Випуск 3 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/91

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Методичні особливості узагальнення знань школярів про фундаментальні фізичні принципи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Олександр Васильович
Стаття присвячена розв’язанню актуальної, складної і багатогранної проблеми підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки школярів з фізики в сучасних освітніх умовах. Зазначено, що її вирішення потребує реалізації таких методичних підходів і технологій навчання, за яких відбуватиметься цілеспрямоване і послідовне оволодіння учнями системою органічно пов’язаних між собою предметних, світоглядних і методологічних знань з наступним їх узагальненням за допомогою відповідних фізичних принципів на рівні сучасної фізичної картини світу. У зв’язку з цим відповідно до послідовності вивчення висвітлено теоретико-методичні аспекти узагальнення знань учнів про фундаментальні фізичні принципи відносності, збереження та атомізму, які мають бути в центрі уваги вчителів як у ході освітнього процесу, так і на підсумкових заняттях з відповідних тем. Усвідомлення школярами фізичної сутності принципу відносності сприяє не тільки розумінню загальних законів механічного руху і взаємодії тіл в різних системах відліку, але розширює і поглиблює знання про два базові наукові поняття (маса, енергія) та формує уявлення про єдиний чотиривимірний просторо-часовий континуум, що охоплює всі природні явища. Розуміння учнями фундаментального значення принципу збереження пов’язане не тільки з єдністю простору-часу, але й з симетрією простору, симетрією взаємодій, симетрією законів. З’ясування учнями фізичної сутності фундаментального принципу атомізму передбачає послідовне усвідомлення дискретної структури речовини, електромагнітного випромінювання, дискретності фізичних характеристик мікрооб’єктів. Зазначено, що засвоєння учнями фізичної сутності та методологічного значення останніх не тільки відповідатиме тенденціям розвитку сучасної фізичної науки, але й сприятиме підвищенню рівня предметної компетентності, формуванню наукового світогляду виступатиме запорукою успішності подальшої освіти та майбутнього професійного зростання.
Навчальне проєктування: принципи, задачі, моделі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко Наталія
У статті розглянуті питання використання технологій навчального проєктування. Навчальне проєктування за своєю конструкцію та змістом – складний процес, що включає ідеї, проблему, цілі, педагогічні технології та процедури аналізу, розробку способів вирішення зазначених проблеми та завдань, упровадження педагогічних технологій в освітній процес, а також оцінку ефективності такої діяльності. Висвітлено принципи педагогічного дизайну, що визначають основи якісної й планомірної розробки навчального курсу та максимально повну передачу потрібної інформації в доступній для студентів формі. Педагогічний дизайн як технологія чи метод роботи з інформацією в сучасних умовах дає відповідь на виклики, що змінюють систему освіти, пошуку інструментів розвитку базових компетенцій, мотивації студентів, спрямованості на досягнення якості освітнього результату. Визначено роль і місце педагогічного дизайну в сучасному освітньому просторі, зокрема на основі мультимедійних технологій. Розглянуто поняття «мультимедійний педагогічний дизайн». Саме мультимедійні засоби лежать в основі створення навчальних систем сьогодення та слугують для презентації навчального матеріалу, його перетворення й розповсюдження. Зроблено спробу визначити місце педагогічних дизайнерів у системі сучасної освіти, виявити зміст та специфіку цієї професії. Перед педагогічним дизайнером стоїть багато завдань, вирішити які можна, підібравши відповідну модель педагогічного проєктування. Педагогічний дизайн розглядається з позиції системного підходу до проєктування освітнього процесу, в якому зміст, методика та умови організації підпорядковані загальній педагогічній меті. Проаналізовано моделі навчального проєктування та можливості їх використання. Кожна модель навчального проєктування чітко орієнтується на певну аудиторію і здатна вибудовувати моделі дистанційного навчання з урахуванням потреб цієї аудиторії. Навчальне проєктування є неодмінною складовою при створенні нових сучасних засобів навчання. Побудовані на основі моделей навчального проєктування, освітні системи зможуть найбільш ефективно передавати навчальний матеріал та створювати умови для його якісного засвоєння особами, які навчаються.
Мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гончар, Галина
У статті розглядається мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту. Дано характеристику найбільш важливому мотиваційному чиннику, якими є потреби (біологічні, соціальні та ідеальні). Діяльність людини, яка може бути спрямована і на формування самої людини як частини світу, розглядається фізична культура. Основа будь-якої діяльності людини – це потреби, мотиви, інтереси, цілі, які характеризують поняттям «мотивація». Розглядаючи мотивацію професійного самовизначення, охарактеризовано її як складну систему зовнішніх і внутрішніх факторів і механізмів, що спонукають, направляють і регулюють діяльність особистості щодо підготовки та здійснення вибору свого професійного і освітнього шляху: постановки та досягнення професійних цілей, вибору засобів їх досягнення, а також діяльність по саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері. Для особистості з мотивацією досягнення характерна реалістична оцінка своїх можливостей при постановці цілей і завдань, прагнення до подолання труднощів, досягнення високих результатів діяльності. Пропонується також типологизация студентів в залежності від розвитку професійної спрямованості, яка стосується спеціальностей в сфері фізичної культури і спорту. Встановлено, що шляхи становлення та особливості мотивації кожного студента індивідуальні, стан професійної мотивації залежить від того, наскільки адекватно студенти оцінюють навчальну діяльність в порівнянні з особистими, реальними можливостями і рівнем домагань. Ситуація вибору має ту перевагу, що мотиви не тільки усвідомлені, але вони і реально діють. Підготовка фахівця в галузі фізичної культури і спорту забезпечується за допомогою трьох основних компонентів: мотиваційно-морального (стимулюючого діяльність майбутнього фахівця), пізнавального (забезпечує всю повноту оволодіння змістом освіти), рухового (відображає специфіку професії і забезпечує механізм пізнання). Усі компоненти спрямовані на оволодіння формування культури особистості фахівця.
Світові тенденції розвитку освітніх систем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пеліова Яна; Несторенко Тетяна; Самойленко Олексій; Матвійчук-Юдіна Олена
У статті досліджуються основні тенденції розвитку системи освіти, зокрема, її окремої ланки – системи вищої освіти. Авторами проаналізовано фактори, що впливають на напрямок розвитку системи вищої освіти. У дослідженні обґрунтовано основні принципи ліберальної системи вищої освіти. Автори виділяють такі принципи: демократизації; неупередженості та рівноправ’я; взаємоузгодженості цілей всіх рівнів освіти з метою підвищення її якості; інклюзії в освіті; отримання прикладних знань та забезпечення синергії світоглядної функції освіти та набуття фахових компетенцій; забезпечення компететністного підходу у сфері освіти; розвитку креативного мислення; регуляторності економічного розвитку через систему освіти; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; індивідуалізації освіти та автономії освіти; гуманізації освіти; поєднання та взаємодії між наукою та практикою; інтернаціоналізації освіти та науки; інтеграційних зв’язків міждисциплінарного характеру; загальноцивілізаційний принцип. Автори визначають вектор подальшого розвитку системи вищої освіти, метою якого є реалізація таких напрямків, як стимулювання запиту на морально-етичні цінності в суспільстві як регулятора відносин; стимулювання запиту на результати наукових досліджень, які відбуваються на міждисциплінарному рівні; стимулювання напрямки наукових досліджень та забезпечення фундаменту для гармонізації цілей науки, освіти та суспільства; підвищення якості освіти у сфері соціально-поведінкових наук та адміністрування та управління. У статті на основі дослідження фактологічного матеріалу визначається взаємовплив освіти та економічного зростання. До початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України спостерігалося зростання валового внутрішнього продукту України при одночасному скороченні кількості закладів вищої освіти та студентів у ЗВО. Разом з тим, світовий досвід щодо наявності високого стуепня залежності зростання валового внутрішнього продукту від кількості студентів, які навчаються в закладах вищої освіти, а в майбутньому фахівців з певних напрямків свідчать про наявність в Україні потенціалу для значного стимулювання економічного зростання.
Підготовка майбутніх учителів початкової освіти до застосування інтерактивних технологій в освітньому процесі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Клєба Анна; Тупиця Аліна
Стаття присвячена використанню інтерактивних технологій майбутніми учителями початкової освіти в закладах освіти. Розкрито сутність інтерактивного навчання, що здійснюється за допомогою діяльності, коли всі учасники освітнього процесу взаємодіють, обмінюються інформацією, разом вирішують проблеми, оцінюють дії учасників тощо. Визначено, що інтерактивні технології в освіті мають великий потенціал для підвищення її якості та ефективності. Розглянуто поняття інтерактивного комплексу, до якого входить комп’ютер, спеціальне програмне забезпечення, проектор та інтерактивна дошка, описано спосіб його використання. Але застосування інтерактивних технологій не обмежується тільки використанням інтерактивних комплексів. Для самостійної роботи учнів використовують різні інтерактивні програми, що дозволяють засвоювати матеріал в ігровій формі, легко і цікаво. Уточнено, що програмні засоби навчання, які імітують некомп’ютерні інтерактивні методи (кейс-технології, рольові та ділові ігри, віртуальні лабораторії, віртуальні тури, віртуальні екскурсії), з успіхом використовуються в освітньому процесі, завдячуючи застосуванню сучасних засобів мультимедіа. Виокремлено етапи підготовки занять із використанням мультимедійного обладнання. Очевидним стає той факт, що, застосовуючи інтерактивні програми в освітньому процесі, викладач отримуватиме можливість реалізувати різноманітні методи навчання; значно скоротити обсяг матеріалу шляхом використання демонстраційного моделювання; використовувати комп’ютер як тренажер; контролювати рівень засвоєння знань; забезпечувати більш ефективну, контрольовану та керовану самостійну роботу; простіше долатиме бар’єри психоемоційного характеру внаслідок певної анонімності контакту з комп’ютером. Доведено, що використання інтерактивних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти сприятиме підвищенню якості методичної підготовки майбутнього вчителя початкової освіти, поглибленню знань, умінь та навичок, підвищенню мотивації та заохоченню до самостійного пошуку, розширенню свого кругозору та розвиткові себе як особистості.
Розвиток емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті висвітлюються питання розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. На основі аналізу психологічної літератури було з’ясовано роль емоцій у розгортанні міжособистісного спілкування з точки зору значущості емоційної насиченості висловлювання. Науковці наголошують на тому, що точному вираженню думки, успішному протіканню спілкування, оволодінню різними способами міжособистісної взаємодії, диференціюванню ситуації сприяє емотивна функція мовлення, що знаходиться в тісному взаємозв’язку з процесами мовленнєвого розвитку. Результати психологічних досліджень було враховано в аналізі висловлювань під час виявлення рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку передавати емоційний стан вербально. У процесі експериментального навчання суттєвим було формування уміння дітей емоційно співчувати та підтримувати, передавати емоційний стан вербально; дотримуватися емоційної стабільності під час міжособистісного спілкування. Впродовж всього експериментального навчання використовували такі прийоми, як бесіди про різні емоційні стани (радості, страху, смутку, злості); вправи-етюди на вираження певних емоцій за допомогою міміки і пантоміміки; розрізнення схожих і протилежних емоційних станів; малювання під музику різних емоційних переживань і зміна змісту малюнка шляхом змішування кольорової палітри; читання художньої літератури, визначення емоційних характеристик персонажів казок; складання розповідей на задану тему, що відображають емоційні переживання дитини; розглядання репродукцій картин, що відображають різні емоційні стани; проведення інтегрованих занять, що включають використання різних видів художньої діяльності. Автором встановлена тематична послідовність проведення занять з розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці експериментальної методики розвитку емоційних компонентів у ігровій діяльності.
Інноваційні впровадження при читанні фахових дисциплін технічного та правового спрямування як необхідність сучасності і прояв творчості викладачів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Акмен, Вікторія; Сорокіна, Світлана; Сорокіна, Валентина
У зв’язку з недостністю механізмів, що забезпечують адекватність реалізації освітніх програм відповідно до поточних цілей і завдань підготовки фахівців, багато викладачів стали перед проблемою «освітнього тупика». І тільки при достатньому рівні творчого підходу можна перейти до систематизованого впровадження інновацій в освіті і забезпечити можливості ефективно вирішувати принципово нові завдання. Стаття присвячена розгляду питань, що потребують розкриття і розвитку особистісного творчого потенціалу людини, у тому числі викладачів, а також методам вирішення актуальних завдань, пов’язаних з необхідністю ініціювання особистісних розробок і впровадження інноваційних ідей у практику при проведенні всіх видів занять згідно з навчальними планами. Показано, що необхідність інноваційних упроваджень підвищує вимоги до викладачів і веде до необхідності підвищення творчої та розумової активності, щоб бути здатними створювати принципово нові ідеї, конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні рішення. При проведенні досліджень використано динамічний і статичний рівні методологічного аналізу. Авторами розглянуто творчі досягнення та проблеми, які вирішують викладачі, запроваджуючи компетентнісний підхід до формування змісту сучасної вищої освіти при підготовці фахівців на кафедрі торгівлі, готельно-ресторанної та митної справи. Спираючись на досвід, показано, що це важливо при читанні фахових дисциплін, у тому числі й митного спрямування. Досліджено та сформовано перелік чинників, важливих для випускових кафедр, що унеможливлюють підняття якості вищої освіти без застосування інноваційних упроваджень в освітній процес. Підтверджено, що основним двигуном інноваційних нововведень є потік інформаційних технологій навчання на базі сучасних комп’ютерних технологій. Показано напрямки застосування програмних комплексів, які допомагають студентам швидко знаходити дані та заповнювати низку митних документів, відшукати нормативно-правову базу при розв’язанні питань вивчення якості тощо. Доведено високий рівень пізнавальної діяльності студентів при проведенні консультацій із застосуванням комп’ютерних сервісів BigBlueButton, Google, платформи Moodl, а також «Онлайн конференцій» на платформах Meet, Zoom. При цьому відзначено, що важливим чинником є можливість демонстрації студентом рішення професійного фахового завдання на комп’ютері шляхом передачі зображення з екрану монітора замість веб-камери. Показано, що сутність проблеми повільного впровадження інноваційних процесів у деяких ЗВО відбувається через відрив викладача від виробничої сфери, що веде до професійної обмеженості та унеможливлює формування емпіричного характеру процесу викладання. Особливо це показано для дисциплін фахового напряму та прикладного характеру. Отже, можливості повноцінного застосування інновацій для якісної підготовки фахівців залежать насамперед від самих викладачів, які мають активізувати свій творчий потенціал, підвищувати обізнаність і практичну фахову підготовку, щоб бути здатними максимально наблизити реалії навчання студентів до майбутньої професійної діяльності на профільних підприємствах.
New information technologies in the conditions of distance education
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Onyshchenko Serhii
The article examines the possibilities of using new information technologies in the professional activity of a subject teacher, with the aim of improving various approaches to learning, focused on the development of the student's intellectual potential in the conditions of distance education. Competence - includes a set of interconnected qualities of a person (knowledge, abilities, skills, methods of activity) that are set in relation to a certain range of subjects and processes and necessary for high-quality productive activity in relation to them. Competence is a person's possession of appropriate competence, which includes his personal attitude towards it and the subject of activity. Competency approach is an approach that focused on the result of education, and the result is not the amount of information learned, but the ability of a person to act in various problem situations. In our work, we focused on the issue of formation and development of informational competence of subject teachers. By the information competence of the subject teacher, we will understand not only the use of various information tools, but also their effective application in pedagogical activities in the conditions of distance education. According to the new regulation on certification, if a teacher does not own a computer, he cannot be certified to the first or higher category. To increase the level of the teacher's information competence, it is recommended to: participate in seminars of various levels regarding the use of new information technologies in educational practice; participate in professional contests, online forums and forums; use a wide range of digital technologies and tools (text editors, image processing programs, presentation preparation programs, electronic spreadsheets) in preparation for lessons, electives, and project activities; ensure the use of Internet resources; form a bank of educational tasks that are performed with the active use of new information technologies; to develop own projects regarding the use of new information technologies in the conditions of distance education. It is also considered how the use of new information technologies facilitates the activity of the teacher in conducting classes. Possibilities of using new information technologies at all stages of conducting a modern lesson in the conditions of distance education.
Педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петрик Крістіна
У статті розкрито особливості реалізації педагогічного тандему у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Цей процес представлений на прикладі вивчення освітньої компоненти «Методика навчання української мови в початковій школі». Продемонстровано перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, зокрема забезпечення педагогічного партнерства в системах «викладач-студент» та «студент-студент» на основі діалогу. Акцентовано увагу на спрямованості діяльності викладача до організації та налагодження педагогічного тандему (активізація творчого та особистісного потенціалу майбутніх педагогів, моделювання практико-орієнтованих ситуацій та навчання розв’язувати їх за допомогою методичних завдань). Важливим під час вивчення дисципліни «Методика навчання української мови в початковій школі» є залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності (стимулювання студентів до самовизначення та формування особистої «Я-концепції»; систематичне здійснення педагогічної рефлексії власних дій). Авторкою зазначено, що відбувається зміна функцій діяльності викладача, де пріоритетним стає педагогічний тандем у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах змішаного навчання. Здійснюється навчальна взаємодія принципово і переважно екстериторіально (тобто, на відстані, яка не передбачає безпосередній педагогічний тандем віч-на-віч, оскільки учасники знаходяться поза межами можливої безпосередньої співпраці), і в разі, коли особиста присутність у певних закладах освіти не є обов’язковою. У статті наголошується, що якість професійної освіти значною мірою залежить від напрямків та шляхів удосконалення практико-орієнтованої підготовки здобувачів вищої освіти в основі якої лежить раціональне синергетичне поєднання традиційних та інноваційних, зокрема й електронних форм навчання. Викладачі, відповідно, мають гнучко реагувати на ці виклики та забезпечити права здобувачів на якісну освіту в умовах російської агресії.
Enhancing students’ speaking skills by using digital storytelling in teaching english language at the university
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Shkola, Iryna; Saliuk, Bohdana
The article is dedicated to the method of digital storytelling in teaching the English language to higher education establishments, in particular enhancing students’ speaking ability which is seen as an interaction and social and situation-based activity. The significance of speaking of learners of English as a second (foreign) language is out of doubt whereas it becomes the dominant tool for communication. Therefore, the necessity to teach students to use language as a communicative means rather than to inform them about the language leads educators to implementation of modern teaching methods. Storytelling as a teaching method has been confidently placed within English teachers’ work for the last two decades and recommended as quite effective and handy which assists to reduce students’ psychological barriers to speaking such as anxiety to perform in public and lack of motivation. It is noticed in the article that several constant and traditional story plots (elementary, butterfly effect or groundhog day, Cinderella syndrome, quest, etc.) are well-known and easily recognizable so teachers can use them to create a comfortable learning environment aimed to support learners’ speaking skills and, as such, focused mostly on their development. The fact that storytelling has great potential while digital storytelling integrates the traditional art of oral storytelling with the technology available in the twenty-first-century classroom is highlighted in the article. This facilitates the process of information perception by young people with clip thinking because the visualization attracts their attention and forms interest in one or another topic or discipline in general. Digital storytelling is mentioned as the practice of combining narrative with digital content, including images, sound, and video to create a digital story using online platforms or appropriate software. Digital storytelling might be incorporated in higher education both working offline and during distance or blended learning, either to introduce new material, encourage conversation, and make abstract or conceptual topics easier to understand.
Елементи комп’ютерної підтримки навчання математичної логіки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Красножон, Олексій Борисович
Стаття містить аналіз окремих етапів дослідження методичної проблеми розробки компонентів ефективної комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни «Математична логіка», яка передбачена освітньо-професійною програмою підготовки учителів математики в педагогічному закладі вищої освіти. Розглянуто методичні та процесуальні питання спрощення логічних виразів при проєктуванні контактних схем у математичному програмному середовищі Derive. Наведено приклади розв’язування окремих типових задач курсу математичної логіки з відповідними обчислювальними реалізаціями в математичному програмному середовищі Derive. Здійснено стислий огляд наукової, навчальної та методичної літератури, яка використовується під час викладання курсу математичної логіки, обґрунтовано доцільність використання математичних програмних засобів під час опрацювання змісту зазначеної дисципліни. Вказано на вкрай важливе значення розв’язання методичної та наукової проблеми розробки та апробації інноваційно-орієнтованих компонентів методичної системи навчання математичних дисциплін, що є вагомою передумовою фахової підготовки нової генерації сучасних висококваліфікованих вчителів математики. Сформульовано положення про доцільність розробки алгоритмічних складників формувального та підсумкового оцінювання освітньої діяльності здобувачів вищої педагогічної освіти, фахова підготовка яких передбачає засвоєння дисциплін математичного циклу. Звернуто увагу на доцільність методично підготовленого застосування математичних середовищ у процесі навчання математичної логіки, яке сприяє розв’язанню проблеми формування в студентів як фахових предметних, так і загальних компетентностей, включаючи інформаційно-цифрову. Методичні рекомендації, подані в статті, можуть бути корисними учням та студентам для організації та активізації самостійної навчальної діяльності, учителям середніх навчальних закладів, керівникам факультативної та гурткової роботи з учнями, викладачам курсу математичної логіки педагогічних закладів вищої освіти.
Застосування методу групової дискусії при викладанні інформатичних дисциплін у закладах професійної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Горбатюк, Лариса Василівна; Кравченко, Наталія Володимирівна; Чуприна, Ганна Петрівна; Смоліна, Ірина Сергіївна
У статті описано методику застосування методу групової дискусії в закладах професійної (професійно-технічної) освіти на прикладі комп’ютерної тематики. Проаналізовано сучасний освітній процес, який передбачає реалізацію одного з важливих завдань – розширення форм навчальної діяльності учнів. Надано характеристики методам навчання. Висвітлено теоретичні засади освітнього процесу, що повинен будуватися як спілкування, взаємодія, обмін ініціативами його учасників – педагога і учнів, учнів між собою. Саме так будується освітній процес при використанні групових, інтерактивних (заснованих на взаємодії) методів навчання – дискусії, виконання ролей, імітаційної гри. Зроблено наголос саме на груповій дискусії – найбільш поширеному методі. Розкрито основне завдання групової дискусії – виявлення різних точок зору учасників на будь-яку проблему і при необхідності всебічний аналіз кожної з них на прикладі комп’ютерної тематики. Доведено, що організоване навчання і виховання, здійснене в рамках тієї або іншої педагогічної системи, має певне організаційне оформлення, що відрізняються участю учнів, співвідношенням їх колективних та індивідуальних форм організації діяльності, ступенем самостійності і специфікою керівництва освітнім процесом з боку педагога. На практичному прикладі описано етапи проведення дискусійного заняття, яке сприяє розвитку в учнів основних комунікативних умінь, мислення і усного мовлення, при цьому вони опановують ораторськими вміннями і умінням доказового спору, збільшується їх інтерес до комп’ютерної тематики. Пропонується авторська розробки плану-конспекту уроку-дискусії для професійно-технічних закладів освіти на тему «Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві: за і проти». Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти застосування методу групової дискусії в професійно-технічних закладах освіти на різних прикладах.
Граматика англійської мови – тактики поглибленого вивчення у дистанційній формі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Панченко, Олена
Вивчення граматики іноземної мови сприймалося по-різному методистами. Довго переважав граматико-перекладний метод, коли навчання іноземної мови зводилося майже виключно до механічного перекладу речень. Прибічники комунікативного підходу дуже часто на практиці взагалі відмовляються від граматики, заміняючи вивчення правил затреновуванням низки розповсюджених мовленнєвих моделей. Метою статті є запропонувати деякі прийоми навчання граматики англійської мови на поглибленому рівні як вибіркової дисципліни протягом одного або двох семестрів. У роботі використано частково метод експериментального опитування та описовий метод. Досвід викладання граматики сучасної англійської мови на різних рівнях та постійні міркування щодо цього дають змогу дійти висновку, що певна кількість студентів є зацікавленою і мотивованою окремо вивчати цей аспект іноземної мови. Орієнтуючись на однозначну стратегію викладання цієї вибіркової дисципліни – досягнення просунутого рівня опанування граматики, виникає потреба застосування різних тактик відповідно до рівня тієї чи тієї групи. Необхідність організації дистанційного навчання в сучасних умовах, яка склалася об’єктивно і не залежить від бажання викладача або ЗВО, все ж надає змогу використовувати переваги та можливості сучасних інформаційних технологій – відео, аудіофайли, виконання вправ онлайн, тестування онлайн та багато інших. Відбір тем для вивчення здійснюємо з урахуванням таких критеріїв, як результати опитування студентів, виконання вхідного тесту та власного досвіду викладача. В умовах дистанційного навчання можливо підібрати різноманітні сучасні підручники граматики англійської мови, відео носіїв мови з поясненнями граматичних явищ з перекладом українською або без нього, онлайн граматичні вправи тощо. Наявність технологічного забезпечення не виключає роботи з викладачем, від якого залежить відбір релевантних вправ. Ці вправи можна поділити на поєднувальні (для встановлення зв’язку між теорією та практикою), основні та розважальні. Поєднання живого спілкування студентів і викладача з можливостями сучасних інформаційних технологій дає змогу досягти стратегічної мети – забезпечити мотивованим студентам високий рівень знань англійської граматики.
Візуалізація комунікативного процесу під час викладання іноземцям української мови
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Шкурко Олена
У статті розглянуто проблему негативного впливу на сучасних молодих людей величезної кількості інформації, яку багато хто з них не в змозі ефективно сприймати, якісно переробляти та використовувати. Зазначено, що цю проблему допомагають вирішити нові методики та способи навчання, у тому числі й технології візуального представлення навчального матеріалу. Також досліджено поняття наочності й візуалізації та зроблено висновок, що цими термінами позначають схожі способи отримання інформації, які базуються на зоровому (або зоровому й слуховому) сприйнятті об’єктивної дійсності, але ці поняття не є тотожними. У статті наведено можливості впровадження таких популярних технологій візуалізації даних, як скрайбінг, ментальні карти, хмари тегів і кроссенси в процес викладання української мови іноземним студентам. Проаналізовано правила й алгоритми створення цих форм зорового подання навчального матеріалу, описано їхнє практичне застосування під час проведення аудиторних і позааудиторних занять з української мови як іноземної. Особливу увагу сконцентровано на необхідності врахування в процесі підготовки й застосування на практиці подібних форм візуалізації не тільки загальнолюдських особливостей мислення, але й культурно-етнічних відмінностей та особливостей сприйняття об’єктів дійсності представниками різних національностей. Зроблено висновок щодо доцільності або недоцільності використання скрайбінгу, ментальних карт, хмар тегів, кроссенсів, а також інтерактивних стрічок часу й інтернет-мемів у якості засобів комунікації та подання навчальної інформації під час навчання іноземних студентів української мови як таких, що враховують психологічні й когнітивні особливості сучасної молоді, дозволяють подати матеріал стисло та зрозуміло, а також урізноманітнюють заняття, сприятимуть кращому засвоєнню та запам’ятовуванню учнями складних граматичних, лексичних і лінгвокраїнознавчих матеріалів, роблячи навчальний процес більш ефективним, тобто відповідають вимогам сучасної освіти.
Організаційні педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців з пожежної безпеки ЗВО ДСНС України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Лагно, Денис
У статті доведено важливе значення формування дослідницької компетентності фахівців з пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Зазначено, що формуванню їхньої готовності до науково-дослідницької діяльності, що і є в широкому сенсі завданням представленого дослідження, сприятиме розробка педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх рятувальників. Проведено теоретичний аналіз тлумачення понять «умова» та «педагогічна умова». Виявлено три класи педагогічних умов, що забезпечують формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки у професійній підготовці, зокрема: організаційні, психолого-педагогічні та методичні. Детально проаналізовано сутність педагогічних умов організаційного класу. До них віднесено такі педагогічні умови: евалюація освітнього простору; забезпечення академічної доброчесності; створення інформаційного забезпечення наукових досліджень фахівців; забезпечення участі фахівців у конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах тощо, обов’язковість публікації результатів досліджень. Усебічно схарактеризовано кожну з виокремлених умов, а саме: розкрито сутність поняття «евалюація», описано розвиток евалюаційного руху у світі та в нашій державі, розглянуто можливість та перспективи використання позитивного зарубіжного досвіду в українській освіті, показано особливості евалюації в контексті введення компетентнісного підходу в освіті та формування дослідницької компетентності; на основі нормативно-правових актів розкрито поняття «академічна доброчесність» та обґрунтовано її важливе значення у системі освіти, на основі проведеного опитування вказано на недостатній рівень заходів з академічної доброчесності та знань про неї у здобувачів вищої освіти, запропоновано теоретичні шляхи вирішення цієї проблеми; обґрунтовано важливу роль інформаційних технологій у сучасній освіті, описано переваги їх активного використання в освітньому процесі та особливості інноваційного розвитку професійної освіти; підкреслено важливість дотримання вимог до написання наукових публікацій, звернено увагу на характерні помилки при підготовці таких матеріалів.
Особливості розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська Катерина; Тургенєва Анастасія
У статті визначено актуальність проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, здатних проявляти медіаторську компетентність. Представлена освітньо-професійна програма «Соціальна медіація» за спеціальністю 231 Соціальна робота створена з урахуванням міжнародних стандартів і вітчизняного досвіду навчальних та тренінгових центрів, провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих, які здійснюють навчання у галузі медіації, організацій, спілок та інших об’єднань медіаторів, Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), Закону України «Про медіацію», Кодексу етики медіатора та інших нормативних документів. Розкрито мету та основний фокус освітньо-професійної програми «Соціальна медіація». Відповідно до навчального плану підготовки майбутнього фахівця із соціальної роботи з фокусом на формування конфліктологічної компетентності передбачено вивчення низки освітніх компонент з циклу професійної підготовки (соціальна робота в громаді, теорія соціальної медіації, супервізія в соціальній роботі та ін.). Подано перелік фахових компетентностей та результатів навчання, який було сформовано з урахуванням «Основних засад навчання базовим навичкам медіатора». Засади розроблено в межах проєкту «Забезпечення якості послуг з медіації шляхом стандартизації вимог до навчання базовим навичкам медіатора», реалізованого ГО «Національна асоціація медіаторів України» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відзначається, що освітньо-професійна програма призначена для здобувачів вищої освіти, готових здійснювати надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора), допомагати сторонам вести переговори з установкою на партнерство, спільне вирішення проблем, сприяти здоровому добробуту населення.
Формування іншомовної лексичної компетенції у майбутніх фахівців
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Герасименко, Юлія Андріївна
Стаття присвячена актуальному питанню формування іншомовної комунікативної компетенції, яка складається з фонетичної, лексичної, граматичної й компетенцій читання та письма, у майбутніх фахівців. Виходячи із положення, що досягнення високого рівня професійної іншомовної компетентності не можливо без формування в студентів певного профілю цієї компетентності при письмовій та усній комунікації, головний акцент робиться саме на лексичній складовій. Було виокремлено структуру іншомовної лексичної компетенції, яка складається із: лексичних знань, які студенти отримують під час опанування іншомовної лексичної системи, а саме семантичних зв’язків, усної та письмової форми слів, їх відносних цінностей, правил словотвору, відмінних або схожих рис з відповідними ЛО рідної мови, тощо; лексичні вміння та навички інтуїтивно правильно утворювати, використовувати й розуміти іншомовні ЛО з опорою на мовленнєві лексичні зв’язки між графічною та мовленнєвою формою слів; мовленнєвий та мовний досвід, який забезпечує зберігання, категоризацію та отримання навичок роботи з наявною інформацією (її розуміння та переосмислення), яку студенти отримують під час вивчення іноземної мови, а також побудови в їх свідомості закономірностей використання іншомовних слів; способи здійснення когнітивної діяльності, що реалізуються під час спілкування й залежать від знання ЛО та їх семантичних значень, а також лексичних навичок, яких отримує студент під час аудиторних та самостійних занять. Формування іншомовної лексичної компетенції відбувається двома етапами. На ознайомчому етапі студенти отримують знання лексичного складу іноземної мови, правил, за якими він використовується та функціонує. На автоматизаційному етапі студенти розвивають та удосконалюють навички роботи з новими лексичними одиницями на рівні «слово-словосполучення-речення» та «монолог-діалог-текст». Крім того у роботі представлені ефективні методи та інструменти для формування іншомовної ЛК: онлайн карточки та інтерактивна робота з ними; асоціативні карти; візуалізація ЛО; використання відеохостінгу YouTube; долучення до тематичних онлайн груп; використання інтерактивних словників при читанні текстів онлайн; пасивна робота з ЛО – асоціограми, групування ЛО за категоріями, пошук семантичних зв’язків, тощо.
Граматика англійської мови – тактики поглибленого вивчення у дистанційній формі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Панченко Олена
Вивчення граматики іноземної мови сприймалося по-різному методистами. Довго переважав граматико-перекладний метод, коли навчання іноземної мови зводилося майже виключно до механічного перекладу речень. Прибічники комунікативного підходу дуже часто на практиці взагалі відмовляються від граматики, заміняючи вивчення правил затреновуванням низки розповсюджених мовленнєвих моделей. Метою статті є запропонувати деякі прийоми навчання граматики англійської мови на поглибленому рівні як вибіркової дисципліни протягом одного або двох семестрів. У роботі використано частково метод експериментального опитування та описовий метод. Досвід викладання граматики сучасної англійської мови на різних рівнях та постійні міркування щодо цього дають змогу дійти висновку, що певна кількість студентів є зацікавленою і мотивованою окремо вивчати цей аспект іноземної мови. Орієнтуючись на однозначну стратегію викладання цієї вибіркової дисципліни – досягнення просунутого рівня опанування граматики, виникає потреба застосування різних тактик відповідно до рівня тієї чи тієї групи. Необхідність організації дистанційного навчання в сучасних умовах, яка склалася об’єктивно і не залежить від бажання викладача або ЗВО, все ж надає змогу використовувати переваги та можливості сучасних інформаційних технологій – відео, аудіофайли, виконання вправ онлайн, тестування онлайн та багато інших. Відбір тем для вивчення здійснюємо з урахуванням таких критеріїв, як результати опитування студентів, виконання вхідного тесту та власного досвіду викладача. В умовах дистанційного навчання можливо підібрати різноманітні сучасні підручники граматики англійської мови, відео носіїв мови з поясненнями граматичних явищ з перекладом українською або без нього, онлайн граматичні вправи тощо. Наявність технологічного забезпечення не виключає роботи з викладачем, від якого залежить відбір релевантних вправ. Ці вправи можна поділити на поєднувальні (для встановлення зв’язку між теорією та практикою), основні та розважальні. Поєднання живого спілкування студентів і викладача з можливостями сучасних інформаційних технологій дає змогу досягти стратегічної мети – забезпечити мотивованим студентам високий рівень знань англійської граматики.
Програми академічної мобільності як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти Польщі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Остенда Александер
Метою статті є дослідження програм академічної мобільності, які запроваджуються в Польщі як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти та дозволяють оцінити рівень залучення країни до таких подій і сформувати подальші перспективи розвитку в цьому напрямі. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Європейському Союзі в цілому та Польщі зокрема став Болонський процес. Акцентовано увагу на тому, що країна є активним її учасником, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів, долучитись до єдиного освітнього простору. Доведено значущість програм академічної мобільності як механізму реалізації процесів інтернаціоналізації. Проаналізовано рівень розвитку академічної мобільності в крані. Досліджено основні тенденції щодо реалізації цих процесів у закладах вищої освіти. Встановлено підходи, які надають можливість досягти розмаїття за моделями, пріоритетами та географією, виходячи за межі європейського співтовариства. Визначено комплекс завдань, які спрямовані на розвиток академічної мобільності в країні, та заходи, які реалізовано задля інтенсифікації використання програм у цій сфері. Зазначено, що програми академічної мобільності, які реалізуються в країні, розподіляються на міжнародні (загальноєвропейські), ті, що пропонуються на національному рівні та університетами зокрема. Проаналізовано характерні особливості ряду таких ініціатив, їх спрямованість та умови. Підкреслено різноманітність пропозицій як польською, так і англійською мовами, що сприяє приверненню уваги студентів та професорсько-викладацького складу з різних країн. Акцентовано увагу на певних видах фінансової підтримки та допомоги, які здійснюються у вигляді різноманітних стипендій та грантів. Відзначено необхідність системної діяльності щодо розвитку програм академічної мобільності. Сформовано комплекс заходів, який має бути реалізований на різних рівнях управління (національному і університетському) та спрямований на підвищення ефективності та інтенсифікацію цих процесів у Польщі.
Щодо формування у здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Гусак Анастасія; Черепанова Ангеліна
У статті звернуто увагу на особливості організації корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами під час дистанційного навчання, значення сучасних цифрових технологій у їх забезпеченні. Визнано доцільним, як потребу часу, використання дистанційного навчання та його технології під час надзвичайних обставин. Вказано на зміну традиційної ролі вчителя спеціальної освіти під час дистанційного навчання, яка не обмежується тільки корекційно-педагогічною діяльністю і потребує нових професійних навичок. Серед іншого, обґрунтована необхідність достатнього рівня розвитку цифрової обізнаності вчителів спеціальної освіти, яка дозволяла б їм належним чином організовувати корекційно-розвиткову роботу під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, використовувати різноманітні для цього цифрові платформи та сервіси. Розглянуті переваги їх застосування в корекційно-розвитковій роботі вчителя-логопеда з дітьми, що мають порушення мовлення. Висловлена думка щодо формування в майбутніх вчителів-логопедів, у ході їхнього навчання у закладі вищої освіти, практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. І, як наслідок, поглиблення цифрової компетентності майбутніх учителів-логопедів як невід’ємного складника їх професійної підготовки. На прикладі роботи Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету як його структурного підрозділу з’ясовані роль та можливості закладу вищої освіти в забезпеченні практичної підготовки майбутніх вчителів-логопедів. З урахуванням наявних напрацювань висвітлено досвід використання учасниками Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету цифрових платформ та програм у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення в режимі онлайн.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування