Переглянути
Нові надходження
- ДокументФормування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи як проблема педагогічної науки(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Степанюк, Катерина ІванівнаСтаття присвячена аналізу дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи як проблеми педагогічної науки. Детально розкрито дефініції “формування”, “навчально-дослідницька діяльність”, “науково-дослідницька діяльність”, “науково-дослідницька компетентність” тощо. Авторкою статті зазначено, що в процесі дослідницької діяльності молодий науковець повинен пройти всі або принаймні більшість стадій пошуку. У роботі наголошується, що формування дослідницьких умінь майбутніх учителів є складовою більш широкого процесу – формування в студентів дослідницької компетентності. Вона передбачає пошук, аналіз та відбір необхідної інформації, її осмислення, перетворення, збереження та впровадження в практику, розширення пізнавальних ресурсів, розв’язання пізнавальних завдань у різних видах діяльності, володіння прийомами діяльності в нестандартних ситуаціях. Охарактеризовано складові дослідницької компетентності, основою яких є відповідні дослідницькі уміння як необхідна умова стабільності їхнього професійного рівня. Зазначено, що формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи здійснюється найбільш ефективно під час розв’язання навчально-дослідницьких завдань, виконання яких передбачає здійснення студентами певних дослідницьких дій, які є основою для аналізу змісту матеріалу та прийомів роботи з ним, визначення можливостей для диференціації. У статті подається авторське визначення навчально-дослідницького завдання, яке розуміється як проблемне завдання, що передбачає вивчення певних фактів та явищ, актуалізацію знань про них з метою вироблення й систематизації суб’єктивно нової інформації про дійсність Залучення студентів до дослідницької діяльності відбувається під час виконання навчально-дослідницьких завдань, що дозволяє вивчати власну професійну діяльність, визначати шляхи її вдосконалення. Результатом дослідження є висновки про те, що процес формування дослідницьких умінь описано в педагогічних дослідженнях переважно на основі традиційного погляду на організацію процесу навчання. Проте впровадження сучасних технологій навчання розкриває нові можливості для їх формування.
- ДокументСистема освіти дорослих Угорщини і Данії(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Орос, ІльдікоМетою роботи є схарактеризувати організацію освіти дорослих у Угорщині і Данії. З’ясовано, що в Угорщині здійснюється освіта дорослого населення з метою забезпечення грамотності відповідно до вимог ринку та розвитку економіки країни. В Угорщині створено Асоціацію підприємств підготовки дорослих, яка відіграє важливу роль у професійному нагляді та гарантії виконання вимог, а також у розвитку законодавства професійної підготовки. Для країни характерна децентралізація управління освітою незайнятих громадян. На основі концепції: державної системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення; концепції освіти дорослих у країнах ЄС здійснюються програми для дорослого населення. Вища освіта в Угорщині представлена більш, ніж 20 навчальними закладами: університетами та інститутами (коледжами). Система освіти дорослих Данії становить розгалужену мережу приватних, громадських, муніципальних і державних організацій і закладів, що пропонують широкий спектр програм неформальної і формальної, професійної і непрофесійної освіти, які регулюються відповідним законодавством. Завдання в галузі освіти дорослих у Данії полягає в тому, щоб підтримувати такі тенденції у світі, які сприяють процвітанню нації: розвиток інноваційних процесів і підвищення якості навчання; підвищення гнучкості і відповідальності шкіл перед дорослими учнями. Освіту дорослих у Данії, фінансовану державою, умовно можна поділити на 3 складові: ліберальна (Вільна) освіта дорослих (народні вищі школи, школи домашньої економіки, вечірні школи, денні народні школи); загальна освіта дорослих (центри освіти дорослих, мовні центри, вечірні школи вищого рівня середньої освіти); професійно орієнтована освіта і підготовка дорослих (центр з підготовки робочої сили, виробничі школи, професійні школи, соціальні і медичні школи та ін.). Для підтримки обдарованих учнів створена система грантів (стипендій). Деякі університети та інші заклади вищої освіти надають свої власні стипендії. Значна увага в країні приділяється освіті дорослих, що здійснюється у формі загальноосвітніх курсів народних середніх шкіл, курсів професійного навчання. Піклування держави про надання всіляких послуг у системі освіти дорослого населення сприяє високим досягненням Данії у розвитку економіки. Заклади вищої освіти цієї країни дають можливість отримати не просто освіту, а знання, які стануть у нагоді не лише випускнику, а і всій країні.
- ДокументМодель формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутнього вчителя-філолога у процесі фахової підготовки(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Вернигора, ОленаУ статті обґрунтовано мету, завдання, умови і принципи, що забезпечують ефективність реалізації моделі формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутнього вчителя української мови і літератури у процесі фахової підготовки. Розкрито сутність понять “модель”, “моделювання” на основі праць науковців. Проаналізовано сутність лінгвокраїнознавчої компетентності, методологічні орієнтири формування її в майбутніх учителів української мови і літератури; охарактеризовано чотири етапи цього процесу. Запропоновано оновлення змісту, форм і методів формування в майбутніх філологів лінгвокраїнознавчої компетентності в процесі фахової підготовки, що становить практичну основу моделі. Розроблена нами модель формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутнього вчителя-філолога у процесі фахової підготовки має такі блоки: цільовий, методологічний, організаційно-змістовий (процесуальний), діагностичний, результативний. Цільовий блок визначає мету і завдання щодо формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх філологів в процесі фахової підготовки. Методологічний блок містить підходи (компетентнісний, аксіологічний, культурологічний, діяльнісний), принципи (науковості, принцип всебічного стимулювання позитивного ставлення майбутніх філологів до навчання, системності та послідовності навчання, зв’язку навчання з практикою, принцип інтеграції). Організаційно-змістовий блок розкриває педагогічні умови формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх словесників, компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), етапи (ціннісно-мотиваційний, змістово-когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінний), форми і методи, за допомогою яких відбувається формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх учителів-філологів. Діагностичний блок охоплює критерії, показники, рівні сформованості лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх фахівців. Результативний блок визначає сформованість лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх вчителів-філологів. Модель формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх учителів-філологів у процесі фахової підготовки визначає можливості формування ціннісних орієнтацій, удосконалення рівня професійних знань, зокрема лінгвокраїнознавчого спрямування, умінь їх використовувати на практиці, розвитку здатності до рефлексії.
- ДокументВідповідальне батьківство та репродуктивне здоров’я підлітків як складові статевого виховання(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Онипченко, ОксанаУ статті показано, що важливою проблемою України є збереження репродуктивного потенціалу і народження здорового пркрління. За даними ВООЗ, сьогодні Україна займає одне з останніх місць серед країн Євросоюзу за показниками при¬родного приросту населення. Така ситуація зумовлена особливос¬тями репродуктивної поведінки та репродуктивної мотивації насе-лення, яка залежить від його економічного та соціально-психологічного стану. Підкреслюється, що проблема материнства та батьківства в останній час набуває дедалі більш дисциплінарного характеру, стаючи важливим предметом дослідження не тільки в науках, що традиційно мають до неї безпосереднє відношення (медицина, фізіологія, біологія поведінки), але і в гуманітарних, таких, як історія, культурологія, соціологія, психологія, соціальна робота. Репродуктивне здоров’я складається з декількох компонентів: сексуальне здоров’я, планування сім’ї, безпечне материнство і батьківство. Автором зазначається, що на репродуктивне здоров’я впливає багато мікро- та мезофакторів: 1) екологіч¬ні, соціальні, економічні, небезпечні й шкідливі виробництва тощо; 2) стрес, порушення режиму сну і харчування, часті та хро¬нічні захворювання (в тому числі ВІЛ та ІПСШ), аборт, шкідливі звички такі, як куріння, вживання алкоголю, наркотиків, безладні статеві стосунки, азартні та комп’ютерні ігри тощо. Репродуктивне здоров’я містить у собі такі складові: безпечну вагітність та пологи, період пологів і після них; лікування безплідності; лікування захворювань репродуктивної сфери; безпечне та ефективне запобігання незапланованої вагітності; можливість доступу й вибір безпечних для здоров’я методів і засобів контрацепції; лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом. Охорона репродуктивного здоров’я – це система заходів, спрямо¬вана на появу здорового потомства і планування сім’ї; захист від хвороб, що передаються статевим шляхом, і лікування захворювань репродуктивної системи; запобігання дитячій і материнській смерт¬ності. З огляду на це, відповідальне батьківство та репродуктивне здоров’я як складові статевого виховання, формування культури статевих відносин є одним з головних завдань для суспільства.
- ДокументОрганізація практичної підготовки майбутніх фахівців морського та річкового транспорту(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Волошинов, СергійУ статті актуалізовано сучасні проблеми практичної підготовки майбутніх фахівців морського та річкового транспорту в Україні. Визначено, що вони пов’язані із протиріччям між вимогами роботодавців до професійної компетентності фахівців морського і річкового транспорту щодо особистої безпеки й виживання в умовах ризику і екстремальності виробничих ситуацій та недостатньою практичною підготовкою випускників морських навчальних закладів. Проаналізовано наукові дослідження з проблематики практичної підготовки студентів закладів вищої освіти, зокрема морських навчальних закладів України (Л. Герганов, О. Дендеренко). На основі аналізу зроблено висновок про те, що аспекти доцільної організації практичної підготовки майбутніх фахівців морського та річкового транспорту залишаються не достатньо висвітленим. У дослідженні подано характеристику основних особливостей навчальної, виробничої та переддипломної практик майбутніх фахівців морського та річкового транспорту. Наведено опис структури та завдань книги реєстрації практичної підготовки та програм практик, основне призначення яких полягає в тому, щоб чітко спланувати та регламентувати всю діяльність курсантів-практикантів і викладачів під час практики. Наголошується на тому, що, у першу чергу, майбутні фахівці морського та річкового транспорту повинні навчитися і твердо освоїти логічний хід вирішення будь-якого професійного завдання. Визначено, що для цього студенти мають навчитися під час практичної підготовки: отримувати вхідну інформацію щодо характеру професійної ситуації та причин її виникнення; обробляти цю інформацію; використовувати результати рішення. У результаті студенти оволодіють знаннями щодо правильного вибору способів вирішення конкретних професійних завдань, застосування доцільних способів їх вирішення, удосконалення наявних способів вирішення професійних ситуацій і визначення вимог до розробки нових сучасних способів вирішення професійних завдань у морській галузі.