землеустрою. Представлено сутність поняття мобільного навчання як інтерактивну технологію, на основі якої у ЗВО створюють нове навчальне середовище, де студенти можуть отримати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час та в будь-якому місці, що робить процес навчання більш привабливим, демократичним, комфортним і стимулює студента до самоосвіти та навчання протягом усього життя. Проаналізовано технологію створення інтерактивної навчальної гри за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу Kahoot. Відзначено, що можливості сервісів мобільного навчання розширюють спектр методів активного навчання та підвищують активність при вивченні та закріпленні навчального матеріалу землевпорядних дисциплін. Упровадження онлайн-сервісів та організація на їх основі поточного тестування позитивно впливають на вивчення дисциплін професійного циклу. Особливо відмічається позитивна мотивація та зацікавленість студентів навчальною дисципліною, готовність використовувати сучасні ІКТ та мобільні засоби.
Дистанційний курс як форма самостійного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чернігівська, Наталія; Вінницька, Тетяна
У статті розглянуто особливості організації дистанційного навчання, веб-ресурси, необхідні для забезпечення дистанційного вивчення англійської мови. Зазначено головні елементи, необхідні для впровадження дистанційного навчання; встановлено найбільш доступне і зручне для формування навичок і вмінь самостійного навчання інформаційне середовище Moodle, подано його основні характеристики. Проаналізовано й узагальнено визначення терміну “дистанційний курс”. Упорядковано покрокову інструкцію його розробки в інформаційному середовищі Moodle і безпосередньо описано базові елементи для розміщення навчальної інформації з наведенням прикладів використання ресурсів в інформаційному середовищі Moodle: інформаційні ресурси та інтерактивні елементи курсу. Особливу увагу приділено засобам досягнення освітньої мети дистанційного курсу. Розглянуто основні характеристики формування, структуру та особливості його розробки на базі електронної платформи Moodle. Пояснено застосування різноманітних шкал і стратегій оцінювання в інформаційному середовищі Moodle. Наведено приклад розробки дистанційного курсу з вивчення англійської мови для підвищення кваліфікації з чітким зазначенням його формату, переліком завантажених і використаних навчальних матеріалів, вказано види використаних ресурсів та інтерактивних елементів курсу, систему і стратегії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що дистанційний курс є однією з форм самостійного навчання здобувача вищої освіти. Авторами визначено місце дистанційного курсу в процесі самостійного навчання здобувача освіти. Продемонстровано особливу роль викладача в організації самостійного навчання студента за запропонованими рекомендаціями і розробленим дистанційним курсом. Доведено, що постійний контроль результатів здобувача освіти та фіксування прогресу у навчанні з боку викладача-тьютора є необхідним.
Формування професійного іміджу майбутніх учителів фізичної культури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стасенко, Олексій
Актуальність цієї праці полягає в тому, що сучасний учитель фізичної культури має бути готовим до змін, які відбуваються під впливом глобалізаційних процесів у світі, здатним до систематичної роботи над собою, постійного самовдосконалення та пошуку гнучких технологій навчання, ефективних методів, прийомів і форм організації педагогічної взаємодії. На сучасному етапі для вчителів фізичної культури наявність професійного іміджу є необхідною умовою, яка дає йому змогу показати себе учням як професіонала і може бути засобом поліпшення ефективності освітнього процесу. Розглянуто поняття “професійний імідж” вчителя фізичної культури як важливої умови ефективної професійної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні компоненти професійного іміджу (предметно-професійний, соціально-поведінковий та особистісний). Розглянуто й проаналізовано чинники, які формують імідж майбутнього вчителя фізичної культури. Доведено, що в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін необхідно розвивати в них здатність до саморегулювання, культуру зовнішнього вигляду, культуру педагогічного спілкування, лексичне багатство майбутнього вчителя фізичної культури. Для іміджу педагога значущими є не тільки набуття вмінь у галузі педагогічної техніки, а й опанування іншими спеціальними уміннями. Імідж майбутнього вчителя фізичної культури створюється як на основі його реальної поведінки, так і під впливом оцінних суджень й думок про нього учнів, колег та інших учасників педагогічного процесу. Обґрунтовано, що ефективність створення і формування професійного іміджу студентів закладів вищої педагогічної освіти залежить від уміння та здатності застосовувати стратегії, пов’язані з інноваційними педагогічними технологіями, і може бути забезпечена створенням необхідного освітнього середовища, яке сприяє формуванню в майбутніх учителів фізичної мотивації та інтересу до підвищення власного професійного рівня, розкриттям сутності та змісту формування іміджу.
Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тільняк, Неоніла; Сидоренко, Лілія; Тільняк, Анастасія
Концепція модернізації сучасної вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу, які викладають студентам у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. Вони сприяють гуманізації технічної освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх інженерів та фахівців. Однією з таких гуманітарних дисциплін в університеті є “Українська мова професійного спілкування”. З метою підвищення якості освіти за рахунок впровадження нових форм, методів навчання та поширення у вищій освіті сучасних інформаційних технологій у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” викладачами кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики запроваджено дистанційний навчальний курс “Українська мова професійного спілкування” для бакалаврів усіх напрямів підготовки, що дозволяє кожному студентові працювати в індивідуальному режимі під керівництвом викладачів. Застосування нових інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітньому процесі, створення і використання сучасних електронних навчальних посібників та дистанційних курсів вирішують складні завдання формування єдиного освітнього інформаційного середовища. На сьогодні дуже важливою є інтеграція сучасних педагогічних та інформаційних технологій, їх широке впровадження в освітній процес. У системі фахової освіти питання мовної культури, зокрема культури професійного спілкування, набувають особливого значення. Недосконале знання української мови спричиняє появу значної кількості типових помилок, знижує загальний рівень культури мовлення. Важливу роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Українська мова професійного спілкування” відводять самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм. Самостійна робота стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики. Поза аудиторне опрацювання тем розширює обсяг засвоюваного матеріалу (як теоретичного, так і прикладного), допомагає в підготовці до заліків та іспитів з фахових дисциплін.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування