Випуск 1 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/974

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Аналіз змістового та нормативного складників робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в сучасних закладах вищої освіти України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагрибельний, Ярослав
У статті проаналізовано змістові та нормативні складники робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в закладах вищої освіти; схарактеризовано такі структурні компоненти, як пояснювальна записка, навчально-тематичний план, теоретичний матеріал до вивчення дисципліни, питання для самоконтролю, список рекомендованої літератури; виокремлено змістові аспекти аналізованих робочих програм навчальної дисципліни, їх відповідність сучасним запитам, потребам і соціальним викликам, зокрема: спрямованість процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців, формування світогляду майбутніх спеціалістів, здатності до аналізу, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній ретроспективі, вироблення у майбутніх фахівців стійких умінь критично й креативно використовувати історико-педагогічну спадщину в майбутній професійній діяльності, визначати закономірності й тенденції в розвитку педагогічної науки. З’ясовано, що нині у зв’язку з автономізацією закладів вищої освіти, сучасним оновленням змісту освіти, укладанням освітньо-професійних програм самими закладами немає одностайності в кількості годин, відведених на опанування навчальної дисципліни “Історія педагогіки”. Актуалізовано проблему розроблення уніфікованого змісту робочих програм навчальної дисципліни з урахуванням сучасного соціально-політичного контексту, особистісного потенціалу студентів, зорієнтованості процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців.
Аналіз можливостей використання одноплатних комп’ютерів Raspberry при викладанні розподільчих та паралельних обчислень
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Сіциліцин, Юрій
У статті розглядається можливість використання одноплатних комп’ютерів при викладанні дисциплін, пов’язаних з паралельними та розподіленими обчисленнями. Для проведення практичних занять з паралельних обчислень досить персонального комп’ютера з багатоядерним процесором та відповідною операційною системою, але для проведення практичних занять з розподілених обчислень необхідно організовувати спеціальний обчислювальний кластер. Для розробки кластера необхідне специфічне налаштування програмного забезпечення, що може зробити незручним використання комп’ютерного класу для викладання інших дисциплін. Також придбання персональних комп’ютерів для обчислювального кластеру може привести до значних матеріальних витрат. Тому доцільним є вивчення можливості використання одноплатних комп’ютерів для розробки обчислювального кластеру та використання його на практичних заняттях з розподілених обчислень. Аналіз сучасних одноплатних комп’ютерів та різних джерел з розробки обчислювальних кластерів показав, що для цього підходить одноплатний комп'ютер Raspberry Pi 3 Model B+. Проведений порівняльний аналіз декількох моделей Raspberry Pi та одноплатного комп'ютера іншого виробника – ASUS Tinker Board. Виявлено, що характеристики Raspberry Pi 3 Model B+ є оптимальними у співвідношенні ціна/якість для формування навчального обчислювального кластеру для розподілених та паралельних обчислень. Такий кластер має порівняно невисоку ціну та дуже хорошу масштабованість. Виявлені проблеми, які необхідно вирішити при проектування обчислювального кластеру: стандартизованих шасі для розміщення плат, відсутність стандартних засобів відводу тепла від одноплатних комп’ютерів та необхідність розробки нестандартного захищеного блоку живлення. Організація такого кластеру дозволить значно покращити навички студентів при розробці програмного забезпечення для розподілених обчислень та навички побудови й налаштування кластерних систем, що дозволить розвити відповідні компетентності майбутніх інженерів-програмістів.
Використання активних методів навчання під час вивчення словотвору на уроках української мови в ЗЗСО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Греб, Марія Михайлівна
У статті окреслено ефективні шляхи реалізації активного типу навчання учнів закладів загальної середньої освіти у процесі вивчення словотвору української мови. Проаналізовано практичні та теоретичні вектори лінгвометодики основної школи з огляду на функції словотвору в комунікативно спрямованому оволодінні мовою на всіх етапах мовної освіти. Обґрунтовано методичні орієнтири в розробленні теоретичних та прагматичних аспектів означеної проблеми. Доведено, що навчання словотвору на уроках української мови доцільно будувати не як викладання, заучування та відтворення теорії, а як розуміння структури слова, формування у здобувачів освіти стійких умінь розрізняти форми слова і спільнокореневі слова, вироблення в учнів навичок користуватися словниками, послуговуватися знаннями про будову слова і словотворення для вдосконалення орфографічних навичок.
Використання мелодекламації для розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волков, Олександр
У статті обґрунтовується використання групової мелодекламації в розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку. Виявляється трактування поняття мелодекламації, а також обумовленість її, виразності мовлення та художнього слова. Висвітлюється значення жесту для розвитку виразності вимови і переваги групового читання віршів. Розглядаються форми взаємодії керівника і дітей на заняттях. Позначаються основні завдання при роботі над мелодекламацією: розширення діапазону голосу, вдосконалення артикуляції, формування відповіді на диригентський жест, освоєння техніки інтерпретації. Розширення діапазону голосу передбачає використання художнього тактування, яке супроводжується промовлянням слів на різній висоті. Цей принцип використовується в техніці мелодекламації. Вдосконалення артикуляції здійснюється при роботі над алгоритмом та художньому тактуванні. Формування відголосу на диригентський жест обумовлено завданням для дітей повторювати жести педагога в процесі мелодекламації. У жестах показується висота мовлення, динаміка, штрихи, метричні особливості та темп. Навчання техніці інтерпретації є обов’язковою складовою роботи над якістю мелодекламації. Педагог постійно ставить завдання змінити характер, прочитати вірш по-іншому. При цьому він дає різноманітні зразки інтерпретації. Таким чином він спонукає до оволодіння технікою імпровізації дітей протягом всього навчання. Імпровізація має колективний характер, тому прийняти участь в ній може кожна дитина. Доступність імпровізації є передумовою для розвитку творчого потенціалу дітей. Вони мають можливість розкрити свої здібності. Розкривається роль розуміння художнього образу для роботи над технічними навичками. Виявляються основні цілі, а саме розвиток техніки виразності мовлення, а також такі завдання, як зміна напрямку мелодики мови, правильна артикуляція голосних і приголосних, формування вміння виконання сильних і слабких часток, освоєння динаміки і штрихів, втілення своєрідності драматургії, оволодіння пластикою жесту, формування тембру голосу.
Використання мобільних технологій у процесі навчання фахівців спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Русіна, Неля
Стаття присвячена питанням інтерактивного навчання як спеціальній формі організації пізнавальної діяльності, яка має цілком конкретні й прогнозовані цілі. Зазначено, що характерною рисою останнього десятиріччя стало активне використання засобів мобільного зв’язку та різноманітних електронних пристроїв. Сучасний мобільний телефон має можливості, що не поступаються комп’ютерам початкового рівня, а в деяких випадках – і середньої потужності. У першу чергу, це стосується смартфонів та персональних комунікаторів (КПК із засобами зв’язку). У зв’язку з цим питання використання технологій мобільного зв’язку в освітньому процесі підготовки фахівців геодезії та землеустрою потребують узагальнення та систематизації. Метою статті стали питання аналізу основних можливостей упровадження мобільних технологій у вищій школі, а також досвід їх використання під час підготовки фахівців галузі геодезії та землеустрою. Представлено сутність поняття мобільного навчання як інтерактивну технологію, на основі якої у ЗВО створюють нове навчальне середовище, де студенти можуть отримати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час та в будь-якому місці, що робить процес навчання більш привабливим, демократичним, комфортним і стимулює студента до самоосвіти та навчання протягом усього життя. Проаналізовано технологію створення інтерактивної навчальної гри за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу Kahoot. Відзначено, що можливості сервісів мобільного навчання розширюють спектр методів активного навчання та підвищують активність при вивченні та закріпленні навчального матеріалу землевпорядних дисциплін. Упровадження онлайн-сервісів та організація на їх основі поточного тестування позитивно впливають на вивчення дисциплін професійного циклу. Особливо відмічається позитивна мотивація та зацікавленість студентів навчальною дисципліною, готовність використовувати сучасні ІКТ та мобільні засоби.
Виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників засобами музично-мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тесленко, Світлана
У статті висвітлюється проблема національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Під національно-патріотичним вихованням дітей старшого дошкільного віку розуміємо інтегративну якість суб’єкта, що передбачає емоційно-позитивне ставлення до себе як особистості та до Батьківщини, діяльнісне, відповідальне, свідоме ставлення до свого рідного краю, прагнення оволодіти мовою як найголовнішою цінністю свого народу, здатність усвідомлювати себе частиною українського народу. На етапі дошкільного дитинства провідну роль відіграє емоційний компонент, оскільки саме емоції головним чином регулюють поведінку дитини та впливають на формування інтелектуальної сфери. На нашу думку, значну роль у вихованні національно-патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку відіграє музично-мовленнєва діяльність, адже музика насамперед спрямована на внутрішній емоційний досвід дитини, виконує пізнавальну роль. У статті описано сутність методики виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників у музично-мовленнєвій діяльності, яка реалізовувалась поетапно згідно з трьома компонентами (когнітивний, який передбачав обізнаність дитини з піснями різних жанрів, музичними інструментами, композиторами, авторами пісень, традиціями й обрядами, пов’язаними з піснями; емоційний, спрямований на розвиток почуттів дитини; і продуктивно-діяльнісний, що передбачав бажання дитини брати участь у музично-дидактичних іграх, музичних розвагах, квестах, складати розповіді, казки).
Возможности миографии в диагностике физического развития детей 1–3 лет со спастическими формами парезов
(Бердянский государственный педагогический университет, 2019) Мога, Николай
В статье даётся общая характеристика методов исследования особенностей спастического состояния мышц у человека. Отмечается, что большинство предлагаемых методов отличает довольно высокая степень субъективности, зависящая от профессиональной подготовки диагноста и особенностей развития скелетно-мышечной системы испытуемого. Подчёркивается необходимость поиска более точных методов исследования тонического состояния мышц при их спастичности. Особое внимание уделено миографии как высокотехнологичному инструментальному методу оценки функционального состояния мышц. Отмечается изначальная достаточно высокая точность данного метода в выявлении особенностей функционирования мышц в состоянии покоя и дозированного напряжения в отношении взрослых лиц. Рассматривается более частная методика миографического исследования на основе применения прибора «Миоком». Проверены практические возможности данного метода в изучении спастических мышц у детей с центральными парезами церебрального и спинального уровней в возрасте от 1 до 3 лет. Апробация данной методики выявила объективные и субъективные трудности, вызванные особенностями психофизического развития детей раннего возраста. В особенности это касалось малышей с церебральными формами спастических парезов и их специфичным психическим статусом. Признано, что в чистом виде данная методика не может быть применена к детям указанного контингента. Особое внимание в перспективе должно быть уделено поиску возможностей адаптированного применения этой универсальной методики исследования мышц в отношении детей раннего возраста с центральными спастическими парезами.
Вплив колискових пісень на мовленнєвий розвиток дітей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бабич, Наталія; Тичина, Катерина
У статті здійснено аналіз впливу колискової пісні на розвиток дітей. Розглянуто теоретичні, методологічні засади та історію дослідження колискової пісні, визначено функціональну значущість для онтогенезу дитини. Окремо розглянуто дослідження науковців різних галузей щодо впливу колискових пісень та їхнє місце в мовленнєвому розвитку дитини. Дослідники колискової пісні так чи інакше зазначали її велике значення для сну та засинання дитини, яка має провести велику внутрішню роботу щодо впорядкування своїх майбутніх уявлень про світ та їхнє мовленнєве оформлення під час спілкування з дорослими та однолітками. Це відбувається за допомогою цілого арсеналу традиційних мовних засобів – фонетичних, словотвірних, лексичних, граматичних, основи яких закладено в колискових піснях. Авторами статті досліджено вплив колискової пісні на мовлення дітей та проаналізовано залежність розвитку мовлення в дітей через призму їх використання батьками під час сну та засинання у віці до одного року. Констатовано тісний взаємозв’язок між невикористанням батьками колискових пісень у віці немовляти та наявністю тяжких порушень мовлення у дітей дошкільного віку. Особливо перспективним з цього погляду авторам видається використання спеціально підібраних колискових пісень у логопедичній практиці у вигляді комплексного поєднання слова, ритму і руху.
Відповідальність педагога і свобода вибору змісту й технологій освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Силадій, Іван
У статті розглянуто питання відповідальності педагога та свободу вибору змісту й технологій освіти. Автор зазначає, що сучасний викладач є відповідальним не тільки за забезпечення належного рівня фахової підготовки студентів і їх компетентності, але й за стан їх духовності й моральності, соціальну й громадянську активність тощо. Акцентується увага на тому, що в умовах розвитку інформаційного суспільства, швидкоплинного науково-технічного прогресу значно зростає відповідальність викладача за якість та своєчасність, наданих учням та студентам знань, розкриття їх наукового змісту та практичної спрямованості. Автор стверджує, що існує діалектична єдність між професійною відповідальністю й професійною компетентністю викладача, який, володіючи ґрунтовними знаннями та навичками, зможе фахово скористатися свободою вибору змісту і технологій освіти. З нашого погляду, викладач є не тільки носієм певних знань, а й прикладом для учнів щодо самореалізації в інших суспільних сферах. Саме тому відповідальність педагога не обмежується лише інтелектуальною складовою життєдіяльності учня, вона набагато більша й охоплює духовну, світоглядну та ціннісну сфери. Проте викладач є не лише носієм певних знань, але й прикладом для учнів щодо самореалізації в різних сферах життя суспільства. Тому в умовах свободи демократичного вибору змісту й технологій освіти варто постійно дбати про формування відповідального педагога, який повинен чітко усвідомлювати, що від його діяльності залежить не тільки майбутнє конкретної людини, але й нації загалом.
Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тільняк, Неоніла; Сидоренко, Лілія; Тільняк, Анастасія
Концепція модернізації сучасної вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу, які викладають студентам у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. Вони сприяють гуманізації технічної освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх інженерів та фахівців. Однією з таких гуманітарних дисциплін в університеті є “Українська мова професійного спілкування”. З метою підвищення якості освіти за рахунок впровадження нових форм, методів навчання та поширення у вищій освіті сучасних інформаційних технологій у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” викладачами кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики запроваджено дистанційний навчальний курс “Українська мова професійного спілкування” для бакалаврів усіх напрямів підготовки, що дозволяє кожному студентові працювати в індивідуальному режимі під керівництвом викладачів. Застосування нових інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітньому процесі, створення і використання сучасних електронних навчальних посібників та дистанційних курсів вирішують складні завдання формування єдиного освітнього інформаційного середовища. На сьогодні дуже важливою є інтеграція сучасних педагогічних та інформаційних технологій, їх широке впровадження в освітній процес. У системі фахової освіти питання мовної культури, зокрема культури професійного спілкування, набувають особливого значення. Недосконале знання української мови спричиняє появу значної кількості типових помилок, знижує загальний рівень культури мовлення. Важливу роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Українська мова професійного спілкування” відводять самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм. Самостійна робота стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики. Поза аудиторне опрацювання тем розширює обсяг засвоюваного матеріалу (як теоретичного, так і прикладного), допомагає в підготовці до заліків та іспитів з фахових дисциплін.
Дистанційний курс як форма самостійного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чернігівська, Наталія; Вінницька, Тетяна
У статті розглянуто особливості організації дистанційного навчання, веб-ресурси, необхідні для забезпечення дистанційного вивчення англійської мови. Зазначено головні елементи, необхідні для впровадження дистанційного навчання; встановлено найбільш доступне і зручне для формування навичок і вмінь самостійного навчання інформаційне середовище Moodle, подано його основні характеристики. Проаналізовано й узагальнено визначення терміну “дистанційний курс”. Упорядковано покрокову інструкцію його розробки в інформаційному середовищі Moodle і безпосередньо описано базові елементи для розміщення навчальної інформації з наведенням прикладів використання ресурсів в інформаційному середовищі Moodle: інформаційні ресурси та інтерактивні елементи курсу. Особливу увагу приділено засобам досягнення освітньої мети дистанційного курсу. Розглянуто основні характеристики формування, структуру та особливості його розробки на базі електронної платформи Moodle. Пояснено застосування різноманітних шкал і стратегій оцінювання в інформаційному середовищі Moodle. Наведено приклад розробки дистанційного курсу з вивчення англійської мови для підвищення кваліфікації з чітким зазначенням його формату, переліком завантажених і використаних навчальних матеріалів, вказано види використаних ресурсів та інтерактивних елементів курсу, систему і стратегії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що дистанційний курс є однією з форм самостійного навчання здобувача вищої освіти. Авторами визначено місце дистанційного курсу в процесі самостійного навчання здобувача освіти. Продемонстровано особливу роль викладача в організації самостійного навчання студента за запропонованими рекомендаціями і розробленим дистанційним курсом. Доведено, що постійний контроль результатів здобувача освіти та фіксування прогресу у навчанні з боку викладача-тьютора є необхідним.
До проблеми формалізації понятійного апарату гібридних дидактичних систем: інформаційний підхід
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шевчук, Олег
У статті проведено аналіз понятійного апарату трисуб’єктних та полісуб’єктних гібридних дидактичних систем, розроблено формалізовані дефініції багатокомпонентної розподіленої гібридної дидактичної системи та багатокомпонентного розподіленого гібридного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, які більш повно та формалізовано відображають застосування нового класу інформаційних технологій у педагогічних системах.
“Дорожня карта” педагогічної майстерності вчителя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Єленіна, Євгенія
У статті “Дорожня карта” педагогічної майстерності вчителя» презентовано таблиці-узагальнення та розгорнуте пояснення до них. Запорукою успіху в досягненні педагогічної майстерності є неодноразово перевірена практикою поетапна організаційно-методична система М. Палтишева, Почесного доктора педагогічних наук національної Академії педагогічних наук України, Народного учителя, кандидата педагогічних наук, доцента, лауреата Вищих педагогічних премій, учителя фізики м. Одеси. Представлено характеристику процесу співпраці суб’єктів діяльності – учителя й учнів. Проаналізовано усвідомлений підхід до вибору змісту, форм, методів, засобів навчання. Схарактеризовано етапи успішного співіснування внутрішніх і зовнішніх складових педагогічної майстерності, урочно-тематична система навчання. Системний підхід у формуванні культури пізнання спирається на авторську навчальну практику, яка доводить, що мистецтво сприяє ефективності цього процесу і як структурний елемент, і завдяки суто мистецьким властивостям. Досвід наближає до здійснення мрію кожного вчителя – стати Майстром, досягти педагогічної гармонії в своїй справі. Апробація запропонованих шляхів – приклад, що сприяє створенню алгоритму дій для усвідомлення вчителем власної системи навчання.
Завдання з алгоритмами, OR-квести та аур-дискусії в контексті підготовки майбутніх лінгвістів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Халабузар, Оксана Анатоліївна
У статті акцентується увага на необхідності формування культури логічного мислення майбутніх вчителів та логічних знань зокрема. Реформування системи освіти України, пов’язане з глобальною інтеграцію у глобальний освітній простір, упровадженням особистісно орієнтованої, гуманістичної парадигми, реалізацією розвивального професійного навчання, зумовлює інтенсифікацію вимог до професійного мислення майбутнього лінгвіста, яке має характтеризуватися такими рисами, як самостійність, гнучкість, рефлексивність, креативність, системність, критичність, відкритість та ін. Дотримання сприятливих умов, що допоможуть розвинути особистісні якості, дозволить фахівцеві успішно вирішувати як життєві, так і професійні завдання; створювати сприятливі умови для навчання майбутніх учнів, їхнього виховання, всебічного гармонійного розвитку відповідно до запитів сьогодення. Наведені вище трансформаційні процеси обумовлюють упровадження в процес професійної підготовки майбутніх лінгвістів таких сучсних технологій, які сприятимуть формуванню культури їх професійного мислення взагалі та культури логічного мислення зокрема, що передбачає удосконалення логічних знанть та умніь майбутніх спеціалістів. Зважаючи на те, що оволодіння сучасними інформаційними технологіями є одним з основних компонентів фахової підготовки спеціаліста, було розроблено та застосовано в освітньому процесі інтернет-ресурс, що спрямований на оволодіння основами необхідних знань щодо культури логічного мислення. З метою дистанційного формування логічного мислення студенти виконують завдання, які розміщуються на сайті-блозі, складають конспекти наданого на сайті матеріалу. Під час формуваняя логічних знань та умінь також слід застосовувати і проетну методику. Підготовка проектів вимагає від студентів значного рівня сформованості культури логічного мислення, адже необхідними є вміння аналізувати інформацію, виокремлювати головне, узагальнювати, робити висновки та прогнозувати ефективність розроблених проектів. Розкрито потенційні можливості нестандартних завдань з логічним навантаженням, орієнтованих на оволодіння логічними знаннями та уміннями майбутніми спеціалістами під час професійно-педагогічної підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти (на матеріалі гуманітарних дисциплін).
Значення форми adagio на уроках класичного танцю у процесі професійної підготовки студентів-хореографів у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Червонська, Лілія; Ускова, Альона
У статті розглянуто особливості побудови форми adagio та її значення на уроках класичного танцю в процесі підготовки студентів-хореографів у вищих закладах освіти. У роботі розкрито зміст поняття “adagio”, що визначається як танцювальна форма, яка складається з різновидів battement developpe, повільних поворотів у позах (tour lent), port-de-bras, різноманітних renverse, grand fouette, tour sur le cou-de-pied, tour у великих позах. Визначено й проаналізовано різноманітні форми adagio (навчальна, тренажна, розгорнута (велика), танцювальна) та їх значення в процесі підготовки майбутніх фахівців на уроках класичного танцю. У статті обґрунтовано методику опанування студентами-хореографами форми adagio в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” на різних курсах навчання. Методика опанування майбутніми фахівцями різних форм adagio під час професійної підготовки у вищих закладах освіти відбувається відповідно до змісту робочої програми з дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”, враховуючи загальні принципи (доступності, поступовості, системності). На першому курсі навчання adagio складається з найпростіших форм releve lent на 90°, battement developpe, temps lie, рort-de-bras, що виконуються в повільному темпі і на всій ступні. На другому курсі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” adagio складається з різноманітних по координації demi rond de jambe developpe, rond de jambe developpe, а також повільні підйоми на півпальці у великих позах на 90°. На третьому році навчання майбутніх фахівців adagio набуває закінченої форми, яка ускладнюється різними поворотами в великих позах, тривалою стійкістю на високих півпальцях в позах на 90° з одночасними переходами з пози в позу різними прийомами, preparation до tour і tour в великих позах, tour sur le cou-de-pied. На останньому курсі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” adagio складається з різноманітних обертальних рухів – tour, renverse, fouette.
Импровизация фольклорной деятельности в музыкальном воспитании старших дошкольников
(Бердянский государственный педагогический университет, 2019) Лисовская, Татьяна
В настоящее время рассматривается проблема музыкального воспитания старых дошкольников в условиях фольклорной импровизации, необходимости формирования духовности, моральности молодости громадян и обеспечения питания национальных национальностей. У нынешних умов в Украине возникают проблемы гуманизации содержаний, проявления национальной духовности, становления гармонической индивидуальности. В связи с этими проблемами в его роли проявляется эстетическая культура людей, ее увлеченность мистическим житием – это важная черта формирования чуттвого світу индивидуальности. Використовую творческую силу мистизма, содержащую музыку, можно реально добиться внутреннего благосостояния людей, снисхождения к реформам и духовных ориентаций. Музыка может быть использована во внутренней світ дитини, безпосредственно на ее початке, где есть маленький слухача, вызывает повторяющиеся реакции, знакомится с традициями своего народа, звичами и обрядами, віруваннями, культурой, добычей є до прекрасного. Твори музицизма глубоко проникают в душу маленькой дитини, формируют интерес к високохудожной музыке. Являются музыкальными творениями, которые создают прекрасное и разностороннее чувство индивидуальности, иногда вызывают эмоциональные отклики, которые находятся на эстетическом уровне. Знакомство с музыкальной и эстетичной культурой народов позитивно влияет на формирование эстетических суждений, оценок, представлений детей старшего дошкольного возраста для познания себя, людей, мыслей, мистики. Выходя из глубин украинской истории, музыкальный фольклор несесе в собственном древнем «коде» украинской нации, который бережно передавался с поколения в поколение. Яркая музыкальность моих фольклорных напоминаний, в их чтении, содержит элементы импровизации, игры, танцы, декламации, барвистические костюмы, которые помогут их доступным для размышления и празднования дней до школьного вечера. Доказано, что отдельные педагоги и возможности украинского музыкального фольклора доводят, что это, как известно, просто и доступно для использования музыкального материала, и уникальным собственным формированием музыкально-импровизационных проектов детского дошкольного образования.
Компетентність викладача англійської мови у професійному середовищі майбутніх судноводіїв
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Желясков, Василь
Стаття присвячена аналізу компетентності викладача в професійно орієнтованому навчанні. Завданням професійної освіти стає формування не тільки фахових знань, умінь та навичок, а й орієнтації на подальше підвищення професійної комунікативної взаємодії, розвиток уміння спілкуватися для розв’язання фахових завдань. Для професійної діяльності морських фахівців особливого значення набувають навики і уміння іншомовного спілкування. До сфери професійної комунікативної взаємодії фахівця морської галузі за вимогами Міжнародної Конвенції належать такі: використання англійської мови при передачі та прийомі інформації, планування і проведення переходу та визначення місцезнаходження, використання радіолокатора для забезпечення безпеки мореплавства, дії в надзвичайних ситуаціях, безпека персоналу, судна та ін. При організації моделі професійно орієнтованого навчання англійською мовою слід, перш за все, враховувати специфіку морської галузі та безпеку судноплавства у світовому морському просторі. У статті автор доводить важливість того, що викладачам англійської мови слід досконало вивчити основи морської спеціальності і базову професійну лексику. Відповідно до цього методика викладання цього курсу повинна максимально відповідати специфіці спеціальності, тобто лексичне наповнення, а також навички і уміння, які є характерними для певної професійної діяльності. Розвиваючи цю думку, запропоновано декілька підходів до вирішення проблеми в цілому: використовувати на заняттях з англійської мови матеріали, що ознайомлюють з базовими поняттями спеціальності, оскільки дуже часто викладачі помилково вважають, що студенти в достатній міри обізнані з азами обраної професії; створювати професійні ситуації на заняттях з англійської мови, в яких курсанти могли б використовувати отримані теоретичні знання для вирішення практичних завдань; використовувати інформацію, відому курсантам, але представлену з іншої позиції; сконцентрувати увагу курсантів на інструкціях і поясненнях викладача або підручника як прикладі практичного використання мови, але спираючись на методику спеціальності.
Комплементарний аналіз використання потенціалу та можливостей відкритих он-лайн курсів у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми та структура даних"
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ібрагімова, Людмила
Стаття присвячена аналізу потенціалу використання масових відкритих он-лайн курсів при вивченні дисципліни “Алгоритми і структури даних” у процесі підготовки інженерів-програмістів та інженерів-викладачів за спеціальністю 122 “Комп’ютерні науки” та 015.10 Професійна освіта (комп'ютерні технології) в закладах вищої освіти. Порівняно масові відкриті он-лайн курси з вивчення алгоритмів, зокрема, Codecademy спеціалізація “Структури даних і алгоритмів”, курс EdX “Алгоритми” та курс Prometheus “Розробка і аналіз алгоритмів”. Обговорюються дидактичні можливості використання MOOC Prometheus “Розробка і аналіз алгоритмів” у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми і структури даних” як додатковий матеріал. Використання MOOC як додаткового ресурсу Prometheus та курсу “Розробка та аналіз алгоритмів” у процесі вивчення дисципліни “Алгоритми і структура даних” у підготовці майбутніх програмістів-інженерів допоможе сформувати такі компетенції, як: знання та вміння використовувати основні алгоритми і структури даних, основні поняття теоретичних алгоритмів, обчислювальні питання, розв'язуваність і нерозв'язуваність масових проблем, поняття часової та просторової складності алгоритмів у вирішенні обчислювальних задач. Зроблено висновок щодо використання масових відкритих он-лайн курсів з дисципліни “Алгоритми та структура даних”. Нині краще використовувати MOOC як додаткові навчальні ресурси для студентів та викладачів. Упровадження цих курсів як альтернатива або доповнення до окремих частин навчального матеріалу має певні перспективи. Це дозволить диверсифікувати навчальний процес, поглибити знання дисципліни і розглянути практичну реалізацію алгоритмів.
Критерії оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ізбаш, Світлана; Давидова, Світлана
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню критеріїв оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Для визначення критеріїв аналізуються та уточнюються поняття “професійна компетентність учителя образотворчого мистецтва”, “критерії оцінювання”, “критерії оцінювання учителів образотворчого мистецтва”. Наголошується на необхідності наукових досліджень із визначення нових критеріїв оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є наслідком концептуальних змін у шкільній освіті, які зазначені в законі “Про загальну середню освіту” та передбачені Концепцією Нової української школи, яка активно реалізується у вітчизняний освіті та безпосередньо впливає на підготовку майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Структуровано описані розроблені критерії діагностування рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва та розподілені за трьома сферами: мотиваційна, операційно-діяльнісна, рефлексійна, – та їх показниками (високий, середній, низький рівні), де основним компонентом формування виступає творча проектна діяльність. На основі наукового аналізу зроблено висновок, що критерії відповідають визначеним компетентностям й авторській моделі підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Зазначається доцільність критеріїв та їх універсальність, комбінаторість та можливість індивідуалізації відносно кожного студента щодо рівнів сформованості його професійної компетентності. Критерії мають велике теоретико-практичне значення для підготовки учителів образотворчого мистецтва, здатних реалізовувати Концепцію нової української школи.
Методологічне підґрунтя розробки моделі формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кожушкіна, Тетяна
Стаття присвячена аналізу методологічних підходів, що склали науковий фундамент розробки моделі формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу. Встановлено, що в концептуальному плані модель формування культури міжособистісної взаємодії студентів педагогічного коледжу базується на системно-синергетичному, культурологічному, аксіологічному, комунікативному, особистісно-орієнтованому підходах. З’ясовано, що аксіологічний підхід забезпечує розвиток аксіологічного потенціалу студентів педагогічного коледжу шляхом інтеріоризації системи цінностей, що служить орієнтиром їх майбутньої культурно-комунікативної діяльності, відображаючи її спрямованість на досягнення гуманістичних цілей, допомагає в соціалізації майбутнього фахівця. Визначено, що культурологічний підхід сприяє становленню особистості студента як суб’єкта та об’єкта міжособистісної взаємодії. Обґрунтовано, що системно-синергетичний підхід інтегрує ідеї загальнофілософського та загальнонаукового вивчення проблеми і визначає загальний напрямок проектування моделі дослідження з урахуванням системних особливостей цього процесу та специфіки його змісту. Наголошено, що комунікативний підхід дозволяє вирішити питання змісту, організації процесу формування культури міжособистісної взаємодії, методів, способів і технологій роботи зі студентами. Встановлено, що особистісно-орієнтований підхід забезпечує урахування індивідуальних особливостей студентів, їх здібностей, творчого потенціалу, які активізують та стимулюють процеси саморозвитку, самоосвіти та самовиховання, сприяючи формуванню культурної особистості в процесі міжособистісної взаємодії. З позицій виокремлених підходів культура міжособистісної взаємодії розглядається з точки зору її еволюції та трансформації змісту як складна організована система, яка має суперечливі та хвилеподібні властивості, що детермінуються багатьма чинниками. Зроблено висновок, що освітнє середовище педагогічного коледжу має всі можливості для реалізації системно-синергетичного, культурологічного, аксіологічного, комунікативного, особистісно-орієнтованого підходів у процесі формування культури міжособистісної взаємодії студентів.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2019) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування