Випуск 5 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3380

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 53

Обман як вербальний конфліктоген (на матеріалі української та російської фразеології)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Білоконенко, Л. А.
Досліджено конфліктний потенціал українських і російських фразеологізмів зі значенням обману. Аналізуються ознаки неправди, обману і брехні, їх різновиди, визначається коло конфліктних значень, що реалізуються фразеологічними одиницями, подається комунікативно прагматична характеристика виявленим інтенціям. Зроблено висновок, що фразеологічні одиниці можуть мати конфліктогенний потенціал немотивованої або мотивованої спрямованості, що співвідноситься із прагненні адресанта висловити своє ставлення до факту обману й опонента.
Особливості лінгвокраїнознавчої компетентності фахівця міжнародної економіки в ситуаціях міжкультурної комунікації
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бичок, А. В.
У статті визначено особливості лінгвокраїнознавчої компетентності фахівця міжнародного бізнесу і менеджменту в ситуаціях міжкультурної комунікації; виокремлено та охарактеризовано компетенції професійної діяльності міжнародного менеджера та маркетолога; визначено структурні елементи лінгвокраїнознавчої компетентності фахівця; встановлено дидактичні умови формування лінгвокраїнознавчої компетентності міжнародних менеджерів і маркетологів у ситуаціях міжкультурної комунікації.
Особливості відтворення стилістики роману Марка Твена “Пригоди Гекльберрі Фінна” в українських, російських та польських перекладах
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Альошина, М. Д.
У статті проаналізовано українські, російський та польський переклади роману Марка Твена “Пригоди Гекльберрі Фінна” (на прикладі перекладів Н. Грінченко, І. Стешенко, Н. Дарузес та М. Тарновського) та історичні передумови їх створення. Досліджено мовно-стилістичні особливості цих перекладів. Показано, що переклад Н. Грінченко, виконаний на початку ХХ століття народною мовою, доволі точно відтворює оригінал твору. Пізніші проаналізовані переклади більшою мірою тяжіють до норм літературної мови.
Вплив періодичних видань на формування та становлення української мови у Галичині початку ХХ століття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Мочарська, У. Р.
У статті проведено огляд законодавчих актів, які визначали статус української мови у громадському житті. Подано перелік тематичних спрямувань періодичних видань Галичини початку ХХ століття, та проаналізовано ті із них, на сторінках яких містилися статті присвячені мовній тематиці. А також здійснено аналіз ролі і місця періодичних видань у формуванні мовної особистості.
Анекдот як мовленнєвий жанр
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бассай, С. М.
У статті німецькомовний побутовий анекдот розглядається як мовленнєвий жанр, як невід’ємна частина процесу комунікації. Проаналізована специфіка його функціонування на сучасному етапі міжкультурного спілкування. Виділені й описані основні і побічні системоутворюючі ознаки анекдоту як самостійного розмовного жанру.
Тематична класифікація назв суден в українській морській термінології
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дакі, О. А.
У статті розглянуто тематичні групи на позначення назв суден у складі української морської термінології упродовж останніх десятиріч, запропоновано тематичну класифікацію за екстралінгвістичними чинниками, виявлено розбіжності та зони перетину у розподілі цивільних та військових термінів-назв суден. Морська термінологія відображає систему понять морської справи і виробництва, тому можемо зробити висновок, що її системність базується не лише на мовних, а й на екстралінгвальних ознаках.
Когнітивна діяльність людини у фразеології румейської, новогрецької та української мов
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Жарікова, Ю. В.
У статті розглядаються фразеологічні одиниці, що позначають когнітивну діяльність людини у румейській, новогрецькій та українській мовах, а саме: 1) фразеологічні одиниці, які позначають різні відчуття; 2) фразеологізми, що позначають процеси сприйняття; 3) фразеологічні одиниці, що характеризують процес уявлення; 4) фразеологізми, що позначають різні процеси пам’яті; 5) ФО, що характеризують мисленнєву діяльність та інтелектуальні здібності людини; 6) ФО, що характеризують мовленнєву діяльність людини.
Системний характер та семантичні особливості англійських кольоропозначень
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Балабан, О. О.
Стаття присвячена опису системних зв’язків фразеологізмів та семантичним можливостям колоронімів в англійській мові. Встановлено, що найяскравіше семантичні можливості даних лексем виявляються у фразеологічній синонімії та антонімії. Наявність полісемічних, омонімічних та патронімічних ФО з колоронімами утворює основу для метафоричного перенесення та фразеологізми-деривати, що можуть вживатися як самостійні звороти.
Common english idioms: meanings and origins
(Berdyansk State Pedagogical University, 2015) Stryga, E. V.
The article deals with the nature of English idioms. The complementary nature of generated language and formulaic, conventionalized language in discourse has been discussed and the gradational nature of idiomatic language has been delineated. The metaphorical nature of much idiomatic language has been emphasized and the central importance of metaphorical multiword units in language use has been insisted upon. It has been proved that the origin of idioms is closely connected with people’s mentality.
Засоби об’єктивації вегетативних симптомів страху в сучасній американській художній прозі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шумейко, О. В.
Стаття присвячена аналізу особливостей номінації вегетативних симптомів негативної базової емоції страху у художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугували прозові твори сучасних американських письменників. У статті висвітлюються невербальні засоби вираження страху та визначається корпус номінацій із компонентом значення “вегетативні симптоми” емоції страху. На основі частотного аналізу встановлено переважаючі засоби номінації вегетативних симптомів страху в сучасній американській прозі.
Коммуникация насилия в современной “новой драме”
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Кириченко, Д. А.
Насилие рассматривается в статье как один из способов построения коммуникации в “новой драме” на современном этапе. Исследование обусловлено значимостью данной концепции для интерпретации современной драмы. Коммуникация насилия, оказавшая важное влияние на формирование эстетики и художественного языка “новой драмы”, анализируется в преломлении к пьесам зарубежных драматургов.
Особливості морфологічної адаптації англонеологізмів у сучасній болгарській мові (на прикладі множини багатоскладових іменників чоловічого роду)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сорока, О. Б.
Стаття присвячена цікавій проблемі – адаптації запозичених англонеологізмів багатоскладових іменників чоловічого роду (ЗАБІЧР) до граматичної категорії числа в сучасній болгарській мові. Розглянуто властиве болгарській публіцистиці і розмовній мові хитання при виборі закінчення для форми множини ЗАБІЧР між -и та -ове на користь останнього, розглянуто можливі причини явища. Судження, спостереження та висновки автора статті підтверджені новим практичним матеріалом.
Використання мовного ряду для створення культурного реалізму і емотивності у дискурсі американського ігрового кіно
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ніколенко, А. Г.
У статті розглядається лінгвокультурні зв’язку в дискурсі американського ігрового кіно, темпоральна і культурна обумовленість сприйняття американського кінофільму глядачем реципієнтом, а також характерні особливості діалогів американського ігрового кіно.
Когнитивная обусловленность основных лингвистических единиц и структур
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Шепель, Ю. А.
В статье анализируется словообразовательный ряд с позиции семантического наполнения. Впервые в отечественном языкознании поднимается вопрос семантической параметризации этой комплексной единицы словообразовательного уровня. Единицы словообразования и словообразовательные явления в рамках когнитивной лингвистики получают новый и весьма перспективный ракурс рассмотрения. Когнитивное направление в лингвистике предложило новые подходы к анализу словообразовательных единиц, иначе, чем в традиционном ключе, описывая и структурируя комплексные единицы словообразовательной системы. В рамках этих подходов словообразовательные единицы определяются нами как имеющие не одну, а две основные функции: они трактуются не только как единицы, содержащие информацию в упорядоченном виде, объективируя данные о мире, но и как порождающие концептуальный и языковой мир знания.
Гіперо-гіпонімічні відношення зооморфних образів в українських казках про тварин
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Крижко, Олена Анатоліївна
Стаття присвячена дослідженню гіперо-гіпонімічних відношень зооморфних образів в українських казках про тварин. Зокрема, розглядається, як номени тварин створюють у вигляді етнічних символів своєрідні фрагменти міфологічної картини світу. Досліджуючи гіперо-гіпонімічні відношення зооморфних образів, автор статті спирається на шість основних зоологічних категорій, а саме: тип, клас, ряд, сім’я, рід, вид. Ним також аналізується обсяг поняття зоосемізм з його подальшою семантизацією, який охоплює різнорідні назви тварин, співвіднесені за такою схемою: гіпероніми – гіпоніми – співгіпоніми.
Відтворення інверсії як перекладознавча проблема
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Денисенко, Н. В.; Мілько, Н. Є.
Проблема відтворення емфази залишається однією з невирішених проблем перекладу. Як маркери авторської інтенції емфатичні засоби в тексті оригіналу є експліцитними помічниками перекладача, що сприяють адекватному відтворенню ілокутивної сили висловлювання. У статті досліджується інверсія як засіб емфази та способи її відтворення на прикладах перекладів англомовних творів українською мовою. Виявлено і пояснено засоби створення інверсії та алгоритм їхнього перекладу засобами цільової мови.
Дискурс, текст, стиль: модель лінгвістичного дослідження реклами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Іванова, І. Б.
Стаття присвячена проблемі лінгвостилістичного дослідження рекламного дискурсу: мови реклами, тексту, жанрово-стилістичної специфіки, розмаїттю соціальних і дискурсивних практик. Розглянуто провідні теоретичні положення нової дослідницької парадигми дискурсивного аналізу із залученням інструментарію комунікативної лінгвістики, стилістики, семіотики, лінгвістичної прагматики. Відповідно визначається теоретико-методологічна база наукових студій, яка дозволяє здійснити комплексне дослідження складників і чинників формування лінгвокреативного компоненту рекламного дискурсу.
Характерні риси подієвості феноменологічної прози (на матеріалі творів Т. Прохаська)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Гребенюк, Т. В.
У статті здійснюється дослідження особливостей читацької рецепції феноменологічної прози – художніх текстів, інтенційною сутністю котрих є створення безоцінної картини буття, осягнення внутрішньої суті суб’єктів, предметів і процесів, що її складають. На матеріалі твору Т. Прохаська “Як я перестав бути письменником” розглядається специфіка творення автором ефекту співспоглядання з читачем деталізованої суб’єктивованої картини світу.
Проблема гносеологічного мінімуму інтелектуальної прози
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Давидова-Біла, Г. В.
У статті осмислюється явище інтелектуальної парадигми у прозі першої половини ХХ століття. У межах прози ядерного типу гносеологічна домінанта реалізується через ідеологічно-ментальну основу, а саме експериментальна модель розігрується за допомогою поліфонічного дискурсу. Вагомим принципом організації інтелектуальної прози авторка вважає гру структури – складну взаємодію між ментальною моделлю і наративно-образними формами її представлення, балансування між інакомовністю і наслідуванням реальності.
Психоісторія української літератури Н. Зборовської
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Томченко, М. А.; Калантаєва, О. О.
В статті розглядається монографія Н. Зборовської “Код української літератури”. Визначено складові концепції психоаналізу авторки, риси українського психотипу, а також національні основи літератури, що протистоять імперській імітації. Запропоновано механізм моделювання психоісторії. Авторка монографії окреслює наукову концепцію “порубіжжя” в літературі, розкриває основні поняття психоаналітичної історії та преваги психоаналізу як методології дослідження національної літератури. Визначено роль і місце розробки в українській історії літератури.

Переглянути

Перегляд Випуск 5 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування