Випуск 5 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3380

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 53

Специфика функционирования архетипа ребенка в романе У. Стайрона “Выбор Софи”
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Бондарь, Н. Ю.
В статье рассматривается специфика функционирования архетипа ребенка в романе американского писателя У. Стайрона “Выбор Софи”. Цель статьи – определить специфику функционирования архетипа ребенка в индивидуально-авторской трактовке с учетом исторического наполнения. Прослежены основные тенденции наполнения архетипа ребенка актуальными историческими характеристиками. Установлено, что архетип ребенка трансформируется в связи с историческими и социальными потрясениями. В романе Стайрона актуализированы как сакральные черты ребенка, так и черты жестокости, бесчеловечности и равнодушия.
Екзистенційна самотність генія в новелістиці к. ХІХ – поч. ХХ ст. (на матеріалі творів українських і російських письменників)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Колінько, Олена Петрівна
У статті порушується проблема екзистенційної самотності генія, яка стала спільною для українських і російських письменників рубежу ХІХ–ХХ ст. і знайшла своєрідну художньо філософську інтерпретацію в їх новелістиці.
Особисте життя науковця у романах Н. Рибака “Час сподівань і звершень” і Ю. Мушкетика “Біла тінь”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ткаченко, Р. П.
У статті йдеться про окремі аспекти образу вченого у романах Н. Рибака та Ю. Мушкетика. Дослідника цікавить передовсім приватне життя героя, прототипи якого за радянської доби упродовж 60–70 рр. ХХ ст. стали “героями нашого часу”. Образ науковця проаналізовано на основі психоаналітичного методу з урахуванням історико-культурного контексту та ідіостилю письменника. Любов як основний мотив особистого життя персонажа визначає міру цілісності його натури, особистісний характер його професійної діяльності.
Реально-топографічний простір у творчості Оноре де Бальзака
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пилипюк, Л. А.
Актуальність теми дослідження проблеми реально-топографічного простору в теорії літератури є надзвичайно важливою і є складовою структури образу міста. Місто є одним із головних героїв роману, не лише тлом, на якому розвиваються події, а й дійовою особою, яка спонукає героїв на ті чи інші вчинки. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом з тим формує певний художній простір, в якому відбуваються події. Образ міста в літературі є важливим показником авторської позиції, є цікавим полем для аналізу, і потребує подальшого розгляду.
Відтворення інверсії як перекладознавча проблема
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Денисенко, Н. В.; Мілько, Н. Є.
Проблема відтворення емфази залишається однією з невирішених проблем перекладу. Як маркери авторської інтенції емфатичні засоби в тексті оригіналу є експліцитними помічниками перекладача, що сприяють адекватному відтворенню ілокутивної сили висловлювання. У статті досліджується інверсія як засіб емфази та способи її відтворення на прикладах перекладів англомовних творів українською мовою. Виявлено і пояснено засоби створення інверсії та алгоритм їхнього перекладу засобами цільової мови.
Игры разума в “Романе с кокаином” М. Агеева
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Летаева, Н. В.
Проза младшего поколения русских писателей первой волны эмиграции, известного в российском литературоведении как “незамеченное поколение”, представляет интерес для исследователей явления русского зарубежья 20–30-х годов прошлого века. “Роман с кокаином” М. Агеева, опубликованный впервые в 1934 году в Париже в журнале “Числа”, сыгравшем заметную роль в становлении и развитии молодой эмигрантской литературы, как “Повесть с кокаином”, – явление значительное для литературы русской диаспоры и русской литературы в целом. В повести, вписывающейся в круг эго-документальной прозы, репрезентировано мировидение “человека 30-х годов” сквозь призму авторского сознания и сознания главного героя Вадима Масленникова, в начале повести гимназиста, затем студента, живущего в Москве накануне известных событий начала ХХ века. В форме дневниковых записей, излюбленном жанре младшего поколения русских писателей первой волны эмиграции, отражено полемическое начало, позволяющее автору сохранить форму художественного дискурса и наполнить её публицистическим пафосом, свойственным русскому зарубежью в целом. Дискуссия как составляющая часть поэтики “Романа с кокаином” эксплицирует именно те вопросы, которые волновали русского человека начала века в России и продолжали волновать русского человека, оказавшегося в вынужденных условиях эмигрантского существования: это вопросы веры, кризиса православия, двойственной природы личности, человеческих отношений, поиска любви и счастья. “Поединки” разума в “Романе с кокаином” позволяют сделать вывод о присущих повести особенностях интеллектуальной прозы и наследовании лермонтовских традиций в изображении “души человеческой”.
Особливості воєнної прози Леопольда Бучковського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.
Самобутня та провокаційна проза Леопольда Бучковського стала ідеальним матеріалом для верифікацій нових філософсько-естетичних концепцій і художніх засобів креації фікційного світу літератури від психоаналізу до постмодернізму. Універсалізм прози письменника ідеально вписується як у канони світової літератури, так і у рамки письменництва польськоукраїнського пограниччя.
Психоісторія української літератури Н. Зборовської
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Томченко, М. А.; Калантаєва, О. О.
В статті розглядається монографія Н. Зборовської “Код української літератури”. Визначено складові концепції психоаналізу авторки, риси українського психотипу, а також національні основи літератури, що протистоять імперській імітації. Запропоновано механізм моделювання психоісторії. Авторка монографії окреслює наукову концепцію “порубіжжя” в літературі, розкриває основні поняття психоаналітичної історії та преваги психоаналізу як методології дослідження національної літератури. Визначено роль і місце розробки в українській історії літератури.
Коммуникация насилия в современной “новой драме”
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Кириченко, Д. А.
Насилие рассматривается в статье как один из способов построения коммуникации в “новой драме” на современном этапе. Исследование обусловлено значимостью данной концепции для интерпретации современной драмы. Коммуникация насилия, оказавшая важное влияние на формирование эстетики и художественного языка “новой драмы”, анализируется в преломлении к пьесам зарубежных драматургов.
Обман як вербальний конфліктоген (на матеріалі української та російської фразеології)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Білоконенко, Л. А.
Досліджено конфліктний потенціал українських і російських фразеологізмів зі значенням обману. Аналізуються ознаки неправди, обману і брехні, їх різновиди, визначається коло конфліктних значень, що реалізуються фразеологічними одиницями, подається комунікативно прагматична характеристика виявленим інтенціям. Зроблено висновок, що фразеологічні одиниці можуть мати конфліктогенний потенціал немотивованої або мотивованої спрямованості, що співвідноситься із прагненні адресанта висловити своє ставлення до факту обману й опонента.
Розкладання гуманістичної концепції людини у дзеркалі художньої літератури: дендізм
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пугаченко, А. В.
У статті запропоновано розглянути розкладання гуманістичної концепції людини у дзеркалі художньої літератури. Автор зупинився лише на одному з проявів дегуманізації у поетичному мистецтві – на феномені дендізму. Аристократична субкультура денді породила такий художній образ людини, в якому ренесансне прагнення універсалізму поєдналося з рисами дегуманізації, серед яких: нарцисизм, честолюбство, марнославство. Автор простежив еволюцію homo universalis на матеріалі роману Дж. Бульвера-Літтона “Пелем, або Пригоди джентельмена” і дійшов висновку, що художній образ денді значно відрізняється від того розхожого уявлення про денді, яке спадає на думку завдяки численним наслідувачам дендізму.
Засоби об’єктивації вегетативних симптомів страху в сучасній американській художній прозі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шумейко, О. В.
Стаття присвячена аналізу особливостей номінації вегетативних симптомів негативної базової емоції страху у художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугували прозові твори сучасних американських письменників. У статті висвітлюються невербальні засоби вираження страху та визначається корпус номінацій із компонентом значення “вегетативні симптоми” емоції страху. На основі частотного аналізу встановлено переважаючі засоби номінації вегетативних симптомів страху в сучасній американській прозі.
Поетика “Священних сонетів” Джона Донна
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Зуєнко, М. О.
У статті досліджується метафізичний зміст “Священних сонет” Джона Донна. Визначається своєрідність жанрової та композиційної структури циклу, їхня роль у розкритті філософських проблем, що порушує автор. Особлива увага приділяється культурно-духовним домінантам творів, які розкриваються в символіці, образній системі. Звернення до біблійних образів і мотивів дозволяє Джону Донну вести діалог з культурою минулого й створити власну барокову парадигму мистецтва.
Шевченко на усі часи. Рецензія на посібник Ольги Куцевол “Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани” (Вінниця, 2013. – 256 с.)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Харлан, Ольга Дмитрівна
2014 рік ЮНЕСКО визнало роком Тараса Шевченка, таким він став у нашій національній історії, у наповненому тривогами сьогоденні. Напевне, не випадково українці проходять цей складний період з іменем великого Поета, долаючи виклики долі, бо приклад його життя додає впевненості нашим переконанням, твердості рішенням, стійкості емоціям. Колись автор найдобріших “Мисливських усмішок” Остап Вишня сказав: “Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!” І нині Шевченко гуртує націю, допомагає їй вивірити дороговкази. Тому нам, українцям третього тисячоліття особливо важливо вдивитися в Кобзареве обличчя, осмислити кожне його слово, перепустити через думку й серце кожен рядок. Загалом високо оцінюємо працю проф. Ольги Куцевол, що вирізняється багатим фактичним матеріалом, оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань, високою інформативністю, і вважаємо, що книга “Вивчення життя і творчості Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани” може бути в майбутньому доповнена й перевидана більшим накладом, тим паче що її схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Комісією з української літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
Пространство детства в новеллах Ж.-М. Г. Леклезио
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Кушнир, И. Б.
Проблема связи между человеком и Природой очень важна в произведениях Ж. М. Г. Леклезио. Тема детства рассматривается как время, когда эта связь ребенка с Природой еще не разорванна. Детские образы, созданные автором, показывют, что возвращение к чистоте детства все еще возможно. В статье исследована проблема детства и особенностей детей – главных персонажей сборников новелл “Сердце пылает и другие романсы”, “Мондо и другие истории” французским автором-лауреатом Нобелевской премии 2008 года.
Некоторые аспекты проблемы формирования ценностей народной художественной культуры у современной студенческой молодежи
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Шахейд, Анад Али
В статье автор уточняет понятия народное художественное искусство и ценности народной художественной культуры. Особенный акцент автор делает на воспитательном процессе формирования ценностной сферы студенческой молодежи в современном вузе средствами народного художественного искусства.
Самоубийство в романе М. Арцыбашева “Санин”
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Панова, Наталья Юрьевна
Одним из типичных представителей идейного и литературного течения возникшего в России после поражения революции 1905 года является писатель Михаил Петрович Арцыбашев (1878–1927). Роман “Санин” является самым знаменитым и самым скандальным романом писателя. Основная идея романа “Санин” заключается в обычном декадентском вопросе: в чем смысл жизни? И в традиционном декадентском ответе – жизнь бессмысленна. В статье рассмотрены суицидальные акты героев, проанализированы их мысли, чувства и переживания, а также причины, толкнувшие их на самоубийство.
Інтелектуальність в романі vs інтелектуальний роман: до проблеми дифініціювання жанру
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ганошенко, Ю. А.
Стаття присвячена проблемі становлення жанру українського інтелектуального роману в контексті загальносвітового розвитку жанрового різновиду. Аналізується архітектоніка інтелектуальної романістики на тлі модерністського оновлення жанру для наукового розмежування із поняттям інтелектуальності в літературі, що являє собою середовище для формування жанрового різновиду.
Формування жанру фантастичного оповідання в українській новелістиці 1920-х років
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ленська, С. В.
Українську фантастичну прозу сучасне літературознавство розглядає здебільшого у жанровому форматі роману або повісті. Однак у вітчизняному письменстві пореволюційної пори поступово формувалася і традиція фантастичного оповідання, що вповні виявилася у творчості О. Бердника, В. Владка та ін. У статті з’ясовані тематичні і жанрово-стильові особливості зразків малої прози І. Сенченка, Ю. Ґедзя і С. Пилипенка 1920-х років, які репрезентують різні жанрові модифікації фантастичного оповідання (оповідання-антиутопію, фантастичну гумореску і науково-фантастичне оповідання). Простежені інтертекстуальні зв’язки зазначених творів із класичними творами світової літератури.
Дискурс, текст, стиль: модель лінгвістичного дослідження реклами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Іванова, І. Б.
Стаття присвячена проблемі лінгвостилістичного дослідження рекламного дискурсу: мови реклами, тексту, жанрово-стилістичної специфіки, розмаїттю соціальних і дискурсивних практик. Розглянуто провідні теоретичні положення нової дослідницької парадигми дискурсивного аналізу із залученням інструментарію комунікативної лінгвістики, стилістики, семіотики, лінгвістичної прагматики. Відповідно визначається теоретико-методологічна база наукових студій, яка дозволяє здійснити комплексне дослідження складників і чинників формування лінгвокреативного компоненту рекламного дискурсу.

Переглянути

Перегляд Випуск 5 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування