2024

Постійне посилання на фонд

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3995

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 79

Заклад вищої освіти як соціокультурне середовище професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тюльпа, Тетяна
У статті розглядаються питання формування особистості майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, ознакою професійності яких є вміння активно адаптуватися до соціального середовища, що дозволяє досягти високих результатів у всіх сферах життя та соціально-культурному портреті студента. Надається характеристика освітнього простору закладу вищої освіти в системі понять «простір-середовище-соціальне середовище-соціально-культурне середовища», його потенціалу та важливості відродження історичних, громадських та культурних традицій з метою підвищення загальної та професійної культури студентів. Дослідженням виявлено можливості використання культуротворчого потенціалу соціокультурного середовища закладу вищої освіти на основі залучення закладених вітчизняних традицій культуротворення особистості, активного введення у зміст освіти досягнень культури, її загальнолюдських та національних цінностей. Представлений авторський погляд на педагогічний аспект реалізації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей в умовах соціокультурного середовища закладу вищої освіти. Визначені фактори впливу соціокультурного середовища на процес професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, які реалізуються в процесі залучення до поведінкової соціальної активності через аксіологічний, середовищний, культуровідповідний, діяльнісний, індивідуально-особистісний контекст. Проаналізовано теоретичні передумови успішного формування та динамічного розвитку соціокультурного середовища до яких відносимо таку сукупність положень: соціокультурне середовище закладу вищої освіти є інтегративним фактором особистісного становлення студента; є саморозвиваючою, динамічною системою, у її структурних елементах йде внутрішній розвиток, здійснює процес накопичення культурного досвіду; може розглядатися як відкрита система, що взаємодіє із зовнішнім середовищем; це системна освіта, що включає низку структурно-функціональних компонентів, які мають власну організацію; забезпечує гуманістичну спрямованість формування духовного світу особистості, що базується на світоглядному гуманітарному знанні та гуманістичних цінностях особистості та суспільства.
Концептуальні засади вивчення дисципліни «Технології неформальної освіти» у ВНЗ
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кудінов, Микола Валерійович
У статті розглядаються концептуальні засади, значення та актуальність викладання дисципліни «Технології неформальної освіти» у вищих навчальних закладах України в умовах модернізації та реформування освітньої системи. Особливу увагу приділено тому, як нові підходи до навчання допомагають у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців, що працюватимуть у системі освіти. Сама дисципліна націлена на інтеграцію принципів навчання через практичний досвід, розвиток креативності та формування навичок, що сприяють підготовці до викликів сучасної школи. У процесі дослідження розглянуто методи, інструменти та технології, які можуть бути використані для активізації навчальної діяльності студентів, зокрема під час інтерактивних занять та проектної діяльності. Окремий акцент зроблено на ролі інтеграції методик неформальної у формальний освітній процес та їх значенні для розвитку інноваційних освітніх практик. У статті наводяться приклади технологій неформальної освіти, зокрема використання інтерактивних методів, симуляцій, групової роботи, які сприятимуть активному залученню студентів у навчальний процес. Проведене анкетування студентів показало, що, незважаючи на їхню обмежену обізнаність у галузі неформальної освіти, більшість з них висловлює позитивне ставлення до впровадження неформальних методів і технологій в освітній процес. У дослідженні також представлено аналіз наукових робіт, що стосуються впровадження неформальної освіти у формальну навчальну систему, та розглядаються можливості її використання для підвищення ефективності підготовки студентів. Порівняння спільних рис та відмінностей нашого дослідження та інших, проведених у суміжних площинах, надало змогу засвідчити з одного боку актуальність, а з іншого – недостатню розробленість питання. Запропоновані у статті гіпотези щодо підвищення мотивації та залученості студентів шляхом застосування неформальних технологій і методів навчання будуть перевірені у подальших експериментальних дослідженнях, де оцінюватиметься ефективність цих впроваджень.
Загальнонаукові методологічні підходи дослідження полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кузнецова, Оксана
У науково-оглядовій статті здійснено аналіз науково-педагогічних джерел, визначено та теоретично обґрунтовано загальнонаукові методологічні підходи дослідження полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти. Підтвердження актуальності питання вибору загальнонаукових методологічних підходів означеного дослідження розкривається через наукову, виховну та соціальну спрямованість проблеми полікультурного виховання майбутніх фахівців. Обґрунтування загальнонаукових методологічних підходів дозволить забезпечити отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про об’єкт дослідження та буде сприяти науково-методологічному тлумаченню його структурних елементів і властивостей, розкриє важливі аспекти практичної організації полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти. На думку автора, успішність професійної підготовки майбутніх бакалаврів початкової освіти до реалізації полікультурного виховання в закладі вищої педагогічної освіти забезпечується загальнонауковими методологічними підходами, а саме: синергетичний, який буде сприяти оновленню змісту, методів і форм полікультурного виховання в освітньо-виховному середовищі закладу вищої педагогічної освіти, дасть змогу спрогнозувати розвиток особистості у професійній царині, спрямованої на духовне та моральне збагачення, через поглиблене опанування національної культури й вироблення поваги і толерантності до інших культур; акмеологічний підхід спрятиме виявленню психолого-педагогічні чинників, що впливають на процес міжкультурної взаємодії учасників освітньо-виховного процесу та буде створювати умови для досягнення ідеалу як вершини «акме» в становленні та розвитку полікультурної особистості фахівця-професіонала; системний, що вимагає розглядати процес полікультурного виховання майбутніх бакалаврів початкової освіти як єдину систему, в якій якісні характеристики всіх її компонентів інтегровані в єдине ціле, що визначає та розкриває механізми її внутрішнього і зовнішнього функціонування. Застосування цих загальнонаукових методологічних підходів дозволить забезпечити комплексну, системну, цілеспрямовану реалізацію процесу полікультурного виховання майбутніх вчителів.
Складові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Вєнцева, Надія Олександрівна
У статті визначено складові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні та виявлено особливості впливу авторитету керівника школи на ефективність управлінської діяльності. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизація, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз, опитування. В дослідженні, на основі аналізу літератури, уточнено поняття авторитет керівника, яке розглядається як загальноприйнятий неформальний вплив якої-небудь особи в різних сферах суспільного життя (вихованні,освіті, науці), заснований на знаннях, моральних якостях та досвіді. Доведено, що авторитет директора школи більшою мірою залежить від наявності у нього соціально-психологічних якостей (вміння вирішувати конфлікти у взаєминах вчителів; вміння виправляти помилки підлеглих у коректній формі; проявляти інтерес до життя вчителів поза роботою), яких, на думку педагогів, бракує найбільше, а найменшою мірою від професійно-ділових та адміністративно-розпорядчих якостей. Педагоги відзначили, потужний вплив суто людських якостей керівника на їх авторитет серед колег, що пояснюється, тим, що такі якості особистості, як такт і витримка, справедливість, уміння поважати людей сприяють згуртуванню членів колективу навколо свого керівника, пробудженню та підтримці у педагогів почуття поваги та довіри до нього. Що призводить до посилення позиції керівника в колективі, утвердження його авторитету, дозволяє директорові висувати свої вимоги. Виявлено, що динамічність та високий темп шкільного життя, несподіванки та невдачі викликають у педагогів високу чутливість, тому людяність у взаєминах підвищують емоційний статус колективу, його готовність працювати творчо, підтримати вимоги керівника, сприяє формуванню позитивного ставлення педагогів до своєї роботи.
On the problem of early child development in the psychoanalytic pedagogy of René Arpad Spitz
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Vertel, Anton
The article explains R. A. Spitz’s psychoanalytic concept of early child development from birth to two years. Special emphasis is made on the problem of preverbal communication, on those phenomena that occur long before the child uses words and acquires language. Stages of development in the concept of R. A. Spitz are levels of increasing complexity in the child’s mental structure. The beginning of each of these successive stages is marked by the emergence of specific affective behavior, which is an indicator of a new phase of development. It is shown that in the concept of R. A. Spitz, the development of a child depends on the consistent development of object relations and the establishment of a libidinous object (the object of attachment and love, which is most often the mother). The stages of development of object relations and the stages of the child’s «Ego»/«Self» development were analyzed: 1. The stage of non-differentiation (from birth to 2-3 months): during the first month of life, the baby does not yet separate himself and the environment. 2. The stage of appearance of the harbinger of the libidinous object (from 2-3 to 7-8 months), which begins with the appearance of a social smile, which is a representation of «Ego»/«Self». 3. The stage of the appearance of the libidinous object (from 7-8 to 15 months), which is characterized by eight-month-old anxiety or separation anxiety (fear of separation) – a natural manifestation of the normal development of a child, which manifests itself at the age of about 8 months. 4. The stage of semantic communication (from 15 months to 2 years). Symbolization and fantasizing appear, thanks to the rapid development of language. Sexual identification begins through sexual differentiation. The main sign of the stage is the appearance of negativism at the verbal and non-verbal level. The article analyzes the phenomenon of «hospitalism» as a consequence of the lack of sensory, emotional and intellectual interactions with the mother (or the person who substitutes her). The disorder has been shown to occur with prolonged separation in case of institutional care, hospitals, and dysfunctional families. It has been demonstrated that maternal deprivation, or incorrect, destructive relationships in the mother-infant dyad can cause disturbances in the development of the infant.
Екологічна компетентність молодших школярів: сутність, структура, критерії та рівні
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Інорземцев, Сергій
У статті розглянуто проблему формування екологічної компетентності у молодших школярів, яка є важливою складовою сучасної системи освіти. Сьогодні, у час, коли екологічні проблеми, зокрема зміни клімату, втрата біорізноманіття, забруднення водних ресурсів та повітря, мають глобальний характер, тому формування екологічної свідомості у дітей стає надзвичайно важливим. Саме початкова школа є тим етапом, на якому закладається фундамент для відповідальної поведінки в майбутньому. У статті детально аналізується поняття «екологічна компетентність», яке визначається як інтеграція знань, умінь, цінностей і ставлень, необхідних для вирішення екологічних проблем. Водночас розглядається взаємозв'язок між поняттями «компетентність» і «компетенція» у контексті екологічної освіти. Особлива увага приділяється структурі екологічної компетентності, яка включає три компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Когнітивний компонент охоплює знання учнів про екологічні проблеми, наприклад, про глобальні кліматичні зміни або деградацію екосистем. Емоційно-ціннісний компонент спрямований на формування у школярів позитивного ставлення до природи, усвідомлення важливості її збереження та готовності брати участь у природо-охоронних заходах. Діяльнісний компонент полягає у практичному застосуванні знань через участь в екологічних акціях, зокрема сортування сміття, висаджування дерев або очищення водойм. Стаття також містить пропозиції щодо інтеграції екологічної компетентності в навчальні програми початкової школи. Важливим аспектом є використання інтерактивних методів навчання – проєктної діяльності, екологічних акцій та рольових ігор, що дозволяють школярам не тільки отримувати знання, а й активно застосовувати їх на практиці. Наприклад, шкільні екологічні клуби можуть організовувати заходи зі збирання відходів у місцевих парках або проводити навчальні заходи про важливість збереження водних ресурсів. Ці заходи сприяють розвитку екологічно свідомої поведінки та стимулюють учнів до активної участі у збереженні природи. У статті також наведено приклади ефективних практик екологічної освіти з досвіду різних країн світу, які можуть бути використані в Україні. Особливо актуальними є такі заходи, як участь у глобальних екологічних проєктах, співпраця з громадськими організаціями та волонтерськими ініціативами, спрямованими на збереження природи. Загалом, формування екологічної компетентності є важливою частиною освітнього процесу, яка має на меті виховання екологічно відповідальних громадян, здатних робити обґрунтовані екологічні рішення. Стаття пропонує рекомендації щодо вдосконалення підходів до викладання екологічних тем у школах, що допоможе створити основу для розвитку у дітей екологічно орієнтованої свідомості.
Review of crystallographic databases for educating future specialists in nanomaterials science in asynchronous learning environments
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kovachov, Serhii; Kryvylova, Olena; Popova, Anastasia; Suchikova, Yana
This article explores crystallographic databases as transformative resources for nanomaterials science education, focusing on Ukraine's unique challenges and opportunities. Amidst an evolving educational landscape that increasingly demands flexibility and resilience, this study underscores digital tools' critical role in facilitating synchronous and asynchronous learning formats. By meticulously analyzing four prominent crystallographic databases—The Cambridge Crystallographic Data Centre, the Crystallography Open Database, the Inorganic Crystal Structure Database, and the Materials Project—the research offers a comprehensive evaluation based on several critical criteria: accessibility and user interface, richness, and relevance of content, potential for integration into educational programs, support for research and innovation, and considerations regarding costs and licensing. Through these criteria, the article presents an insightful comparative analysis, revealing each database's strengths and areas for improvement in supporting educational endeavors in nanomaterials science. A focal point of the study is a task example crafted using the Materials Project database, aimed at illustrating the practical application of these resources in an asynchronous learning context. This example serves as a guide for educators seeking to incorporate digital tools into their curriculum and as a model for engaging students in hands-on, exploratory learning. The culmination of this research is a discussion that accentuates the pressing need for developing adaptable educational formats in Ukraine, highlighting a significant gap in specialized training methods for aspiring nanomaterials scientists. The article concludes with strategic recommendations for the effective use of crystallographic databases in educational settings, advocating for their integration as a means to enrich nanomaterials science education. In doing so, it posits that such digital resources are indispensable in equipping future specialists with the knowledge and skills necessary for innovation, thereby contributing to Ukraine's technological progress and competitiveness in the global arena.
Управлінська компетентість як складова у формуванні професійної компетентності майбутніх офіцерів тактичного рівня
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кушнірук, Світлана; Кушнірук, Іван
Узагальнення наукових здобутків, висвітлених на сторінках сучасних психолого-педагогічних праць, уможливило сформулювати тлумачення таких понять, як «компетентність», «професійна компетентність фахівця», «управлінська компетенція майбутнього офіцера тактичного рівня» та «управлінська культура як інтегральна якісна характеристика особистості». Виокремлено й науково обґрунтовано складники (компоненти) професійної компетентності майбутніх офіцерів тактичного рівня у процесі фахової підготовки, а саме: методологічний, нормативно-правовий, управлінський (менеджерський), проєктувальний, науково-дослідний, дидактичний, комунікативний. На основі аналітичного підходу проаналізовано висвітлені у науково-педагогічних працях компоненти структури управлінської компетентності офіцерів тактичного рівня у процесі фахової підготовки. У ході дослідження виокремлено такі компоненти структури управлінської компетентності та її показники у майбутніх офіцерів тактичного рівня, а саме: мотиваційний – усвідомлення власних пріоритетів, схильність до певного стилю керування, вміння чітко прогнозувати цілі та завдання управлінської діяльності; когнітивний – наявність комплексу теоретичних педагогічних знань, здатність ухвалювати виважені й обґрунтовані управлінські рішення, підготовленість до застосування інформації у вигляді технологій управлінської діяльності; діяльнісний – уміння планувати й організовувати освітній процес у ЗВО (керувати своїм часом і часом студентів), застосовувати інноваційні освітні технології в управлінській діяльності, а також вирішувати конфлікти; здатність працювати в команді; особистісний – самоаналіз, адекватна оцінка та рефлексія власної діяльності, поведінки інших, їх корекція; здатність до постійного професійного вдосконалення; оволодіння сукупністю особистих і професійних якостей характеру, що проявляються в індивідуальному стилі управління.
Комунікативні стратегії та тактики спілкування з дітьми в Монтессорі-групах закладу дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Глазкова, Ірина Яківна; Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті розглядаються питання організації роботи з комунікативних стратегій та тактик спілкування дітей дошкільного віку у Монтессорі-освіті. Визначено, що організація мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку вибудовується з урахуванням методичних принципів, які визначають вибір змісту, методів і прийомів навчання мови відповідно до завдань мовленнєвого розвитку дітей. Зазначено, що педагогічна концепція М. Монтессорі включає методологічні засади, які грунтуються на визнанні суб’єктної позиції дитини; ідеї створення спеціально підготовленого середовища, в якому здійснюється вільна робота дітей з матеріалами автодидактичного характеру; варіативну модель навчання дітей різних вікових груп. Наведено аналіз підходів до організації мовленнєвого виховання дітей дошкільного віку в класичній Монтессорі-педагогіці. Запропоновано систему роботи з розвитку мовлення дітей у Монтессорі-освіті, в якій враховані сучасні вимоги до засвоєння рідної мови дітьми дошкільного віку. Проаналізовано, що мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку в Монтессорі-педагогіці здійснюється за трьома основними напрямами: формування понятійної системи, що включає розширення словникового запасу, класифікацію та систематизацію предметного словника; роботу над правильною вимовою; навчання читання та письма. Автором зроблено висновок про те, що оптимальною формою розвитку та становлення мовленнєвих уявлень про типи тексту у дітей старшого дошкільного віку є спеціально організована системно-мовленнєва діяльність та підготовлене розвивальне середовище, які спрямовані на активну пізнавальну діяльність дитини, що сприяють комплексному сприйняттю різних форм викладення Монтессорі-педагогіки та актуалізації їх у природньому мовленнєвому спілкуванні.
Використання можливостей штучного інтелекту під час вивчення та викладання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дегтярьова, Катерина; Карась, Алла; Живолуп, Вікторія; Ляхова, Ірина
У статті досліджено та проаналізовано методичну літературу щодо значимості застосування засобів штучного інтелекту на заняттях з іноземної мови в немовному закладі вищої освіти, а також вплив штучного інтелекту (ШІ) на викладання іноземних мов, зокрема, англійської. Авторами проаналізовано потенціал ШІ в контексті сучасних освітніх технологій та визначено його роль у навчальному процесі. Розглянуто різноманітні інструменти ШІ, які можуть бути використані в освітньому процесі: від платформ для онлайн-навчання (Duolingo, Babbel) до інструментів для перекладу та редагування текстів (Google Translate, Grammarly). Обґрунтувано важливість застосування даних ресурсів під час навчання іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Авторами наголошено на тому, що ШІ може значно полегшити роботу викладачів, автоматизуючи рутинні завдання та персоналізуючи навчальний процес для кожного студента. Однак, авторами також зазначено, що ШІ не може повністю замінити викладача, оскільки саме педагог забезпечує емоційну підтримку студентів, розвиває їхні комунікативні навички та критичне мислення. ШІ розглядається як ефективний інструмент, який може доповнити традиційні методи навчання, а не замінити їх. У статті наведено приклади використання ШІ в навчальному процесі, зокрема, під час вивчення іноземної мови в немовному закладі освіти на прикладі дисципліни «Іноземна (англійська) мова у професійній діяльності», що викладається на першому курсі факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету м. Харків. Надано, як приклад, власну розробку завдань з використанням засобів ШІ, та проаналізовано результати досліджень у цій галузі. Авторами зроблено висновок, що ШІ має великий потенціал для розвитку освіти, але його впровадження потребує зваженого підходу та врахування особливостей навчального процесу.
Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Акімова, Олена
У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі, побудовані на засадах загальної структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору «методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки, успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований, інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності. Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії.
Особливості домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дитини з церебральним паралічем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Конопляста, Світлана; Синиця, Аліна Олександрівна
У статті розглянуто особливості домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Здійснено аналіз теоретико-методичної літератури, що дозволив окреслити специфіку формування та розвитку мовлення у ранньому віці. Досліджено сутність понять «мовлення» та «мовленнєва діяльність». Встановлено, що під час формування вокалізацій у дітей раннього віку виділяють сім мовленнєвих функцій, які дитина опановує у домовленнєвий період. Визначено етапи комунікативно-мовленнєвого онтогенезу. Акцентовано увагу на багатогранності мовленнєвої активності в домовленнєвий період розвитку дитини. Визначено основні умови формування мовленнєвої діяльності у дітей. Зазначено, що діти з церебральним паралічем мають суттєві відхилення в психофізичному розвитку, зокрема мовленнєвому. Сучасні дослідження пов’язують такий стан із каузальною природою цього порушення. Відповідно окреслено основні труднощі домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Узагальнено, що у дітей з церебральним паралічем з раннього віку спостерігаються порушення усіх компонентів мовлення: фонетико-фонематичних, лексичних, граматичних. Представлено деякі результати авторського наукового дослідження щодо особливостей домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Зокрема зазначено особливості формування та розвитку мовлення у дітей з церебральним паралічем у ранньому віці зі слів батьків. Визначено залежність розвитку мовлення від фізичних можливостей дитини. У дітей раннього віку з церебральним паралічем спостерігається затримка формування базису для розвитку мовлення та основних його передумов. Емпіричний аналіз даних авторського дослідження щодо розвитку мовлення дітей з церебральним паралічем дозволив припустити, що саме дизартрія у картині неврологічного статусу дитини з церебральним паралічем є основним мовленнєвим порушенням.
Стратегії та шляхи вирішення проблеми соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями здоров’я в школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Малій, Наталія; Сильченко, Вікторія; Дяченко, Лариса
Метою соціальної роботи з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я є їх соціальна адаптація, реабілітація, свідомість найбільш комфортних умов для життя, реалізації потреб дитини та інше. Автори розглядають соціальну адаптацію як комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на відновлення здоров'я людини, її порушених чи втрачених функцій. Також, окремо у рамках сучасного психолого-педагогічного підходу сутність реабілітації розглядається не з акцентом на відновленні порушених можливостей, а на формуванні необхідних внутрішніх характеристик у людей з інвалідністю та їх близьких (нових цінностей, смислів). Важливим у цьому підході є актуалізація у всіх членів сім'ї наявного прихованого потенціалу. Автори підкреслюють, що соціальна адаптація дітей з обмеженими можливостями здоров’я у соціумі виступає одним із ключових завдань соціальної підтримки. У зв'язку з цим вона не повинна обмежуватись заходами, спрямованими на медичну реабілітацію. Автори наголошують, що такий підхід зумовлений тим, що діти не повинні ставати «вантажем» для соціуму, а бути його активними учасниками та приносити посильну користь. Саме тому для соціальної адаптації дітей повинні застосовуватись педагогічні та психологічні моделі реабілітаційної діяльності. Такі моделі враховують те, що з обмеженими можливостями відчувають як проблеми, викликані самим захворюванням, а й пов'язані з неготовністю і непристосованістю соціуму до їх індивідуальним особливим потребам. Соціальна адаптація є процесом придбання дитиною спеціальних знань, цінностей і норм, що характеризують суспільну культуру або культуру певної соціальної групи. Результатом ефективної соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями є можливість їхньої повноцінної участі у соціальному житті та сус¬пільних відносинах. Соціальна адаптація та підтримка допомагає вирівнювати можливості дітей із обмеженими можливостями здоров’я. У сучасному світі соціальна адаптація дітей з обмеженими можливостями здоров’я передбачає надання комплексної підтримки, яка включає: соціально-психологічну адаптацію, соціально-середовищну адаптацію, соціально-культурну адаптацію, соціально-педагогічну реабілітацію та соціальну адаптацію.
Критичний огляд брюкенкласів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Галицька, Олена; Гурко, Анна
У статті описано роботу німецьких брюкенкласів з дітьми біженців з України від війни. Ці класи для українських дітей-біженців мають різні назви (винятково інтеграційні або так звані «вітальні класи», так звані «підготовчі класи», залежно від федеральної землі, а також «перехідні інтернаціональні класи», I-класи або класи-місточки, «інтернаціональні підготовчі класи», «інтенсивні класи», адаптаційні класи), але усі вони надають можливість українським дітям адаптуватися до нового освітнього середовища, вивчити німецьку мову та підготуватися до інтеграції в загальні класи ФРН. Новизна полягає в тому, що у ньому описано успішний досвід практики «Школа в Німеччині» у початковій школі Бюнде (ФРН) у період з 28.08 по 29.09.2023 року та з 19.02 по 22.03 2024 року. Практику реалізовано спілкою «Мости дружби в Україну» з кооперацією міста Бюнде з метою впровадження ефективної моделі брюкенкласів для дітей-біженців із України. Дослідження надає цінну інформацію про те, як можна організувати брюкенкласи для дітей-біженців, щоб максимально сприяти їхній інтеграції в німецьку систему освіти. Мета брюкенкласів – допомогти дітям підтягнути німецьку мову та шкільні предмети в ігровій формі, розкрити свій навичковий потенціал. У статті проаналізовано особливості концепції брюкенкласів: індивідуальний розклад із профільних предметів; додаткові уроки з німецької, англійської та профільних предметів; учителі з досвідом навчання учнів, для яких німецька мова не є рідною; підготовлені вчителі в галузі німецької мови як іноземної; мовно-чутливе викладання профільних предметів; керовані розміри класів з урахуванням індивідуальної підтримки; обмін та співпраця з учнями з усіх класів в рамках концепції групи подовженого дня; робота з батьками з урахуванням мовних бар’єрів; переведення до загального класу після усунення мовного дефіциту. У статті здійснено також огляд викликів, пов’язаних із функціонуванням брюкенкласів у ФРН.
Цінності ЗВО як елемент бренд-стратегії: досвід Бердянського державного педагогічного університету
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Александрова, Ганна Олександрівна; Рула, Наталія Володимирівна
У сучасному освітньому середовищі позиціонування бренду закладу вищої освіти є одним із ключових аспектів стратегії його розвитку. Таке позиціонування бренду установи не лише відображає її географічне розташування, матеріально-технічну базу, академічну репутацію, а й враховує цінності, місію, традиції, історію, культуру та особливості, що робить університет привабливим для цільової аудиторії (вступників, їх батьків, здобувачів вищої освіти, викладачів та інших працівників, спонсорів, представників влади та інших зацікавлених осіб). У дослідженні розглянуто проблему плекання цінностей як важливого аспекту діяльності та бренд-стратегії закладу вищої освіти в умовах воєнного стану. Зазначено, що в період війни та боротьби країни за свою незалежність і суверенітет особливого значення набуває не лише передавання знань, освітній процес, а й формування моральних засад та плекання цінностей у всіх представників закладу. Акцентовано на переході від спонтанного до цілеспрямованого та планомірного брендингу в аспекті виховної роботи та корпоративної культури з метою посилення конкурентних позицій та підвищення привабливості університету для цільової аудиторії (зовнішньої та внутрішньої). Висвітлено різноманітні форми взаємодії університетської спільноти, яка позиціонує себе як родина, для збереження стабільності та єдності академічного середовища. Розглянуто законодавчий аспект виховної роботи в освітніх закладах України, підкреслено важливість стратегічного лідерства та методів і стратегій, спрямованих на зміцнення ціннісної бази університетської спільноти в кризовий період. Описано конкретні приклади впровадження цих підходів у Бердянському державному педагогічному університеті після вимушеного переміщення на підконтрольну Україні територію. Висновки статті можуть бути корисними для керівництва університетів та інших осіб, які цікавляться питаннями корпоративної культури та управління в умовах кризи.
Казки Василя Сухомлинського як засіб розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гречишкіна, Ірина
У статті подано проблему розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя, одним з дієвим засобом казкою. Розглядається місце та роль казок В. О. Сухомлинського як засобу розвитку монологічного мовлення дітей п’ятого року життя. Досліджено місце казки в педагогічних працях В. О. Сухомлинського. Педагогами виокремлено казки В. О. Сухомлинського як важливий засіб, який сприяє збагаченню словникового запасу дошкільників, вільному вираженню своїх думок, складанню зв'язних, цікавих історій на основі почутого, допомагають правильно будувати монологи, розкривають дітям точність і виразність мовлення, наводять приклади літературного мовлення, показують, наскільки багата рідна мова гумором, живими і образними виразами.. Проаналізовано особливості сприйняття казки, дітьми дошкільного віку, а саме: творчої уяви, спостережливості, відчуття образного слова, авторської позиції, розуміння внутрішніх психологічних мотивів поведінки казкових персонажів. Також наведені приклади казок педагога, що можуть використовуватися в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, так і в повсякденному житті дітей. Визначено, що сенситивним періодом для оволодіння монологічним мовленням є п'ятий рік життя дитини. Розглянуто зміни у формуванні граматичної структури мови, у розвитку способів словотворення, відбувається вибух словесної творчості. Мовлення дітей стає більш послідовним, поліпшується розуміння смислової сторони мови, синтаксичної структури пропозицій тощо. Розглянуті поняття «мова», «мовлення», «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення». Розглянуто умови оволодіння зв'язним монологічним мовленням – як одного з основних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників., а саме: мовленнєвого середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних рис особистості, пізнавальної активності дитини тощо, які необхідно враховувати в процесі цілеспрямованого мовленнєвого виховання. Визначено подальші розвідки обраної теми, а саме окреслення методичних рекомендацій використання казки В. Сухомлинського в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
Європейські цінності як основа професійної етики майбутніх вчителів української мови
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Федюніна, Олена
У статті досліджується роль європейських цінностей як підґрунтя професійної етики майбутніх учителів української мови. Зосереджено увагу на важливості інтеграції базових цінностей Європейського Союзу – поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та прав людини – у процес підготовки педагогів. Окреслюється, що впровадження цих цінностей сприяє розвитку моральних принципів, відповідальності, толерантності та соціальної свідомості майбутніх учителів. Професійна етика сучасного педагога ґрунтується на принципах відкритості до культурного різноманіття, інклюзивності та формування демократичного освітнього середовища. Важливою складовою євроінтеграційних процесів в Україні є виховання педагогів, які здатні не лише передавати знання, а й формувати в учнів ціннісні орієнтири, необхідні для гармонійної участі в суспільному житті. У статті обґрунтовується, що використання європейських цінностей у професійній діяльності педагогів створює сприятливі умови для виховання молоді на засадах демократії та громадянської відповідальності. Також визначаються ключові аспекти професійної етики, які допомагають у розвитку педагогів як моральних лідерів, що здатні ефективно відповідати на виклики сучасної освіти. Інтеграція європейських цінностей у підготовку майбутніх учителів розглядається як невід’ємна частина реформування освітньої системи України в умовах євроінтеграції.
Освітні виклики фахової підготовки бакалавра хореографії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мартиненко, Олена Володимирівна; Тараненко, Юлія Петрівна
У статті актуалізується проблематика підготовки майбутніх хореографів в умовах воєнного стану в Україні. Підкреслюється значущість дистанційного навчання, як одного з важливих інструментів організації освітнього процесу в непередбачених умовах навчання. Авторами наведені приклади досліджень, в яких розкриваються особливості дистанційного навчання студентів-хореографів і окреслюється дискутивність даного питання з позиції надання якості освітніх послуг. Мета статті полягає у визначенні основних викликів фахової підготовки бакалавра хореографії в умовах воєнного стану в Україні та визначенні шляхів їх подолання на прикладі діяльності тимчасово переміщеного Бердянського державного педагогічного університету. Основними освітніми викликами автори вважають: якісну організацію освітнього процесу для всіх учасників незалежно від їх місця перебування; психологічне виснаження та професійне вигорання викладачів, втрату мотивації здобувачів освіти до навчання; збереження контингенту здобувачів освіти; заходи Міністерства освіти і науки України щодо реорганізації системи освіти з метою наближен¬ня до сучасних європейських стандартів в умовах війни; щорічні умовно відкладені акредитації; збільшення ваги національно-патріотичного виховання в освітньому процесі; здійснення практичної підготовки без наявності відповідних умов (танцювальні аудиторії, сценічні майданчики тощо). У роботі визначені шляхи подолання окреслених викликів задля надання якісних освітніх послуг здобувачам хореографічних спеціальностей в університеті «без стін»: робота в команді; підвищення задоволеності здобувачів освіти якістю освітніх послуг; досконалість у викладанні через створення можливостей безперервного навчання та самовдосконалення викладачів; визнання та заохочення якісної роботи викладачів; підтримка ментального здоров’я учасників освітнього процесу; створення простору для обміну кращими практиками викладання з метою сприяння колегіальному навчанню та співпраці; удосконалення ОПП із проєкцією на повоєнний час; співпраця викладачів та студентів для вирішення актуальних освітніх завдань; розширення рамок академічної мобільності.
Психолого-педагогічні умови формування інноваційної компетентності здобувачів базової загальної середньої освіти у процесі навчання фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бондаренко, Вікторія Володимирівна
Стаття розкриває сутність інноваційності як ключової компетентності у сфері наукової освіти, що полягає в здатності генерувати та втілювати нові ідеї у моделях, розробках і проектах. Підкреслюється, що інноваційність – це не тільки творчість, а й застосування нових знань та підходів на практиці, що робить її необхідною для підготовки учнів до майбутніх викликів у швидко змінюваному світі. Характеризується психологічна готовність учнів базової загальної середньої освіти до дослідницької, проектної та творчої діяльності, наголошуючи на важливості розвитку цікавості, критичного мислення та навичок розв’язання проблем. Представлені результати онлайн-опитування вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, яке вказує на їхнє розуміння суті інноваційної компетентності та відкритість до нових ідей. Ці відгуки демонструють, що вчителі все більше усвідомлюють необхідність розвитку інноваційної компетентності в учнів і мотивовані до впровадження інноваційних методів навчання. Опитування також показує, що серед педагогів зростає усвідомлення важливості інтеграції сучасних технологій, міждисциплінарних підходів і студент-орієнтованого навчання в освітній процес. На основі контент-аналізу нормативно-правових документів, наукових досліджень та психологічної і педагогічної літератури визначено психологічно-педагогічні умови для формування інноваційної компетентності в учнів базової загальної середньої освіти в процесі вивчення фізики. Ці умови включають стимулювання позитивної та продуктивної мотивації у учнів до освоєння фізичної освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці в змісті освіти. Такий підхід забезпечує підготовку учнів як до академічного успіху, так і до майбутніх професійних викликів. Крім того, підкреслюється залучення учнів до дослідницької (дослідницької, навчально-дослідницької, експериментальної, проектної, винахідницької) діяльності, проектної та інтерактивної діяльності відповідно до стандартів освіти, навчальних та навчально-виховних програм. Ці види діяльності не тільки залучають учнів до навчального процесу, а й допомагають їм розвивати необхідні навички для інновацій. Активне використання новітніх педагогічних підходів до навчання та оцінювання, інновацій у сфері освіти, практика міждисциплінарної підготовки, методів і засобів навчання є важливими інструментами для підтримки розвитку інноваційної компетентності. У статті також розглядається організація освітнього процесу як педагогічна взаємодія, спрямована на розвиток особистості, підготовку учнів до розв’язання життєвих завдань різної складності. Наводяться приклади формувального оцінювання учнів у процесі навчання фізики, що використовується для відстеження особистісного розвитку учнів, їхнього освітнього прогресу та процесу здобуття освітнього досвіду. Це формувальне оцінювання є важливим, оскільки служить основою для розробки індивідуальної освітньої траєкторії, даючи змогу вчителям підтримувати учнів у досягненні їхнього максимального потенціалу. Через постійний зворотний зв'язок і адаптивні стратегії навчання освітній процес можна налаштувати так, щоб він відповідав унікальним потребам кожного учня, сприяючи глибшому розумінню предмета та розвитку інноваційних компетентностей.
Using modern online resources for the formation and improvement of speaking competence while reading in English language classes during distance learning
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana; Kondratieva, Olena; Polulyakhov, Artem
The article examines the importance of reading in developing language competence in learning foreign languages, particularly in the context of students' professional training. It emphasizes that reading not only promotes the development of language skills but also provides an opportunity for a deeper understanding of the culture and context in which the foreign language is used. The authors discuss methods to help teachers motivate students to read, such as integrating modern technologies and creating an interactive learning environment. Significant attention is also given to how reading fosters the development of creative abilities, helping students express their thoughts and ideas more effectively and to platforms offering free access to e-books, audiobooks, and various educational materials facilitating self-development. Both domestic and foreign resources are considered, including notable ones such as Perlego, Scribd, Open Library, Libby, Nook, Bookmate, and others. Additionally, the authors emphasize that with the advancement of digital technologies, reading becomes more accessible, and new learning formats provide opportunities for developing critical thinking and information analysis skills. Thus, reading serves as a source of knowledge and an effective tool for self-development, which is particularly relevant in the current conditions of distance learning. The article contains practical recommendations for teachers and students seeking to improve their language skills through reading. As a result, reading emerges not only as a source of knowledge but also as a powerful tool for self-development, which is especially pertinent in distance learning.

Переглянути

Перегляд 2024 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування