Випуск 1 (2024)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3996

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 29

Hackathon technology as an integral part of distance learning in time of war
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Dubrova, Oksana
The article examines the features of a hackathon in the light of pedagogical discourse as an integral part of distance learning in conditions of war. It is noted that in the modern world, where the application of innovative technologies has become a common practice, the educational process is no exception, as it requires the continuous integration of modern methodologies. The goal of higher education institutions is to prepare competitive specialists capable of solving complex problems in non-standard situations. Thanks to these hackathons, learners have the opportunity for continuous professional development through creative and scientific self-realization, even in an online mode. The article analyzes the hackathon as a new method of project-based learning, noting that this technique is specifically aimed at developing the necessary soft skills in higher education students, motivating them to actively use information and communication technologies, and fostering teamwork skills. The article analyzes and summarizes the works of scholars dealing with the issues of project-based learning and proposes generalized rules for organizing hackathons, taking into account the requirements for future specialists. The study also proposes conditions for using pedagogical hackathons in the educational process, which enhances the effectiveness of independent learning and the development of skills in learners, necessary for further professional development and acquisition of essential skills in professional activities. The conclusions contain recommendations and advice on organizing the necessary educational conditions for implementing hackathons in the learning process, creating a creative environment that fosters the development of creativity, creative skills, and critical thinking in learners, especially during a state of war, when distance learning becomes the only possible form of education.
On the problem of early child development in the psychoanalytic pedagogy of René Arpad Spitz
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Vertel, Anton
The article explains R. A. Spitz’s psychoanalytic concept of early child development from birth to two years. Special emphasis is made on the problem of preverbal communication, on those phenomena that occur long before the child uses words and acquires language. Stages of development in the concept of R. A. Spitz are levels of increasing complexity in the child’s mental structure. The beginning of each of these successive stages is marked by the emergence of specific affective behavior, which is an indicator of a new phase of development. It is shown that in the concept of R. A. Spitz, the development of a child depends on the consistent development of object relations and the establishment of a libidinous object (the object of attachment and love, which is most often the mother). The stages of development of object relations and the stages of the child’s «Ego»/«Self» development were analyzed: 1. The stage of non-differentiation (from birth to 2-3 months): during the first month of life, the baby does not yet separate himself and the environment. 2. The stage of appearance of the harbinger of the libidinous object (from 2-3 to 7-8 months), which begins with the appearance of a social smile, which is a representation of «Ego»/«Self». 3. The stage of the appearance of the libidinous object (from 7-8 to 15 months), which is characterized by eight-month-old anxiety or separation anxiety (fear of separation) – a natural manifestation of the normal development of a child, which manifests itself at the age of about 8 months. 4. The stage of semantic communication (from 15 months to 2 years). Symbolization and fantasizing appear, thanks to the rapid development of language. Sexual identification begins through sexual differentiation. The main sign of the stage is the appearance of negativism at the verbal and non-verbal level. The article analyzes the phenomenon of «hospitalism» as a consequence of the lack of sensory, emotional and intellectual interactions with the mother (or the person who substitutes her). The disorder has been shown to occur with prolonged separation in case of institutional care, hospitals, and dysfunctional families. It has been demonstrated that maternal deprivation, or incorrect, destructive relationships in the mother-infant dyad can cause disturbances in the development of the infant.
Review of crystallographic databases for educating future specialists in nanomaterials science in asynchronous learning environments
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kovachov, Serhii; Kryvylova, Olena; Popova, Anastasia; Suchikova, Yana
This article explores crystallographic databases as transformative resources for nanomaterials science education, focusing on Ukraine's unique challenges and opportunities. Amidst an evolving educational landscape that increasingly demands flexibility and resilience, this study underscores digital tools' critical role in facilitating synchronous and asynchronous learning formats. By meticulously analyzing four prominent crystallographic databases—The Cambridge Crystallographic Data Centre, the Crystallography Open Database, the Inorganic Crystal Structure Database, and the Materials Project—the research offers a comprehensive evaluation based on several critical criteria: accessibility and user interface, richness, and relevance of content, potential for integration into educational programs, support for research and innovation, and considerations regarding costs and licensing. Through these criteria, the article presents an insightful comparative analysis, revealing each database's strengths and areas for improvement in supporting educational endeavors in nanomaterials science. A focal point of the study is a task example crafted using the Materials Project database, aimed at illustrating the practical application of these resources in an asynchronous learning context. This example serves as a guide for educators seeking to incorporate digital tools into their curriculum and as a model for engaging students in hands-on, exploratory learning. The culmination of this research is a discussion that accentuates the pressing need for developing adaptable educational formats in Ukraine, highlighting a significant gap in specialized training methods for aspiring nanomaterials scientists. The article concludes with strategic recommendations for the effective use of crystallographic databases in educational settings, advocating for their integration as a means to enrich nanomaterials science education. In doing so, it posits that such digital resources are indispensable in equipping future specialists with the knowledge and skills necessary for innovation, thereby contributing to Ukraine's technological progress and competitiveness in the global arena.
Specifics of the subject-subject component in the system of forming the culture of academic integrity among future Doctors of philosophy
(Berdyansk State Pedagogical University, 2024) Kuzmenko, Anastasiia
The article presents the convergence of all subjects in the system of forming PhD’s culture of academic integrity. The future PhD is defined by research excellence, interdisciplinary exploration, international exposure, pedagogical involvement, ongoing professional growth, social commitment, and analytical thinking. Engaging in teaching, international experiences, and continuous self-improvement is pivotal. The ethical and virtuous subject-subject relationship between a future PhD and a research supervisor include mutual respect, integrity and honesty, mutual understanding of expectations, openness to thoughts and ideas, assistance and support, and interaction at meetings and sessions. The faculty of the graduating department plays a crucial role in shaping the academic integrity culture for future PhDs. Academic staff ensure their qualifications, engagement in research, and adherence to licensing conditions. Qualified staff with practical, research, managerial, and innovation experience may also contribute to the educational process. The ethical and virtuous subject-subject interaction between the future PhD and department faculty include mutual respect and openness, integrity and faith, academic support, participation in academic communities, commitment to deadlines, interaction in seminars and courses, and support for professional growth. The administrative-regulatory structure is responsible for coordinating administrative and regulatory functions. The interaction between the university rectorate and future PhDs includes the ethical subject-subject relationship between a PhD student and the administrative-regulatory apparatus involves principles such as mutual respect and open communication, integrity and honesty, academic support, clear understanding of roles and expectations, timely and efficient processes, professional development support, ethical issue resolution, and feedback mechanisms.
Вплив показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пилипко, Ольга; Пилипко, Аліна
Актуальність роботи. Виключно високий рівень розвитку спортивної галузі зумовлює необхідність пошуку нових рушійних важелів впливу на результат сучасних атлетів. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень у спортивному плаванні є поглиблене вивчення показників техніко-тактичної майстерності, які є індикатором вміння спортсмена максимально реалізувати всі сторони підготовленості в умовах змагальної боротьби. Мета дослідження – визначення ступеню впливу показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів на результат подолання дистанцій 50, 100 і 200 метрів способом плавання батерфляй. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, відеозйомка, хронометрування, методи математичної статистики. В дослідженні приймали участь спортсмени високого класу, які були фіналістами Чемпіонатів та Кубків України на дистанціях різної довжини в способі плавання батерфляй. Результати. Визначено, що найбільш значущими техніко-тактичними показниками на дистанції 50 метрів способом батерфляй є швидкість на від¬різку «25 м – 35 м» та темп гребкових рухів на ділянці «45 м – 50 м». На дистанції 100 метрів тісно пов’язані з результатом параметри швидкості та «кроку» циклу гребкових рухів на відрізку «85 м – 95 м», темпу на ділянках «35 м – 45 м» і «45 м – 50 м». Результат на дистанції 200 метрів знаходиться під впливом показників швидкості на відрізках «45 м – 50 м», «50 м – винирювання», «150 м – винирювання» та «185 м – 195 м», довжини гребка на ділянках «145 м – 150 м» і «165 м – 175 м», темпу на відрізках «45 м – 50 м» та «185 м – 195 м». Висновки. Ступінь впливу параметрів техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні способом батерфляй, відрізняється в залежності від довжини змагальної дистанції. Цілеспрямований вплив на найбільш значущі техніко-тактичні показники дозволить вдосконалити змагальну діяльність спортсменів різних дистанційних спеціалізацій в означеному способі плавання.
Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки вишів Державної служби України з надзвичайних ситуацій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Гончар, Сергій
У даній статті перераховано теоретичні аспекти проведеного дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема етапи проведення експериментального дослідження (організаційний, процесуальний та інтерпретаційний), а також структурні компоненти даної компетентності (ціннісно-мотиваційний, діяльнісний та когнітивний), за якими аналізувалися його результати. Метою статті є представлення характеру, особливостей та результатів педагогічного експерименту з перевірки педагогічних умов та моделі формування досліджуваної компетентності. Коротко схарактеризовано методи проведеного дослідження, отримані результати експериментальної роботи описано та презентовано за допомогою діаграм. Для досягнення окресленої мети було поставлено завдання провести констатувальний та формувальний експерименти, для чого відповідно до методик їх проведення було сформовано контрольну та експериментальну групу курсантів. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що після формувального експерименту в експериментальній групі зросла кількість досліджуваних з високим і середнім рівнем сформованості усіх компонентів досліджуваної компетентності, водночас зменшилась кількість курсантів цієї групи з низьким рівнем його сформованості. Таким чином, за усіма компонентами експериментальна група зросла якісно, її кількісні показники значуще перевищують відповідні показники на етапі констатувального експерименту. Позитивна динаміка констатована і в розвитку дослідницької компетентності представників контрольної групи, проте вона виявилась не значущою. Таким чином, отримані дані експериментального дослідження вперше підтвердили доцільність реалізації окреслених педагогічних умов і моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій із пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.
Емоційні бар’єри в освітньому процесі: сутність та класифікація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Татарін, Володимир
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню сутності та класифікації емоційних барʼєрів в освітньому процесі. Автор доводить, що емоції відіграють важливу роль в навчанні та розвитку учнів, впливають на когнітивні, поведінкові та соціальні процеси, визначають готовність до вирішення реальних життєвих проблем. У сучасному світі, де зростає акцент на конкурентоспроможності та стресостійкості, розвиток емоційних компетентностей є пріоритетним, тим самим визначається актуальність вивчення емоційних барʼєрів та методів їх подолання. Мета цього дослідження – розкрити механізм та роль емоцій в освітньому процесі, визначити сутність поняття «емоційний барʼєр» в системі педагогічної діяльності та обґрунтувати класифікацію емоційних барʼєрів. У ході дослідження було вирішено низку проблем: уточнено поняття «емоція» та його розуміння в межах навчальної діяльності; обгрунтовано використання класифікації емоцій за Робертом Плутчиком в контексті виявлення причин їх появи в учнів та розкрито їх звʼязок з мотивацією і поведінкою людини; розкрито функції емоцій в навчальній діяльності; описано модель руху емоцій на різних етапах процесу навчання та роль емоцій успіху – неуспіху у розумовій діяльності учня; розкрито причини виникнення та місце емоційних барʼєрів в навчальній діяльності учня; уточнено поняття «емоційна памʼять»; проаналізовано причини та наслідки виникнення барʼєрів актуалізації негативних слідів емоційної памʼяті та окреслено методи їх подолання; розкрито сутність барʼєру негативного емоційного фону, перелічено несприятливі фактори, що його підвищують, а також охарактеризовано його види; уточнено поняття «психічна напруженість», процес її утворення, короткострокові та довгострокові впливи на людину; описано фрустраційні барʼєри, їх параметри, причини та наслідки виникнення. Стаття структурує попередні дослідження з теми та підіймає проблему перспективи розробки методів запобігання емоційним барʼєрам і формування емоційної компетентності учнів. Результати дослідження допоможуть вчителям краще зрозуміти природу емоцій та їх вплив на навчання, отримати практичні знання про види емоційних барʼєрів, їх причини, наслідки та методи подолання.
Зміцнення психічного здоров’я дітей дошкільного віку засобом художньо-мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Гордій, Ніна
В умовах війни в Україні перед освітянами постали нові виклики, які пов’язані із забезпеченням психічного здоров’я дітей, тобто забезпечення психологічної підтримки та допомоги для подолання травм та стресу дітям, які переживають війну. Ці питання вимагають комплексного підходу та спільних зусиль для їх вирішення з боку батьків та педагогів. Психічне здоров’я дітей в наш час дуже важливе, воно відіграє велику роль в становленні особистості. Важливим новоутворенням старшого дошкільного віку є формування нового рівня афективно-потрібносної сфери дитини, який дозволяє їй керуватися свідомо метою, моральними вимогами і своїми почуттями. Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуч¬чя, а не тільки відсутність хвороб. Психічне здоров’я – це збірне поняття, яке складається з декількох складових: психіка і здоров’я – створюючи синтетичний об’єкт для вивчення. Психічне здоров’я дитини – (відповідно до визначення Всес¬вітньої організації охорони здоров’я), це стан благополуччя, при якому дитина може реалізувати свої власні можливості та здібність, справитися зі звичайни¬ми життєвими стресами, продуктивно та плідно навчатися. З даного визначен¬ня випливає ще важлива думка про те, що фізичний стан здоров’я – це здоров’я людини, то психічне здоров’я – це нормальне функціонування психічних процесів у людині. Сміхотерапія – це напрям соціальної психології, який розвивається, як засіб впливу на особистість для зняття напруги, стресу та здійснюється під час проведення спільних вправ з використанням сміху. Для дітей шостого року життя сміхотерапія є дуже корисною, вона є важливим засобом для зміцнення їх психічно¬го здоров’я. Як показують наукові дослідження, що найбільш ефективним засобом зміцнення психічного здоров’я дітей є художньо-мовленнєва діяльність, яка формує своє емоційне ставлення до художнього образу.
Комунікативні стратегії та тактики спілкування з дітьми в Монтессорі-групах закладу дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Глазкова, Ірина Яківна; Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті розглядаються питання організації роботи з комунікативних стратегій та тактик спілкування дітей дошкільного віку у Монтессорі-освіті. Визначено, що організація мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку вибудовується з урахуванням методичних принципів, які визначають вибір змісту, методів і прийомів навчання мови відповідно до завдань мовленнєвого розвитку дітей. Зазначено, що педагогічна концепція М. Монтессорі включає методологічні засади, які грунтуються на визнанні суб’єктної позиції дитини; ідеї створення спеціально підготовленого середовища, в якому здійснюється вільна робота дітей з матеріалами автодидактичного характеру; варіативну модель навчання дітей різних вікових груп. Наведено аналіз підходів до організації мовленнєвого виховання дітей дошкільного віку в класичній Монтессорі-педагогіці. Запропоновано систему роботи з розвитку мовлення дітей у Монтессорі-освіті, в якій враховані сучасні вимоги до засвоєння рідної мови дітьми дошкільного віку. Проаналізовано, що мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку в Монтессорі-педагогіці здійснюється за трьома основними напрямами: формування понятійної системи, що включає розширення словникового запасу, класифікацію та систематизацію предметного словника; роботу над правильною вимовою; навчання читання та письма. Автором зроблено висновок про те, що оптимальною формою розвитку та становлення мовленнєвих уявлень про типи тексту у дітей старшого дошкільного віку є спеціально організована системно-мовленнєва діяльність та підготовлене розвивальне середовище, які спрямовані на активну пізнавальну діяльність дитини, що сприяють комплексному сприйняттю різних форм викладення Монтессорі-педагогіки та актуалізації їх у природньому мовленнєвому спілкуванні.
Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Акімова, Олена
У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі, побудовані на засадах загальної структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору «методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки, успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований, інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності. Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії.
Міжкультурний діалоговий простір: українська мова та німецька контекстуалізація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Загороднова, Вікторія Федорівна; Нищета, Володимир Анатолійович
Українська мова привертає увагу німецького суспільства не лише як мова спілкування громади мігрантів, але й як важливий складник культурного обміну та міжкультурного діалогу, як об’єкт навчання в різних освітніх закладах. Інтерес до вивчення української мови серед німців може бути викликаний чинниками, такими як загальна цікавість до культур і мов інших народів, зокрема в контексті різноманітності мовних систем і мовної різноманітності в Європі. Інтерес може виникати у зв’язку з особистими зв’язками з Україною через подорожі, родинні зв’язки або інші контекстуальні фактори. Деякі німці зацікавлені вивченням української мови з метою поглиблення своїх знань про українську культуру, літературу, історію. Окрім того, політична та економічна важливість України на світовій арені, що зростає, може стимулювати інтерес до вивчення її мови серед німецьких громадян. Вивчення та поширення української мови в Німеччині стикається з певними викликами, це й низький статус української мови, і недостатній попит серед місцевого населення, культурні бар’єри, мовні бар’єри, недооцінка значення для взаєморозуміння комунікантів, обмежена доступність навчальних ресурсів, відсутність кваліфікованих вчителів і викладачів, економічні обмеження тощо. Стаття спрямована на вивчення й обговорення шляхів і можливостей вивчення української мови в німецьких закладах освіти для дітей і дорослих з метою сприяння культурному обміну між Україною та Німеччиною й розширення знань німців про сучасні виклики, що постали перед Україною. У статті ми ставили за мету проаналізувати досвід вивчення української мови в німецьких школах та університетах, вивчити історію та еволюцію культурного обміну між Україною та Німеччиною, звернувши увагу на роль мови в цьому процесі. Подальший наш аналіз включає вивчення ефективності навчання, а також впливу культурного контексту на процес вивчення української мови. Дослідження також зосереджується на ролі української мови у німецькому освітньому середовищі та її значенні для міжкультурного спілкування.
Освітні виклики фахової підготовки бакалавра хореографії
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мартиненко, Олена Володимирівна; Тараненко, Юлія Петрівна
У статті актуалізується проблематика підготовки майбутніх хореографів в умовах воєнного стану в Україні. Підкреслюється значущість дистанційного навчання, як одного з важливих інструментів організації освітнього процесу в непередбачених умовах навчання. Авторами наведені приклади досліджень, в яких розкриваються особливості дистанційного навчання студентів-хореографів і окреслюється дискутивність даного питання з позиції надання якості освітніх послуг. Мета статті полягає у визначенні основних викликів фахової підготовки бакалавра хореографії в умовах воєнного стану в Україні та визначенні шляхів їх подолання на прикладі діяльності тимчасово переміщеного Бердянського державного педагогічного університету. Основними освітніми викликами автори вважають: якісну організацію освітнього процесу для всіх учасників незалежно від їх місця перебування; психологічне виснаження та професійне вигорання викладачів, втрату мотивації здобувачів освіти до навчання; збереження контингенту здобувачів освіти; заходи Міністерства освіти і науки України щодо реорганізації системи освіти з метою наближен¬ня до сучасних європейських стандартів в умовах війни; щорічні умовно відкладені акредитації; збільшення ваги національно-патріотичного виховання в освітньому процесі; здійснення практичної підготовки без наявності відповідних умов (танцювальні аудиторії, сценічні майданчики тощо). У роботі визначені шляхи подолання окреслених викликів задля надання якісних освітніх послуг здобувачам хореографічних спеціальностей в університеті «без стін»: робота в команді; підвищення задоволеності здобувачів освіти якістю освітніх послуг; досконалість у викладанні через створення можливостей безперервного навчання та самовдосконалення викладачів; визнання та заохочення якісної роботи викладачів; підтримка ментального здоров’я учасників освітнього процесу; створення простору для обміну кращими практиками викладання з метою сприяння колегіальному навчанню та співпраці; удосконалення ОПП із проєкцією на повоєнний час; співпраця викладачів та студентів для вирішення актуальних освітніх завдань; розширення рамок академічної мобільності.
Педагогічні основи професійної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва в початковій школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пішун, Сергій
У статті досліджується сукупність педагогічних елементів, що сприяють набуттю професійної майстерності майбутніми вчителями музичного мистецтва. Діяльність учителя музики включає в себе безліч аспектів, що потребують інтеграції педагогічних і музичних знань та навичок. Визначена важлива роль психолого-педагогічної складової в підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Вони повинні вміти адаптувати свій підхід до навчання залежно від індивідуальних особливостей кожного учня, стимулювати їхню зацікавленість музикою, а також ефективно керувати освітнім процесом. Це вимагає глибокого розуміння психологічних механізмів навчання, а також розвитку вміння застосовувати їх на практиці в контексті музичного навчання. Розглянуто педагогічні фактори, що сприятимуть успішному розвитку професійної майстерності вчителів музики в початковій школі. Зазначено, що розвиток професійної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва включає в себе інтеграцію педагогічних і музичних аспектів навчання. Це дає змогу ефективно формувати загальнопедагогічні знання та вміння, а також розвивати музично-виконавські навички. Проаналізовано параметри професійної майстерності, що передбачають наявність науковості спеціальних знань; формування музичного мислення як основи розуміння і творчого засвоєння специфіки змісту навчання, а також оволодіння спеціальними навичками та вміннями; перспективність обраних учителем підходів музичного виховання учнів початкової школи. Доведено, що в освітньому процесі майбутніх учителів музичного мистецтва, існує значний потенціал для посилення формування в них готовності до професійної діяльності та розвитку професійної майстерності. Цей потенціал особливо прослідковується в навчальних предметах, повʼязаних саме із музичною спеціалізацією. Це передбачає, що вони можуть стати ключовим чинником у формуванні не лише технічних навичок і знань, а й педагогічних умінь, необхідних для успішного викладання музики.
Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна
У статті проаналізовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти. Під педагогічними умовами готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій розуміється сукупність особливостей функціонування освітнього середовища, які впливають на розвиток професійних якостей майбутнього вчителя, забезпечують результативність його фахової підготовки та формують готовність до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти. На основі аналізу наукових досліджень виокремлено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти: 1) формування позитивної мотивації майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій; 2) удосконалення змісту освітніх компонентів, форм та методів фахової підготовки, орієнтованої на підготовку майбутніх учителів біології та основ здоров’я до здійснення здоров’язбережувальної діяльності. Зазначено, що реалізація першої педагогічної умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій залежатиме від розвитку усвідомлення необхідності створення здоров’язбережувального освітнього середовища та розуміння особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Вона спрямована на осмислення майбутніми вчителями значущості збереження здоров’я підростаючого покоління та розуміння потреби підвищувати власну здоров’язбережувальну компетентність. Реалізація другої умови залежатиме від використання в освітньому процесі закладу вищої освіти інноваційних форм, методів та засобів навчання. Визначено фахові компетентності та програмні результати навчання, які дозволять майбутньому вчителю проєктувати освітній процес як здоров’язбережувальний.
Проблема формування гуманістично-спрямованого соціального досвіду дітей дошкільного віку у науково-педагогічній спадщині Т.І. Поніманської
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Марчук, Галина
Стаття розкриває актуальність проблеми формування соціального досвіду дітей дошкільного віку в умовах сьогодення. Зміни, що відбуваються в суспільстві, суттєво впливають на процес формування соціального досвіду у дітей дошкільного віку. Висвітлено погляди професора Т.І. Поніманської на становлення гуманістично спрямованого соціального досвіду дошкільників. Дошкільний вік є найважливішим етапом у розвитку особистості дитини. Саме в цей період дитина починає освоювати соціальний світ, вчиться взаємодіяти з людьми, проходить перші кроки в своєму соціальному розвитку. Від того, які цінності будуть сформовані у дітей сьогодні, від того, наскільки молоде покоління буде готове до нового типу соціальних відносин, залежить розвиток нашого суспільства і в теперішній час, і в майбутньому. З огляду на це особливої значущості набуває проблема становлення соціального досвіду дітей дошкільного віку. Необхідною умовою особистісного розвитку є накопичення дитиною соціального досвіду. Важливою проблемою педагогічного процесу дошкільного закладу є формування компонентів соціального досвіду. Розв’язання її, з одного боку, допоможе здійснити системний, цілісний підхід до розвитку дитини, з другого – співвіднести цей розвиток із життям. Соціальний досвід дитини дошкільного віку розглядається як результат взаємодії з оточуючим світом, становлення якого не може бути обмежене лише засвоєнням певної суми відомостей, знань, навичок, зразків, так як пов’язане з оволодінням способами діяльності та спілкування. Соціальний досвід розглядається як результат активної взаємодії дитини з оточуючим світом. Засвоюючи досвід, дитина стає соціально компетентною.
Професійна підготовка майбутніх молодших бакалаврів до рішення задач роботи автоматичних систем керування
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Дмитренко, Дмитро; Бєлова-Олейник, Юлія Юріївна; Алєксєєва, Ганна Миколаївна
У статті розглянуто проблеми професійної підготовки майбутніх молодших бакалаврів до рішення задач автоматичних систем керування, та методи вирішення цих проблем за допомогою сучасних методик. Висвітлено сучасний рівень розвитку одного з напрямків електротехніки – автоматичних систем управління, зокрема – елементної бази радіокомпонентів, що застосовуються у багатьох пристроях автоматизації. Розглянуто компоненти автоматичних систем керування, їх інтерфейси, що застосовуються для обміну інформацією між пристроями, лінії зв'язку Наведено приклади застосування цих пристроїв. На підставі опису сформульовано проблему рівня навчання від поточного розвитку елементної бази пристроїв автоматизації, необхідності підвищення якості навчання, доведення до учнів більш сучасної інформації в галузі пристроїв автоматики, як у теоретико-методичному так і практичному рівні. Формулюється проблема майбутнього дослідження: необхідність посилення рівня підготовки майбутніх молодших бакалаврів з електротехніки щодо готовності до вирішення завдань у галузі роботи автоматичних систем керування. Визначений об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх молодших бакалаврі, також визначена його ціль. Складено список завдань дослідження, його загальна гіпотеза, варіанти часткових гіпотез. Доведено, що здобувачі освіти коледжів повинні мати можливість здобути комплексну освіту, яка включає як теоретичну, так і практичну підготовку в галузі автоматичних систем керування, зокрема, досконально вивчити основні принципи роботи роботів, основи програмування, електротехніку, механіку та інші дисципліни, що дозволить наблизити якість отримуваних знань до сучасних вимог. Описано конструкцію та технічні параметри стенда для демонстрації роботи датчиків та виконавчих пристроїв автоматизації, а також ліній зв'язку між датчиками та виконавчими пристроями, на основі поширеного мікроконтролера виробництва ST Microelectronics. Також описані можливі варіанти застосування даного стенду (приблизний лабораторний практикум) у процесі навчання молодших бакалаврів.
Психофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїкання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Козинець, Олександр; Корнєв, Сергій
Стаття присвячена дослідженню періодів інтенсивного формування мовлення, для яких характерна поява фізіологічних ітерацій у дітей із заїканням. Мета статті – описати й виділити фактори ризику, яку сприяють появі заїкання: особливості фізіологічного й мовленнєвого дихання, яке часто є поверховим чи змінним у ситуації стресу; супутні рухи, які часто мають насильницький характер, а часом і ускладнюють стан дітей із заїканням; мовленнєві хитрощі: при хроніфікації заїкання практично всі діти з цим порушенням використовують у мовленні одноманітні, багаторазово повторювальні протягом висловлювання лексеми; особливості центральної нервової системи (нерідко в людей із заїканням спостерігається органічне ураження мозку резидуального характеру, яке виникає у внутрішньоутробному пренатальному чи постнатальному періодах розвитку); особливості формування функціональної асиметрії мозку: відомо чимало спостережень, які свідчать про тісний зв’язок заїкання з ліворукістю; нейрофізіологічні реакції: усне мовлення підлітків та дорослих із заїканням зазвичай супроводжується вегетативними реакціями. Наукова новизна полягає в тому, що в статті описана роль гормонів, які виникають в дітей із заїканням під час комунікації. Зокрема, занепокоєння чи страх призводять до викиду гормонів стресу: кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Особливості впливу цих гормонів на організм та їхній взаємозв’язок із заїканням представлено вперше у вітчизняній логопедії. Також описаний психічний бік мовлення, який у період активного формування мовлення випереджає можливості моторної реалізації мовленнєвого висловлювання і який зазвичай є причиною ітерацій. Адже, поряд із наявністю високого ступеня мовленнєвої мотивації, у дітей із заїканням є виражена несформованість внутрішньомовленнєвого програмування. Тому й виникає потреба ознайомити батьків та вчителів, які виховують або навчають дітей із порушеннями темпо-ритмічної організації мовлення, з психолінгвістичними та психосоціальними факторами ризику, які підвищують судомну готовність у дітей групи ризику та сприяють проявам та хроніфікації заїкання.
Ретроспективний аналіз зростання популярності жіночого футболу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Мельніков, Андрій; Шинкарук, Віктор; Новосад, Анастасія
У статті розкрито ретроспективний аналіз розвитку жіночого футболу, яка сягає кінця 19-го століття, коли його вперше визнали. На початку свого існування жіночий футбол стикався зі стереотипами та соціальними обмеженнями. У перші десятиліття 20-го століття жіночий футбол набув популярності на різних континентах. Незважаючи на спротив і критику, жінки почали формувати власні команди і грати матчі. Згодом були створені перші жіночі футбольні асоціації та турніри, які сприяли подальшому розвитку жіночого футболу. Однак розвиток жіночого футболу гальмувався протягом багатьох років. Жінкам часто відмовляли в можливості грати на професійному рівні, а їхні досягнення та навички не отримували справедливого визнання. Лише в останні роки жіночий футбол почав отримувати увагу та підтримку. Сьогодні жіночий футбол стає все більш популярним і приваблює все більше прихильників. На різних рівнях організовуються чемпіонати та турніри, а жіночі збірні беруть участь у міжнародних змаганнях. Жіночий футбол також відіграє важливу роль у просуванні гендерної рівності та заохоченні жіночого спорту. Протягом останніх десятиліть жіночий футбол пережив вражаючий розвиток. Збільшення участі команд, підвищення рівня гри, розвиток професіоналізму та широкомасштабні турніри стали ключовими моментами у відродженні цього виду спорту.
Розвиток фізичних якостей молодих жінок засобами фітнесу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бутенко, Галина
У статті розглядаються проблемні питання, що стосуються збереження і покращення здоров’я населення країни. Одним із основних шляхів розв’язування даної проблеми із жінками першого зрілого віку можуть бути комплексні заняття з фітнесу. Оцінювання результатів впровадження експериментальної програми на основі комплексного використання засобів фітнесу для жінок першого зрілого віку прово- дилося у процесі педагогічного експерименту відповідно до змін показників фізичної підготовленості у порівнянні із відповідними змінами представниць контрольної групи. На початку педагогічного експерименту високий рівень та рівень вище від середнього не спостерігався у жінок експериментальної групи, середній рівень був визначений у 30% учасниць експерименту, рівень нижче від середнього – у 40% жінок та низький рівень – у 30%. Після впровадження експериментальної комплек- сної програми з фітнесу рівень фізичної підготовленості жінок експериментальної групи достовірно покращився: високого рівня досягли 10% жінок, рівня вище від середнього – 40%, середнього рівня – 30%, рівня нижче від середнього – 20% дослі- джуваних. Низький рівень фізичної підготовленості не був зафіксований в жодної жінки експериментальної групи. Методика, за якою займалися жінки контрольної групи теж сприяли покращен- ню показників фізичної підготовленості, але їх результати були менш значущими у порівнянні із жінками експериментальної групи. Високого рівня фізичної підготов- леності не було виявлено в жодної із учасниць контрольної групи наприкінці педа- гогічного експерименту. Рівня вищого від середнього досягли 30% жінок. Середній рівень спостерігався у 30% досліджуваних. Рівень нижче від середнього мали 40% учасниць. Низький рівень фізичної підготовленості не був виявлений. Узагальнення отриманих результатів педагогічного експерименту конста- тує ефективність реалізації запропонованої комплексної програми з фітнесу для жінок першого зрілого віку, результатом якого було суттєве покращення їхньої фізичної підготовленості.
Соціально-психологічна адаптація як ключ до інтеграції: дослідження досвіду внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Попова, Анастасія Сергіївна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Сичікова, Яна Олександрівна; Романов, Роман
В умовах триваючої війни, Україна зіткнулася з гострою проблемою внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що вимагає комплексного підходу до їх адаптації та інтеграції. Метою цієї статті є дослідження та аналіз стану соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій України задля виявлення та систематизації бар’єрів, з якими вони стикаються, а також факторів, що сприятимуть їх адаптації та інтеграції в нове середовище приймаючої громади. В роботі визначено критерії та показники соціально-психологічної адаптації ВПО, такі як матеріально-побутовий, соціально-правовий, діяльнісно-мотиваційний та соціально-психологічний. Зокрема, висвітлено, що ефективна адаптація ВПО залежить не лише від забезпечення базових потреб, але й від підтримки приймаючих громад, доступу до освітніх та соціальних послуг, та включення в соціальне життя. На основі проведеного опитування серед ВПО з окупованих територій було виявлено низку бар'єрів, включаючи проблеми з житлом, працевлаштуванням, доступом до медичних та освітніх послуг, фінансові труднощі, розрив соціальних та сімейних зв'язків, а також неготовність окремих громад підтримувати ВПО. Було встановлено, що мотивація вибору більш активних стратегій поведінки в контексті їх соціально-психологічної адаптації до умов приймаючої громади та інтеграції у неї має залежність від мотивації ВПО з окупованих територій залишитися на новому місці проживання та віку респондентів. З'ясовано, що ефективна адаптація та інтеграція залежать від комплексного підходу, який включає забезпечення основних потреб, психологічну підтримку, сприяння в працевлаштуванні та інтеграції в місцеві спільноти. Особлива увага приділяється ролі освітніх інституцій та місцевого самоврядування у процесі адаптації та інтеграції ВПО, їх участі у розвитку приймаючих громад і відновленні постконфліктних регіонів. Стаття закликає до подальших досліджень впливу війни на соціально-економічний розвиток країни та життя ВПО, а також до розробки інноваційних рішень для їх соціальної адаптації та інтеграції.

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2024) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування