Випуск 1 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/974

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Педагогічні умови формування професійної компетентності судноводіння в майбутніх судноводіїв
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Попова, Галина
На сучасному етапі розвитку України постала необхідність змін в організації процесу підготовки майбутніх морських спеціалістів з урахуванням розвитку цифрового суспільства, появою нової сучасної техніки та технологій. У цьому зв’язку є актуальним дослідити питання формування професійної компетентності в майбутніх судноводіїв засобами симуляційних технологій віртуальної реальності. Представлена стаття присвячена аналізу й узагальненню наукової інформації щодо формування професійних компетентностей майбутніх судноводіїв, розглянуто комплекс педагогічних умов щодо формування їх професійної компетентності засобами симуляційних технологій віртуальної реальності. Автор наводить обґрунтування специфіки таких педагогічних умов: розвиток професійного мислення майбутніх судноводіїв; упровадження в систему професійної підготовки майбутніх судноводіїв засобів “Віртуально-реального судна”; розвиток цифрової компетентності викладачів. Виокремлено й охарактеризовано комплекс методів і форм, які є ефективними під час упровадження педагогічних умов професійної компетентності майбутніх судноводіїв. У статті представлені методи та форми забезпечення педагогічних умов для забезпечення високого рівня професійної компетентності майбутніх судноводіїв. Продемонстровано значущість професійної підготовки майбутніх судноводіїв, розкрито дидактичну потужність провідних принципів та засобів компетентнісного підходу щодо її організації та оцінки якості прикінцевих результатів. Виділені педагогічні умови пройшли апробацію в освітньому процесі Херсонської державної морської академії. Упровадження педагогічних умов необхідне для взаємодії всіх компонентів моделі процесу формування професійної компетентності судноводіння з метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх судноводіїв. Їх ефективність буде перевірено під час проведення дослідно-експериментального навчання в подальших дослідженнях.
Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тільняк, Неоніла; Сидоренко, Лілія; Тільняк, Анастасія
Концепція модернізації сучасної вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу, які викладають студентам у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. Вони сприяють гуманізації технічної освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх інженерів та фахівців. Однією з таких гуманітарних дисциплін в університеті є “Українська мова професійного спілкування”. З метою підвищення якості освіти за рахунок впровадження нових форм, методів навчання та поширення у вищій освіті сучасних інформаційних технологій у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” викладачами кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики запроваджено дистанційний навчальний курс “Українська мова професійного спілкування” для бакалаврів усіх напрямів підготовки, що дозволяє кожному студентові працювати в індивідуальному режимі під керівництвом викладачів. Застосування нових інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітньому процесі, створення і використання сучасних електронних навчальних посібників та дистанційних курсів вирішують складні завдання формування єдиного освітнього інформаційного середовища. На сьогодні дуже важливою є інтеграція сучасних педагогічних та інформаційних технологій, їх широке впровадження в освітній процес. У системі фахової освіти питання мовної культури, зокрема культури професійного спілкування, набувають особливого значення. Недосконале знання української мови спричиняє появу значної кількості типових помилок, знижує загальний рівень культури мовлення. Важливу роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Українська мова професійного спілкування” відводять самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм. Самостійна робота стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики. Поза аудиторне опрацювання тем розширює обсяг засвоюваного матеріалу (як теоретичного, так і прикладного), допомагає в підготовці до заліків та іспитів з фахових дисциплін.
Особливості контекстного вивчення казок Г. К. Андерсена на заняттях з дитячої літератури з майбутніми фахівцями початкової школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Казанжи, Олександра
У статті піднімається проблема контекстного вивчення художніх творів на заняттях з дитячою літератури в процесі підготовки майбутніх фахівців початкової школи. Вона є актуальною в умовах створення нової української школи, в основі якої лежить компетентнісний підхід до навчального процесу. Контекстне вивчення художніх творів є достатньо ефективним для розуміння його проблематики й ідеї. На цьому наголошують В. Гладишев та Л. Мірошніченко у своїх методичних дослідженнях. Як зауважується у статті, контекстний підхід часто ігнорується під час аналізу літературних казок, тому пропонуємо приклади використання методики контекстного вивчення під час ознайомлення з творчістю данського казкаря Г. К. Андерсена. З урахуванням біографічного, морально-естетичного й культурологічного контекстів у дослідженні проаналізовано такі твори, як: “Гидке каченя”, “Снігова королева”, “Русалонька”, “Соловей”, “Равлик і кущ троянди”. Акцент зроблено на філосовсько-християнському тлумаченні казок, що відповідало особистому християнському світоглядові їхнього автора. Зокрема осібне місце тут посідають концепти жертовної християнської любові й духовного смирення, які керують вчинками головних героїв творів казкаря, сприяють їхньому духовному зростанню. Саме з цього боку варто підходити до аналізу казок “Снігова королева”, “Русалонька”, “Соловей”, “Перо і чорнильниця”. Казки “Гидке каченя” і “Равлик і кущ троянди”, крім світоглядних орієнтирів письменника, розкривають окремі факти його життя, тому щоб повністю зрозуміти твори, необхідно зануритись у біографічні відомості про письменника. Важливим джерелом інформації про життя й світогляд казкаря є його автобіографічний твір “Казка мого життя”, в якому перед читачем постає справжній Андерсен. Отже, інтерпретація казок Г. К. Андерсена з використанням методики контекстного вивчення творів відкриває нове їхнє розуміння, що дає можливість майбутнім педагогам розставити важливі акценти, правильно визначити виховний підтекст і головну думку, підійти до шкільного аналізу цих творів з урахуванням необхідних деталей.
