Випуск 1 (2025)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/5132

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2025) за Ключові слова "STEM-освіта"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичний аналіз базових концепцій розвивального навчання математики
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Панова, Світлана Олегівна; Дерябіна, Юлія Сергіївна
    Сучасний світ ставить перед освітою нові виклики. Пандемія COVID-19 та війна негативно вплинули на якість навчання, особливо в галузі математики. Сьогодні розвиток математичної освіти в Україні потребує запровадження інновацій. Для підвищення якості навчання розглядається введення методів та принципів розвивального навчання математики як ефективний інструмент подолання освітніх втрат в закладах загальної середньої освіти. Розвивальне навчання передбачає активну участь учнів у навчальному процесі, формування в них здатності до самостійного мислення та вирішення проблем. Цей підхід сприяє не тільки засвоєнню знань, але й розвитку таких важливих якостей, як критичне мислення, творчість та самостійність. В роботі проаналізовано досвід вітчизняних і зарубіжних вчених, розглянуто та охарактеризовано моделі системи інтенсивного всебічного розвитку Л. Занкової та технологію розвитку інтелектуальних здібностей Д. Ельконіна-В. Давидової. У процесі аналізу було досліджено особливості методик, цілі, завдання, концептуальні положення, переваги і недоліки. Окремо було розглянуто вітчизняні розробки концепції розвивального навчання математики. Зазначимо, що більшість робіт щодо впровадження розвивального навчання математики було присвячено освіті в початковій школі. У ході нашого дослідження було виділено науковців (С. Семенець, С. Скворцова, Н. Тарасенкова та інші), які наголошують на необхідності розвивальної освіти та створюють методичні матеріали з математики для її впровадження в закладах загальної середньої освіти. Вивчені теоретичні основи розвивального навчання та аналіз практичного досвіду його застосування в українських школах говорять про те, що це стане викликом для розвитку сучасної математичної освіти України, але сприятимуть формуванню в учнів глибоких математичних знань та умінь.
  • Ескіз
    Документ
    Історичні аспекти формування дослідницької компетентності учнів у навчанні фізики
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Школа, Олександр Васильович; Бєлоконь, Олексій Олександрович
    У статті розглянуто теоретичні основи формування дослідницької компетентності здобувачів освіти у навчанні фізики. Дослідницька компетентність визначається як інтегративна здатність учнів самостійно застосовувати для аналізу, вирішення проблем і отримання нових знань. На основі аналізу сучасних наукових праць висвітлено еволюцію від стародавніх часів до сучасних цифрових освітніх інновацій. Зазначено, що розвиток дослідницької компетентності є важливим компонентом сучасної освіти, яка орієнтується на компетентнісний підхід, інтеграцію знань і розвиток міжпредметних зв’язків. Розглянуто внесок класичних мислителів (Сократ, Аристотель) у становлення основ наукового пізнання, роль епохи Просвітництва у впровадженні емпіричних методів, а також вплив ідей Джона Дьюї на розвиток навчання через дослідження. Особливу увагу приділено ХХ століттю. Акцентовано на внеску Л. Виготського, П. Гальперіна у формування діяльнісного підходу, а також на концепціях критичного мислення, запропонованих Бенджаміном Блумом. Висвітлено інтеграцію дослідницьких методів в освітні стандарти Європи та США. Показано, як цифрові технології, такі як віртуальні лабораторії та інтерактивні симуляції, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів у шкільному курсі фізики. Дослідницька компетентність має ключове значення для формування у здобувачів освіти здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналізу інформації та творчого вирішення проблем. У статті також розглянуто виклики впровадження дослідницьких методів у сучасну українську освіту, зокрема недостатнє технічне забезпечення та потребу у підвищенні кваліфікації педагогів. Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження методів формування дослідницької компетентності у шкільному курсі фізики, зокрема через інтеграцію STEM-методик, цифрових інструментів і міжпредметних проектів.