Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 19
- ДокументВикористання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математиким(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бурцева, ОленаСтаття присвячена дослідженню використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математики. Розвиток компетентної особистості є одним з ключових завдань сучасної освіти, а роль вчителя у цьому процесі надзвичайно важлива. Ось декілька способів, якими вчителі можуть сприяти цьому, стимулювання інтересу до навчання, тобто вчителі повинні заохочувати учнів до цікавого вивчення матеріалу, використовуючи різноманітні методи та медіаосвітні технології, що сприяють зацікавленості та мотивації; активна участь учнів у освітньому процесі, тобто вчителі повинні організовувати такі уроки, де кожен учень бере активну участь, відчуваючи свою важливість та внесок у навчання; сприяння самостійному навчанню та розвитку, тобто вчителі можуть створювати умови для самостійного вивчення та дослідницької діяльності учнів, надихаючи їх на пошук нових знань та розв’язання складних задач. Отже, вчителі відіграють ключову роль у розвитку компетентної особистості учнів, створюючи стимулююче та сприятливе освітнє середовище, яке сприяє саморозвитку, самоорганізації та самовихованню. Мета дослідження – дослідити вплив медіаосвітніх технологій на уроках математики при викладанні задач економічного змісту, щоб підвищити активізації пізнавальної діяльності учнів. Пріоритетним завданням сьогодні стоїть підвищення фінансової та економічної грамотності, що найкраще реалізовувати ще у школі через розв’язування математичних задач економічного змісту. Включення таких тем у шкільну програму допоможе молоді краще орієнтуватися в основних фінансових поняттях та розвивати навички управління особистими фінансами. Існують різні підходи, які можуть бути застосовані для покращення результатів освітнього процесу та стимулювання розвитку навчання учнів. В сучасній освіті найчастіше використовують інформаційно-комунікаційні технології, наприклад, медіаосвітні технології, які сприяють наочному усвідомленню математичних концепцій у контексті фінансової грамотності.
- ДокументМетоди підвищення якості наочності при розробці презентацій в умовах дистанційної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоров, ОлегДана стаття висвітлює деякі рішення здатні покращити ефективність розробки лекційного візуального матеріалу з точки зору придатності цього матеріалу до сприйняття та запам’ятовування здобувачами освіти. Через тиск, який створює на людину розвиток штучного інтелекту, та через загрози, які можуть постати перед людством через це вже у близькому майбутньому, дуже важливим стає створення максимального можливого обсягу умов для покращення рівня знань людини. Метою роботи було запропонувати прості, але ефективні рішення, які можна досить легко втілити в процес створення навчального матеріалу, з умовою щоб ефективність навчання перевищувала попередні рішення. Для статті обрано методи, які мають покращити рівень сприйняття здобувачами освіти навчального матеріалу за рахунок підвищення якості саме матеріалу а не спроб впливу на людину, яка здобуває освіту. Втілена спроба адаптувати методи створення лекційного матеріалу відповідно до того, яке сприйняття знань для людини є більш природнім. Підвищити ефективність навчального матеріалу для людини. В статті запропоновано певний перелік рішень, які закривають типові проблеми презентаційного матеріалу, які існували протягом багатьох років попри наявність технічних засобів їх подолання. Серед цих проблем – уривковий матеріал, відомості відірвані від загальної системи знань, монотонність, архаїчні методи навчання та інші. Причиною збереження проблем була нестача зусиль спрямованих на їх подолання, тенденція діяти старими методами, перенесення застарілих рішень в сьогодення. Стаття надає рішення, які базуються на властивостях когнітивних процесів людини, властивостях сприйняття, асоціативних властивостях пам’яті людини, навичках кольорової ідентифікації, ергономіці. Для створення рішень був використаний багаторічний досвід роботи з інформацією, загально розповсюджені рішення з галузі інформаційних технологій, які допомагають спеціалістам працювати зі значним навантаженням на увагу та пам’ять. Цей досвід був оброблений та адаптований до цілей освіти.
- ДокументКазки Василя Сухомлинського як засіб розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гречишкіна, ІринаУ статті подано проблему розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя, одним з дієвим засобом казкою. Розглядається місце та роль казок В. О. Сухомлинського як засобу розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя. Досліджено місце казки в педагогічних працях В. О. Сухомлинського. Педагогами виокремлено казки В. О. Сухомлинського як важливий засіб, який сприяє збагаченню словникового запасу дошкільників, вільному вираженню своїх думок, складанню зв'язних, цікавих історій на основі почутого, допомагають правильно будувати монологи, розкривають дітям точність і виразність мовлення, наводять приклади літературного мовлення, показують, наскільки багата рідна мова гумором, живими і образними виразами.. Проаналізовано особливості сприйняття казки, дітьми дошкільного віку, а саме: творчої уяви, спостережливості, відчуття образного слова, авторської позиції, розуміння внутрішніх психологічних мотивів поведінки казкових персонажів. Також наведені приклади казок педагога, що можуть використовуватися в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, так і в повсякденному житті дітей. Визначено, що сенситивним періодом для оволодіння монологічним мовленням є п'ятий рік життя дитини. Розглянуто зміни у формуванні граматичної структури мови, у розвитку способів словотворення, відбувається вибух словесної творчості. Мовлення дітей стає більш послідовним, поліпшується розуміння смислової сторони мови, синтаксичної структури пропозицій тощо. Розглянуті поняття «мова», «мовлення», «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення». Розглянуто умови оволодіння зв'язним монологічним мовленням – як одного з основних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників., а саме: мовленнєвого середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних рис особистості, пізнавальної активності дитини тощо, які необхідно враховувати в процесі цілеспрямованого мовленнєвого виховання. Визначено подальші розвідки обраної теми, а саме окреслення методичних рекомендацій використання казки В. Сухомлинського в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
- ДокументКритерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Науменко, НаталіяСтаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків. Метою статті було висвітлення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до зазначеного виду професійної діяльності. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають мету і завдання освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та початкової освіти в контексті її реформування на засадах Нової української школи; психолого-педагогічну літературу з проблематики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків та її співвідношення з готовністю до зазначеної діяльності. Визначено, що готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності є результатом професійної підготовки та запорукою формування професійної компетентності майбутніх учителів. Наголошено на тому, що готовність майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків являє собою складне інтегративне утворення особистості, що включає в себе особистісну, психологічну, здоров’язбережувальну, теоретичну, практичну готовність та складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивно-комунікаційного, операційно-діяльнісного і особистісно-рефлексивного компонентів, що характеризуються мотивами та переконаннями до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, психолого-педагогічними, методичними знаннями та вміннями, особистісно-професійними властивостями, що спрямовані на формування безпечних, комфортних та здорових умов освітнього середовища, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, формування культури безпечної та здорової поведінки. Схарактеризовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків; узагальнення і систематизація результатів аналізу, синтезу; формулювання висновків.
- ДокументThe role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Surelo, Kateryna; Mytsyk, HannaThe article focuses on the potentially transformative role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services. The research identifies ways to apply generative artificial intelligence tools to optimize the efficiency of speech-language pathology services and improve the quality of life for individuals with speech disorders. Among the most important advantages of using generative artificial intelligence, the authors emphasize the increased accessibility and systematic delivery of speechlanguage pathology services. This is particularly important in regions with a shortage of speech-language pathologists, as well as for children from single-parent families or families where both parents work full-time, complicating their regular attendance at speech therapy sessions. This issue is also relevant for residents of rural areas, as well as for those living in active combat zones or temporarily occupied territories, where access to speech-language pathology services and resources may be significantly limited or completely absent. The use of artificial intelligence allows for the practical implementation of a personalized approach to the correction of speech disorders, in particular expanding the capabilities of speech-language pathologists and reducing their workload. Furthermore, the article discusses the challenges and ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in education and healthcare. The authors highlight the need to consider the limitations of artificial intelligence to effectively leverage its advantages while minimizing potential drawbacks. Specifically, the article aims to stimulate interdisciplinary research that would unite experts from various fields to thoroughly explore the impact of artificial intelligence on the correction of speech disorders.