Випуск 5 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3380

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 53

Реально-топографічний простір у творчості Оноре де Бальзака
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пилипюк, Л. А.
Актуальність теми дослідження проблеми реально-топографічного простору в теорії літератури є надзвичайно важливою і є складовою структури образу міста. Місто є одним із головних героїв роману, не лише тлом, на якому розвиваються події, а й дійовою особою, яка спонукає героїв на ті чи інші вчинки. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом з тим формує певний художній простір, в якому відбуваються події. Образ міста в літературі є важливим показником авторської позиції, є цікавим полем для аналізу, і потребує подальшого розгляду.
Засоби об’єктивації вегетативних симптомів страху в сучасній американській художній прозі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шумейко, О. В.
Стаття присвячена аналізу особливостей номінації вегетативних симптомів негативної базової емоції страху у художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугували прозові твори сучасних американських письменників. У статті висвітлюються невербальні засоби вираження страху та визначається корпус номінацій із компонентом значення “вегетативні симптоми” емоції страху. На основі частотного аналізу встановлено переважаючі засоби номінації вегетативних симптомів страху в сучасній американській прозі.
Поетика “Священних сонетів” Джона Донна
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Зуєнко, М. О.
У статті досліджується метафізичний зміст “Священних сонет” Джона Донна. Визначається своєрідність жанрової та композиційної структури циклу, їхня роль у розкритті філософських проблем, що порушує автор. Особлива увага приділяється культурно-духовним домінантам творів, які розкриваються в символіці, образній системі. Звернення до біблійних образів і мотивів дозволяє Джону Донну вести діалог з культурою минулого й створити власну барокову парадигму мистецтва.
Відтворення інверсії як перекладознавча проблема
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Денисенко, Н. В.; Мілько, Н. Є.
Проблема відтворення емфази залишається однією з невирішених проблем перекладу. Як маркери авторської інтенції емфатичні засоби в тексті оригіналу є експліцитними помічниками перекладача, що сприяють адекватному відтворенню ілокутивної сили висловлювання. У статті досліджується інверсія як засіб емфази та способи її відтворення на прикладах перекладів англомовних творів українською мовою. Виявлено і пояснено засоби створення інверсії та алгоритм їхнього перекладу засобами цільової мови.
Специфика функционирования архетипа ребенка в романе У. Стайрона “Выбор Софи”
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Бондарь, Н. Ю.
В статье рассматривается специфика функционирования архетипа ребенка в романе американского писателя У. Стайрона “Выбор Софи”. Цель статьи – определить специфику функционирования архетипа ребенка в индивидуально-авторской трактовке с учетом исторического наполнения. Прослежены основные тенденции наполнения архетипа ребенка актуальными историческими характеристиками. Установлено, что архетип ребенка трансформируется в связи с историческими и социальными потрясениями. В романе Стайрона актуализированы как сакральные черты ребенка, так и черты жестокости, бесчеловечности и равнодушия.
Игры разума в “Романе с кокаином” М. Агеева
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Летаева, Н. В.
Проза младшего поколения русских писателей первой волны эмиграции, известного в российском литературоведении как “незамеченное поколение”, представляет интерес для исследователей явления русского зарубежья 20–30-х годов прошлого века. “Роман с кокаином” М. Агеева, опубликованный впервые в 1934 году в Париже в журнале “Числа”, сыгравшем заметную роль в становлении и развитии молодой эмигрантской литературы, как “Повесть с кокаином”, – явление значительное для литературы русской диаспоры и русской литературы в целом. В повести, вписывающейся в круг эго-документальной прозы, репрезентировано мировидение “человека 30-х годов” сквозь призму авторского сознания и сознания главного героя Вадима Масленникова, в начале повести гимназиста, затем студента, живущего в Москве накануне известных событий начала ХХ века. В форме дневниковых записей, излюбленном жанре младшего поколения русских писателей первой волны эмиграции, отражено полемическое начало, позволяющее автору сохранить форму художественного дискурса и наполнить её публицистическим пафосом, свойственным русскому зарубежью в целом. Дискуссия как составляющая часть поэтики “Романа с кокаином” эксплицирует именно те вопросы, которые волновали русского человека начала века в России и продолжали волновать русского человека, оказавшегося в вынужденных условиях эмигрантского существования: это вопросы веры, кризиса православия, двойственной природы личности, человеческих отношений, поиска любви и счастья. “Поединки” разума в “Романе с кокаином” позволяют сделать вывод о присущих повести особенностях интеллектуальной прозы и наследовании лермонтовских традиций в изображении “души человеческой”.
Екзистенційна самотність генія в новелістиці к. ХІХ – поч. ХХ ст. (на матеріалі творів українських і російських письменників)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Колінько, Олена Петрівна
У статті порушується проблема екзистенційної самотності генія, яка стала спільною для українських і російських письменників рубежу ХІХ–ХХ ст. і знайшла своєрідну художньо філософську інтерпретацію в їх новелістиці.
Особливості воєнної прози Леопольда Бучковського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.
Самобутня та провокаційна проза Леопольда Бучковського стала ідеальним матеріалом для верифікацій нових філософсько-естетичних концепцій і художніх засобів креації фікційного світу літератури від психоаналізу до постмодернізму. Універсалізм прози письменника ідеально вписується як у канони світової літератури, так і у рамки письменництва польськоукраїнського пограниччя.
Некоторые аспекты проблемы формирования ценностей народной художественной культуры у современной студенческой молодежи
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Шахейд, Анад Али
В статье автор уточняет понятия народное художественное искусство и ценности народной художественной культуры. Особенный акцент автор делает на воспитательном процессе формирования ценностной сферы студенческой молодежи в современном вузе средствами народного художественного искусства.
Шевченко на усі часи. Рецензія на посібник Ольги Куцевол “Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани” (Вінниця, 2013. – 256 с.)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Харлан, Ольга Дмитрівна
2014 рік ЮНЕСКО визнало роком Тараса Шевченка, таким він став у нашій національній історії, у наповненому тривогами сьогоденні. Напевне, не випадково українці проходять цей складний період з іменем великого Поета, долаючи виклики долі, бо приклад його життя додає впевненості нашим переконанням, твердості рішенням, стійкості емоціям. Колись автор найдобріших “Мисливських усмішок” Остап Вишня сказав: “Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!” І нині Шевченко гуртує націю, допомагає їй вивірити дороговкази. Тому нам, українцям третього тисячоліття особливо важливо вдивитися в Кобзареве обличчя, осмислити кожне його слово, перепустити через думку й серце кожен рядок. Загалом високо оцінюємо працю проф. Ольги Куцевол, що вирізняється багатим фактичним матеріалом, оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань, високою інформативністю, і вважаємо, що книга “Вивчення життя і творчості Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани” може бути в майбутньому доповнена й перевидана більшим накладом, тим паче що її схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Комісією з української літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
Характерні риси подієвості феноменологічної прози (на матеріалі творів Т. Прохаська)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Гребенюк, Т. В.
У статті здійснюється дослідження особливостей читацької рецепції феноменологічної прози – художніх текстів, інтенційною сутністю котрих є створення безоцінної картини буття, осягнення внутрішньої суті суб’єктів, предметів і процесів, що її складають. На матеріалі твору Т. Прохаська “Як я перестав бути письменником” розглядається специфіка творення автором ефекту співспоглядання з читачем деталізованої суб’єктивованої картини світу.
Комплексне дослідження українського фольклору Поділля. Рецензія на монографію О. Шалак “Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття” (Київ : Освіта України, 2014. – 464 с.)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Александрова, Г. О.
Проблема вивчення історії фольклористики, зокрема на регіональному матеріалі, досить актуальна. Таке дослідження дає змогу ретельно проаналізувати розвиток науки про народну творчість, схарактеризувати постаті збирачів, дослідників фольклору, визначити етапи, тенденції, напрями розвитку фольклористики як науки, формування її наукових засад. О. Шалак досить ґрунтовно проаналізувала риси методики польських дослідників українського фольклору Поділля, долучивши оцінки попередників та осмисливши значення фольклорних колекцій польських збирачів. Дослідниця продемонструвала продуктивність текстологічного аналізу, її оригінальне осмислення нерідко маловідомого фактичного матеріалу вводить у широкий фольклористичний обіг нове усвідомлення наукового дискурсу ХІХ – початку ХХ ст., тому її монографія є вагомим внеском до розробки проблем історії української фольклористики.
Intellectual duelling as a means of self-comprehension in the reluctant fundamentalist
(Berdyansk State Pedagogical University, 2015) Berezhanska, Yu. V.
The paper analyzes the implementation of the “dramatic monologue” technique in The Reluctant Fundamentalist by Mohsin Hamid. The novel assumes the character of discussion between the protagonist and an American silent listener. This unilateral conversation suggests the presence of a companion, and thus encourages the reader to adopt the partner’s role in this discussion. In the context of rapid “dramatic monologue” the racialization of the protagonist’s national identity takes place; the author reflects on the psychological and social consequences of the September 11 tragedy. The format of dramatic monologue effectively discloses the inner world of the narrator, the gradual changes in his outlook, self-representation and self-positioning.
До питання про сутність та жанрові особливості українського інтелектульного роману
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Куриленко, І. А.
Стаття присвячена дослідженню жанрової природи українського інтелектуального роману. Увага приділяється поетикальним розбіжностям між філософським / інтелектуальним / екзистенціалістським романами з точки зору жанрової специфіки. Наводиться докладний аналіз ряду розвідок українських літературознавців щодо характерних жанрових рис інтелектуального роману, що сприяє цілісному осмисленню розглянутого питання. Зокрема, виділяються такі провідні жанрові риси, як умовність, іронічність, скептичність, пародійність авторського дискурсу; деконструкція; криза національного міфу; екзистенціальний дискурс тощо.
Тематична класифікація назв суден в українській морській термінології
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дакі, О. А.
У статті розглянуто тематичні групи на позначення назв суден у складі української морської термінології упродовж останніх десятиріч, запропоновано тематичну класифікацію за екстралінгвістичними чинниками, виявлено розбіжності та зони перетину у розподілі цивільних та військових термінів-назв суден. Морська термінологія відображає систему понять морської справи і виробництва, тому можемо зробити висновок, що її системність базується не лише на мовних, а й на екстралінгвальних ознаках.
Анекдот як мовленнєвий жанр
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бассай, С. М.
У статті німецькомовний побутовий анекдот розглядається як мовленнєвий жанр, як невід’ємна частина процесу комунікації. Проаналізована специфіка його функціонування на сучасному етапі міжкультурного спілкування. Виділені й описані основні і побічні системоутворюючі ознаки анекдоту як самостійного розмовного жанру.
Тенденції розвитку дитячої літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шулькова, Катерина
У статті розглядаються особливості розвитку дитячої літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Аналізуються теоретичні розвідки вітчизняних та зарубіжних літературознавців, які надають змогу окреслити головні тенденції та прослідити за процесом формування жанрового канону. Визначається відмінність між такими поняттями: “дитяча література”, “література для дітей”, “дитяча масова література” та “класична проза для дітей”. У результаті уточнена класифікація дитячих книжок, охарактеризована система жанрів, сформульована своєрідність образу головного героя, описані специфічні риси дитячої літератури вказаного періоду.
Поетикальні вектори художньої творчості К. Гордієнка
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Шарова, Т. М.
У статті наголошується на тому, що художня творчість К. Гордієнка є багатовекторною, оскільки торкається актуальних проблем в літературі ХХ століття. Твори письменника відображають складність обставин тогочасного села. У дослідженні акцентується увага на поетикальних особливостях митця слова, який вміло узагальнив у прозових творах життєвий матеріал. Письменник у прозових творах подав образ нового селянина-бунтівника та показав селянський побут та родинні взаємини. У статті з’ясовується, що автор вдало художньо осмислив історію українського села ХХ століття.
Розкладання гуманістичної концепції людини у дзеркалі художньої літератури: дендізм
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пугаченко, А. В.
У статті запропоновано розглянути розкладання гуманістичної концепції людини у дзеркалі художньої літератури. Автор зупинився лише на одному з проявів дегуманізації у поетичному мистецтві – на феномені дендізму. Аристократична субкультура денді породила такий художній образ людини, в якому ренесансне прагнення універсалізму поєдналося з рисами дегуманізації, серед яких: нарцисизм, честолюбство, марнославство. Автор простежив еволюцію homo universalis на матеріалі роману Дж. Бульвера-Літтона “Пелем, або Пригоди джентельмена” і дійшов висновку, що художній образ денді значно відрізняється від того розхожого уявлення про денді, яке спадає на думку завдяки численним наслідувачам дендізму.
Особисте життя науковця у романах Н. Рибака “Час сподівань і звершень” і Ю. Мушкетика “Біла тінь”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Ткаченко, Р. П.
У статті йдеться про окремі аспекти образу вченого у романах Н. Рибака та Ю. Мушкетика. Дослідника цікавить передовсім приватне життя героя, прототипи якого за радянської доби упродовж 60–70 рр. ХХ ст. стали “героями нашого часу”. Образ науковця проаналізовано на основі психоаналітичного методу з урахуванням історико-культурного контексту та ідіостилю письменника. Любов як основний мотив особистого життя персонажа визначає міру цілісності його натури, особистісний характер його професійної діяльності.

Переглянути

Перегляд Випуск 5 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування