Наукові видання

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/11

Переглянути

Перегляд Наукові видання за Ключові слова "a concept"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Поняття мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення.
    (Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. пр., 2020) Крижко, Олена Анатоліївна
    У статті роглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена, передусім, його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості та ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення в словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, – і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. При цьому необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити в змістовому й значеннєвому планах. Із семасіологічної точки зору гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічної – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З точки зору співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики. Проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно-класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.