Роль гейміфікованих вправ, створених за програмою Нot Рotatoes, у формуванні комунікативної компетентності суднових механіків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Юрженко, Альона
Наше дослідження стосується використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. Як зрозуміло з назви, у статті описується роль гейміфікаційних заходів (навчальних вправ у формі гри), створених за допомогою програми Hot Potatoes і розміщених у LMS MOODLE (система управління навчанням Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Перераховано кілька визначень «діяльності гейміфікації». Наведено переваги гейміфікаційної діяльності під час вивчення англійської мови за цільовим призначенням (урізноманітнення рутинного виконання типових вправ у навчально-комунікативному електронному середовищі, підвищення мотивації, подовження терміну зацікавленості у розв’язанні задачі та підвищення ймовірності досягнення результату). мета навчання). Описано види гейміфікації програми Hot Potatoes (JClose, JMatch, JQuiz, JCross, JMix, The Masher). Описано їх застосування в електронних курсах у LMS MOODLE для вивчення морської англійської мови за професійним спрямуванням. Перераховано елементи гейміфікації кожної створеної за допомогою програми Hot Potatoes активності (бали та позначки, можливість використовувати підказки та підказки, візуальний прогрес, право на помилку, можливість почати гру заново, ігровий дизайн – наявність спеціальних кнопок). Підкреслюється, що JClose дозволяє вчителям створювати заповнені пропуски дії з елементами гейміфікації; JMatch створює дії для зіставлення елементів двох груп; JQuiz використовує чотири типи завдань (Коротка відповідь; Множинний вибір; Змішаний; Альтернативний вибір) і створює вікторину; JCross створює кросворди; JMix поєднує типи діяльності; Masher дозволяє автоматично створювати блоки з пакетів вищевказаних типів програми вправ. У статті доведено, що вправи програми Hot Potatoes урізноманітнюють рутинне виконання типових вправ в електронних курсах LMS MOODLE, підвищують мотивацію студентів до навчання та вивчення англійської мови за цільовим призначенням, подовжують термін інтересу тощо. Для подальших досліджень у цій галузі ми збираються вивчати Qedoc, Xerte та Програми iSpring та роль створених за їх допомогою гейміфікаційних заходів у формуванні комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. гейміфікаційна діяльність, LMS MOODLE, Hot Potatoes, суднові інженери, комунікативна компетентність.
Використання мобільних технологій у процесі навчання фахівців спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Русіна, Неля
Стаття присвячена питанням інтерактивного навчання як спеціальній формі організації пізнавальної діяльності, яка має цілком конкретні й прогнозовані цілі. Зазначено, що характерною рисою останнього десятиріччя стало активне використання засобів мобільного зв’язку та різноманітних електронних пристроїв. Сучасний мобільний телефон має можливості, що не поступаються комп’ютерам початкового рівня, а в деяких випадках – і середньої потужності. У першу чергу, це стосується смартфонів та персональних комунікаторів (КПК із засобами зв’язку). У зв’язку з цим питання використання технологій мобільного зв’язку в освітньому процесі підготовки фахівців геодезії та землеустрою потребують узагальнення та систематизації. Метою статті стали питання аналізу основних можливостей упровадження мобільних технологій у вищій школі, а також досвід їх використання під час підготовки фахівців галузі геодезії та землеустрою. Представлено сутність поняття мобільного навчання як інтерактивну технологію, на основі якої у ЗВО створюють нове навчальне середовище, де студенти можуть отримати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час та в будь-якому місці, що робить процес навчання більш привабливим, демократичним, комфортним і стимулює студента до самоосвіти та навчання протягом усього життя. Проаналізовано технологію створення інтерактивної навчальної гри за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу Kahoot. Відзначено, що можливості сервісів мобільного навчання розширюють спектр методів активного навчання та підвищують активність при вивченні та закріпленні навчального матеріалу землевпорядних дисциплін. Упровадження онлайн-сервісів та організація на їх основі поточного тестування позитивно впливають на вивчення дисциплін професійного циклу. Особливо відмічається позитивна мотивація та зацікавленість студентів навчальною дисципліною, готовність використовувати сучасні ІКТ та мобільні засоби.
Особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Самсутіна, Наталя Михайлівна
У статті визначено особливості Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, зокрема фізкультурної освітньої галузі; визначено її мету, яка полягає у формуванні в учнів стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму. Одним з пріоритетних напрямків Плану дій з упровадження Нової української школи визначено розвиток людських ресурсів, що передбачає підготовку вчителів. Наукова стаття розкриває особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи у процесі вивчення таких професійно орієнтованих дисциплін, як “Професійна діяльність у сфері фізичного виховання”, “Професійна майстерність”, зміст яких спрямовано на формування загальних та фахових компетентностей, необхідних для реалізації програми фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів. Окреслено мету, завдання вивчення навчальних дисциплін, основні результати навчання та зміст загальних і фахових компетентностей майбутніх учителів фізичної культури згідно з вимогами освітньо-професійної програми “Фізична культура”, серед яких здатність здійснювати пошук, аналіз і оцінку інформації, необхідної для постановки і вирішення професійних завдань, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; знання особливостей професійної діяльності; загальних основ та складових професійної майстерності учителя фізичної культури; здатність застосовувати сучасні методи й освітні технології навчання у фізичному вихованні; здійснювати об’єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів; здатність формувати в учнів предметні компетентності з фізичного виховання, медико-біологічних та психологічних основ, технологій розвитку рухових умінь і навичок та фізичних якостей, санітарно-гігієнічних основ діяльності у сфері фізичного виховання тощо.
Науково-теоретичні основи комплексної діагностики мовленнєвого розвитку молодших школярів з дисграфією
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Журавльова, Лариса
У статті розкрито теоретичні основи комплексної діагностики мовленнєвого розвитку молодших школярів. Актуалізовано питання щодо вивчення мовленнєвого розвитку дітей молодшого шкільного віку та вчасного запобігання порушенням у них писемного мовлення, що є надзвичайно важливими напрямами логокорекційної роботи. Підкреслено, що навчання молодших школярів у початковій школі вимагає результативної діагностики їхньої мовленнєвої функції з урахуванням сучасних міждисциплінарних даних про мовленнєву діяльність, яка повинна досліджуватись комплексно. Наголошено на тому, що мовленнєвий розвиток учнів молодшого шкільного віку, які мають труднощі у формуванні письма або його порушення, значною мірою залежить від організації ефективного корекційно-освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Розкрито сутнісні характеристики понять “діагностика”, “діагностування”. З’ясовано, що незалежно від кількості та назв етапів процесу діагностики, які виділяють різні автори, загальні підходи та закономірності до її структури зберігаються. Серед них: виявлення й розпізнавання властивих об’єкту діагностичних ознак та їх ідентифікація з явищем його сутності; постановка остаточного діагнозу (висновок про належність суті, вираженої в одиничному, до визначеного, встановленого наукою класу, виду, низки предметів); реалізація здобутих знань на практиці для вибору відповідних засобів впливу; здійснення прогнозування, моделювання можливого майбутнього діагностованого явища. Виділено такі види діагностики, як медична, психологічна, педагогічна, логопедична, соціальна та інші, що різняться за змістом, методами і методологією, та вказано на тісний зв’язок між медичною, психологічною та педагогічною діагностиками. Підкреслено, що розроблення комплексного підходу до діагностики мовленнєвих порушень зумовлено необхідністю подолання хибного погляду на визначення цих порушень лише на основі кількісної оцінки результатів обстеження дітей. Зазначено, що розв’язання проблеми комплексної оцінки рівня розвитку учнів молодших класів з мовленнєвими порушеннями визначається єдністю та специфікою внеску природно-наукового й гуманістичного напрямів у психології, медицині та спеціальній педагогіці, що розкривають особливості організації та змісту допомоги дітям в умовах загальноосвітнього закладу.
Методологічне підґрунтя розробки моделі формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кожушкіна, Тетяна
Стаття присвячена аналізу методологічних підходів, що склали науковий фундамент розробки моделі формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу. Встановлено, що в концептуальному плані модель формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу базується на системно-синергетичному, культурологічному, аксіологічному, комунікативному, особистісно-орієнтованому підходах. З’ясовано, що аксіологічний підхід забезпечує розвиток аксіологічного потенціалу студентів педагогічного коледжу шляхом інтеріоризації системи цінностей, що служить орієнтиром їх майбутньої культурно-комунікативної діяльності, відображаючи її спрямованість на досягнення гуманістичних цілей, допомагає в соціалізації майбутнього фахівця. Визначено, що культурологічний підхід сприяє становленню особистості студента як суб’єкта та об’єкта міжособистісної взаємодії. Обґрунтовано, що системно-синергетичний підхід інтегрує ідеї загальнофілософського та загальнонаукового вивчення проблеми і визначає загальний напрямок проектування моделі дослідження з урахуванням системних особливостей цього процесу та специфіки його змісту. Наголошено, що комунікативний підхід дозволяє вирішити питання змісту, організації процесу формування культури міжособистісної взаємодії, методів, способів і технологій роботи зі студентами. Встановлено, що особистісно-орієнтований підхід забезпечує урахування індивідуальних особливостей студентів, їх здібностей, творчого потенціалу, які активізують та стимулюють процеси саморозвитку, самоосвіти та самовиховання, сприяючи формуванню культурної особистості в процесі міжособистісної взаємодії. З позицій виокремлених підходів культура міжособистісної взаємодії розглядається з точки зору її еволюції та трансформації змісту як складна організована система, яка має суперечливі та хвилеподібні властивості, що детермінуються багатьма чинниками. Зроблено висновок, що освітнє середовище педагогічного коледжу має всі можливості для реалізації системно-синергетичного, культурологічного, аксіологічного, комунікативного, особистісно-орієнтованого підходів у процесі формування культури міжособистісної взаємодії студентів.
Школа бізнесу як один із чинників ступеневої професійної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стеблюк, Світлана
У статті розкрито одну з форм позааудиторної діяльності навчального закладу економічного спрямування – бізнес школи. Автором була поставлена мета формування економічної компетенції у випускників загальноосвітніх навчальних закладів на заняттях школи бізнесу в умовах коледжу, що є одним із чинників забезпечення ступеневої освіти. Завданнями стало з’ясувати роль бізнес школи в практиці роботи України та закордоном, розкрити організацію та проведення занять на базі навчального закладу економічного спрямування. Дослідження з означеної проблеми проводилося за двома напрямами: теоретичному та практично-дослідницькому. Теоретичне вивчення питання дало можливість з’ясувати різні форми проведення бізнес шкіл. Як приклад, бізнес школа надання додаткової інформації для підприємців, консультаційна форма, позааудиторна робота. На базі торговельно-економічного закладу освіти було організовано бізнес школу з метою залучення учнів загальноосвітніх шкіл Закарпатської області до економічної освіти, вивчення основ економічних наук, набуття умінь орієнтуватися в сучасних ринкових умовах, викликати зацікавленість до майбутньої підприємницької діяльності. Формою проведення були не лекційні чи практичні заняття, а інноваційні. Навчання проводилося в ігровій формі з дотриманням принципів науковості, доступності, зв’язку з життям, емоційності навчання. Тренінг-заняття дав можливість учням створити групи за інтересами, познайомитись, визначити лідера. Встановлено за результатами анкетування учасників, що найбільш привабливим стало квест-заняття та заняття “бізнес-симуляція”. Наше спостереження показало, що такі заняття розвивають креативність сучасної молоді, власне бачення розвитку бізнесу та довело ефективність таких бізнес шкіл. Встановлено, що в школярів з’явився мотиваційний інтерес до майбутнього навчання за економічними спеціальностями. Проведений Молодіжний конкурс бізнес-проектів “Бізнесмен за 5 хвилин”, показав наявність підприємницьких нахилів, так як пропоновані проекти були спрямовані на власне бачення щодо покращення бізнес-клімату Закарпаття і це виховувало почуття громадянськості, патріотизму. Встановлено. що ступенева освіта в рамках “школа-коледж-університет” є ефективною. Організація бізнес-шкіл повинна допомогти майбутнім абітурієнтам визначитись у світі професій, зацікавитись вітчизняними навчальними закладами.
Формування професійного іміджу майбутніх учителів фізичної культури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стасенко, Олексій
Актуальність цієї праці полягає в тому, що сучасний учитель фізичної культури має бути готовим до змін, які відбуваються під впливом глобалізаційних процесів у світі, здатним до систематичної роботи над собою, постійного самовдосконалення та пошуку гнучких технологій навчання, ефективних методів, прийомів і форм організації педагогічної взаємодії. На сучасному етапі для вчителів фізичної культури наявність професійного іміджу є необхідною умовою, яка дає йому змогу показати себе учням як професіонала і може бути засобом поліпшення ефективності освітнього процесу. Розглянуто поняття “професійний імідж” вчителя фізичної культури як важливої умови ефективної професійної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні компоненти професійного іміджу (предметно-професійний, соціально-поведінковий та особистісний). Розглянуто й проаналізовано чинники, які формують імідж майбутнього вчителя фізичної культури. Доведено, що в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін необхідно розвивати в них здатність до саморегулювання, культуру зовнішнього вигляду, культуру педагогічного спілкування, лексичне багатство майбутнього вчителя фізичної культури. Для іміджу педагога значущими є не тільки набуття вмінь у галузі педагогічної техніки, а й опанування іншими спеціальними уміннями. Імідж майбутнього вчителя фізичної культури створюється як на основі його реальної поведінки, так і під впливом оцінних суджень й думок про нього учнів, колег та інших учасників педагогічного процесу. Обґрунтовано, що ефективність створення і формування професійного іміджу студентів закладів вищої педагогічної освіти залежить від уміння та здатності застосовувати стратегії, пов’язані з інноваційними педагогічними технологіями, і може бути забезпечена створенням необхідного освітнього середовища, яке сприяє формуванню в майбутніх учителів фізичної мотивації та інтересу до підвищення власного професійного рівня, розкриттям сутності та змісту формування іміджу.
Умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі освітньо-професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волкова, Віра; Федорова, Олена
У статті зазначено на актуальність дослідження в умовах переоцінки загальнолюдських і професійних цінностей; проаналізовано педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій майбутніх вихователів у процесі освітньо-професійної діяльності; вказано на існування суперечностей між низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій студентів та потребою суспільства у духовно розвиненій особистості вихователя дошкільного закладу, між виховними можливостями навчальних предметів вищого закладу освіти та недостатністю їх реалізації у практиці навчання. Розкрито сутність поняття ціннісні орієнтації, що є складним утворенням, однією з основних характеристик особистості в її відношенні до суспільства і до самій себе, в яких виявляються різноманітні рівні взаємодії внутрішнього та зовнішнього, ступінь осмислення оточуючого світу і свого Я, специфіка життєвого досвіду особистості, її потреб, інтересів, ідеалів, здібностей. Зазначено, що ціннісні орієнтації виконують в процесі становлення особистості педагога функцію регуляторів поведінки та діяльності, а їх становлення і розвиток – складний і тривалий процес, який залежить від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів. Сутність ціннісного відношення до професії виявляється у свідомому, індивідуальному, суспільно обумовленому, позитивно-емоційному реагуванні на її компоненти, в потребі їх усвідомлення, трансформуванні відповідно соціальних зразків та реалізації їх на практиці. Освітньо-професійну діяльність у вищому закладі освіти розглянуто як умову реалізації творчих можливостей студентів, діяльність представлено не тільки як зміну навколишньої дійсності, але як перетворення внутрішнього світу особистості. Перспективними є такі форми взаємодії, які активізують власну виховну ініціативу студентів. Зазначено, що формуванню ціннісних орієнтацій майбутнього вихователя сприятимуть такі форми організації занять, як моделювання педагогічних ситуацій, методи активного навчання, ознайомлення з різними методичними системами, оригінальними педагогічними ідеями.
Компетентність викладача англійської мови у професійному середовищі майбутніх судноводіїв
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Желясков, Василь
Стаття присвячена аналізу компетентності викладача в професійно орієнтованому навчанні. Завданням професійної освіти стає формування не тільки фахових знань, умінь та навичок, а й орієнтації на подальше підвищення професійної комунікативної взаємодії, розвиток уміння спілкуватися для розв’язання фахових завдань. Для професійної діяльності морських фахівців особливого значення набувають навики і уміння іншомовного спілкування. До сфери професійної комунікативної взаємодії фахівця морської галузі за вимогами Міжнародної Конвенції належать такі: використання англійської мови при передачі та прийомі інформації, планування і проведення переходу та визначення місцезнаходження, використання радіолокатора для забезпечення безпеки мореплавства, дії в надзвичайних ситуаціях, безпека персоналу, судна та ін. При організації моделі професійно орієнтованого навчання англійською мовою слід, перш за все, враховувати специфіку морської галузі та безпеку судноплавства у світовому морському просторі. У статті автор доводить важливість того, що викладачам англійської мови слід досконало вивчити основи морської спеціальності і базову професійну лексику. Відповідно до цього методика викладання цього курсу повинна максимально відповідати специфіці спеціальності, тобто лексичне наповнення, а також навички і уміння, які є характерними для певної професійної діяльності. Розвиваючи цю думку, запропоновано декілька підходів до вирішення проблеми в цілому: використовувати на заняттях з англійської мови матеріали, що ознайомлюють з базовими поняттями спеціальності, оскільки дуже часто викладачі помилково вважають, що студенти в достатній міри обізнані з азами обраної професії; створювати професійні ситуації на заняттях з англійської мови, в яких курсанти могли б використовувати отримані теоретичні знання для вирішення практичних завдань; використовувати інформацію, відому курсантам, але представлену з іншої позиції; сконцентрувати увагу курсантів на інструкціях і поясненнях викладача або підручника як прикладі практичного використання мови, але спираючись на методику спеціальності.
Педагогічні умови соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Голуб, Олена Вікторівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна
У статті акцентовано увагу на розкритті педагогічних умов соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу. Авторами на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено суть поняття “соціальна адаптація” та виокремлені його компоненти. На підставі теоретико-емпіричних досліджень, аналізу практики виховної діяльності шкіл-інтернатів зазначено, що процес соціальної адаптації вихованців до умов школи-інтернату є надзвичайно гострою проблемою, оскільки вихованці інтернатних закладів становлять специфічну категорію школярів, яким властиві проблеми як особистісного, так і міжособистісного характеру. Проживання, виховання і навчання учнів в установах інтернатного типу має гарантувати можливості освіти і розвитку особистості кожному з них такими, як і в дітей, що виховуються в родині. Успішно досягти такого рівня можна при створенні сприятливих педагогічних умов входження першокласника до школи-інтернату. Дослідниками визначено педагогічні умови успішної соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу, а саме: глибоке вивчення педагогами індивідуальних особливостей учнів та створення розвивального освітнього середовища. Першою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників є глибоке вивчення педагогами інтернатного закладу індивідуальних здібностей учнів, їх нахилів, психологічних особливостей. Педагоги школи-інтернату мають ознайомитися з особистими справами дітей, а на основі цих даних оформити щоденники педагогічного спостереження і скласти плани індивідуальної виховної роботи з кожним першокласником. Другою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників до інтернатного закладу є створення розвивального освітнього середовища, а саме: організація просторово-предметного поля освітньо-розвивального середовища школи-інтернату (архітектура будівлі школи, дизайн інте’єрів, просторова структура навчальних і рекреаційних приміщень, зовнішнє оточення школи, символічний простір); соціально-комунікаційний компонент розвивального освітнього середовища (створення комфортних умов співпраці, взаєморозуміння, взаємоповаги, формуванню в першокласників вищої форми спілкування – позаситуативно-особистісної, яка призводить до перебудови в усій складній системі різноманітних видів активності дитини).
Професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення кольорознавства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шокірова, Заріна
У статті піднімається проблема формування професійної майстерності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення кольорознавства. Вивчення кольорознавства є важливим компонентом всієї ситеми підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Розвиток навичок художнього сприйняття та вмінь користування кольором як засобом художнього вираження є основною становлення мистецької компетентності та майстерності майбутніх учителів-художників, що формує естетичне та духовне сприйняття світу, розвиває творчі здібності, відчуття кольору в природі. Основною метою художньої освіти молоді є формування духовної культури особистості, залучення до культурних цінностей. У цьому процесі багато залежить від художньої, а також духовної культури вчителя образотворчого мистецтва. Здійснюючи художньо-естетичну підготовку школярів, педагог повинен формувати в них художнє сприйняття через практичну творчу діяльність, удосконалювати образотворчі вміння та навички, і вже на цій основі розвивати творчі здібності, забезпечувати можливість створювати зоровий образ. Кольорознавство вивчає теорію використання кольору в різних галузях людської діяльності мистецтва і дизайну. Воно спрямоване на інші навчальні курси, в яких ураховується робота з кольором, що забезпечує загальнохудожній розвиток і спеціальні вміння художнього проектування в дизайні. Знання з кольорознавства сприяють формуванню цілісного уявлення про художньо-естетичні властивості кольору, закономірності та унікальність створення кольорової гармонії мистецького твору та колориту в дизайні об'єктів, різних прийомів використання кольору в побудові композиції, контрастів і нюансів та співідношення з іншими компонентами художньої форми, такими, як лінія, пластика, світлотінь. У статті розглянуті узагальнені та систематизовані закономірності сприйняття кольору, які допоможуть студентам осягнути мистецтво живопису. Ці знання сприятимуть розвитку асоціативно-образного мислення, художньої уяви, вміння спостерігати, порівнюватита аналізувати кольори.
Підготовка майбутніх вихователів до формування творчої особистості дітей передшкільного віку в театралізованій діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кардаш, Ірина
У статті проаналізовано погляди науковців щодо формування творчої особистості дитини передшкільного віку, доведено, що концептуальною засадою кожної технології є формування творчої особистості на основі вияву творчих здібностей у ранній віковий період. Творчості треба вчити, щоб насамперед не було зворотного процесу розчарування невдалими спробами та пошуками легкого витвору, вкорінюючи в підсвідомості дитини відчуття вкрай необхідного інтелектуального підґрунтя творчості – знань, умінь та навичок. Творча особистість у різних видах діяльності виявляється в пошуку нового, ініціативі та самостійності у виборі об’єкта діяльності й у процесі її здійснення, в оригінальності способів та результатів цієї діяльності, а також в умілому використанні знань, умінь і навичок, у вмінні бачити нові завдання у звичному, щоденному. Доведено, що для ефективного протікання процесу розвитку творчої особистості дошкільника необхідне відповідне керівництво з боку вихователя, яке є важливим чинником активізації процесу розв’язання творчих і винахідницьких завдань, проблемних ситуацій, допомагає розвинути самоконтроль. Зазначено, що широкі можливості щодо творчих проявів дітей дає театралізована діяльність, яка має унікальні потенційні можливості щодо вирішення завдань формування творчих здібностей у дітей. Причому, кожен із її видів дозволяє вирішувати конкретні завдання, водночас забезпечуючи величезний позитивний вплив на формування творчих здібностей у дошкільників. Педагогічне керівництво театралізованою діяльністю в закладі дошкільної освіти включає: виховання в дитини основ загальної культури; долучення дітей до мистецтва театру; розвиток творчої активності, їхніх ігрових умінь. У відповідності з теоретичним обґрунтуванням даної проблеми розроблялась методика її дослідження, визначено вимоги щодо організації театралізованої діяльності, представлено модель формування творчої особистості дітей передшкільного віку у процесі театралізованої діяльності, в результаті застосування якої підвищилася результативність роботи.
Сучасні методи “комп’ютерної графіки” в системі підготовки фахівців кібербезпеки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Матвійчук-Юдіна, Олена
У статті розкрито напрями використання сучасних інформаційних технологій у процесі створення електронних освітніх ресурсів, зроблено порівняльний аналіз та описано зміст навчальної дисципліни “комп’ютерна графіка” для майбутніх бакалаврів з інформаційних технологій (ІТ) і кібербезпеки, описано модель формування компетентностей з комп’ютерної графіки з урахуванням вимог міжнародної системи стандартів а саме: Системи якості менеджменту послуг (СЯМ) серії – ISO 9001-15; Системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ), серії – ISO 2701; індустріальна модель кібербезпеки (Cybersecurity Industry Model USA – 2014), а також запропоновані базові характеристики компетентностей, що відображають вимоги до практично спрямованих навчальних результатів студентів з оволодіння сучасними інформаційними технологіями дизайну, інфографіки, стеганографії та голографії. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід професійної підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, обґрунтовано та розроблено моделі формування компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Відповідно до стандартів Індустріальної моделі кібербезпеки уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки: здатність забезпечувати процес приховування критичної відеоінформації в інформаційно-комунікаційних системах (стеганографія); здатність забезпечувати процеси голографічного захисту інформаційних ресурсів інформаційно-комунікаційних системах (голографія); здатність до розробки, забезпечення та підтримання різних класів та видів систем інфографіки. Представлено підхід до системи формування компетентностей, що встановлює межу для професійного і сучасного сприйняття ІТ галузі. Підкреслено сучасні аспекти підготовки ІТ- фахівців за умов ефективної системи фахово-орієнтованого навчання, упровадження системи якості менеджменту, інформатизації освітніх процесів, що чітко визначають теоретичні засади інформаційно-аналітичної підтримки навчального процесу підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Зазначені процеси повинні реалізовуватись на базі єдиного інформаційного простору та інтегрованих інформаційних ресурсів навчального закладу.
Умови формування професійної компетентності в педагогічній практиці підготовки майбутніх учителів історії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гриценко, Андрій
Автор у поданій статті аналізує основні теоретичні положення умов формування професійної компетентності майбутніх учителів історії та представляє головні підходи, що склались у сучасній педагогічній та психологічній літературі. Звернено увагу на відмінності двох взаємопов’язаних понять “компетентність” та “компетенція”, а також представлено трискладову структуру системи компетентностей в освіті, що включає ключові чи базові, загально-галузеві та професійно-спеціалізовані (предметні) компетентності, які набуваються впродовж вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни та подано визначення терміна “професійна компетентність”. У статті головними ознаками професійної компетентності виділено: необхідність формування знань за умови усвідомлення їх значущості для майбутньої професійної діяльності, набір операційних умінь; напрацювання алгоритму виконання професійних вправ та здатність до творчості під час виконання професійних завдань. Це дало можливість визначити умови, за яких відбувається формування професійної компетентності в майбутніх учителів під час їхньої неперервної та системної діяльності за наявності у них відповідних професійних якостей, що сприяють цій діяльності, та загальних здібностей, які ґрунтуються на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, вихованню, інтеграції у простір соціальних і культурних відношень. Крім того, розглянуто психологічні аспекти формування в студентів закладів вищої освіти означеної компетентності, що дозволяє значно покращити результативність освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців, який супроводжує засвоєння теоретичних основ, засобів і методів виконання професійних завдань; уміння аналізувати, прогнозувати свою діяльність та самостійно обирати засоби та способи дії в певних конкретних ситуаціях; здатність до саморозвитку та самореалізації за умов опанування сучасних наукових досягнень та їх упровадження і позитивного ставлення до своєї майбутньої професійної діяльності.
Використання активних методів навчання під час вивчення словотвору на уроках української мови в ЗЗСО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Греб, Марія Михайлівна
У статті окреслено ефективні шляхи реалізації активного типу навчання учнів закладів загальної середньої освіти у процесі вивчення словотвору української мови. Проаналізовано практичні та теоретичні вектори лінгвометодики основної школи з огляду на функції словотвору в комунікативно спрямованому оволодінні мовою на всіх етапах мовної освіти. Обґрунтовано методичні орієнтири в розробленні теоретичних та прагматичних аспектів означеної проблеми. Доведено, що навчання словотвору на уроках української мови доцільно будувати не як викладання, заучування та відтворення теорії, а як розуміння структури слова, формування у здобувачів освіти стійких умінь розрізняти форми слова і спільнокореневі слова, вироблення в учнів навичок користуватися словниками, послуговуватися знаннями про будову слова і словотворення для вдосконалення орфографічних навичок.
Завдання з алгоритмами, OR-квести та аур-дискусії в контексті підготовки майбутніх лінгвістів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Халабузар, Оксана Анатоліївна
У статті акцентується увага на необхідності формування культури логічного мислення майбутніх вчителів та логічних знань зокрема. Реформування системи освіти України, пов’язане з глобальною інтеграцію у глобальний освітній простір, упровадженням особистісно орієнтованої, гуманістичної парадигми, реалізацією розвивального професійного навчання, зумовлює інтенсифікацію вимог до професійного мислення майбутнього лінгвіста, яке має характтеризуватися такими рисами, як самостійність, гнучкість, рефлексивність, креативність, системність, критичність, відкритість та ін. Дотримання сприятливих умов, що допоможуть розвинути особистісні якості, дозволить фахівцеві успішно вирішувати як життєві, так і професійні завдання; створювати сприятливі умови для навчання майбутніх учнів, їхнього виховання, всебічного гармонійного розвитку відповідно до запитів сьогодення. Наведені вище трансформаційні процеси обумовлюють упровадження в процес професійної підготовки майбутніх лінгвістів таких сучсних технологій, які сприятимуть формуванню культури їх професійного мислення взагалі та культури логічного мислення зокрема, що передбачає удосконалення логічних знанть та умніь майбутніх спеціалістів. Зважаючи на те, що оволодіння сучасними інформаційними технологіями є одним з основних компонентів фахової підготовки спеціаліста, було розроблено та застосовано в освітньому процесі інтернет-ресурс, що спрямований на оволодіння основами необхідних знань щодо культури логічного мислення. З метою дистанційного формування логічного мислення студенти виконують завдання, які розміщуються на сайті-блозі, складають конспекти наданого на сайті матеріалу. Під час формуваняя логічних знань та умінь також слід застосовувати і проетну методику. Підготовка проектів вимагає від студентів значного рівня сформованості культури логічного мислення, адже необхідними є вміння аналізувати інформацію, виокремлювати головне, узагальнювати, робити висновки та прогнозувати ефективність розроблених проектів. Розкрито потенційні можливості нестандартних завдань з логічним навантаженням, орієнтованих на оволодіння логічними знаннями та уміннями майбутніми спеціалістами під час професійно-педагогічної підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти (на матеріалі гуманітарних дисциплін).
Особливості змісту освіти в початкових школах Німеччини
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кашуба, Олександра; Кравчук, Тетяна; Навольська, Галина
У статті визначаються складові змісту початкової освіти в Німеччині, розглядається специфіка навчання в сучасній німецькій школі. Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, на жаль, початкова школа стала недостатньо ефективною в порівнянні з європейською. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання. Усе це обумовлює наш інтерес до здобутків зарубіжних учених. Дослідження присвячено проблемам реалізації змісту освіти в початкових школах Німеччини, де основною метою навчання є розвиток у школярів здібностей до спілкування. Таким чином, бачимо, що в процесі вивчення особливостей змісту освіти початкової школи важливу роль відіграє збільшення часу і його перерозподіл на вивчення окремих предметів і тем, а також розширення навчальних програм через новий матеріал, розвиток диференціації завдань, урахування емоційної і соціальної стабільності дитини, забезпечення всебічного розвитку особистості, орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів під час модернізації навчальних планів, програм і підручників, розширення мереж факультативних навчальних дисциплін. Очевидно, що багато проблем особливостей змісту освіти в початкових школах потребують і в Німеччині подальшого розв’язання. Однак досвід німецької початкової освіти викликає все більший інтерес у Європі. Щодо України, то вільний доступ до інформації дозволить вітчизняним ученим здійснити ефективний порівняльний аналіз, визначити ті форми і методи, які доцільно використати в умовах національної школи. Практичне значення роботи визначається тим, що опрацьований матеріал, положення і висновки сприятимуть передачі педагогічного досвіду. Вони можуть бути використані в написанні підручників та методичних посібників, у практичній діяльності учителів початкових шкіл.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування