Випуск 2 (2024)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3997

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Application of differential technologies in mathematics teacher preparation
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Mammadova, Aynur
In academic institutions, improving the organization of professional and methodological preparation for prospective mathematics teachers is regarded as a perennially urgent issue, especially amidst the information society's rising societal demands. The development of society's scientific potential and the assimilation of advanced scientific and technological achievements are intricately linked to mathematical education. In the realm of preparing future mathematics educators within higher educational institutions, the integral linkage between a nation's military and economic prowess and its educational framework stands as an enduringly pertinent issue. The role of exact sciences, particularly mathematics, extends beyond economic governance to encompass the imperative of ensuring national military security. In the contemporary era, there exists a pressing need to equip all segments of society with proficiencies in information technologies, alongside the implementation of novel and effective pedagogical approaches, which are among the foremost challenges confronting educators. The global educational landscape is swiftly evolving, placing greater emphasis on pragmatic competencies over purely theoretical foundations, reflecting societal preferences for practical skill sets. Within pedagogical institutions of higher learning, the primary focus in the preparation of mathematics educators’ centers on cultivating cadres for secondary education. Given the context of the information society, it becomes crucial to meticulously organize the scholarly and methodological dimensions of future mathematics educators' activities, aligning them with the imperatives of educational reform. The process of preparing personnel for diverse educational settings in mathematics education across colleges and secondary schools entails a notably intricate endeavor. Notably, mathematics is taught through distinct curricula at these institutions, demanding heightened scientific and pedagogical aptitude from educators, especially in settings comprising academically gifted students. Addressing these challenges necessitates substantive transformations in the substance of mathematics teacher training, fostering humanistic approaches in defining educational objectives, content structuring, methodological practices, and institutional arrangements. The professionalism and innovative contributions of prospective mathematics educators assume pivotal roles in navigating these complexities. This article scrutinizes the application of differential instructional technologies in mathematics education and explores their potential implications.
The role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Surelo, Kateryna; Mytsyk, Hanna
The article focuses on the potentially transformative role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services. The research identifies ways to apply generative artificial intelligence tools to optimize the efficiency of speech-language pathology services and improve the quality of life for individuals with speech disorders. Among the most important advantages of using generative artificial intelligence, the authors emphasize the increased accessibility and systematic delivery of speechlanguage pathology services. This is particularly important in regions with a shortage of speech-language pathologists, as well as for children from single-parent families or families where both parents work full-time, complicating their regular attendance at speech therapy sessions. This issue is also relevant for residents of rural areas, as well as for those living in active combat zones or temporarily occupied territories, where access to speech-language pathology services and resources may be significantly limited or completely absent. The use of artificial intelligence allows for the practical implementation of a personalized approach to the correction of speech disorders, in particular expanding the capabilities of speech-language pathologists and reducing their workload. Furthermore, the article discusses the challenges and ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in education and healthcare. The authors highlight the need to consider the limitations of artificial intelligence to effectively leverage its advantages while minimizing potential drawbacks. Specifically, the article aims to stimulate interdisciplinary research that would unite experts from various fields to thoroughly explore the impact of artificial intelligence on the correction of speech disorders.
Використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математиким
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бурцева, Олена
Стаття присвячена дослідженню використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математики. Розвиток компетентної особистості є одним з ключових завдань сучасної освіти, а роль вчителя у цьому процесі надзвичайно важлива. Ось декілька способів, якими вчителі можуть сприяти цьому, стимулювання інтересу до навчання, тобто вчителі повинні заохочувати учнів до цікавого вивчення матеріалу, використовуючи різноманітні методи та медіаосвітні технології, що сприяють зацікавленості та мотивації; активна участь учнів у освітньому процесі, тобто вчителі повинні організовувати такі уроки, де кожен учень бере активну участь, відчуваючи свою важливість та внесок у навчання; сприяння самостійному навчанню та розвитку, тобто вчителі можуть створювати умови для самостійного вивчення та дослідницької діяльності учнів, надихаючи їх на пошук нових знань та розв’язання складних задач. Отже, вчителі відіграють ключову роль у розвитку компетентної особистості учнів, створюючи стимулююче та сприятливе освітнє середовище, яке сприяє саморозвитку, самоорганізації та самовихованню. Мета дослідження – дослідити вплив медіаосвітніх технологій на уроках математики при викладанні задач економічного змісту, щоб підвищити активізації пізнавальної діяльності учнів. Пріоритетним завданням сьогодні стоїть підвищення фінансової та економічної грамотності, що найкраще реалізовувати ще у школі через розв’язування математичних задач економічного змісту. Включення таких тем у шкільну програму допоможе молоді краще орієнтуватися в основних фінансових поняттях та розвивати навички управління особистими фінансами. Існують різні підходи, які можуть бути застосовані для покращення результатів освітнього процесу та стимулювання розвитку навчання учнів. В сучасній освіті найчастіше використовують інформаційно-комунікаційні технології, наприклад, медіаосвітні технології, які сприяють наочному усвідомленню математичних концепцій у контексті фінансової грамотності.
Застосування компетентнісного підходу у військових закладах вищої освіти як ключова умова підготовки майбутніх офіцерів-управлінців
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тарасюк, Юрій
Стаття присвячена аналізу основних протиріч у підготовці майбутніх офіцерів-управлінців в умовах сучасного повномасштабного вторгнення, зокрема невідповідності між необхідним і реальним рівнем їхньої готовності виконувати функціональні обов’язки. Основна проблема дослідження полягає в тому, що освітній процес у закладах вищої освіти орієнтований переважно на набуття знань, проте недостатньо формує професійну компетентність, яка включає практичні навички. Метою роботи є обґрунтування важливості компетентнісного підходу в підготовці офіцерів-управлінців та розробка рекомендацій щодо його імплементації в освітній процес. В результаті дослідження визначено ключові компоненти військово-професійної компетентності, включаючи когнітивно-операційну та профе¬сійно-особистісну складові, та їхню взаємозалежність у підготовці майбутніх офіцерів. Стаття також акцентує на важливості творчої ініціативи, самостійності, креативності, конкурентоздатності та мобільності в умовах сучасних викликів, що постають перед офіцерами-управлінцями. Новизна статті полягає у пропозиції впровадження компетентнісного підходу, який орієнтується на розвиток практичних навичок, прогнозування, стратегічного мислення та етичного виховання, що дозволить майбутнім офіцерам ефективно виконувати свої обов’язки в умовах швидкоплинних змін. Також підкреслюється необхідність розробки нових педагогічних технологій, які сприятимуть адаптації курсантів до інноваційної діяльності та сучасних військових технологій. Таким чином, стаття робить вагомий внесок у методологічне обґрунтування та практичну реалізацію компетентнісного підходу у військовій освіті, що забезпечить підвищення якості підготовки офіцерів-управлінців, їхню готовність до сучасних викликів та ефективність у виконанні професійних завдань.
Казки Василя Сухомлинського як засіб розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гречишкіна, Ірина
У статті подано проблему розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя, одним з дієвим засобом казкою. Розглядається місце та роль казок В. О. Сухомлинського як засобу розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя. Досліджено місце казки в педагогічних працях В. О. Сухомлинського. Педагогами виокремлено казки В. О. Сухомлинського як важливий засіб, який сприяє збагаченню словникового запасу дошкільників, вільному вираженню своїх думок, складанню зв'язних, цікавих історій на основі почутого, допомагають правильно будувати монологи, розкривають дітям точність і виразність мовлення, наводять приклади літературного мовлення, показують, наскільки багата рідна мова гумором, живими і образними виразами.. Проаналізовано особливості сприйняття казки, дітьми дошкільного віку, а саме: творчої уяви, спостережливості, відчуття образного слова, авторської позиції, розуміння внутрішніх психологічних мотивів поведінки казкових персонажів. Також наведені приклади казок педагога, що можуть використовуватися в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, так і в повсякденному житті дітей. Визначено, що сенситивним періодом для оволодіння монологічним мовленням є п'ятий рік життя дитини. Розглянуто зміни у формуванні граматичної структури мови, у розвитку способів словотворення, відбувається вибух словесної творчості. Мовлення дітей стає більш послідовним, поліпшується розуміння смислової сторони мови, синтаксичної структури пропозицій тощо. Розглянуті поняття «мова», «мовлення», «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення». Розглянуто умови оволодіння зв'язним монологічним мовленням – як одного з основних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників., а саме: мовленнєвого середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних рис особистості, пізнавальної активності дитини тощо, які необхідно враховувати в процесі цілеспрямованого мовленнєвого виховання. Визначено подальші розвідки обраної теми, а саме окреслення методичних рекомендацій використання казки В. Сухомлинського в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
Критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Науменко, Наталія
Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків. Метою статті було висвітлення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до зазначеного виду професійної діяльності. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають мету і завдання освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та початкової освіти в контексті її реформування на засадах Нової української школи; психолого-педагогічну літературу з проблематики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків та її співвідношення з готовністю до зазначеної діяльності. Визначено, що готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності є результатом професійної підготовки та запорукою формування професійної компетентності майбутніх учителів. Наголошено на тому, що готовність майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків являє собою складне інтегративне утворення особистості, що включає в себе особистісну, психологічну, здоров’язбережувальну, теоретичну, практичну готовність та складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивно-комунікаційного, операційно-діяльнісного і особистісно-рефлексивного компонентів, що характеризуються мотивами та переконаннями до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, психолого-педагогічними, методичними знаннями та вміннями, особистісно-професійними властивостями, що спрямовані на формування безпечних, комфортних та здорових умов освітнього середовища, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, формування культури безпечної та здорової поведінки. Схарактеризовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків; узагальнення і систематизація результатів аналізу, синтезу; формулювання висновків.
Критичний огляд брюкенкласів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Галицька, Олена; Гурко, Анна
У статті описано роботу німецьких брюкенкласів з дітьми біженців з України від війни. Ці класи для українських дітей-біженців мають різні назви (винятково інтеграційні або так звані «вітальні класи», так звані «підготовчі класи», залежно від федеральної землі, а також «перехідні інтернаціональні класи», I-класи або класи-місточки, «інтернаціональні підготовчі класи», «інтенсивні класи», адаптаційні класи), але усі вони надають можливість українським дітям адаптуватися до нового освітнього середовища, вивчити німецьку мову та підготуватися до інтеграції в загальні класи ФРН. Новизна полягає в тому, що у ньому описано успішний досвід практики «Школа в Німеччині» у початковій школі Бюнде (ФРН) у період з 28.08 по 29.09.2023 року та з 19.02 по 22.03 2024 року. Практику реалізовано спілкою «Мости дружби в Україну» з кооперацією міста Бюнде з метою впровадження ефективної моделі брюкенкласів для дітей-біженців із України. Дослідження надає цінну інформацію про те, як можна організувати брюкенкласи для дітей-біженців, щоб максимально сприяти їхній інтеграції в німецьку систему освіти. Мета брюкенкласів – допомогти дітям підтягнути німецьку мову та шкільні предмети в ігровій формі, розкрити свій навичковий потенціал. У статті проаналізовано особливості концепції брюкенкласів: індивідуальний розклад із профільних предметів; додаткові уроки з німецької, англійської та профільних предметів; учителі з досвідом навчання учнів, для яких німецька мова не є рідною; підготовлені вчителі в галузі німецької мови як іноземної; мовно-чутливе викладання профільних предметів; керовані розміри класів з урахуванням індивідуальної підтримки; обмін та співпраця з учнями з усіх класів в рамках концепції групи подовженого дня; робота з батьками з урахуванням мовних бар’єрів; переведення до загального класу після усунення мовного дефіциту. У статті здійснено також огляд викликів, пов’язаних із функціонуванням брюкенкласів у ФРН.
Методи підвищення якості наочності при розробці презентацій в умовах дистанційної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоров, Олег
Дана стаття висвітлює деякі рішення здатні покращити ефективність розробки лекційного візуального матеріалу з точки зору придатності цього матеріалу до сприйняття та запам’ятовування здобувачами освіти. Через тиск, який створює на людину розвиток штучного інтелекту, та через загрози, які можуть постати перед людством через це вже у близькому майбутньому, дуже важливим стає створення максимального можливого обсягу умов для покращення рівня знань людини. Метою роботи було запропонувати прості, але ефективні рішення, які можна досить легко втілити в процес створення навчального матеріалу, з умовою щоб ефективність навчання перевищувала попередні рішення. Для статті обрано методи, які мають покращити рівень сприйняття здобувачами освіти навчального матеріалу за рахунок підвищення якості саме матеріалу а не спроб впливу на людину, яка здобуває освіту. Втілена спроба адаптувати методи створення лекційного матеріалу відповідно до того, яке сприйняття знань для людини є більш природнім. Підвищити ефективність навчального матеріалу для людини. В статті запропоновано певний перелік рішень, які закривають типові проблеми презентаційного матеріалу, які існували протягом багатьох років попри наявність технічних засобів їх подолання. Серед цих проблем – уривковий матеріал, відомості відірвані від загальної системи знань, монотонність, архаїчні методи навчання та інші. Причиною збереження проблем була нестача зусиль спрямованих на їх подолання, тенденція діяти старими методами, перенесення застарілих рішень в сьогодення. Стаття надає рішення, які базуються на властивостях когнітивних процесів людини, властивостях сприйняття, асоціативних властивостях пам’яті людини, навичках кольорової ідентифікації, ергономіці. Для створення рішень був використаний багаторічний досвід роботи з інформацією, загально розповсюджені рішення з галузі інформаційних технологій, які допомагають спеціалістам працювати зі значним навантаженням на увагу та пам’ять. Цей досвід був оброблений та адаптований до цілей освіти.
Мотивація як один із основних чинників успішного засвоєння та викладання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дегтярьова, Катерина; Кібенко, Любов; Живолуп, Вікторія; Карась, Алла; Ляхова, Ірина
У статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо значимості поняття мотивації на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти. Подано короткий огляд та характеристику основних методів підвищення мотивації студента до ефективного оволодіння іноземною мовою; обґрунтувано важливість застосування цих методів під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Англійська мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Особливу увагу звернено на застосування програми створення презентацій PowerPoint, Зазначено, що створення презентацій залучає студентів до активного, творчого, самостійного процесу навчання, сприяє розвитку навичок письма, говоріння та аудіювання, а також дає змогу індивідуалізувати процес навчання, що, в свою чергу, підвищує самооцінку та мотивацію до вивчення мови в цілому. Проаналізовано важливість використання автентичних відео/аудіо матеріалів під час занять з англійської мови. Надано, як приклад, власну розробку завдань на основі автентичного відео, що сприяють активізації основних видів мовленнєвої діяльності, а також є потужним механізмом пробудження та стимулювання мотивації студентів. Доведено, що автентичні матеріали є важливим компонентом не лише у вивченні, а й у викладанні іноземної мови на всіх рівнях, оскільки викликають великий інтерес і мотивують здобувачів освіти, що є значним внеском у досягнення навчальної мети програми. Результати даного дослідження доводять, що використовуючи елементи нестандартного навчання, змінюючи структуру та зміст своїх занять, шляхом застосування завдань на створення презентацій, виконання вправ на основі автентичних матеріалів, викладач може запобігти звиканню студентів до своїх занять, і підтримати ентузіазм та активність студентів під час здобуття мовних знань, умінь і навичок.
Особливості домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дитини з церебральним паралічем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Конопляста, Світлана; Синиця, Аліна Олександрівна
У статті розглянуто особливості домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Здійснено аналіз теоретико-методичної літератури, що дозволив окреслити специфіку формування та розвитку мовлення у ранньому віці. Досліджено сутність понять «мовлення» та «мовленнєва діяльність». Встановлено, що під час формування вокалізацій у дітей раннього віку виділяють сім мовленнєвих функцій, які дитина опановує у домовленнєвий період. Визначено етапи комунікативно-мовленнєвого онтогенезу. Акцентовано увагу на багатогранності мовленнєвої активності в домовленнєвий період розвитку дитини. Визначено основні умови формування мовленнєвої діяльності у дітей. Зазначено, що діти з церебральним паралічем мають суттєві відхилення в психофізичному розвитку, зокрема мовленнєвому. Сучасні дослідження пов’язують такий стан із каузальною природою цього порушення. Відповідно окреслено основні труднощі домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Узагальнено, що у дітей з церебральним паралічем з раннього віку спостерігаються порушення усіх компонентів мовлення: фонетико-фонематичних, лексичних, граматичних. Представлено деякі результати авторського наукового дослідження щодо особливостей домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Зокрема зазначено особливості формування та розвитку мовлення у дітей з церебральним паралічем у ранньому віці зі слів батьків. Визначено залежність розвитку мовлення від фізичних можливостей дитини. У дітей раннього віку з церебральним паралічем спостерігається затримка формування базису для розвитку мовлення та основних його передумов. Емпіричний аналіз даних авторського дослідження щодо розвитку мовлення дітей з церебральним паралічем дозволив припустити, що саме дизартрія у картині неврологічного статусу дитини з церебральним паралічем є основним мовленнєвим порушенням.
Потенціал науково-дослідницької діяльності у формуванні особистості майбутніх учителів технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Титаренко, Ольга
У статті розглянуто актуальність якісної підготовки майбутніх учителів природничих наук у сучасних умовах, яка обумовлена процесами реформування всіх ланок системи освіти, глобальними змінами на європейському ринку праці, розвитком світової науки та педагогічної практики, а також зміщенням акцентів з накопичення знань до опанування способами діяльності. Проаналізовано основні стратегічні завдання та вимоги до якості освітнього процесу і професійного рівня сучасних учителів. Визначено необхідність освоєння майбутніми вчителями нових функцій, нового змісту діяльності, пошуку та запровадження сучасних методик навчання і викладання. Особливу увагу приділено формуванню у випускників закладів загальної середньої освіти десяти ключових компетентностей. У статті розглянуто наукові дослідження проблематики науково-дослідницької діяльності особистості, яка зосереджується на формуванні дослідницьких умінь у різних категоріях суб’єктів. Підкреслено важливість формування науково-дослідницької компетентності в системі підготовки майбутніх фахівців, дослідженої багатьма українськими та зарубіжними науковцями. Проаналізовано багатовимірний процес науково-дослідницької діяльності у формуванні особистості майбутніх учителів технологій, який включає розвиток дослідницьких умінь, самостійності та компетентностей. Визначено сутність та теоретичне обґрунтування науково-дослідницької діяльності студентів, що передбачає аналіз понять «наукова діяльність» та «дослідницька діяльність», особливо в контексті організації такої діяльності у вищій школі. Окреслено розмежування між поняттями «наукова діяльність», «науково-організаційна діяльність», «науково-педагогічна діяльність» та «науково-технічна діяльність». Наголошено на необхідності звернення до довідниково-джерельної бази для уточнення особливостей тлумачення терміну «науково- дослідницька діяльність». У статті розглянуто значення науково-дослідницької діяльності в контексті формування особистості майбутніх учителів технологій. Проаналізовано роль інноваційних технологій навчання, таких як проблемний виклад, евристичні методи, ігрові методи та кейс-методи, у розвитку критичного мислення, дослідницьких навичок та самостійності студентів. Зростання значення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті вимагає від майбутніх учителів здатності критично оцінювати та використовувати онлайн-ресурси для забезпечення якості навчання та активного наукового пошуку. Підготовка майбутніх учителів технологій повинна включати розвиток умінь для роботи в гібридному середовищі досліджень, використовуючи як традиційні, так і цифрові ресурси. Розвинута дослідницька компетентність є ключовим аспектом підвищення якості освітнього процесу і включає систему мотивів, станів, спеціальних установок, дослідницьких знань, навичок і умінь.
Потенціал тренінгових технологій під час формування емоційно-вольової стійкості та ціннісно-смислової компетентності у здобувачів освіти: теоретичні та методичні аспекти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Калаур, Світлана; Олексюк, Наталія; Сорока, Ольга
Виклики сьогодення разом із загрозами російсько-української війни характеризуються непередбачливістю та насиченістю стресорів, що впливають на всі сфери життя. Не є виключенням й освітня галузь, яка має змінити підходи до організації професійної підготовки здобувачів освіти. Майбутні фахівці повинні бути готовими до усіх перешкод та викликів сьогодення, а найголовніше вміти ефективно продовжувати професійну діяльність. Дана стаття присвячена розгляду процесу формування емоційно-вольової стійкості як провідної властивості особистості та вдосконалення ціннісно-смислової компетентності, що забезпечує здатність особистості протистояти різним видам стресів, стабілізувати власний психоемоційний стан та ефективно виконувати діяльність у межах компетентності. У статті проводиться ґрунтовний теоретико-методичний аналіз дефініції «емоційно-вольова стійкість» через порівняння двох основних взаємодоповнюючих визначень «емоційна стійкість» та «стресостійкість», що лежать у її основі. Враховуючи особливості формування емоційно-вольової стійкості, а саме важливість включення освітнього середовища із розглядом можливих патернів поведінки обумовлюють зміни щодо усталених традиційних методів викладання у закладах вищої освіти. Задля підвищення рівня освітнього процесу та вдосконалення професійної підготовки здобувачів освіти вважаємо доцільним використання потенціалу тренінгових технологій як потужного інструменту щодо формування емоційно-вольової стійкості та ціннісно-смислової компетентності майбутніх фахівців. Тренінгові технології у нашому дослідженні розглядаємо як вагомий засіб у формуванні практичних умінь, вдосконаленні соціальних установок й особистісного досвіду, поглибленні теоретичних знань в галузі ефективного міжособистісного спілкування. Використання потенціалу тренінгових технологій щодо формування емоційно-вольової стійкості та цінісно-смислової компетентності у здобувачів освіти вважаємо необхідною складовою освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти. виходимо з тих міркувань, що тренінги сприяють більш ефективному навчанню, допомагають створити мотивуюче та стимулююче освітнє середовище, в якому студенти можуть розвинути свої особистісні та професійності якості, вдосконалити ціннісно-смислову компетентність, а також матимуть змогу сформувати необхідні практичні навички відповідно до різних стресів, що поставатимуть перед ними у майбутній діяльності.
Розвиток соціальної та професійної компетентностей у майбутніх офіцерів у процесі їх професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Олексюк, Наталія
У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки майбутніх офіцерів у період воєнної агресії росії в Україні. Зазначено, що у системі військової освіти дедалі актуальнішим є застосування компетентнісного підходу, що, в свою чергу, зумовлює необхідність оновлення цілей, завдань і технологій професійної підготовки майбутніх військовослужбовців, розробки нових військових освітніх стандартів з урахуванням сучасних вимог. Акцентовано увагу на важливості розвитку професійної та соціальної компетентностей здобувачів військової освіти як майбутніх учасників воєнних дій. Визначено сутність понять: «професійна компетентність майбутнього офіцера» (складне системне утворення, що об’єднує мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та психологічний компоненти, які дають змогу фахівцю успішно здійснювати професійну діяльність) й «соціальна компетентність майбутнього офіцера» (це інтегрована здатність результативно взаємодіяти з іншими людьми в різних умовах). Доведено, що професійна компетентність майбутнього офіцера тісно пов’язана з його соціальною компетентністю, оскільки набуття умінь і навичок, властивих кваліфікованому фахівцю, неможливе без його успішної взаємодії з соціумом, а високий рівень соціальної компетентності даватиме можливість успішно реалізуватися у професійній діяльності. Розглянуто основні структурні компоненти означених компетентностей майбутніх офіцерів. Обґрунтовано набутість професійної та соціальної компетентностей, оскільки їх можна формувати і розвивати протягом усього життя особистості. Зазначено форми розвитку згаданих компетентностей. Розглянуто основні чинники, які впливають на розвиток означених компетентностей. Зроблено висновок про вплив професійної і соціальної компетентностей на майбутню професійну діяльність здобувачів вищої військової освіти та їх уміння берегти власне життя й життя підлеглих. Запропоновано шляхи оптимізації розвитку професійної та соціальної компетентностей у процесі фахової підготовки майбутніх офіцерів.
Система роботи із засвоєння фразеологізмів учнями 6 класу (проєкт «Інтелект України»)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Євтушина, Тетяна; Зосімова, Лілія
У статті досліджено систему роботи із засвоєння фразеологізмів учнями 6 класу за проєктом «Інтелект України». Наголошено, що навчання за програмою «Інтелект України» прогресивне й ефективне завдяки продуманості, інтегрованості, професіоналізму, творчості, патріотизму, результативності. Відповідно на поліфункціональних уроках української мови учні співпрацюють із різними партнерами в парі, групі, команді; виконують різні соціальні ролі; беруть на себе відповідальність за власні рішення та їхнє виконання; поглиблюють базові вміння та навички для спілкування українською мовою в життєво важливих для свого віку й актуальних для сучасного суспільства сферах і ситуаціях спілкування. З՚ясовано, що мовна змістова лінія уроків української мови в 6 класі не передбачає окремого розділу «Фразеологія». Проте майже на кожному поліфункціональному уроці наявна словникова робота з фразеологізмами, інтеграція знань та навичок. Досліджено, що система роботи із засвоєння фразеологізмів учнями 6 класу за проєктом «Інтелект України» має такі особливості: у висновках до уроків учням надано історичні довідки про фразеологізми біблійного походження, є мінісловники фразеологізмів, конкурси «Найрозумніший», «Готуємося до ЗНО», укладання речень із вивченими фразеологізмами. Зазначено, що шестикласники пізнають самобутність української мови й національну неповторність українців за допомогою експресивних можливостей фразеологізмів, складниками яких є займенники, числівники, дієслова. Крім мого, діти переконуються на уроках української мови, що у фразеологізмах відображено навколишню природу українців, багатство рослинного і тваринного світу, зовнішній та внутрішній світ людини. Наголошено, що, як показує досвід, учням 6 класу до вподоби засвоювати семантику сталих висловів за допомогою проєктної роботи чи проблемних ситуацій: пояснити за допомогою малюнків на дошці, використати малюнки-пазли чи анімаційне відео; створити презентації фразеологізмів; відвідати мовне конструкторського бюро; доповнювати тексти вправ вивченими фразеологізмами; застосовувати міжпредметні зв՚язки тощо.
Складові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Вєнцева, Надія Олександрівна
У статті визначено складові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні та виявлено особливості впливу авторитету керівника школи на ефективність управлінської діяльності. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизація, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз, опитування. В дослідженні, на основі аналізу літератури, уточнено поняття авторитет керівника, яке розглядається як загальноприйнятий неформальний вплив якої-небудь особи в різних сферах суспільного життя (вихованні,освіті, науці), заснований на знаннях, моральних якостях та досвіді. Доведено, що авторитет директора школи більшою мірою залежить від наявності у нього соціально-психологічних якостей (вміння вирішувати конфлікти у взаєминах вчителів; вміння виправляти помилки підлеглих у коректній формі; проявляти інтерес до життя вчителів поза роботою), яких, на думку педагогів, бракує найбільше, а найменшою мірою від професійно-ділових та адміністративно-розпорядчих якостей. Педагоги відзначили, потужний вплив суто людських якостей керівника на їх авторитет серед колег, що пояснюється, тим, що такі якості особистості, як такт і витримка, справедливість, уміння поважати людей сприяють згуртуванню членів колективу навколо свого керівника, пробудженню та підтримці у педагогів почуття поваги та довіри до нього. Що призводить до посилення позиції керівника в колективі, утвердження його авторитету, дозволяє директорові висувати свої вимоги. Виявлено, що динамічність та високий темп шкільного життя, несподіванки та невдачі викликають у педагогів високу чутливість, тому людяність у взаєминах підвищують емоційний статус колективу, його готовність працювати творчо, підтримати вимоги керівника, сприяє формуванню позитивного ставлення педагогів до своєї роботи.
Сучасні підходи до підготовки майбутніх фахівців медичної галузі: перспективні вектори досліджень
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Халло, Олександра
Стаття присвячена характеристиці сучасних підходів до підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Основна увага зосереджується на розкритті комплексу підходів підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Зазначено, що методологічною основою підготовки майбутніх фахівців медичної галузі було визначено комплекс підходів: системно-цілісний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, контекстний. Розглянуто кожний підхід зокрема. Так, системний підхід визначає послідовність процедур зі створення об’єкта як системи та пропонує пояснення, опис, прогнозування його поведінки що поєднується з загальною ціллю. Зазначено, що він розкриває зовнішні й внутрішні зв’язки, інтегративні властивості об’єкта як системи та формує цілісне бачення множинних об’єктів дослідження. Визначено, що особистісно-діяльнісний підхід дозволяє розглядати особистість майбутнього фахівця медичної галузі в його професійній діяльності, сприяє по-новому підійти до вирішення проблеми ефективного отримання умінь, знань. Установлено, що компетентнісний підхід передбачає формування професійної компетентності як інтегрованої характеристики, що охоплює знання, вміння, навички, модель поведінки, особистісні якості та досвід, котрі має опанувати майбутній медичний працівник у процесі професійної підготовки. Саме компетентнісний підхід дозволяє одночасно орієнтуватися на інноваційний досвід успішної професійної діяльності в медичній галузі. Доведено, що компетентнісний підхід підсилює практичну зорієнтованість медичної освіти, ставлячи на перший план уміння вирішувати професійні задачі та акцентує увагу на результатах освіти. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна також акцентувати увагу на тому, що професійний контекст передбачає завдання, форми і методи професійно-педагогічної діяльності, ситуації соціально-психологічної взаємодії, характерні для фахівців галузі медицини. Акцентовано, що усі методологічні підходи спрямовані на підвищення якості підготовки медичних працівників, так і на формування в них готовності до виконання професійних функцій.
Управлінська компетентість як складова у формуванні професійної компетентності майбутніх офіцерів тактичного рівня
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кушнірук, Світлана; Кушнірук, Іван
Узагальнення наукових здобутків, висвітлених на сторінках сучасних психолого-педагогічних праць, уможливило сформулювати тлумачення таких понять, як «компетентність», «професійна компетентність фахівця», «управлінська компетенція майбутнього офіцера тактичного рівня» та «управлінська культура як інтегральна якісна характеристика особистості». Виокремлено й науково обґрунтовано складники (компоненти) професійної компетентності майбутніх офіцерів тактичного рівня у процесі фахової підготовки, а саме: методологічний, нормативно-правовий, управлінський (менеджерський), проєктувальний, науково-дослідний, дидактичний, комунікативний. На основі аналітичного підходу проаналізовано висвітлені у науково-педагогічних працях компоненти структури управлінської компетентності офіцерів тактичного рівня у процесі фахової підготовки. У ході дослідження виокремлено такі компоненти структури управлінської компетентності та її показники у майбутніх офіцерів тактичного рівня, а саме: мотиваційний – усвідомлення власних пріоритетів, схильність до певного стилю керування, вміння чітко прогнозувати цілі та завдання управлінської діяльності; когнітивний – наявність комплексу теоретичних педагогічних знань, здатність ухвалювати виважені й обґрунтовані управлінські рішення, підготовленість до застосування інформації у вигляді технологій управлінської діяльності; діяльнісний – уміння планувати й організовувати освітній процес у ЗВО (керувати своїм часом і часом студентів), застосовувати інноваційні освітні технології в управлінській діяльності, а також вирішувати конфлікти; здатність працювати в команді; особистісний – самоаналіз, адекватна оцінка та рефлексія власної діяльності, поведінки інших, їх корекція; здатність до постійного професійного вдосконалення; оволодіння сукупністю особистих і професійних якостей характеру, що проявляються в індивідуальному стилі управління.
Формування англомовної лексичної компетентності майбутніх енергетиків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кондратьєва, Олена Михайлівна
Формування професійної лексичної компетентності майбутніх спеціалістів- енергетиків наразі обумовлено глобалізацією освітнього простору вищої освіти та необхідністю формування навичок комунікації з представниками інших країн. В умовах інтеграції України у світову економіку володіння англійською мовою стає критично важливим для фахівців енергетичної галузі. Формування навичок англомовної професійної комунікації сприяє особистісному професійному зростанню та саморозвитку. Дана стаття розглядає застосування контекстуального та тематичного підходів до формування лексичної компетентності майбутніх спеціалістів-енергетиків у процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», адже саме такі підходи допомагають майбутнім спеціалістам в енергетичній сфері не лише засвоїти професійну англомовну лексику, але й ефективно застосовувати її на практиці, що сприяє їхньому професійному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці. Описано важливість інтеграції професійних лексичних термінів та кліше на заняттях. Наведено приклади автентичних навчальних матеріалів, які використовуються студентами для ознайомлення з новими лексичними термінами. Визначені основні інтерактивні платформи, які використовуються для створення навчального освітнього середовища в умовах дистанційного навчання, що сприяють подоланню бар’єрів в організації навчального процесі в дистанційному форматі. Особлива увага приділяється методам, які використовуються для організації професійної комунікації в онлайн режимі. Одним із ключових аспектів дослідження є принцип відбору навчального матеріалу та мультимедійних ресурсів, які сприяють мотивації вивчення даної дисципліни. У статті аналізуються результати досліджень з проблеми формування лексичної компетентності, наведено приклади завдань, лексичних термінів та кліше для комунікативних вправ, підкреслюється важливість використання автентичних навчальних матеріалів, технічної документації для формування професійної лексичної компетентності майбутніх спеціалістів-енергетиків. Висновки статті підкреслюють важливість традиційних та інноваційних методів навчання та постійного оновлення та адаптації навчальних матеріалів відповідно до сучасних вимог і тенденцій у викладанні дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)».
Штучний інтелект та його роль у розвитку комунікативних навичок студентів під час вивчення англійської мови
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Рідель, Тетяна; Кириченко, Тетяна
У сучасному світі зростає потреба у знаннях англійської мови, що обумовлює необхідність впровадження новітніх технологій для підвищення ефективності навчання. Штучний інтелект стає важливим інструментом у цьому процесі, забезпечуючи інноваційні методи та засоби для розвитку комунікативних навичок студентів. Ця стаття присвячена огляду літератури та існуючих досліджень щодо використання технологій штучного інтелекту у навчанні англійської мови. Метою цього дослідження є ознайомлення з наявними дослідженнями та літературою щодо використання технологій на основі штучного інтелекту в середовищах навчання англійської мови. Розглядаються різні методи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти тим, хто вивчає англійську мову, покращити свої навички спілкування, зокрема говоріння, аудіювання, читання та письма. Завдяки персоналізованому підходу та інтерактивним можливостям штучного інтелекту студенти отримують індивідуалізований досвід навчання, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Дослідження показують, що технології штучного інтелекту, такі як системи розпізнавання мови та віртуальні репетитори, можуть значно покращити вимову та мовленнєві навички студентів. Крім того, адаптивні навчальні платформи, що використовують штучний інтелект, надають студентам можливість працювати за індивідуальною траєкторією навчання, підлаштовуючи матеріали та завдання під їхні потреби. У статті також розглядаються етичні аспекти використання штучного інтелекту у навчанні мов, зокрема питання конфіденційності даних та алгоритмічної упередженості. Важливо забезпечити, щоб технології штучного інтелекту використовувалися відповідально та справедливо, захищаючи права студентів та надаючи рівний доступ до освітніх ресурсів. Однак, незважаючи на багатообіцяючі результати, існує потреба у подальших дослідженнях для вивчення довгострокового впливу штучного інтелекту на навчання мов. Необхідні лонгітюдні дослідження для оцінки стабільності та тривалості досягнутих результатів. Також важливо визначити оптимальні стратегії інтеграції штучного інтелекту у навчальні програми та педагогічні підходи. Таким чином, ця стаття підкреслює трансформаційну роль штучного інтелекту в освіті англійської мови та його потенціал для задоволення різноманітних потреб студентів. Використання штучного інтелекту ефективно й етично може значно покращити результати навчання та сприяти розвитку комунікативних навичок, необхідних для успішної інтеграції у глобалізований світ.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2024) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування