2024

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3995

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 79

Технології практико-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Самсутіна, Наталя Михайлівна; Анастасова, Ольга Юріївна; Митяненко, Юлія Володимирівна
Статтю присвячено вивченню питання реалізації практико-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Науковці зазначають, що сьогодні постала проблема пошуку сучасних технологій застосування практико-орієнтованого підходу у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури та спорту, які на основі отриманих знань та практичних навичок будуть здатні до їх застосування у навчально-тренувальній діяльності. Мета статті - визначення сутності практико-орієнтованого підходу у підготовці фахівців фізичної культури і спорту та з’ясування думки викладачів щодо розробки та використання методів навчання для його реалізації. У статті на основі аналізу робіт українських науковців розкрито сутність практико-орієнтованого підходу у підготовці майбутніх фахівців; визначено, що реалізацію практико-орієнтованого підходу у підготовці фахівців фізичної культури і спорту забезпечує використання технологій інтерактивного, контекстно-компетентнісного та саморегульованого навчання; визначено технології реалізації практико-орієнтованого підходу; описано результати дослідження, проведеного на підставі опитування викладачів Бердянського державного педагогічного університету, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, зокрема досліджено досвід викладачів щодо застосування технологій реалізації практико-орієнтованого підходу. У результаті опитування викладачів з’ясовано, що найчастіше такі методи навчання, як case-study (кейс-стаді), майстер-класи, ділові ігри мають своє застосування у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін «Професійна діяльність у сфері фізичної культури і спорту», «Професійна майстерність тренера-викладача», «Теорія та методика фізичного виховання», «Теорія і технології оздоровчо-рекреаційної рухової активності», «Методика викладання фізичного виховання у ЗВО». У процесі викладання спортивно-педагогічних дисциплін найбільше мають своє застосування саме майстер-класи, у ході яких викладачі діляться своїм практичним досвідом реалізації технологій навчання, що сприяє формуванню практичних вмінь та навичок у здобувачів вищої освіти.
Емоційні бар’єри в освітньому процесі: сутність та класифікація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Татарін, Володимир
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню сутності та класифікації емоційних барʼєрів в освітньому процесі. Автор доводить, що емоції відіграють важливу роль в навчанні та розвитку учнів, впливають на когнітивні, поведінкові та соціальні процеси, визначають готовність до вирішення реальних життєвих проблем. У сучасному світі, де зростає акцент на конкурентоспроможності та стресостійкості, розвиток емоційних компетентностей є пріоритетним, тим самим визначається актуальність вивчення емоційних барʼєрів та методів їх подолання. Мета цього дослідження – розкрити механізм та роль емоцій в освітньому процесі, визначити сутність поняття «емоційний барʼєр» в системі педагогічної діяльності та обґрунтувати класифікацію емоційних барʼєрів. У ході дослідження було вирішено низку проблем: уточнено поняття «емоція» та його розуміння в межах навчальної діяльності; обгрунтовано використання класифікації емоцій за Робертом Плутчиком в контексті виявлення причин їх появи в учнів та розкрито їх звʼязок з мотивацією і поведінкою людини; розкрито функції емоцій в навчальній діяльності; описано модель руху емоцій на різних етапах процесу навчання та роль емоцій успіху – неуспіху у розумовій діяльності учня; розкрито причини виникнення та місце емоційних барʼєрів в навчальній діяльності учня; уточнено поняття «емоційна памʼять»; проаналізовано причини та наслідки виникнення барʼєрів актуалізації негативних слідів емоційної памʼяті та окреслено методи їх подолання; розкрито сутність барʼєру негативного емоційного фону, перелічено несприятливі фактори, що його підвищують, а також охарактеризовано його види; уточнено поняття «психічна напруженість», процес її утворення, короткострокові та довгострокові впливи на людину; описано фрустраційні барʼєри, їх параметри, причини та наслідки виникнення. Стаття структурує попередні дослідження з теми та підіймає проблему перспективи розробки методів запобігання емоційним барʼєрам і формування емоційної компетентності учнів. Результати дослідження допоможуть вчителям краще зрозуміти природу емоцій та їх вплив на навчання, отримати практичні знання про види емоційних барʼєрів, їх причини, наслідки та методи подолання.
Ретроспективний аналіз зростання популярності жіночого футболу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мельніков, Андрій; Шинкарук, Віктор; Новосад, Анастасія
У статті розкрито ретроспективний аналіз розвитку жіночого футболу, яка сягає кінця 19-го століття, коли його вперше визнали. На початку свого існування жіночий футбол стикався зі стереотипами та соціальними обмеженнями. У перші десятиліття 20-го століття жіночий футбол набув популярності на різних континентах. Незважаючи на спротив і критику, жінки почали формувати власні команди і грати матчі. Згодом були створені перші жіночі футбольні асоціації та турніри, які сприяли подальшому розвитку жіночого футболу. Однак розвиток жіночого футболу гальмувався протягом багатьох років. Жінкам часто відмовляли в можливості грати на професійному рівні, а їхні досягнення та навички не отримували справедливого визнання. Лише в останні роки жіночий футбол почав отримувати увагу та підтримку. Сьогодні жіночий футбол стає все більш популярним і приваблює все більше прихильників. На різних рівнях організовуються чемпіонати та турніри, а жіночі збірні беруть участь у міжнародних змаганнях. Жіночий футбол також відіграє важливу роль у просуванні гендерної рівності та заохоченні жіночого спорту. Протягом останніх десятиліть жіночий футбол пережив вражаючий розвиток. Збільшення участі команд, підвищення рівня гри, розвиток професіоналізму та широкомасштабні турніри стали ключовими моментами у відродженні цього виду спорту.
Критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Науменко, Наталія
Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків. Метою статті було висвітлення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до зазначеного виду професійної діяльності. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають мету і завдання освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та початкової освіти в контексті її реформування на засадах Нової української школи; психолого-педагогічну літературу з проблематики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків та її співвідношення з готовністю до зазначеної діяльності. Визначено, що готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності є результатом професійної підготовки та запорукою формування професійної компетентності майбутніх учителів. Наголошено на тому, що готовність майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків являє собою складне інтегративне утворення особистості, що включає в себе особистісну, психологічну, здоров’язбережувальну, теоретичну, практичну готовність та складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивно-комунікаційного, операційно-діяльнісного і особистісно-рефлексивного компонентів, що характеризуються мотивами та переконаннями до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, психолого-педагогічними, методичними знаннями та вміннями, особистісно-професійними властивостями, що спрямовані на формування безпечних, комфортних та здорових умов освітнього середовища, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, формування культури безпечної та здорової поведінки. Схарактеризовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків; узагальнення і систематизація результатів аналізу, синтезу; формулювання висновків.
Особливості організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системі освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тичина, Катерина; Бабич, Наталія; Кушнір , Юлія
Стаття присвячена дослідженню особливостей організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України. Метою роботи є аналіз існуючих моделей логопедичної допомоги та визначення ключових критеріїв ефективної взаємодії між цими системами з метою створення єдиної, комплексної системи підтримки дітей із порушеннями мовлення. В ході дослідження проведено аналіз нормативно-правових документів, що регулюють надання логопедичної допомоги, та опрацьовано наукові джерела, присвячені цій проблематиці. Основним результатом роботи є створення порівняльної таблиці, яка детально демонструє ключові аспекти організації логопедичної допомоги в межах трьох систем: освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. У таблиці відображені такі критерії, як місце надання послуг, вимоги до фахівців, підвищення їхньої кваліфікації, педагогічне навантаження, облаштування кабінетів та фінансування. Також було виявлено, що однією з основних проблем є відсутність чіткої координації між міністерствами, що ускладнює надання своєчасної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами. Запропоновано вирішення цієї проблеми шляхом розмежування сфер відповідальності між міністерствами, що забезпечить ефективніший розподіл ресурсів і сприятиме наданню цільової допомоги дітям. Оригінальність статті полягає в комплексному підході до проблеми організації логопедичної допомоги, що дозволяє інтегрувати різні системи надання послуг і забезпечити міждисциплінарну взаємодію для підвищення якості послуг. Стаття може бути корисною для фахівців у галузі спеціальної освіти, медицини та соціального захисту, які зацікавлені в удосконаленні системи підтримки дітей із мовленнєвими порушеннями.
Розвиток соціальної та професійної компетентностей у майбутніх офіцерів у процесі їх професійної підготовки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Олексюк, Наталія
У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки майбутніх офіцерів у період воєнної агресії росії в Україні. Зазначено, що у системі військової освіти дедалі актуальнішим є застосування компетентнісного підходу, що, в свою чергу, зумовлює необхідність оновлення цілей, завдань і технологій професійної підготовки майбутніх військовослужбовців, розробки нових військових освітніх стандартів з урахуванням сучасних вимог. Акцентовано увагу на важливості розвитку професійної та соціальної компетентностей здобувачів військової освіти як майбутніх учасників воєнних дій. Визначено сутність понять: «професійна компетентність майбутнього офіцера» (складне системне утворення, що об’єднує мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та психологічний компоненти, які дають змогу фахівцю успішно здійснювати професійну діяльність) й «соціальна компетентність майбутнього офіцера» (це інтегрована здатність результативно взаємодіяти з іншими людьми в різних умовах). Доведено, що професійна компетентність майбутнього офіцера тісно пов’язана з його соціальною компетентністю, оскільки набуття умінь і навичок, властивих кваліфікованому фахівцю, неможливе без його успішної взаємодії з соціумом, а високий рівень соціальної компетентності даватиме можливість успішно реалізуватися у професійній діяльності. Розглянуто основні структурні компоненти означених компетентностей майбутніх офіцерів. Обґрунтовано набутість професійної та соціальної компетентностей, оскільки їх можна формувати і розвивати протягом усього життя особистості. Зазначено форми розвитку згаданих компетентностей. Розглянуто основні чинники, які впливають на розвиток означених компетентностей. Зроблено висновок про вплив професійної і соціальної компетентностей на майбутню професійну діяльність здобувачів вищої військової освіти та їх уміння берегти власне життя й життя підлеглих. Запропоновано шляхи оптимізації розвитку професійної та соціальної компетентностей у процесі фахової підготовки майбутніх офіцерів.
The role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Surelo, Kateryna; Mytsyk, Hanna
The article focuses on the potentially transformative role of artificial intelligence in providing speech-language pathology services. The research identifies ways to apply generative artificial intelligence tools to optimize the efficiency of speech-language pathology services and improve the quality of life for individuals with speech disorders. Among the most important advantages of using generative artificial intelligence, the authors emphasize the increased accessibility and systematic delivery of speechlanguage pathology services. This is particularly important in regions with a shortage of speech-language pathologists, as well as for children from single-parent families or families where both parents work full-time, complicating their regular attendance at speech therapy sessions. This issue is also relevant for residents of rural areas, as well as for those living in active combat zones or temporarily occupied territories, where access to speech-language pathology services and resources may be significantly limited or completely absent. The use of artificial intelligence allows for the practical implementation of a personalized approach to the correction of speech disorders, in particular expanding the capabilities of speech-language pathologists and reducing their workload. Furthermore, the article discusses the challenges and ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in education and healthcare. The authors highlight the need to consider the limitations of artificial intelligence to effectively leverage its advantages while minimizing potential drawbacks. Specifically, the article aims to stimulate interdisciplinary research that would unite experts from various fields to thoroughly explore the impact of artificial intelligence on the correction of speech disorders.
Педагогічний супровід формування професійно-мовленнєвої культури в майбутніх фахівців дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Трифонова, Олена
В умовах сучасної ринкової економіки майстерність фахівця визначається не лише сформованими в нього загальними і фаховими компетентностями, а й професійно-мовленнєвою культурою, що є невід’ємним показником загальної культури. Особливого значення це набуває для професії вихователя закладу дошкільної освіти, який навчає та виховує дітей. Професійно-мовленнєва культура свідчить про готовність постійно вдосконалювати свої знання, вміння працювати з дітьми з різними освітніми потребами, етнічними особливостями, налагоджувати контакти з батьками, колегами, іншими педагогами. У статті висвітлено розуміння вченими поняття «супровід», зокрема «мовленнєво-педагогічний супровід, «комунікативно-мовленнєвий супровід підготовки майбутніх вихователів», «психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів ЗДО». Окреслено результати анкетування здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта, які загалом засвідчили їхнє розуміння важливої ролі професійно-мовленнєвої культури в подальшій педагогічній діяльності. Наголошено на тому, що педагогічний супровід у формуванні професійно-мовленнєвої культури в майбутніх фахівців дошкільної освіти – це багатоаспектний процес взаємодії – допомоги, консультації, наставництва, підтримки здобувачів у здобутті фахових компетентностей, розв’язанні професійно-педагогічних ситуацій, проблем, обміну досвідом, моніторингу, виявленні внутрішніх ресурсів для подальшого професійного й особистісного саморозвитку, стимулювання до професійно спрямованої комунікативно-мовленнєвої діяльності. Описано принципи (професійної мотивації, системності, творчості і практичної спрямованості, рефлексії, взаємозв'язку чуттєвого й раціонального в навчанні, народності, мовленнєвої активності) та зміст реалізації супроводу формування професійно-мовленнєвої культури в майбутніх вихователів дошкільної освіти (інтерактивні платформи для навчання, спілкування в онлайн-групах, індивідуальні консультації-супроводження студента в підготовці до самостійної роботи, практичних занять; рольові ігри, спільна робота над проєктами, комунікативні тренінги).
Питання соціально-психологічної адаптації підлітків з дитячим церебральним паралічем в інклюзивних закладах освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федоренко, Світлана Володимирівна; Корепін, Дмитро
У статті розглядається проблема соціально-психологічної адаптації підлітків із ДЦП у контексті реформування української освітньої системи, що спрямоване на інтеграцію осіб із особливими освітніми потребами. Аналізуються основні аспекти соціально-психологічної адаптації, включаючи формування соціальних навичок, розвиток емоційної стійкості та здатність до соціальної взаємодії. Належним чином організована підтримка допомагає не тільки адаптуватися до соціального середовища, але й сприяє особистісному розвитку, професійному самовизначенню та підвищенню рівня комунікативної компетентності. Водночас відсутність або недостатність підтримки може призводити до серйозних негативних наслідків: соціальної ізоляції, замкненості, надмірної уваги до власного діагнозу та зниження самооцінки. Це, у свою чергу, погіршує психоемоційний стан підлітків і ускладнює їх інтеграцію в суспільство. У статті відзначено, що інклюзивне навчання підлітків із ДЦП у закладах загальної середньої освіти створює можливості для покращення їхнього соціально-психологічного стану, розвитку комунікативних і соціальних навичок. Проте цей процес часто ускладнюється через обмеженість ресурсів, недостатню підготовленість педагогів до роботи з особливими дітьми та можливу невідповідність освітніх методів. Автори підкреслюють необхідність комплексного підходу до адаптації, який включає не лише педагогічну, але й психологічну підтримку, що сприятиме кращій соціальній інтеграції підлітків із ДЦП. Зазначається, що соціально-психологічна адаптація підлітків із ДЦП пов'язана з необхідністю пристосування до змін у соціальному середовищі або нових умов, коли звичні моделі поведінки та особистісні настанови втрачають ефективність. Важливим фактором у цей період є належно організована психолого-педагогічна підтримка, яка суттєво впливає на подальше життя підлітка: правильна допомога сприяє успішній соціальній інтеграції, тоді як недостатня або неправильно спрямована робота може призвести до таких негативних наслідків, як соціальна ізоляція, замкненість і підвищена увага до власного захворювання, що погіршує психоемоційний стан підлітка.
Сучасні підходи до підготовки майбутніх фахівців медичної галузі: перспективні вектори досліджень
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Халло, Олександра
Стаття присвячена характеристиці сучасних підходів до підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Основна увага зосереджується на розкритті комплексу підходів підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Зазначено, що методологічною основою підготовки майбутніх фахівців медичної галузі було визначено комплекс підходів: системно-цілісний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, контекстний. Розглянуто кожний підхід зокрема. Так, системний підхід визначає послідовність процедур зі створення об’єкта як системи та пропонує пояснення, опис, прогнозування його поведінки що поєднується з загальною ціллю. Зазначено, що він розкриває зовнішні й внутрішні зв’язки, інтегративні властивості об’єкта як системи та формує цілісне бачення множинних об’єктів дослідження. Визначено, що особистісно-діяльнісний підхід дозволяє розглядати особистість майбутнього фахівця медичної галузі в його професійній діяльності, сприяє по-новому підійти до вирішення проблеми ефективного отримання умінь, знань. Установлено, що компетентнісний підхід передбачає формування професійної компетентності як інтегрованої характеристики, що охоплює знання, вміння, навички, модель поведінки, особистісні якості та досвід, котрі має опанувати майбутній медичний працівник у процесі професійної підготовки. Саме компетентнісний підхід дозволяє одночасно орієнтуватися на інноваційний досвід успішної професійної діяльності в медичній галузі. Доведено, що компетентнісний підхід підсилює практичну зорієнтованість медичної освіти, ставлячи на перший план уміння вирішувати професійні задачі та акцентує увагу на результатах освіти. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна також акцентувати увагу на тому, що професійний контекст передбачає завдання, форми і методи професійно-педагогічної діяльності, ситуації соціально-психологічної взаємодії, характерні для фахівців галузі медицини. Акцентовано, що усі методологічні підходи спрямовані на підвищення якості підготовки медичних працівників, так і на формування в них готовності до виконання професійних функцій.
Університети з окупованих територій Запорізької області: вибір в умовах невизначеності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Несторенко, Тетяна Петрівна; Пеліова, Яна; Несторенко, Олександр
У статті розглядається питання вибору закладами вищої освіти (ІІ–IV рівнів акредитації) між релокацією та залишенням в окупації після захоплення російськими військами частини території Запорізької області. Аналізуються рішення щодо переміщення з тимчасово окупованих міст до Запоріжжя державних університетів (Бердянський державний педагогічний університет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького та Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного). Розглянуто стратегії та також результати їх адаптації до нових реалій попри втрату матеріальної бази та необхідність провадження освітньої та наукової діяльності в евакуації. Важливим аспектом дослідження є аналіз діяльності приватних закладів, таких як Бердянський університет менеджменту і бізнесу, Енергодарський та Мелітопольський інститути державного управління Класичного приватного університету, які обрали шлях релокації, на відміну від Бердянського інституту державного управління, що залишився на окупованій території. Аналіз фактів релокації вказує на різницю між університетами Мелітополя та Бердянська. Всі університети Мелітополя, серед яких два державних та один приватний, після окупації міста перемістили свою діяльність до Запоріжжя. Водночас з Бердянська у 2022 році перемістилися два університети: один державний та один приватний, але один приватний (Бердянський інститут державного управління Класичного приватного університету) залишився на окупованій території та згорнув свою діяльність. Аналіз адаптації переміщених університетів на основі їхніх позицій у консолідованому рейтингу українських закладів вищої освіти за 2023 і 2024 роки дозволяє оцінити їхню ефективність у нових умовах. Використання даних з провідних національних рейтингів, таких як «Топ-200 Україна», «Scopus» і «Бал НМТ на контракт», забезпечує комплексний огляд якості освітньої діяльності вишів.
Application of differential technologies in mathematics teacher preparation
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Mammadova, Aynur
In academic institutions, improving the organization of professional and methodological preparation for prospective mathematics teachers is regarded as a perennially urgent issue, especially amidst the information society's rising societal demands. The development of society's scientific potential and the assimilation of advanced scientific and technological achievements are intricately linked to mathematical education. In the realm of preparing future mathematics educators within higher educational institutions, the integral linkage between a nation's military and economic prowess and its educational framework stands as an enduringly pertinent issue. The role of exact sciences, particularly mathematics, extends beyond economic governance to encompass the imperative of ensuring national military security. In the contemporary era, there exists a pressing need to equip all segments of society with proficiencies in information technologies, alongside the implementation of novel and effective pedagogical approaches, which are among the foremost challenges confronting educators. The global educational landscape is swiftly evolving, placing greater emphasis on pragmatic competencies over purely theoretical foundations, reflecting societal preferences for practical skill sets. Within pedagogical institutions of higher learning, the primary focus in the preparation of mathematics educators’ centers on cultivating cadres for secondary education. Given the context of the information society, it becomes crucial to meticulously organize the scholarly and methodological dimensions of future mathematics educators' activities, aligning them with the imperatives of educational reform. The process of preparing personnel for diverse educational settings in mathematics education across colleges and secondary schools entails a notably intricate endeavor. Notably, mathematics is taught through distinct curricula at these institutions, demanding heightened scientific and pedagogical aptitude from educators, especially in settings comprising academically gifted students. Addressing these challenges necessitates substantive transformations in the substance of mathematics teacher training, fostering humanistic approaches in defining educational objectives, content structuring, methodological practices, and institutional arrangements. The professionalism and innovative contributions of prospective mathematics educators assume pivotal roles in navigating these complexities. This article scrutinizes the application of differential instructional technologies in mathematics education and explores their potential implications.
Психофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїкання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Козинець, Олександр; Корнєв, Сергій
Стаття присвячена дослідженню періодів інтенсивного формування мовлення, для яких характерна поява фізіологічних ітерацій у дітей із заїканням. Мета статті – описати й виділити фактори ризику, яку сприяють появі заїкання: особливості фізіологічного й мовленнєвого дихання, яке часто є поверховим чи змінним у ситуації стресу; супутні рухи, які часто мають насильницький характер, а часом і ускладнюють стан дітей із заїканням; мовленнєві хитрощі: при хроніфікації заїкання практично всі діти з цим порушенням використовують у мовленні одноманітні, багаторазово повторювальні протягом висловлювання лексеми; особливості центральної нервової системи (нерідко в людей із заїканням спостерігається органічне ураження мозку резидуального характеру, яке виникає у внутрішньоутробному пренатальному чи постнатальному періодах розвитку); особливості формування функціональної асиметрії мозку: відомо чимало спостережень, які свідчать про тісний зв’язок заїкання з ліворукістю; нейрофізіологічні реакції: усне мовлення підлітків та дорослих із заїканням зазвичай супроводжується вегетативними реакціями. Наукова новизна полягає в тому, що в статті описана роль гормонів, які виникають в дітей із заїканням під час комунікації. Зокрема, занепокоєння чи страх призводять до викиду гормонів стресу: кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Особливості впливу цих гормонів на організм та їхній взаємозв’язок із заїканням представлено вперше у вітчизняній логопедії. Також описаний психічний бік мовлення, який у період активного формування мовлення випереджає можливості моторної реалізації мовленнєвого висловлювання і який зазвичай є причиною ітерацій. Адже, поряд із наявністю високого ступеня мовленнєвої мотивації, у дітей із заїканням є виражена несформованість внутрішньомовленнєвого програмування. Тому й виникає потреба ознайомити батьків та вчителів, які виховують або навчають дітей із порушеннями темпо-ритмічної організації мовлення, з психолінгвістичними та психосоціальними факторами ризику, які підвищують судомну готовність у дітей групи ризику та сприяють проявам та хроніфікації заїкання.
Диджиталізація в інклюзивному освітньому процесі: подолання мовних барʼєрів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мельнікова, Юлія Олександрівна; Тищук, Артем Едуардович
У статті досліджено роль диджиталізації в подоланні мовних бар’єрів та створенні інклюзивного навчального середовища для учнів із різноманітними потребами. Основна проблема, розглянута у роботі, полягає в обмеженому доступі до знань через мовні, фізичні та когнітивні перешкоди, які залишаються важливим викликом для традиційних освітніх систем. Метою статті є аналіз інноваційних цифрових рішень, що можуть сприяти формуванню адаптованих умов навчання для всіх учасників освітнього процесу, враховуючи їхні індивідуальні особливості та потреби. Розглянуто різні технології, що здатні спростити навчальний процес для учнів із обмеженими можливостями. Серед них – адаптивні навчальні платформи, програми для перетворення тексту на аудіо, інтерактивні додатки, які підтримують жестову мову, а також спеціалізовані мобільні застосунки з вбудованими функціями для користувачів з особливими потребами. Важливим аспектом роботи є аналіз міжнародного досвіду, що включає кейси з Канади, Німеччини та США, де такі технології допомагають інтегрувати принципи інклюзії в освіту. Автори також акцентують увагу на міжнародних стандартах доступності, які є основою для розробки цифрових навчальних продуктів, що відповідають сучасним вимогам. Використання міжнародних стандартів дозволяє впроваджувати універсальні рішення в освітній процес, які доступні для всіх учнів і враховують їхні індивідуальні потреби. Стаття демонструє, що впровадження цифрових інструментів і платформ є важливим кроком на шляху до більш доступної, гнучкої та рівноправної освіти. Запропоновані підходи можуть стати основою для розробки програм і стратегій, орієнтованих на інтеграцію диджиталізації в освітній процес, що дозволить знизити бар’єри у навчанні та сприяти створенню відкритого освітнього середовища для всіх учнів, відповідно до їх особливостей і можливостей.
Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки вишів Державної служби України з надзвичайних ситуацій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Гончар, Сергій
У даній статті перераховано теоретичні аспекти проведеного дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема етапи проведення експериментального дослідження (організаційний, процесуальний та інтерпретаційний), а також структурні компоненти даної компетентності (ціннісно-мотиваційний, діяльнісний та когнітивний), за якими аналізувалися його результати. Метою статті є представлення характеру, особливостей та результатів педагогічного експерименту з перевірки педагогічних умов та моделі формування досліджуваної компетентності. Коротко схарактеризовано методи проведеного дослідження, отримані результати експериментальної роботи описано та презентовано за допомогою діаграм. Для досягнення окресленої мети було поставлено завдання провести констатувальний та формувальний експерименти, для чого відповідно до методик їх проведення було сформовано контрольну та експериментальну групу курсантів. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що після формувального експерименту в експериментальній групі зросла кількість досліджуваних з високим і середнім рівнем сформованості усіх компонентів досліджуваної компетентності, водночас зменшилась кількість курсантів цієї групи з низьким рівнем його сформованості. Таким чином, за усіма компонентами експериментальна група зросла якісно, її кількісні показники значуще перевищують відповідні показники на етапі констатувального експерименту. Позитивна динаміка констатована і в розвитку дослідницької компетентності представників контрольної групи, проте вона виявилась не значущою. Таким чином, отримані дані експериментального дослідження вперше підтвердили доцільність реалізації окреслених педагогічних умов і моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій із пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.
Потенціал тренінгових технологій під час формування емоційно-вольової стійкості та ціннісно-смислової компетентності у здобувачів освіти: теоретичні та методичні аспекти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Калаур, Світлана; Олексюк, Наталія; Сорока, Ольга
Виклики сьогодення разом із загрозами російсько-української війни характеризуються непередбачливістю та насиченістю стресорів, що впливають на всі сфери життя. Не є виключенням й освітня галузь, яка має змінити підходи до організації професійної підготовки здобувачів освіти. Майбутні фахівці повинні бути готовими до усіх перешкод та викликів сьогодення, а найголовніше вміти ефективно продовжувати професійну діяльність. Дана стаття присвячена розгляду процесу формування емоційно-вольової стійкості як провідної властивості особистості та вдосконалення ціннісно-смислової компетентності, що забезпечує здатність особистості протистояти різним видам стресів, стабілізувати власний психоемоційний стан та ефективно виконувати діяльність у межах компетентності. У статті проводиться ґрунтовний теоретико-методичний аналіз дефініції «емоційно-вольова стійкість» через порівняння двох основних взаємодоповнюючих визначень «емоційна стійкість» та «стресостійкість», що лежать у її основі. Враховуючи особливості формування емоційно-вольової стійкості, а саме важливість включення освітнього середовища із розглядом можливих патернів поведінки обумовлюють зміни щодо усталених традиційних методів викладання у закладах вищої освіти. Задля підвищення рівня освітнього процесу та вдосконалення професійної підготовки здобувачів освіти вважаємо доцільним використання потенціалу тренінгових технологій як потужного інструменту щодо формування емоційно-вольової стійкості та ціннісно-смислової компетентності майбутніх фахівців. Тренінгові технології у нашому дослідженні розглядаємо як вагомий засіб у формуванні практичних умінь, вдосконаленні соціальних установок й особистісного досвіду, поглибленні теоретичних знань в галузі ефективного міжособистісного спілкування. Використання потенціалу тренінгових технологій щодо формування емоційно-вольової стійкості та цінісно-смислової компетентності у здобувачів освіти вважаємо необхідною складовою освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти. виходимо з тих міркувань, що тренінги сприяють більш ефективному навчанню, допомагають створити мотивуюче та стимулююче освітнє середовище, в якому студенти можуть розвинути свої особистісні та професійності якості, вдосконалити ціннісно-смислову компетентність, а також матимуть змогу сформувати необхідні практичні навички відповідно до різних стресів, що поставатимуть перед ними у майбутній діяльності.
Формування англомовної лексичної компетентності майбутніх енергетиків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кондратьєва, Олена Михайлівна
Формування професійної лексичної компетентності майбутніх спеціалістів- енергетиків наразі обумовлено глобалізацією освітнього простору вищої освіти та необхідністю формування навичок комунікації з представниками інших країн. В умовах інтеграції України у світову економіку володіння англійською мовою стає критично важливим для фахівців енергетичної галузі. Формування навичок англомовної професійної комунікації сприяє особистісному професійному зростанню та саморозвитку. Дана стаття розглядає застосування контекстуального та тематичного підходів до формування лексичної компетентності майбутніх спеціалістів-енергетиків у процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», адже саме такі підходи допомагають майбутнім спеціалістам в енергетичній сфері не лише засвоїти професійну англомовну лексику, але й ефективно застосовувати її на практиці, що сприяє їхньому професійному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці. Описано важливість інтеграції професійних лексичних термінів та кліше на заняттях. Наведено приклади автентичних навчальних матеріалів, які використовуються студентами для ознайомлення з новими лексичними термінами. Визначені основні інтерактивні платформи, які використовуються для створення навчального освітнього середовища в умовах дистанційного навчання, що сприяють подоланню бар’єрів в організації навчального процесі в дистанційному форматі. Особлива увага приділяється методам, які використовуються для організації професійної комунікації в онлайн режимі. Одним із ключових аспектів дослідження є принцип відбору навчального матеріалу та мультимедійних ресурсів, які сприяють мотивації вивчення даної дисципліни. У статті аналізуються результати досліджень з проблеми формування лексичної компетентності, наведено приклади завдань, лексичних термінів та кліше для комунікативних вправ, підкреслюється важливість використання автентичних навчальних матеріалів, технічної документації для формування професійної лексичної компетентності майбутніх спеціалістів-енергетиків. Висновки статті підкреслюють важливість традиційних та інноваційних методів навчання та постійного оновлення та адаптації навчальних матеріалів відповідно до сучасних вимог і тенденцій у викладанні дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)».
Педагогічні основи професійної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва в початковій школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пішун, Сергій
У статті досліджується сукупність педагогічних елементів, що сприяють набуттю професійної майстерності майбутніми вчителями музичного мистецтва. Діяльність учителя музики включає в себе безліч аспектів, що потребують інтеграції педагогічних і музичних знань та навичок. Визначена важлива роль психолого-педагогічної складової в підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Вони повинні вміти адаптувати свій підхід до навчання залежно від індивідуальних особливостей кожного учня, стимулювати їхню зацікавленість музикою, а також ефективно керувати освітнім процесом. Це вимагає глибокого розуміння психологічних механізмів навчання, а також розвитку вміння застосовувати їх на практиці в контексті музичного навчання. Розглянуто педагогічні фактори, що сприятимуть успішному розвитку професійної майстерності вчителів музики в початковій школі. Зазначено, що розвиток професійної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва включає в себе інтеграцію педагогічних і музичних аспектів навчання. Це дає змогу ефективно формувати загальнопедагогічні знання та вміння, а також розвивати музично-виконавські навички. Проаналізовано параметри професійної майстерності, що передбачають наявність науковості спеціальних знань; формування музичного мислення як основи розуміння і творчого засвоєння специфіки змісту навчання, а також оволодіння спеціальними навичками та вміннями; перспективність обраних учителем підходів музичного виховання учнів початкової школи. Доведено, що в освітньому процесі майбутніх учителів музичного мистецтва, існує значний потенціал для посилення формування в них готовності до професійної діяльності та розвитку професійної майстерності. Цей потенціал особливо прослідковується в навчальних предметах, повʼязаних саме із музичною спеціалізацією. Це передбачає, що вони можуть стати ключовим чинником у формуванні не лише технічних навичок і знань, а й педагогічних умінь, необхідних для успішного викладання музики.
Специфіка підготовки вчителя-філолога бакалаврського рівня вищої освіти під час війни: кейс викладання практикуму з виразного читання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Богданова, Марина Миколаївна; Богданова, Марія Ігорівна
У статті розглянуто кейс інноваційної адаптації освітніх практик у Бердянському державному педагогічному університеті, Україна, в умовах війни та переміщення. На прикладі ОК «Практикум з виразного читання», вивчення якої передбачено на першому бакалаврському рівні ВО (ОПП «Середня освіта (українська мова і література) та (ОПП «Середня освіта (українська мова і література). Практична психологія»), продемонстровано унікальний педагогічний досвід підготовки вчителя-філолога. Специфіка організації освітнього процесу полягає у вдалому поєднанні методів і прийомів під час аудиторної, самостійної, гурткової роботи здобувачів вищої освіти. Міждисциплінарний підхід надав можливість зосередитися на взаємодії різних видів мистецтв, методів, практик, інструментарію, що дало можливість здобувачам підвищити рівень загальних і фахових компетентностей, виробити бачення своєї майбутньої професії. У статті також представлено адаптивний алгоритм організації освітнього процесу, коли студентам пропонується вистава у форматі сценічного читання п’єси-казки сучасної української драматургині Надії Симчич «Свято зірки, або бажання, здійснись!». Доведено, що симбіоз моделей, які включають онлайн-підготовку та підсумок у форматі фізичної зустрічі, забезпечує не тільки ефективність застосування освітніх практик, спрямованих на підтримку академічної безперервності, підвищення якості освіти, але й забезпечує терапевтичну цінність, сприяє емоційному зціленню, підтримує психічне здоров’я усіх учасників освітнього процесу. Унікальний досвід пропонує розуміння потенціалу синтезу аудиторної та позааудиторної роботи в форматах онлайн та офлайн, застосування та адаптацію експресивного мистецтва в зонах війни, робить виклик традиційним освітнім практикам і пропонує перегляд педагогічних підходів, наголошуючи на інноваційному навчанні. Це тематичне дослідження сприяє ширшому діалогу щодо інтеграції мистецтва в освіту, особливо в складних умовах, і підкреслює стійкість людського духу, демонструє здатність освіти розвиватися та залишатися джерелом сили навіть у часи війни.
До питання соціально-психологічного супроводу та його місця у сучасній науковій парадигмі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Синиця, Аліна Олександрівна
У статті здійснено теоретико-методичний аналіз поняття «соціально-психологічний супровід» у контексті сучасної наукової парадигми. Здійснено детальний огляд статистичних даних щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні за останні роки, що дало можливість окреслити основні виклики, з якими стикаються люди, вимушені покинути свої домівки. Визначено стратегії соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, зауважено на його необхідності та соціальній значущості в умовах сучасної кризи. Здійснений аналіз та співставлення понять, таких як «допомога», «підтримка» та «супровід», із подальшим дослідженням різних підходів до визначення дефініції «соціально-психологічний супровід». Запропоновано авторське визначення цього терміну, яке враховує сучасні реалії та специфіку роботи з внутрішньо переміщених осіб. Окреслено структуру соціально-психологічного супроводу, до складу якого входять такі компоненти: діагностико-цільовий, операційно-інструментальний, спільно-комунікативний та оцінно-корекційний. Детально проаналізовано функціональні аспекти супроводу, які охоплюють психологічну підтримку, соціальну адаптацію, психосоціальну реабілітацію, консультативну допомогу, сприяння взаємодії з іншими соціальними службами, відновлення родинних та громадських зв’язків, а також сприяння самодостатності й самореалізації осіб. Окремо наголошено на важливості моніторингу та оцінки результатів соціально-психологічного супроводу. У дослідженні зосереджено увагу на особливостях забезпечення соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у сучасних умовах на основі законодавчої бази України. Підкреслено необхідність реалізації та вдосконалення практик соціально-психологічного супроводу як важливого інструменту інтеграції внутрішньо переміщених осіб у суспільство. Доведено автономне місце поняття «соціально-психологічний супровід» у сучасній науковій парадигмі.

Переглянути

Перегляд 2024 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування