2024

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3995

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 79

Application of differential technologies in mathematics teacher preparation
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Mammadova, Aynur
In academic institutions, improving the organization of professional and methodological preparation for prospective mathematics teachers is regarded as a perennially urgent issue, especially amidst the information society's rising societal demands. The development of society's scientific potential and the assimilation of advanced scientific and technological achievements are intricately linked to mathematical education. In the realm of preparing future mathematics educators within higher educational institutions, the integral linkage between a nation's military and economic prowess and its educational framework stands as an enduringly pertinent issue. The role of exact sciences, particularly mathematics, extends beyond economic governance to encompass the imperative of ensuring national military security. In the contemporary era, there exists a pressing need to equip all segments of society with proficiencies in information technologies, alongside the implementation of novel and effective pedagogical approaches, which are among the foremost challenges confronting educators. The global educational landscape is swiftly evolving, placing greater emphasis on pragmatic competencies over purely theoretical foundations, reflecting societal preferences for practical skill sets. Within pedagogical institutions of higher learning, the primary focus in the preparation of mathematics educators’ centers on cultivating cadres for secondary education. Given the context of the information society, it becomes crucial to meticulously organize the scholarly and methodological dimensions of future mathematics educators' activities, aligning them with the imperatives of educational reform. The process of preparing personnel for diverse educational settings in mathematics education across colleges and secondary schools entails a notably intricate endeavor. Notably, mathematics is taught through distinct curricula at these institutions, demanding heightened scientific and pedagogical aptitude from educators, especially in settings comprising academically gifted students. Addressing these challenges necessitates substantive transformations in the substance of mathematics teacher training, fostering humanistic approaches in defining educational objectives, content structuring, methodological practices, and institutional arrangements. The professionalism and innovative contributions of prospective mathematics educators assume pivotal roles in navigating these complexities. This article scrutinizes the application of differential instructional technologies in mathematics education and explores their potential implications.
Case-study як інструмент формування фахових компетентностей майбутніх соціальних працівників
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Захарова, Наталя Миколаївна
У статті досліджено підготовку майбутніх соціальних працівників, які володіють не тільки знаннями, безпосередньо пов'язаними з професійною діяльністю, але й інноваційними підходами до розв'язання актуальних соціальних завдань. Автором схарактеризовано низку нормативно-правових документів, що визначають кваліфікаційну характеристику соціального працівника з урахуванням сучасних соціальних запитів та вимог. Досліджено професійні та освітні стандарти спеціальності 231 Соціальна робота, у яких наголошується на необхідності формування ключових компетентностей майбутнього фахівця, які забезпечують набуття соціального та професійного досвіду. Зазначено, що в контексті підготовки соціального працівника перспективною освітньою стратегією є відкритий доступ до отримання та вироблення необхідної інформації, осмислення деталей, описаних у кейсі; аналізу проблемних ситуацій, синтезу аргументів, варіантів, альтернатив; прийняття конструктивних рішень. Досліджено, що сучасні кейс-технології забезпечують формування фахових компетентностей майбутнього соціального працівника. Схарактеризовано case-study як інтерактивний, орієнтований на співробітництво і ділове партнерство; інноваційний та ефективний інструмент, що забезпечує сучасний рівень підготовки фахівців соціальної сфери. Автором представлено методологію організації практичних занять з орієнтацією на формування компетентностей майбутнього соціального працівника. Провідним інструментом обрано case-study. Експериментальне дослідження підтвердило, що викладання курсу «Технології соціальної роботи» методом case-study сприяло вдосконаленню здатності диференціювати проблеми клієнтів, приймати ефективні рішення; навчає певним аспектам соціальної чутливості, відчуттю проблем, які вимагають рішення; формує навички аналітичної діяльності та здатності розробляти програми дій, що, у свою чергу, мотивує майбутніх фахівців до адекватної реакції в момент, коли настане час діяти в реальній ситуації. Проаналізовано та констатовано професійні компетентності, сформовані кейс-методом у процесі вирішення завдань дослідження: аналітичні, творчі, комунікативні, соціальні. Визначено основні переваги кейс-стаді як сучасного інструменту формування професійних компетентностей.
Facilitation in foreign language classes as a method for boosting learning productivity
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Chemonina, Lada; Korobov, Mykhaylo
This article addresses a key issue in contemporary educational science: implementing an innovative approach to foreign language teaching that includes the teacher’s facilitative role. The relevance of this topic stems from current requirements for language education in Ukraine. According to the State Standard of Secondary Education, graduates must be able to communicate in foreign languages, which supports their spiritual, cultural, and national self-expression, enriches their emotional experience, aids in creative selfrealization, shapes value orientations, and fosters intercultural dialogue. Therefore, the foreign language teacher’s personality plays a crucial role in developing students’ foreign language competence. Referring to the research of respected foreign and domestic scholars, the authors analyze the concept of «facilitation», highlighting its core characteristic: the teacher's involvement in a language-based (emotional) interaction with students during the learning process. The article outlines facilitative principles, including learner-centered education, trust, acceptance and encouragement, empathy, congruence, emotional balance, a non-competitive environment, active listening, proactivity, partnership, nonviolent communication, effective behavior management, and dialogue, each described in terms of the professional competencies of a foreign language teacher. The authors convincingly argue for the role of the teacher-facilitator, who teaches foreign languages by enabling students to think critically and independently, express their ideas, and justify their views and decisions. The publication emphasizes that language interaction resulting from facilitative activities in foreign language education fosters the development of both speaking and thinking skills, indicating the formation of foreign language communicative competence in secondary school students. This article will be useful for teachers working within the New Ukrainian School, who actively implement educational innovations in foreign language lessons, and for instructors in pedagogical institutions who train future foreign language teachers.
Hackathon technology as an integral part of distance learning in time of war
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana
The article examines the features of a hackathon in the light of pedagogical discourse as an integral part of distance learning in conditions of war. It is noted that in the modern world, where the application of innovative technologies has become a common practice, the educational process is no exception, as it requires the continuous integration of modern methodologies. The goal of higher education institutions is to prepare competitive specialists capable of solving complex problems in non-standard situations. Thanks to these hackathons, learners have the opportunity for continuous professional development through creative and scientific self-realization, even in an online mode. The article analyzes the hackathon as a new method of project-based learning, noting that this technique is specifically aimed at developing the necessary soft skills in higher education students, motivating them to actively use information and communication technologies, and fostering teamwork skills. The article analyzes and summarizes the works of scholars dealing with the issues of project-based learning and proposes generalized rules for organizing hackathons, taking into account the requirements for future specialists. The study also proposes conditions for using pedagogical hackathons in the educational process, which enhances the effectiveness of independent learning and the development of skills in learners, necessary for further professional development and acquisition of essential skills in professional activities. The conclusions contain recommendations and advice on organizing the necessary educational conditions for implementing hackathons in the learning process, creating a creative environment that fosters the development of creativity, creative skills, and critical thinking in learners, especially during a state of war, when distance learning becomes the only possible form of education.
Integrating graphical and analytical approaches in the study of motion in mechanics
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kotvytska, Klavdiia; Kotvytskiy, Albert
When studying the kinematics of point motion, students often encounter difficulties in understanding the basic concepts of «displacement» and «path». This article proposes an effective approach to studying these important concepts through the detailed analysis of a one-dimensional problem. To facilitate the learning process, two solution methods are used: geometric and analytical. Comparing these approaches allows students to understand their characteristics and choose the most effective method for specific problem conditions. The main focus of the paper is on calculating various motion parameters, such as velocity, stopping time, displacement, and path length, using the Wolfram Mathematica software environment. This software provides students with powerful analytical tools, allowing them to perform complex calculations, analyze results, and simulate various motion scenarios. Students can easily change parameters like initial speed, acceleration, or duration of movement and observe the resulting changes. This process enables a deeper understanding of physical phenomena. After conducting an analytical study, where students calculate motion parameters, using Excel to create graphs makes the learning process more interactive and visual. Excel’s capabilities allow students to easily visualize data through graphs that illustrate changes in motion parameters over time. This approach not only simplifies the learning of complex concepts but also promotes skill development in modern technologies for data analysis and modelling of physical processes, providing comprehensive learning that integrates both theory and practice. Thus, integrating computer technologies into the educational process enhances the quality of education, engages students, and prepares them to solve real-world problems in scientific and practical research.
On the problem of early child development in the psychoanalytic pedagogy of René Arpad Spitz
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Vertel, Anton
The article explains R. A. Spitz’s psychoanalytic concept of early child development from birth to two years. Special emphasis is made on the problem of preverbal communication, on those phenomena that occur long before the child uses words and acquires language. Stages of development in the concept of R. A. Spitz are levels of increasing complexity in the child’s mental structure. The beginning of each of these successive stages is marked by the emergence of specific affective behavior, which is an indicator of a new phase of development. It is shown that in the concept of R. A. Spitz, the development of a child depends on the consistent development of object relations and the establishment of a libidinous object (the object of attachment and love, which is most often the mother). The stages of development of object relations and the stages of the child’s «Ego»/«Self» development were analyzed: 1. The stage of non-differentiation (from birth to 2-3 months): during the first month of life, the baby does not yet separate himself and the environment. 2. The stage of appearance of the harbinger of the libidinous object (from 2-3 to 7-8 months), which begins with the appearance of a social smile, which is a representation of «Ego»/«Self». 3. The stage of the appearance of the libidinous object (from 7-8 to 15 months), which is characterized by eight-month-old anxiety or separation anxiety (fear of separation) – a natural manifestation of the normal development of a child, which manifests itself at the age of about 8 months. 4. The stage of semantic communication (from 15 months to 2 years). Symbolization and fantasizing appear, thanks to the rapid development of language. Sexual identification begins through sexual differentiation. The main sign of the stage is the appearance of negativism at the verbal and non-verbal level. The article analyzes the phenomenon of «hospitalism» as a consequence of the lack of sensory, emotional and intellectual interactions with the mother (or the person who substitutes her). The disorder has been shown to occur with prolonged separation in case of institutional care, hospitals, and dysfunctional families. It has been demonstrated that maternal deprivation, or incorrect, destructive relationships in the mother-infant dyad can cause disturbances in the development of the infant.
Review of crystallographic databases for educating future specialists in nanomaterials science in asynchronous learning environments
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kovachov, Serhii; Kryvylova, Olena; Popova, Anastasia; Suchikova, Yana
This article explores crystallographic databases as transformative resources for nanomaterials science education, focusing on Ukraine's unique challenges and opportunities. Amidst an evolving educational landscape that increasingly demands flexibility and resilience, this study underscores digital tools' critical role in facilitating synchronous and asynchronous learning formats. By meticulously analyzing four prominent crystallographic databases—The Cambridge Crystallographic Data Centre, the Crystallography Open Database, the Inorganic Crystal Structure Database, and the Materials Project—the research offers a comprehensive evaluation based on several critical criteria: accessibility and user interface, richness, and relevance of content, potential for integration into educational programs, support for research and innovation, and considerations regarding costs and licensing. Through these criteria, the article presents an insightful comparative analysis, revealing each database's strengths and areas for improvement in supporting educational endeavors in nanomaterials science. A focal point of the study is a task example crafted using the Materials Project database, aimed at illustrating the practical application of these resources in an asynchronous learning context. This example serves as a guide for educators seeking to incorporate digital tools into their curriculum and as a model for engaging students in hands-on, exploratory learning. The culmination of this research is a discussion that accentuates the pressing need for developing adaptable educational formats in Ukraine, highlighting a significant gap in specialized training methods for aspiring nanomaterials scientists. The article concludes with strategic recommendations for the effective use of crystallographic databases in educational settings, advocating for their integration as a means to enrich nanomaterials science education. In doing so, it posits that such digital resources are indispensable in equipping future specialists with the knowledge and skills necessary for innovation, thereby contributing to Ukraine's technological progress and competitiveness in the global arena.
The role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Surelo, Kateryna; Mytsyk, Hanna
The article focuses on the potentially transformative role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services. The research identifies ways to apply generative artificial intelligence tools to optimize the efficiency of speech-language pathology services and improve the quality of life for individuals with speech disorders. Among the most important advantages of using generative artificial intelligence, the authors emphasize the increased accessibility and systematic delivery of speechlanguage pathology services. This is particularly important in regions with a shortage of speech-language pathologists, as well as for children from single-parent families or families where both parents work full-time, complicating their regular attendance at speech therapy sessions. This issue is also relevant for residents of rural areas, as well as for those living in active combat zones or temporarily occupied territories, where access to speech-language pathology services and resources may be significantly limited or completely absent. The use of artificial intelligence allows for the practical implementation of a personalized approach to the correction of speech disorders, in particular expanding the capabilities of speech-language pathologists and reducing their workload. Furthermore, the article discusses the challenges and ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in education and healthcare. The authors highlight the need to consider the limitations of artificial intelligence to effectively leverage its advantages while minimizing potential drawbacks. Specifically, the article aims to stimulate interdisciplinary research that would unite experts from various fields to thoroughly explore the impact of artificial intelligence on the correction of speech disorders.
Specifics of the subject-subject component in the system of forming the culture of academic integrity among future Doctors of philosophy
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kuzmenko, Anastasiia
The article presents the convergence of all subjects in the system of forming PhD’s culture of academic integrity. The future PhD is defined by research excellence, interdisciplinary exploration, international exposure, pedagogical involvement, ongoing professional growth, social commitment, and analytical thinking. Engaging in teaching, international experiences, and continuous self-improvement is pivotal. The ethical and virtuous subject-subject relationship between a future PhD and a research supervisor include mutual respect, integrity and honesty, mutual understanding of expectations, openness to thoughts and ideas, assistance and support, and interaction at meetings and sessions. The faculty of the graduating department plays a crucial role in shaping the academic integrity culture for future PhDs. Academic staff ensure their qualifications, engagement in research, and adherence to licensing conditions. Qualified staff with practical, research, managerial, and innovation experience may also contribute to the educational process. The ethical and virtuous subject-subject interaction between the future PhD and department faculty include mutual respect and openness, integrity and faith, academic support, participation in academic communities, commitment to deadlines, interaction in seminars and courses, and support for professional growth. The administrative-regulatory structure is responsible for coordinating administrative and regulatory functions. The interaction between the university rectorate and future PhDs includes the ethical subject-subject relationship between a PhD student and the administrative-regulatory apparatus involves principles such as mutual respect and open communication, integrity and honesty, academic support, clear understanding of roles and expectations, timely and efficient processes, professional development support, ethical issue resolution, and feedback mechanisms.
Using modern online resources for the formation and improvement of speaking competence while reading in English language classes during distance learning
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana; Kondratieva, Olena; Polulyakhov, Artem
The article examines the importance of reading in developing language competence in learning foreign languages, particularly in the context of students' professional training. It emphasizes that reading not only promotes the development of language skills but also provides an opportunity for a deeper understanding of the culture and context in which the foreign language is used. The authors discuss methods to help teachers motivate students to read, such as integrating modern technologies and creating an interactive learning environment. Significant attention is also given to how reading fosters the development of creative abilities, helping students express their thoughts and ideas more effectively and to platforms offering free access to e-books, audiobooks, and various educational materials facilitating self-development. Both domestic and foreign resources are considered, including notable ones such as Perlego, Scribd, Open Library, Libby, Nook, Bookmate, and others. Additionally, the authors emphasize that with the advancement of digital technologies, reading becomes more accessible, and new learning formats provide opportunities for developing critical thinking and information analysis skills. Thus, reading serves as a source of knowledge and an effective tool for self-development, which is particularly relevant in the current conditions of distance learning. The article contains practical recommendations for teachers and students seeking to improve their language skills through reading. As a result, reading emerges not only as a source of knowledge but also as a powerful tool for self-development, which is especially pertinent in distance learning.
Адаптація та модифікація навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Василак, Ольга
У статті актуалізовано питання необхідності адаптації та модифікації навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями. Піднімається тема інклюзії дітей з різними типами освітніх труднощів в систему освіти. Значна увага акцентується на дітях з інтелектуальними порушеннями які як правило навчаються в спеціалізованих закладах інтернатного типу де впровадження інклюзивного освітнього середовища є вкрай важливим. Адаптація та модифікація навчального матеріалу для дітей з особливими освітніми потребами повинна відбуватися на основі визначення інтелектуальних можливостей учнів. Дана робота повинна спиратися на дослідження та наукові праці проте саме питанню адаптації та модифікації навчального матеріалу для дітей з інтелектуальними порушеннями присвячено дуже мало уваги. Серед найбільш значущих можна виділити дослідження на тему інтелекту та інтелектуального розвитку яким займалися вітчизняні психологи серед яких: Г. Костюк, С. Максименко, І. Мартинюк, В. Молярко, В. Синьов, М. Холодна, Д. Ісаєв, А. Катаєва, В. Попов. Окрім вітчизняних важливий внесок у вивчення інтелекту внесли західні психологи Ж. Піаже, В. Л. Штерн, М. Вертгаймер, К. Дункер. Плaнування адаптацій та модифікацій допомагає вчителям завчасно визначити, як краще побудувати урок, щоб учням було комфортно працювати, як доступно підібрати матеріали для уроку, у якому вигляді учні мають відповідати на запитання, вибрати доступні типи вправ і видів діяльності. Підсумовуючи підготовка навчального матеріалу для дітей з особливими освітніми потребами, яка повинна відбуватися на основі аналізу визначеного рівня інтелектуального розвитку дитини та складеного індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми які і будуть визначати необхідність адаптації чи модифікації навчального процесу.
Використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математиким
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бурцева, Олена
Стаття присвячена дослідженню використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математики. Розвиток компетентної особистості є одним з ключових завдань сучасної освіти, а роль вчителя у цьому процесі надзвичайно важлива. Ось декілька способів, якими вчителі можуть сприяти цьому, стимулювання інтересу до навчання, тобто вчителі повинні заохочувати учнів до цікавого вивчення матеріалу, використовуючи різноманітні методи та медіаосвітні технології, що сприяють зацікавленості та мотивації; активна участь учнів у освітньому процесі, тобто вчителі повинні організовувати такі уроки, де кожен учень бере активну участь, відчуваючи свою важливість та внесок у навчання; сприяння самостійному навчанню та розвитку, тобто вчителі можуть створювати умови для самостійного вивчення та дослідницької діяльності учнів, надихаючи їх на пошук нових знань та розв’язання складних задач. Отже, вчителі відіграють ключову роль у розвитку компетентної особистості учнів, створюючи стимулююче та сприятливе освітнє середовище, яке сприяє саморозвитку, самоорганізації та самовихованню. Мета дослідження – дослідити вплив медіаосвітніх технологій на уроках математики при викладанні задач економічного змісту, щоб підвищити активізації пізнавальної діяльності учнів. Пріоритетним завданням сьогодні стоїть підвищення фінансової та економічної грамотності, що найкраще реалізовувати ще у школі через розв’язування математичних задач економічного змісту. Включення таких тем у шкільну програму допоможе молоді краще орієнтуватися в основних фінансових поняттях та розвивати навички управління особистими фінансами. Існують різні підходи, які можуть бути застосовані для покращення результатів освітнього процесу та стимулювання розвитку навчання учнів. В сучасній освіті найчастіше використовують інформаційно-комунікаційні технології, наприклад, медіаосвітні технології, які сприяють наочному усвідомленню математичних концепцій у контексті фінансової грамотності.
Використання можливостей штучного інтелекту під час вивчення та викладання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дегтярьова, Катерина; Карась, Алла; Живолуп, Вікторія; Ляхова, Ірина
У статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо значимості застосування засобів штучного інтелекту на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти, а також вплив штучного інтелекту (ШІ) на викладання іноземних мов, зокрема, англійської. Авторами проаналізовано потенціал ШІ в контексті сучасних освітніх технологій та визначено його роль у навчальному процесі. Розглянуто різноманітні інструменти ШІ, які можуть бути використані в освітньому процесі: від платформ для онлайн-навчання (Duolingo, Babbel) до інструментів для перекладу та редагування текстів (Google Translate, Grammarly). Обґрунтувано важливість застосування даних ресурсів під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Авторами наголошено на тому, що ШІ може значно полегшити роботу викладачів, автоматизуючи рутинні завдання та персоналізуючи навчальний процес для кожного студента. Однак, авторами також зазначено, що ШІ не може повністю замінити викладача, оскільки саме педагог забезпечує емоційну підтримку студентів, розвиває їхні комунікативні навички та критичне мислення. ШІ розглядається як ефективний інструмент, який може доповнити традиційні методи навчання, а не замінити їх. У статті наведено приклади використання ШІ в навчальному процесі, зокрема, під час вивчення іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Надано, як приклад, власну розробку завдань з використанням засобів ШІ, та проаналізовано результати досліджень у цій галузі. Авторами зроблено висновок, що ШІ має великий потенціал для розвитку освіти, але його впровадження потребує зваженого підходу та врахування особливостей навчального процесу.
Використання системно-цілісного підходу у підготовці майбутніх фахівців медичної галузі до професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Халло, Олександра
У статті розкривається проблема використання системно-цілісного підходу у вищій освіті. Окреслено важливість впровадження системно-цілісного підходу у навчальний процес підготовки майбутнього фахівця медичної галузі, оскільки він сприяє виділенню фахових компетентностей, а отже, професіоналізму всіх категорій медпрацівників. Зазначено, що саме «цілісність» є основним складником системи. Науковці розглядають її як внутрішню єдність об’єкта, який є самостійним у відношенні до соціального середовища. Проаналізовано цілісність у двох вимірах: як внутрішня сутність об’єкта та особистісні його характеристики. Аналізуються базові поняття «система», «цілісність», «системно-цілісний підхід». Акцентовано увагу на тому, що цілісність є внутрішньою єдністю явища, що виражається в його структурності, самостійності, системності. Розглянуто трактування цілісності, як основного складника системи частини якого перебувають у тісних зв’язках між собою та утворюють цілісність її структури. Досліджено що системно-цілісний підхід дає можливість розглядати досліджувану діяльність, як динамічну систему, компоненти якої є самостійними складниками і мають своє призначення. Зазначено, що будь-який компонент може існувати в системі, якщо буде виконувати в системі доцільні для неї дії. Проаналізовано системно-цілісний підхід, який спрямований передусім на розв’язання цілісності педагогічних явищ, виявлення в них багатогранних типів зв’язків, що збудовані в єдину теоретичну картину. Системно-цілісний підхід в розвитку особистості розглядається як пріоритетний в освітній практиці високорозвинених країн. Зазначено, що системно-цілісний підхід слід розглядати як певну цілісність, яка об’єднує зміст, цілі та засоби спрямовані на ґрунтовний розвиток майбутнього фахівця медичної галузі. Доведено, що впровадження системно-цілісного підходу у вищу медичну освіту є одним з важливих концептуальних положень, що являє собою організовану сукупність форм, методів, цілей, змісту, умов, спрямованих на всебічний розвиток майбутнього медичного працівника.
Вплив показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пилипко, Ольга; Пилипко, Аліна
Актуальність роботи. Виключно високий рівень розвитку спортивної галузі зумовлює необхідність пошуку нових рушійних важелів впливу на результат сучасних атлетів. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень у спортивному плаванні є поглиблене вивчення показників техніко-тактичної майстерності, які є індикатором вміння спортсмена максимально реалізувати всі сторони підготовленості в умовах змагальної боротьби. Мета дослідження – визначення ступеню впливу показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, відеозйомка, хронометрування, методи математичної статистики. В дослідженні приймали участь спортсмени високого класу, які були фіналістами Чемпіонатів та Кубків України на дистанціях різної довжини в способі плавання батерфляй. Результати. Визначено, що найбільш значущими техніко-тактичними показниками на дистанції 50 метрів способом батерфляй є швидкість на від¬різку «25 м – 35 м» та темп гребкових рухів на ділянці «45 м – 50 м». На дистанції 100 метрів тісно пов’язані з результатом параметри швидкості та «кроку» циклу гребкових рухів на відрізку «85 м – 95 м», темпу на ділянках «35 м – 45 м» і «45 м – 50 м». Результат на дистанції 200 метрів знаходиться під впливом показників швидкості на відрізках «45 м – 50 м», «50 м – винирювання», «150 м – винирювання» та «185 м – 195 м», довжини гребка на ділянках «145 м – 150 м» і «165 м – 175 м», темпу на відрізках «45 м – 50 м» та «185 м – 195 м». Висновки. Ступінь впливу параметрів техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні способом батерфляй, відрізняється в залежності від довжини змагальної дистанції. Цілеспрямований вплив на найбільш значущі техніко-тактичні показники дозволить вдосконалити змагальну діяльність спортсменів різних дистанційних спеціалізацій в означеному способі плавання.
Диджиталізація в інклюзивному освітньому процесі: подолання мовних барʼєрів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мельнікова, Юлія Олександрівна; Тищук, Артем Едуардович
У статті досліджено роль диджиталізації в подоланні мовних бар’єрів та створенні інклюзивного навчального середовища для учнів із різноманітними потребами. Основна проблема, розглянута у роботі, полягає в обмеженому доступі до знань через мовні, фізичні та когнітивні перешкоди, які залишаються важливим викликом для традиційних освітніх систем. Метою статті є аналіз інноваційних цифрових рішень, що можуть сприяти формуванню адаптованих умов навчання для всіх учасників освітнього процесу, враховуючи їхні індивідуальні особливості та потреби. Розглянуто різні технології, що здатні спростити навчальний процес для учнів із обмеженими можливостями. Серед них – адаптивні навчальні платформи, програми для перетворення тексту на аудіо, інтерактивні додатки, які підтримують жестову мову, а також спеціалізовані мобільні застосунки з вбудованими функціями для користувачів з особливими потребами. Важливим аспектом роботи є аналіз міжнародного досвіду, що включає кейси з Канади, Німеччини та США, де такі технології допомагають інтегрувати принципи інклюзії в освіту. Автори також акцентують увагу на міжнародних стандартах доступності, які є основою для розробки цифрових навчальних продуктів, що відповідають сучасним вимогам. Використання міжнародних стандартів дозволяє впроваджувати універсальні рішення в освітній процес, які доступні для всіх учнів і враховують їхні індивідуальні потреби. Стаття демонструє, що впровадження цифрових інструментів і платформ є важливим кроком на шляху до більш доступної, гнучкої та рівноправної освіти. Запропоновані підходи можуть стати основою для розробки програм і стратегій, орієнтованих на інтеграцію диджиталізації в освітній процес, що дозволить знизити бар’єри у навчанні та сприяти створенню відкритого освітнього середовища для всіх учнів, відповідно до їх особливостей і можливостей.
До питання соціально-психологічного супроводу та його місця у сучасній науковій парадигмі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Синиця, Аліна Олександрівна
У статті здійснено теоретико-методичний аналіз поняття «соціально-психологічний супровід» у контексті сучасної наукової парадигми. Здійснено детальний огляд статистичних даних щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні за останні роки, що дало можливість окреслити основні виклики, з якими стикаються люди, вимушені покинути свої домівки. Визначено стратегії соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, зауважено на його необхідності та соціальній значущості в умовах сучасної кризи. Здійснений аналіз та співставлення понять, таких як «допомога», «підтримка» та «супровід», із подальшим дослідженням різних підходів до визначення дефініції «соціально-психологічний супровід». Запропоновано авторське визначення цього терміну, яке враховує сучасні реалії та специфіку роботи з внутрішньо переміщених осіб. Окреслено структуру соціально-психологічного супроводу, до складу якого входять такі компоненти: діагностико-цільовий, операційно-інструментальний, спільно-комунікативний та оцінно-корекційний. Детально проаналізовано функціональні аспекти супроводу, які охоплюють психологічну підтримку, соціальну адаптацію, психосоціальну реабілітацію, консультативну допомогу, сприяння взаємодії з іншими соціальними службами, відновлення родинних та громадських зв’язків, а також сприяння самодостатності й самореалізації осіб. Окремо наголошено на важливості моніторингу та оцінки результатів соціально-психологічного супроводу. У дослідженні зосереджено увагу на особливостях забезпечення соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у сучасних умовах на основі законодавчої бази України. Підкреслено необхідність реалізації та вдосконалення практик соціально-психологічного супроводу як важливого інструменту інтеграції внутрішньо переміщених осіб у суспільство. Доведено автономне місце поняття «соціально-психологічний супровід» у сучасній науковій парадигмі.
Ділянка закладу дошкільної освіти як засіб формування екологічної культури в дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дмитренко, Аліна
Стаття присвячена проблемі формування екологічної культури в дітей дошкільного віку. У сучасних умовах проблема формування екологічної культури в дітей дошкільного віку набула особливої значущості. Важливість формування екологічної культури у дітей дошкільного віку відображено у державних документах, зокрема у Базовому компоненті дошкільної освіти (2021). Усвідомлюючи необхідність формування свідомого ставлення до природи з раннього віку, заклади дошкільної освіти приділяють особливу увагу екологічному вихованню, починаючи з дошкільного віку. Одним із ефективних інструментів для цього є ділянка закладу дошкільної освіти. У статті розглядається ділянка закладу дошкільної освіти та її роль у формуванні екологічної культури в дітей дошкільного віку. Розкрито сутність екологічної культури, що тлумачиться, як процес і результат формування екологічної свідомості особистості. Вона відображає нерозривну єдність уявлень про природу, емоційно-чуттєвого та ціннісного ставлення до неї (внутрішня культура) і відповідної потреби в умінні, навичках і взаємодії (внутрішня культура) та ґрунтується на взаємозв’язку «природа-людина». Екологічне виховання – це процес цілеспрямованого впливу на особистість дитини з метою нагромадження досвіду позитивної взаємодії з навколишнім середовищем і засвоєння соціальних норм поведінки в природі (норм екологічної культури). У статті розкрито важливість використання елементів природного ландшафту закладу дошкільної освіти для розвитку у дітей екологічно-ціннісного ставлення до природи, формування уявлень про довкілля та природу як життєву цінність. Схарактеризовано значення праці в природі, що дає змогу дітям через практичний досвід відчути важливість відповідального ставлення до навколишнього середовища. Авторкою наведено орієнтовну тематику форм проведення роботи на ділянці закладу дошкільної освіти, які сприяють інтеграції знань про природу.
Екологічна компетентність молодших школярів: сутність, структура, критерії та рівні
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Інорземцев, Сергій
У статті розглянуто проблему формування екологічної компетентності у молодших школярів, яка є важливою складовою сучасної системи освіти. Сьогодні, у час, коли екологічні проблеми, зокрема зміни клімату, втрата біорізноманіття, забруднення водних ресурсів та повітря, мають глобальний характер, тому формування екологічної свідомості у дітей стає надзвичайно важливим. Саме початкова школа є тим етапом, на якому закладається фундамент для відповідальної поведінки в майбутньому. У статті детально аналізується поняття «екологічна компетентність», яке визначається як інтеграція знань, умінь, цінностей і ставлень, необхідних для вирішення екологічних проблем. Водночас розглядається взаємозв'язок між поняттями «компетентність» і «компетенція» у контексті екологічної освіти. Особлива увага приділяється структурі екологічної компетентності, яка включає три компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Когнітивний компонент охоплює знання учнів про екологічні проблеми, наприклад, про глобальні кліматичні зміни або деградацію екосистем. Емоційно-ціннісний компонент спрямований на формування у школярів позитивного ставлення до природи, усвідомлення важливості її збереження та готовності брати участь у природо-охоронних заходах. Діяльнісний компонент полягає у практичному застосуванні знань через участь в екологічних акціях, зокрема сортування сміття, висаджування дерев або очищення водойм. Стаття також містить пропозиції щодо інтеграції екологічної компетентності в навчальні програми початкової школи. Важливим аспектом є використання інтерактивних методів навчання – проєктної діяльності, екологічних акцій та рольових ігор, що дозволяють школярам не тільки отримувати знання, а й активно застосовувати їх на практиці. Наприклад, шкільні екологічні клуби можуть організовувати заходи зі збирання відходів у місцевих парках або проводити навчальні заходи про важливість збереження водних ресурсів. Ці заходи сприяють розвитку екологічно свідомої поведінки та стимулюють учнів до активної участі у збереженні природи. У статті також наведено приклади ефективних практик екологічної освіти з досвіду різних країн світу, які можуть бути використані в Україні. Особливо актуальними є такі заходи, як участь у глобальних екологічних проєктах, співпраця з громадськими організаціями та волонтерськими ініціативами, спрямованими на збереження природи. Загалом, формування екологічної компетентності є важливою частиною освітнього процесу, яка має на меті виховання екологічно відповідальних громадян, здатних робити обґрунтовані екологічні рішення. Стаття пропонує рекомендації щодо вдосконалення підходів до викладання екологічних тем у школах, що допоможе створити основу для розвитку у дітей екологічно орієнтованої свідомості.
Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки вишів Державної служби України з надзвичайних ситуацій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Гончар, Сергій
У даній статті перераховано теоретичні аспекти проведеного дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема етапи проведення експериментального дослідження (організаційний, процесуальний та інтерпретаційний), а також структурні компоненти даної компетентності (ціннісно-мотиваційний, діяльнісний та когнітивний), за якими аналізувалися його результати. Метою статті є представлення характеру, особливостей та результатів педагогічного експерименту з перевірки педагогічних умов та моделі формування досліджуваної компетентності. Коротко схарактеризовано методи проведеного дослідження, отримані результати експериментальної роботи описано та презентовано за допомогою діаграм. Для досягнення окресленої мети було поставлено завдання провести констатувальний та формувальний експерименти, для чого відповідно до методик їх проведення було сформовано контрольну та експериментальну групу курсантів. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що після формувального експерименту в експериментальній групі зросла кількість досліджуваних з високим і середнім рівнем сформованості усіх компонентів досліджуваної компетентності, водночас зменшилась кількість курсантів цієї групи з низьким рівнем його сформованості. Таким чином, за усіма компонентами експериментальна група зросла якісно, її кількісні показники значуще перевищують відповідні показники на етапі констатувального експерименту. Позитивна динаміка констатована і в розвитку дослідницької компетентності представників контрольної групи, проте вона виявилась не значущою. Таким чином, отримані дані експериментального дослідження вперше підтвердили доцільність реалізації окреслених педагогічних умов і моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій із пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.

Переглянути

Перегляд 2024 за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування