Випуск 3 (2022)

Постійне посилання зібрання


Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 41
  • Документ
    Візуалізація комунікативного процесу під час викладання іноземцям української мови
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Шкурко Олена
    У статті розглянуто проблему негативного впливу на сучасних молодих людей величезної кількості інформації, яку багато хто з них не в змозі ефективно сприймати, якісно переробляти та використовувати. Зазначено, що цю проблему допомагають вирішити нові методики та способи навчання, у тому числі й технології візуального представлення навчального матеріалу. Також досліджено поняття наочності й візуалізації та зроблено висновок, що цими термінами позначають схожі способи отримання інформації, які базуються на зоровому (або зоровому й слуховому) сприйнятті об’єктивної дійсності, але ці поняття не є тотожними. У статті наведено можливості впровадження таких популярних технологій візуалізації даних, як скрайбінг, ментальні карти, хмари тегів і кроссенси в процес викладання української мови іноземним студентам. Проаналізовано правила й алгоритми створення цих форм зорового подання навчального матеріалу, описано їхнє практичне застосування під час проведення аудиторних і позааудиторних занять з української мови як іноземної. Особливу увагу сконцентровано на необхідності врахування в процесі підготовки й застосування на практиці подібних форм візуалізації не тільки загальнолюдських особливостей мислення, але й культурно-етнічних відмінностей та особливостей сприйняття об’єктів дійсності представниками різних національностей. Зроблено висновок щодо доцільності або недоцільності використання скрайбінгу, ментальних карт, хмар тегів, кроссенсів, а також інтерактивних стрічок часу й інтернет-мемів у якості засобів комунікації та подання навчальної інформації під час навчання іноземних студентів української мови як таких, що враховують психологічні й когнітивні особливості сучасної молоді, дозволяють подати матеріал стисло та зрозуміло, а також урізноманітнюють заняття, сприятимуть кращому засвоєнню та запам’ятовуванню учнями складних граматичних, лексичних і лінгвокраїнознавчих матеріалів, роблячи навчальний процес більш ефективним, тобто відповідають вимогам сучасної освіти.
  • Документ
    Enhancing students’ speaking skills by using digital storytelling in teaching english language at the university
    (Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Shkola Iryna; Saliuk Bohdana
    The article is dedicated to the method of digital storytelling in teaching the English language to higher education establishments, in particular enhancing students’ speaking ability which is seen as an interaction and social and situation-based activity. The significance of speaking of learners of English as a second (foreign) language is out of doubt whereas it becomes the dominant tool for communication. Therefore, the necessity to teach students to use language as a communicative means rather than to inform them about the language leads educators to implementation of modern teaching methods. Storytelling as a teaching method has been confidently placed within English teachers’ work for the last two decades and recommended as quite effective and handy which assists to reduce students’ psychological barriers to speaking such as anxiety to perform in public and lack of motivation. It is noticed in the article that several constant and traditional story plots (elementary, butterfly effect or groundhog day, Cinderella syndrome, quest, etc.) are well-known and easily recognizable so teachers can use them to create a comfortable learning environment aimed to support learners’ speaking skills and, as such, focused mostly on their development. The fact that storytelling has great potential while digital storytelling integrates the traditional art of oral storytelling with the technology available in the twenty-first-century classroom is highlighted in the article. This facilitates the process of information perception by young people with clip thinking because the visualization attracts their attention and forms interest in one or another topic or discipline in general. Digital storytelling is mentioned as the practice of combining narrative with digital content, including images, sound, and video to create a digital story using online platforms or appropriate software. Digital storytelling might be incorporated in higher education both working offline and during distance or blended learning, either to introduce new material, encourage conversation, and make abstract or conceptual topics easier to understand.
  • Документ
    The problem of correlation between manual and automatized assessment of machine translation
    (Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Suima Irina
    The article under review outlines the problems of development and assessment of machine translation that can greatly facilitate global communication, despite the imperfect quality of the source text. Most often the results of online tools require post-editing and can only be effectively used by those who already speak the target language to some extent. The need for a competent translation is growing every year. Today, the search for an algorithm to deliver this quality of translation is one of the most important questions in computer science and linguistics, therefore informing the scientific relevance of this work. It is analyzed different approaches to the machine translation systems, their characteristics, efficacy and the quality of their output. Different approaches to the machine translation systems, their characteristics, efficacy and the quality of their output are analyzed in the article. The main problems we see arising from such translations goes from the fact that the systems depend on a large amount of high-quality data sets (i.e., corpora of texts for specific language pairs). The quality of these sets directly influences the quality of the output, which in our case is the quality of the target language text. It can be seen by comparing the average quality of translation between Google’s and Microsoft’s systems. The former one makes less mistakes on average and does not have as many issues in regards to identifying a contextual meaning of a polysemantic lexeme. It is underlined in the article, that this issue can be fixed to a certain extent one of two ways: hiring professional translators and linguists to compile those parallel corpora or create a possibility for every person to contribute to this process even on a small scale. The first approach would be very time and labor consuming, but would ultimately provide us with a higher quality data set, which may lead to further improvements in MT. The second is already being deployed by all three major NMT systems but may lead slower progression due to lack of quality control and oversight. The potential prospect of this research is seen in widening the subject area of texts chosen to reflect the variety of writing styles in use on the Internet right now. Inclusion of texts from confessional, business, and other styles may allow us to highlight more lacunae in the neural network models and to suggest further means of improvement.
  • Документ
    Генеза CG мистецтва та візуальної стилістики гри
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Шевченко Анна; Кугай Анна; Клюцевська Анастасія; Гапон Анна
    Мета: дослідити передумови появи CG мистецтва, зокрема, окреслити роль художника та дизайнера в процесі створення візуальної складової віртуального ігрового простору. Охарактеризувати технологічні прийоми створення візуального контенту. Методологія. Використано комплексний підхід до вивчення зразків CG мистецтва, що дозволило встановити особливості технології їх створення. У процесі дослідження були використані історичний та порівняльний методи наукового аналізу джерел для виявлення основних тенденцій образної виразності в проєктуванні візуальної стилістики ігрового контенту. Результати. Досліджено причини, умови та наслідки формування CG мистецтва. Окреслено роль гейм-дизайнера та CG-художника в розробці візуальної стилістики гри. Розглянуто особливості процесу генерації ідей. Висвітлено сутність та характерні особливості концепту, етапи його створення. Проаналізовано композиційні прийоми та засоби, що використовуються для втілення різноманітних дизайнерських рішень. Наукова новизна. У статті структуруються та аналізуються основні етапи створення ігрових сутностей з точки зору принципів відбору як художньо-експресивних засобів та різних технологічних обмежень, обумовлених цифровим середовищем реалізації проєкту. Досліджено художньо-експресивні засоби як засіб підвищення рівня емпатії гравця, а також загальна привабливість і художньо-естетичність якості проєкту. Практична значимість полягає в можливості використання напрацювань для оптимізації процесу відбору придатних художньо-виразних засобів на стадії розробки візуальної складової проєкту, що, у свою чергу, сприятиме скороченню трудових і часових витрат за мінімальної кількості стильових протиріч та недосконалостей, які здатні суттєво погіршити загальні споживацькі та естетичні характеристики проєкту. Запропоновані техніки та прийоми концептуальних рішень можуть бути використані при проєктуванні як безпосередньо графічних елементів візуальної системи комп’ютерних ігор, так і при створенні рекламних макетів та маркетингової продукції.
  • Документ
    Педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петрик Крістіна
    У статті розкрито особливості реалізації педагогічного тандему у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Цей процес представлений на прикладі вивчення освітньої компоненти «Методика навчання української мови в початковій школі». Продемонстровано перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, зокрема забезпечення педагогічного партнерства в системах «викладач-студент» та «студент-студент» на основі діалогу. Акцентовано увагу на спрямованості діяльності викладача до організації та налагодження педагогічного тандему (активізація творчого та особистісного потенціалу майбутніх педагогів, моделювання практико-орієнтованих ситуацій та навчання розв’язувати їх за допомогою методичних завдань). Важливим під час вивчення дисципліни «Методика навчання української мови в початковій школі» є залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності (стимулювання студентів до самовизначення та формування особистої «Я-концепції»; систематичне здійснення педагогічної рефлексії власних дій). Авторкою зазначено, що відбувається зміна функцій діяльності викладача, де пріоритетним стає педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Здійснюється навчальна взаємодія принципово і переважно екстериторіально (тобто, на відстані, яка не передбачає безпосередній педагогічний тандем віч-на-віч, оскільки учасники знаходяться поза межами можливої безпосередньої співпраці), і в разі, коли особиста присутність у певних закладах освіти не є обов’язковою. У статті наголошується, що якість професійної освіти значною мірою залежить від напрямків та шляхів удосконалення практико-орієнтованої підготовки здобувачів вищої освіти в основі якої лежить раціональне синергетичне поєднання традиційних та інноваційних, зокрема й електронних форм навчання. Викладачі, відповідно, мають гнучко реагувати на ці виклики та забезпечити права здобувачів на якісну освіту в умовах російської агресії.