2024

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3995

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 48

Application of differential technologies in mathematics teacher preparation
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Mammadova, Aynur
In academic institutions, improving the organization of professional and methodological preparation for prospective mathematics teachers is regarded as a perennially urgent issue, especially amidst the information society's rising societal demands. The development of society's scientific potential and the assimilation of advanced scientific and technological achievements are intricately linked to mathematical education. In the realm of preparing future mathematics educators within higher educational institutions, the integral linkage between a nation's military and economic prowess and its educational framework stands as an enduringly pertinent issue. The role of exact sciences, particularly mathematics, extends beyond economic governance to encompass the imperative of ensuring national military security. In the contemporary era, there exists a pressing need to equip all segments of society with proficiencies in information technologies, alongside the implementation of novel and effective pedagogical approaches, which are among the foremost challenges confronting educators. The global educational landscape is swiftly evolving, placing greater emphasis on pragmatic competencies over purely theoretical foundations, reflecting societal preferences for practical skill sets. Within pedagogical institutions of higher learning, the primary focus in the preparation of mathematics educators’ centers on cultivating cadres for secondary education. Given the context of the information society, it becomes crucial to meticulously organize the scholarly and methodological dimensions of future mathematics educators' activities, aligning them with the imperatives of educational reform. The process of preparing personnel for diverse educational settings in mathematics education across colleges and secondary schools entails a notably intricate endeavor. Notably, mathematics is taught through distinct curricula at these institutions, demanding heightened scientific and pedagogical aptitude from educators, especially in settings comprising academically gifted students. Addressing these challenges necessitates substantive transformations in the substance of mathematics teacher training, fostering humanistic approaches in defining educational objectives, content structuring, methodological practices, and institutional arrangements. The professionalism and innovative contributions of prospective mathematics educators assume pivotal roles in navigating these complexities. This article scrutinizes the application of differential instructional technologies in mathematics education and explores their potential implications.
Hackathon technology as an integral part of distance learning in time of war
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana
The article examines the features of a hackathon in the light of pedagogical discourse as an integral part of distance learning in conditions of war. It is noted that in the modern world, where the application of innovative technologies has become a common practice, the educational process is no exception, as it requires the continuous integration of modern methodologies. The goal of higher education institutions is to prepare competitive specialists capable of solving complex problems in non-standard situations. Thanks to these hackathons, learners have the opportunity for continuous professional development through creative and scientific self-realization, even in an online mode. The article analyzes the hackathon as a new method of project-based learning, noting that this technique is specifically aimed at developing the necessary soft skills in higher education students, motivating them to actively use information and communication technologies, and fostering teamwork skills. The article analyzes and summarizes the works of scholars dealing with the issues of project-based learning and proposes generalized rules for organizing hackathons, taking into account the requirements for future specialists. The study also proposes conditions for using pedagogical hackathons in the educational process, which enhances the effectiveness of independent learning and the development of skills in learners, necessary for further professional development and acquisition of essential skills in professional activities. The conclusions contain recommendations and advice on organizing the necessary educational conditions for implementing hackathons in the learning process, creating a creative environment that fosters the development of creativity, creative skills, and critical thinking in learners, especially during a state of war, when distance learning becomes the only possible form of education.
On the problem of early child development in the psychoanalytic pedagogy of René Arpad Spitz
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Vertel, Anton
The article explains R. A. Spitz’s psychoanalytic concept of early child development from birth to two years. Special emphasis is made on the problem of preverbal communication, on those phenomena that occur long before the child uses words and acquires language. Stages of development in the concept of R. A. Spitz are levels of increasing complexity in the child’s mental structure. The beginning of each of these successive stages is marked by the emergence of specific affective behavior, which is an indicator of a new phase of development. It is shown that in the concept of R. A. Spitz, the development of a child depends on the consistent development of object relations and the establishment of a libidinous object (the object of attachment and love, which is most often the mother). The stages of development of object relations and the stages of the child’s «Ego»/«Self» development were analyzed: 1. The stage of non-differentiation (from birth to 2-3 months): during the first month of life, the baby does not yet separate himself and the environment. 2. The stage of appearance of the harbinger of the libidinous object (from 2-3 to 7-8 months), which begins with the appearance of a social smile, which is a representation of «Ego»/«Self». 3. The stage of the appearance of the libidinous object (from 7-8 to 15 months), which is characterized by eight-month-old anxiety or separation anxiety (fear of separation) – a natural manifestation of the normal development of a child, which manifests itself at the age of about 8 months. 4. The stage of semantic communication (from 15 months to 2 years). Symbolization and fantasizing appear, thanks to the rapid development of language. Sexual identification begins through sexual differentiation. The main sign of the stage is the appearance of negativism at the verbal and non-verbal level. The article analyzes the phenomenon of «hospitalism» as a consequence of the lack of sensory, emotional and intellectual interactions with the mother (or the person who substitutes her). The disorder has been shown to occur with prolonged separation in case of institutional care, hospitals, and dysfunctional families. It has been demonstrated that maternal deprivation, or incorrect, destructive relationships in the mother-infant dyad can cause disturbances in the development of the infant.
Review of crystallographic databases for educating future specialists in nanomaterials science in asynchronous learning environments
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kovachov, Serhii; Kryvylova, Olena; Popova, Anastasia; Suchikova, Yana
This article explores crystallographic databases as transformative resources for nanomaterials science education, focusing on Ukraine's unique challenges and opportunities. Amidst an evolving educational landscape that increasingly demands flexibility and resilience, this study underscores digital tools' critical role in facilitating synchronous and asynchronous learning formats. By meticulously analyzing four prominent crystallographic databases—The Cambridge Crystallographic Data Centre, the Crystallography Open Database, the Inorganic Crystal Structure Database, and the Materials Project—the research offers a comprehensive evaluation based on several critical criteria: accessibility and user interface, richness, and relevance of content, potential for integration into educational programs, support for research and innovation, and considerations regarding costs and licensing. Through these criteria, the article presents an insightful comparative analysis, revealing each database's strengths and areas for improvement in supporting educational endeavors in nanomaterials science. A focal point of the study is a task example crafted using the Materials Project database, aimed at illustrating the practical application of these resources in an asynchronous learning context. This example serves as a guide for educators seeking to incorporate digital tools into their curriculum and as a model for engaging students in hands-on, exploratory learning. The culmination of this research is a discussion that accentuates the pressing need for developing adaptable educational formats in Ukraine, highlighting a significant gap in specialized training methods for aspiring nanomaterials scientists. The article concludes with strategic recommendations for the effective use of crystallographic databases in educational settings, advocating for their integration as a means to enrich nanomaterials science education. In doing so, it posits that such digital resources are indispensable in equipping future specialists with the knowledge and skills necessary for innovation, thereby contributing to Ukraine's technological progress and competitiveness in the global arena.
The role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Surelo, Kateryna; Mytsyk, Hanna
The article focuses on the potentially transformative role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services. The research identifies ways to apply generative artificial intelligence tools to optimize the efficiency of speech-language pathology services and improve the quality of life for individuals with speech disorders. Among the most important advantages of using generative artificial intelligence, the authors emphasize the increased accessibility and systematic delivery of speechlanguage pathology services. This is particularly important in regions with a shortage of speech-language pathologists, as well as for children from single-parent families or families where both parents work full-time, complicating their regular attendance at speech therapy sessions. This issue is also relevant for residents of rural areas, as well as for those living in active combat zones or temporarily occupied territories, where access to speech-language pathology services and resources may be significantly limited or completely absent. The use of artificial intelligence allows for the practical implementation of a personalized approach to the correction of speech disorders, in particular expanding the capabilities of speech-language pathologists and reducing their workload. Furthermore, the article discusses the challenges and ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in education and healthcare. The authors highlight the need to consider the limitations of artificial intelligence to effectively leverage its advantages while minimizing potential drawbacks. Specifically, the article aims to stimulate interdisciplinary research that would unite experts from various fields to thoroughly explore the impact of artificial intelligence on the correction of speech disorders.
Specifics of the subject-subject component in the system of forming the culture of academic integrity among future Doctors of philosophy
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kuzmenko, Anastasiia
The article presents the convergence of all subjects in the system of forming PhD’s culture of academic integrity. The future PhD is defined by research excellence, interdisciplinary exploration, international exposure, pedagogical involvement, ongoing professional growth, social commitment, and analytical thinking. Engaging in teaching, international experiences, and continuous self-improvement is pivotal. The ethical and virtuous subject-subject relationship between a future PhD and a research supervisor include mutual respect, integrity and honesty, mutual understanding of expectations, openness to thoughts and ideas, assistance and support, and interaction at meetings and sessions. The faculty of the graduating department plays a crucial role in shaping the academic integrity culture for future PhDs. Academic staff ensure their qualifications, engagement in research, and adherence to licensing conditions. Qualified staff with practical, research, managerial, and innovation experience may also contribute to the educational process. The ethical and virtuous subject-subject interaction between the future PhD and department faculty include mutual respect and openness, integrity and faith, academic support, participation in academic communities, commitment to deadlines, interaction in seminars and courses, and support for professional growth. The administrative-regulatory structure is responsible for coordinating administrative and regulatory functions. The interaction between the university rectorate and future PhDs includes the ethical subject-subject relationship between a PhD student and the administrative-regulatory apparatus involves principles such as mutual respect and open communication, integrity and honesty, academic support, clear understanding of roles and expectations, timely and efficient processes, professional development support, ethical issue resolution, and feedback mechanisms.
Використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математиким
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бурцева, Олена
Стаття присвячена дослідженню використання медіаосвітніх технологій при викладанні задач економічного змісту на уроках математики. Розвиток компетентної особистості є одним з ключових завдань сучасної освіти, а роль вчителя у цьому процесі надзвичайно важлива. Ось декілька способів, якими вчителі можуть сприяти цьому, стимулювання інтересу до навчання, тобто вчителі повинні заохочувати учнів до цікавого вивчення матеріалу, використовуючи різноманітні методи та медіаосвітні технології, що сприяють зацікавленості та мотивації; активна участь учнів у освітньому процесі, тобто вчителі повинні організовувати такі уроки, де кожен учень бере активну участь, відчуваючи свою важливість та внесок у навчання; сприяння самостійному навчанню та розвитку, тобто вчителі можуть створювати умови для самостійного вивчення та дослідницької діяльності учнів, надихаючи їх на пошук нових знань та розв’язання складних задач. Отже, вчителі відіграють ключову роль у розвитку компетентної особистості учнів, створюючи стимулююче та сприятливе освітнє середовище, яке сприяє саморозвитку, самоорганізації та самовихованню. Мета дослідження – дослідити вплив медіаосвітніх технологій на уроках математики при викладанні задач економічного змісту, щоб підвищити активізації пізнавальної діяльності учнів. Пріоритетним завданням сьогодні стоїть підвищення фінансової та економічної грамотності, що найкраще реалізовувати ще у школі через розв’язування математичних задач економічного змісту. Включення таких тем у шкільну програму допоможе молоді краще орієнтуватися в основних фінансових поняттях та розвивати навички управління особистими фінансами. Існують різні підходи, які можуть бути застосовані для покращення результатів освітнього процесу та стимулювання розвитку навчання учнів. В сучасній освіті найчастіше використовують інформаційно-комунікаційні технології, наприклад, медіаосвітні технології, які сприяють наочному усвідомленню математичних концепцій у контексті фінансової грамотності.
Вплив показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пилипко, Ольга; Пилипко, Аліна
Актуальність роботи. Виключно високий рівень розвитку спортивної галузі зумовлює необхідність пошуку нових рушійних важелів впливу на результат сучасних атлетів. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень у спортивному плаванні є поглиблене вивчення показників техніко-тактичної майстерності, які є індикатором вміння спортсмена максимально реалізувати всі сторони підготовленості в умовах змагальної боротьби. Мета дослідження – визначення ступеню впливу показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, відеозйомка, хронометрування, методи математичної статистики. В дослідженні приймали участь спортсмени високого класу, які були фіналістами Чемпіонатів та Кубків України на дистанціях різної довжини в способі плавання батерфляй. Результати. Визначено, що найбільш значущими техніко-тактичними показниками на дистанції 50 метрів способом батерфляй є швидкість на від¬різку «25 м – 35 м» та темп гребкових рухів на ділянці «45 м – 50 м». На дистанції 100 метрів тісно пов’язані з результатом параметри швидкості та «кроку» циклу гребкових рухів на відрізку «85 м – 95 м», темпу на ділянках «35 м – 45 м» і «45 м – 50 м». Результат на дистанції 200 метрів знаходиться під впливом показників швидкості на відрізках «45 м – 50 м», «50 м – винирювання», «150 м – винирювання» та «185 м – 195 м», довжини гребка на ділянках «145 м – 150 м» і «165 м – 175 м», темпу на відрізках «45 м – 50 м» та «185 м – 195 м». Висновки. Ступінь впливу параметрів техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні способом батерфляй, відрізняється в залежності від довжини змагальної дистанції. Цілеспрямований вплив на найбільш значущі техніко-тактичні показники дозволить вдосконалити змагальну діяльність спортсменів різних дистанційних спеціалізацій в означеному способі плавання.
Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки вишів Державної служби України з надзвичайних ситуацій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Гончар, Сергій
У даній статті перераховано теоретичні аспекти проведеного дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема етапи проведення експериментального дослідження (організаційний, процесуальний та інтерпретаційний), а також структурні компоненти даної компетентності (ціннісно-мотиваційний, діяльнісний та когнітивний), за якими аналізувалися його результати. Метою статті є представлення характеру, особливостей та результатів педагогічного експерименту з перевірки педагогічних умов та моделі формування досліджуваної компетентності. Коротко схарактеризовано методи проведеного дослідження, отримані результати експериментальної роботи описано та презентовано за допомогою діаграм. Для досягнення окресленої мети було поставлено завдання провести констатувальний та формувальний експерименти, для чого відповідно до методик їх проведення було сформовано контрольну та експериментальну групу курсантів. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що після формувального експерименту в експериментальній групі зросла кількість досліджуваних з високим і середнім рівнем сформованості усіх компонентів досліджуваної компетентності, водночас зменшилась кількість курсантів цієї групи з низьким рівнем його сформованості. Таким чином, за усіма компонентами експериментальна група зросла якісно, її кількісні показники значуще перевищують відповідні показники на етапі констатувального експерименту. Позитивна динаміка констатована і в розвитку дослідницької компетентності представників контрольної групи, проте вона виявилась не значущою. Таким чином, отримані дані експериментального дослідження вперше підтвердили доцільність реалізації окреслених педагогічних умов і моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій із пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.
Емоційні бар’єри в освітньому процесі: сутність та класифікація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Татарін, Володимир
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню сутності та класифікації емоційних барʼєрів в освітньому процесі. Автор доводить, що емоції відіграють важливу роль в навчанні та розвитку учнів, впливають на когнітивні, поведінкові та соціальні процеси, визначають готовність до вирішення реальних життєвих проблем. У сучасному світі, де зростає акцент на конкурентоспроможності та стресостійкості, розвиток емоційних компетентностей є пріоритетним, тим самим визначається актуальність вивчення емоційних барʼєрів та методів їх подолання. Мета цього дослідження – розкрити механізм та роль емоцій в освітньому процесі, визначити сутність поняття «емоційний барʼєр» в системі педагогічної діяльності та обґрунтувати класифікацію емоційних барʼєрів. У ході дослідження було вирішено низку проблем: уточнено поняття «емоція» та його розуміння в межах навчальної діяльності; обгрунтовано використання класифікації емоцій за Робертом Плутчиком в контексті виявлення причин їх появи в учнів та розкрито їх звʼязок з мотивацією і поведінкою людини; розкрито функції емоцій в навчальній діяльності; описано модель руху емоцій на різних етапах процесу навчання та роль емоцій успіху – неуспіху у розумовій діяльності учня; розкрито причини виникнення та місце емоційних барʼєрів в навчальній діяльності учня; уточнено поняття «емоційна памʼять»; проаналізовано причини та наслідки виникнення барʼєрів актуалізації негативних слідів емоційної памʼяті та окреслено методи їх подолання; розкрито сутність барʼєру негативного емоційного фону, перелічено несприятливі фактори, що його підвищують, а також охарактеризовано його види; уточнено поняття «психічна напруженість», процес її утворення, короткострокові та довгострокові впливи на людину; описано фрустраційні барʼєри, їх параметри, причини та наслідки виникнення. Стаття структурує попередні дослідження з теми та підіймає проблему перспективи розробки методів запобігання емоційним барʼєрам і формування емоційної компетентності учнів. Результати дослідження допоможуть вчителям краще зрозуміти природу емоцій та їх вплив на навчання, отримати практичні знання про види емоційних барʼєрів, їх причини, наслідки та методи подолання.
Застосування компетентнісного підходу у військових закладах вищої освіти як ключова умова підготовки майбутніх офіцерів-управлінців
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тарасюк, Юрій
Стаття присвячена аналізу основних протиріч у підготовці майбутніх офіцерів-управлінців в умовах сучасного повномасштабного вторгнення, зокрема невідповідності між необхідним і реальним рівнем їхньої готовності виконувати функціональні обов’язки. Основна проблема дослідження полягає в тому, що освітній процес у закладах вищої освіти орієнтований переважно на набуття знань, проте недостатньо формує професійну компетентність, яка включає практичні навички. Метою роботи є обґрунтування важливості компетентнісного підходу в підготовці офіцерів-управлінців та розробка рекомендацій щодо його імплементації в освітній процес. В результаті дослідження визначено ключові компоненти військово-професійної компетентності, включаючи когнітивно-операційну та профе¬сійно-особистісну складові, та їхню взаємозалежність у підготовці майбутніх офіцерів. Стаття також акцентує на важливості творчої ініціативи, самостійності, креативності, конкурентоздатності та мобільності в умовах сучасних викликів, що постають перед офіцерами-управлінцями. Новизна статті полягає у пропозиції впровадження компетентнісного підходу, який орієнтується на розвиток практичних навичок, прогнозування, стратегічного мислення та етичного виховання, що дозволить майбутнім офіцерам ефективно виконувати свої обов’язки в умовах швидкоплинних змін. Також підкреслюється необхідність розробки нових педагогічних технологій, які сприятимуть адаптації курсантів до інноваційної діяльності та сучасних військових технологій. Таким чином, стаття робить вагомий внесок у методологічне обґрунтування та практичну реалізацію компетентнісного підходу у військовій освіті, що забезпечить підвищення якості підготовки офіцерів-управлінців, їхню готовність до сучасних викликів та ефективність у виконанні професійних завдань.
Зміцнення психічного здоров’я дітей дошкільного віку засобом художньо-мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гордій, Ніна
В умовах війни в Україні перед освітянами постали нові виклики, які пов’язані із забезпеченням психічного здоров’я дітей, тобто забезпечення психологічної підтримки та допомоги для подолання травм та стресу дітям, які переживають війну. Ці питання вимагають комплексного підходу та спільних зусиль для їх вирішення з боку батьків та педагогів. Психічне здоров’я дітей в наш час дуже важливе, воно відіграє велику роль в становленні особистості. Важливим новоутворенням старшого дошкільного віку є формування нового рівня афективно-потрібносної сфери дитини, який дозволяє їй керуватися свідомо метою, моральними вимогами і своїми почуттями. Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуч¬чя, а не тільки відсутність хвороб. Психічне здоров’я – це збірне поняття, яке складається з декількох складових: психіка і здоров’я – створюючи синтетичний об’єкт для вивчення. Психічне здоров’я дитини – (відповідно до визначення Всес¬вітньої організації охорони здоров’я), це стан благополуччя, при якому дитина може реалізувати свої власні можливості та здібність, справитися зі звичайни¬ми життєвими стресами, продуктивно та плідно навчатися. З даного визначен¬ня випливає ще важлива думка про те, що фізичний стан здоров’я – це здоров’я людини, то психічне здоров’я – це нормальне функціонування психічних процесів у людині. Сміхотерапія – це напрям соціальної психології, який розвивається, як засіб впливу на особистість для зняття напруги, стресу та здійснюється під час проведення спільних вправ з використанням сміху. Для дітей шостого року життя сміхотерапія є дуже корисною, вона є важливим засобом для зміцнення їх психічно¬го здоров’я. Як показують наукові дослідження, що найбільш ефективним засобом зміцнення психічного здоров’я дітей є художньо-мовленнєва діяльність, яка формує своє емоційне ставлення до художнього образу.
Казки Василя Сухомлинського як засіб розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гречишкіна, Ірина
У статті подано проблему розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя, одним з дієвим засобом казкою. Розглядається місце та роль казок В. О. Сухомлинського як засобу розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя. Досліджено місце казки в педагогічних працях В. О. Сухомлинського. Педагогами виокремлено казки В. О. Сухомлинського як важливий засіб, який сприяє збагаченню словникового запасу дошкільників, вільному вираженню своїх думок, складанню зв'язних, цікавих історій на основі почутого, допомагають правильно будувати монологи, розкривають дітям точність і виразність мовлення, наводять приклади літературного мовлення, показують, наскільки багата рідна мова гумором, живими і образними виразами.. Проаналізовано особливості сприйняття казки, дітьми дошкільного віку, а саме: творчої уяви, спостережливості, відчуття образного слова, авторської позиції, розуміння внутрішніх психологічних мотивів поведінки казкових персонажів. Також наведені приклади казок педагога, що можуть використовуватися в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, так і в повсякденному житті дітей. Визначено, що сенситивним періодом для оволодіння монологічним мовленням є п'ятий рік життя дитини. Розглянуто зміни у формуванні граматичної структури мови, у розвитку способів словотворення, відбувається вибух словесної творчості. Мовлення дітей стає більш послідовним, поліпшується розуміння смислової сторони мови, синтаксичної структури пропозицій тощо. Розглянуті поняття «мова», «мовлення», «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення». Розглянуто умови оволодіння зв'язним монологічним мовленням – як одного з основних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників., а саме: мовленнєвого середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних рис особистості, пізнавальної активності дитини тощо, які необхідно враховувати в процесі цілеспрямованого мовленнєвого виховання. Визначено подальші розвідки обраної теми, а саме окреслення методичних рекомендацій використання казки В. Сухомлинського в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
Комунікативні стратегії та тактики спілкування з дітьми в Монтессорі-групах закладу дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Глазкова, Ірина Яківна; Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті розглядаються питання організації роботи з комунікативних стратегій та тактик спілкування дітей дошкільного віку у Монтессорі-освіті. Визначено, що організація мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку вибудовується з урахуванням методичних принципів, які визначають вибір змісту, методів і прийомів навчання мови відповідно до завдань мовленнєвого розвитку дітей. Зазначено, що педагогічна концепція М. Монтессорі включає методологічні засади, які грунтуються на визнанні суб’єктної позиції дитини; ідеї створення спеціально підготовленого середовища, в якому здійснюється вільна робота дітей з матеріалами автодидактичного характеру; варіативну модель навчання дітей різних вікових груп. Наведено аналіз підходів до організації мовленнєвого виховання дітей дошкільного віку в класичній Монтессорі-педагогіці. Запропоновано систему роботи з розвитку мовлення дітей у Монтессорі-освіті, в якій враховані сучасні вимоги до засвоєння рідної мови дітьми дошкільного віку. Проаналізовано, що мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку в Монтессорі-педагогіці здійснюється за трьома основними напрямами: формування понятійної системи, що включає розширення словникового запасу, класифікацію та систематизацію предметного словника; роботу над правильною вимовою; навчання читання та письма. Автором зроблено висновок про те, що оптимальною формою розвитку та становлення мовленнєвих уявлень про типи тексту у дітей старшого дошкільного віку є спеціально організована системно-мовленнєва діяльність та підготовлене розвивальне середовище, які спрямовані на активну пізнавальну діяльність дитини, що сприяють комплексному сприйняттю різних форм викладення Монтессорі-педагогіки та актуалізації їх у природньому мовленнєвому спілкуванні.
Критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Науменко, Наталія
Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків. Метою статті було висвітлення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до зазначеного виду професійної діяльності. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають мету і завдання освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та початкової освіти в контексті її реформування на засадах Нової української школи; психолого-педагогічну літературу з проблематики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків та її співвідношення з готовністю до зазначеної діяльності. Визначено, що готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності є результатом професійної підготовки та запорукою формування професійної компетентності майбутніх учителів. Наголошено на тому, що готовність майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків являє собою складне інтегративне утворення особистості, що включає в себе особистісну, психологічну, здоров’язбережувальну, теоретичну, практичну готовність та складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивно-комунікаційного, операційно-діяльнісного і особистісно-рефлексивного компонентів, що характеризуються мотивами та переконаннями до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, психолого-педагогічними, методичними знаннями та вміннями, особистісно-професійними властивостями, що спрямовані на формування безпечних, комфортних та здорових умов освітнього середовища, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, формування культури безпечної та здорової поведінки. Схарактеризовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків; узагальнення і систематизація результатів аналізу, синтезу; формулювання висновків.
Критичний огляд брюкенкласів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Галицька, Олена; Гурко, Анна
У статті описано роботу німецьких брюкенкласів з дітьми біженців з України від війни. Ці класи для українських дітей-біженців мають різні назви (винятково інтеграційні або так звані «вітальні класи», так звані «підготовчі класи», залежно від федеральної землі, а також «перехідні інтернаціональні класи», I-класи або класи-місточки, «інтернаціональні підготовчі класи», «інтенсивні класи», адаптаційні класи), але усі вони надають можливість українським дітям адаптуватися до нового освітнього середовища, вивчити німецьку мову та підготуватися до інтеграції в загальні класи ФРН. Новизна полягає в тому, що у ньому описано успішний досвід практики «Школа в Німеччині» у початковій школі Бюнде (ФРН) у період з 28.08 по 29.09.2023 року та з 19.02 по 22.03 2024 року. Практику реалізовано спілкою «Мости дружби в Україну» з кооперацією міста Бюнде з метою впровадження ефективної моделі брюкенкласів для дітей-біженців із України. Дослідження надає цінну інформацію про те, як можна організувати брюкенкласи для дітей-біженців, щоб максимально сприяти їхній інтеграції в німецьку систему освіти. Мета брюкенкласів – допомогти дітям підтягнути німецьку мову та шкільні предмети в ігровій формі, розкрити свій навичковий потенціал. У статті проаналізовано особливості концепції брюкенкласів: індивідуальний розклад із профільних предметів; додаткові уроки з німецької, англійської та профільних предметів; учителі з досвідом навчання учнів, для яких німецька мова не є рідною; підготовлені вчителі в галузі німецької мови як іноземної; мовно-чутливе викладання профільних предметів; керовані розміри класів з урахуванням індивідуальної підтримки; обмін та співпраця з учнями з усіх класів в рамках концепції групи подовженого дня; робота з батьками з урахуванням мовних бар’єрів; переведення до загального класу після усунення мовного дефіциту. У статті здійснено також огляд викликів, пов’язаних із функціонуванням брюкенкласів у ФРН.
Методи підвищення якості наочності при розробці презентацій в умовах дистанційної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоров, Олег
Дана стаття висвітлює деякі рішення здатні покращити ефективність розробки лекційного візуального матеріалу з точки зору придатності цього матеріалу до сприйняття та запам’ятовування здобувачами освіти. Через тиск, який створює на людину розвиток штучного інтелекту, та через загрози, які можуть постати перед людством через це вже у близькому майбутньому, дуже важливим стає створення максимального можливого обсягу умов для покращення рівня знань людини. Метою роботи було запропонувати прості, але ефективні рішення, які можна досить легко втілити в процес створення навчального матеріалу, з умовою щоб ефективність навчання перевищувала попередні рішення. Для статті обрано методи, які мають покращити рівень сприйняття здобувачами освіти навчального матеріалу за рахунок підвищення якості саме матеріалу а не спроб впливу на людину, яка здобуває освіту. Втілена спроба адаптувати методи створення лекційного матеріалу відповідно до того, яке сприйняття знань для людини є більш природнім. Підвищити ефективність навчального матеріалу для людини. В статті запропоновано певний перелік рішень, які закривають типові проблеми презентаційного матеріалу, які існували протягом багатьох років попри наявність технічних засобів їх подолання. Серед цих проблем – уривковий матеріал, відомості відірвані від загальної системи знань, монотонність, архаїчні методи навчання та інші. Причиною збереження проблем була нестача зусиль спрямованих на їх подолання, тенденція діяти старими методами, перенесення застарілих рішень в сьогодення. Стаття надає рішення, які базуються на властивостях когнітивних процесів людини, властивостях сприйняття, асоціативних властивостях пам’яті людини, навичках кольорової ідентифікації, ергономіці. Для створення рішень був використаний багаторічний досвід роботи з інформацією, загально розповсюджені рішення з галузі інформаційних технологій, які допомагають спеціалістам працювати зі значним навантаженням на увагу та пам’ять. Цей досвід був оброблений та адаптований до цілей освіти.
Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Акімова, Олена
У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі, побудовані на засадах загальної структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору «методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки, успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований, інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності. Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії.
Мотивація як один із основних чинників успішного засвоєння та викладання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дегтярьова, Катерина; Кібенко, Любов; Живолуп, Вікторія; Карась, Алла; Ляхова, Ірина
У статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо значимості поняття мотивації на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти. Подано короткий огляд та характеристику основних методів підвищення мотивації студента до ефективного оволодіння іноземною мовою; обґрунтувано важливість застосування цих методів під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Англійська мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Особливу увагу звернено на застосування програми створення презентацій PowerPoint, Зазначено, що створення презентацій залучає студентів до активного, творчого, самостійного процесу навчання, сприяє розвитку навичок письма, говоріння та аудіювання, а також дає змогу індивідуалізувати процес навчання, що, в свою чергу, підвищує самооцінку та мотивацію до вивчення мови в цілому. Проаналізовано важливість використання автентичних відео/аудіо матеріалів під час занять з англійської мови. Надано, як приклад, власну розробку завдань на основі автентичного відео, що сприяють активізації основних видів мовленнєвої діяльності, а також є потужним механізмом пробудження та стимулювання мотивації студентів. Доведено, що автентичні матеріали є важливим компонентом не лише у вивченні, а й у викладанні іноземної мови на всіх рівнях, оскільки викликають великий інтерес і мотивують здобувачів освіти, що є значним внеском у досягнення навчальної мети програми. Результати даного дослідження доводять, що використовуючи елементи нестандартного навчання, змінюючи структуру та зміст своїх занять, шляхом застосування завдань на створення презентацій, виконання вправ на основі автентичних матеріалів, викладач може запобігти звиканню студентів до своїх занять, і підтримати ентузіазм та активність студентів під час здобуття мовних знань, умінь і навичок.
Міжкультурний діалоговий простір: українська мова та німецька контекстуалізація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Загороднова, Вікторія Федорівна; Нищета, Володимир Анатолійович
Українська мова привертає увагу німецького суспільства не лише як мова спілкування громади мігрантів, але й як важливий складник культурного обміну та міжкультурного діалогу, як об’єкт навчання в різних освітніх закладах. Інтерес до вивчення української мови серед німців може бути викликаний чинниками, такими як загальна цікавість до культур і мов інших народів, зокрема в контексті різноманітності мовних систем і мовної різноманітності в Європі. Інтерес може виникати у зв’язку з особистими зв’язками з Україною через подорожі, родинні зв’язки або інші контекстуальні фактори. Деякі німці зацікавлені вивченням української мови з метою поглиблення своїх знань про українську культуру, літературу, історію. Окрім того, політична та економічна важливість України на світовій арені, що зростає, може стимулювати інтерес до вивчення її мови серед німецьких громадян. Вивчення та поширення української мови в Німеччині стикається з певними викликами, це й низький статус української мови, і недостатній попит серед місцевого населення, культурні бар’єри, мовні бар’єри, недооцінка значення для взаєморозуміння комунікантів, обмежена доступність навчальних ресурсів, відсутність кваліфікованих вчителів і викладачів, економічні обмеження тощо. Стаття спрямована на вивчення й обговорення шляхів і можливостей вивчення української мови в німецьких закладах освіти для дітей і дорослих з метою сприяння культурному обміну між Україною та Німеччиною й розширення знань німців про сучасні виклики, що постали перед Україною. У статті ми ставили за мету проаналізувати досвід вивчення української мови в німецьких школах та університетах, вивчити історію та еволюцію культурного обміну між Україною та Німеччиною, звернувши увагу на роль мови в цьому процесі. Подальший наш аналіз включає вивчення ефективності навчання, а також впливу культурного контексту на процес вивчення української мови. Дослідження також зосереджується на ролі української мови у німецькому освітньому середовищі та її значенні для міжкультурного спілкування.

Переглянути

Перегляд 2024 за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування