Випуск 3 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/91

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Граматика англійської мови – тактики поглибленого вивчення у дистанційній формі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Панченко Олена
Вивчення граматики іноземної мови сприймалося по-різному методистами. Довго переважав граматико-перекладний метод, коли навчання іноземної мови зводилося майже виключно до механічного перекладу речень. Прибічники комунікативного підходу дуже часто на практиці взагалі відмовляються від граматики, заміняючи вивчення правил затреновуванням низки розповсюджених мовленнєвих моделей. Метою статті є запропонувати деякі прийоми навчання граматики англійської мови на поглибленому рівні як вибіркової дисципліни протягом одного або двох семестрів. У роботі використано частково метод експериментального опитування та описовий метод. Досвід викладання граматики сучасної англійської мови на різних рівнях та постійні міркування щодо цього дають змогу дійти висновку, що певна кількість студентів є зацікавленою і мотивованою окремо вивчати цей аспект іноземної мови. Орієнтуючись на однозначну стратегію викладання цієї вибіркової дисципліни – досягнення просунутого рівня опанування граматики, виникає потреба застосування різних тактик відповідно до рівня тієї чи тієї групи. Необхідність організації дистанційного навчання в сучасних умовах, яка склалася об’єктивно і не залежить від бажання викладача або ЗВО, все ж надає змогу використовувати переваги та можливості сучасних інформаційних технологій – відео, аудіофайли, виконання вправ онлайн, тестування онлайн та багато інших. Відбір тем для вивчення здійснюємо з урахуванням таких критеріїв, як результати опитування студентів, виконання вхідного тесту та власного досвіду викладача. В умовах дистанційного навчання можливо підібрати різноманітні сучасні підручники граматики англійської мови, відео носіїв мови з поясненнями граматичних явищ з перекладом українською або без нього, онлайн граматичні вправи тощо. Наявність технологічного забезпечення не виключає роботи з викладачем, від якого залежить відбір релевантних вправ. Ці вправи можна поділити на поєднувальні (для встановлення зв’язку між теорією та практикою), основні та розважальні. Поєднання живого спілкування студентів і викладача з можливостями сучасних інформаційних технологій дає змогу досягти стратегічної мети – забезпечити мотивованим студентам високий рівень знань англійської граматики.
Програми академічної мобільності як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти Польщі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Остенда Александер
Метою статті є дослідження програм академічної мобільності, які запроваджуються в Польщі як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти та дозволяють оцінити рівень залучення країни до таких подій і сформувати подальші перспективи розвитку в цьому напрямі. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Європейському Союзі в цілому та Польщі зокрема став Болонський процес. Акцентовано увагу на тому, що країна є активним її учасником, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів, долучитись до єдиного освітнього простору. Доведено значущість програм академічної мобільності як механізму реалізації процесів інтернаціоналізації. Проаналізовано рівень розвитку академічної мобільності в крані. Досліджено основні тенденції щодо реалізації цих процесів у закладах вищої освіти. Встановлено підходи, які надають можливість досягти розмаїття за моделями, пріоритетами та географією, виходячи за межі європейського співтовариства. Визначено комплекс завдань, які спрямовані на розвиток академічної мобільності в країні, та заходи, які реалізовано задля інтенсифікації використання програм у цій сфері. Зазначено, що програми академічної мобільності, які реалізуються в країні, розподіляються на міжнародні (загальноєвропейські), ті, що пропонуються на національному рівні та університетами зокрема. Проаналізовано характерні особливості ряду таких ініціатив, їх спрямованість та умови. Підкреслено різноманітність пропозицій як польською, так і англійською мовами, що сприяє приверненню уваги студентів та професорсько-викладацького складу з різних країн. Акцентовано увагу на певних видах фінансової підтримки та допомоги, які здійснюються у вигляді різноманітних стипендій та грантів. Відзначено необхідність системної діяльності щодо розвитку програм академічної мобільності. Сформовано комплекс заходів, який має бути реалізований на різних рівнях управління (національному і університетському) та спрямований на підвищення ефективності та інтенсифікацію цих процесів у Польщі.
Щодо формування у здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Гусак Анастасія; Черепанова Ангеліна
У статті звернуто увагу на особливості організації корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами під час дистанційного навчання, значення сучасних цифрових технологій у їх забезпеченні. Визнано доцільним, як потребу часу, використання дистанційного навчання та його технології під час надзвичайних обставин. Вказано на зміну традиційної ролі вчителя спеціальної освіти під час дистанційного навчання, яка не обмежується тільки корекційно-педагогічною діяльністю і потребує нових професійних навичок. Серед іншого, обґрунтована необхідність достатнього рівня розвитку цифрової обізнаності вчителів спеціальної освіти, яка дозволяла б їм належним чином організовувати корекційно-розвиткову роботу під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, використовувати різноманітні для цього цифрові платформи та сервіси. Розглянуті переваги їх застосування в корекційно-розвитковій роботі вчителя-логопеда з дітьми, що мають порушення мовлення. Висловлена думка щодо формування в майбутніх вчителів-логопедів, у ході їхнього навчання у закладі вищої освіти, практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. І, як наслідок, поглиблення цифрової компетентності майбутніх учителів-логопедів як невід’ємного складника їх професійної підготовки. На прикладі роботи Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету як його структурного підрозділу з’ясовані роль та можливості закладу вищої освіти в забезпеченні практичної підготовки майбутніх вчителів-логопедів. З урахуванням наявних напрацювань висвітлено досвід використання учасниками Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету цифрових платформ та програм у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення в режимі онлайн.
Організаційно-методичні засади у розробці сценарію свята для майбутніх фахівців фітнесу та рекреаціїї
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Короваєва, Богдана; Паришкура, Юлія; Томіч, Лілія
У сучасному світі всі процеси відбуваються динамічно і так само швидко змінюються вимоги до компетентностей майбутніх фахівців фітнесу та рекреації. Здобувачам освіти слід враховувати всі можливі варіанти їх формування під час здобуття освіти, а саме: формальну, неформальну, інформальну. Адже, ринок праць на сьогодні вимагає гнучкості, вміння бути конкурентоспроможним, мати високий рівень розвитку цифрових і організаторських компетентностей. Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців фітнесу та рекреації безпосередньо залежить від їх особливостей до засвоювання, аналізування, перекодування та використовування отриманої у процесі здобуття освіти інформацію у професійних цілях. Ринок праці вимагає, щоб фахівець не просто володів певним багажем знань, але мав сформовані професійні компетентності, був готовий вирішувати проблеми, що виникають в неоднорідному полікультурному суспільстві, справлятися з потоком інформації, постійно розвиватися і вчитися протягом усього життя, у тому числі вмів організувати рекреаційну діяльність і різні свята. Будь-який рекреаційний захід вимагає ретельної підготовчої та організаційно-методичної роботи. Він пройде успішно, якщо ретельно спланувати його організацію і підготовку на всіх основних етапах. Мета роботи – це розробка сценарію родинного свята, з використанням таких методів, як: аналіз і підбір літератури, узагальнення та систематизація. Для виконання мети обрано для розробки сценарію родинного свята тема – «День бабусі». Тематика спрямована на формування та розвиток повноцінної особистості та гармонійної людини, з метою піднесення та утвердження українських родинних цінностей, виховування любові до пращурів і рідної мови, відданого ставлення до Жінки, Бабусі. Розроблений сценарій можливо використовувати як основу на різну тематику актуальну для певної групи осіб.
The problem of correlation between manual and automatized assessment of machine translation
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Suima Irina
The article under review outlines the problems of development and assessment of machine translation that can greatly facilitate global communication, despite the imperfect quality of the source text. Most often the results of online tools require post-editing and can only be effectively used by those who already speak the target language to some extent. The need for a competent translation is growing every year. Today, the search for an algorithm to deliver this quality of translation is one of the most important questions in computer science and linguistics, therefore informing the scientific relevance of this work. It is analyzed different approaches to the machine translation systems, their characteristics, efficacy and the quality of their output. Different approaches to the machine translation systems, their characteristics, efficacy and the quality of their output are analyzed in the article. The main problems we see arising from such translations goes from the fact that the systems depend on a large amount of high-quality data sets (i.e., corpora of texts for specific language pairs). The quality of these sets directly influences the quality of the output, which in our case is the quality of the target language text. It can be seen by comparing the average quality of translation between Google’s and Microsoft’s systems. The former one makes less mistakes on average and does not have as many issues in regards to identifying a contextual meaning of a polysemantic lexeme. It is underlined in the article, that this issue can be fixed to a certain extent one of two ways: hiring professional translators and linguists to compile those parallel corpora or create a possibility for every person to contribute to this process even on a small scale. The first approach would be very time and labor consuming, but would ultimately provide us with a higher quality data set, which may lead to further improvements in MT. The second is already being deployed by all three major NMT systems but may lead slower progression due to lack of quality control and oversight. The potential prospect of this research is seen in widening the subject area of texts chosen to reflect the variety of writing styles in use on the Internet right now. Inclusion of texts from confessional, business, and other styles may allow us to highlight more lacunae in the neural network models and to suggest further means of improvement.
Особливості підготовки лікарів-стоматологів-хірургів в умовах військового стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гутор Наталія
У статті узагальнюється досвід підготовки лікарів-стоматологів-хірургів в умовах військового стану на кафедрі хірургічної стоматології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Стоматологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія». Розкриваються організаційні умови забезпечення адаптації всього освітнього процесу до реалій війни, шляхи регуляції та стабілізації емоційного стану здобувачів, залучення їх до волонтерської діяльності. Значна увага приділяється тим змінам, що торкнулися робочої програми дисципліни «Хірургічна стоматологія», зокрема модулів «Військова стоматологія» та «Травматологія щелепно-лицевої ділянки». Зміщено акцент на підготовку майбутніх стоматологів-хірургів до надання медичної допомоги пацієнтам з пораненими щелепно-лицевої ділянки, особливості клінічного перебігу таких травм, основи діагностики та лікувальних маніпуляцій, розкриваються методи й засоби, алгоритми дій з надання ургентної допомоги на місці травми, на різних етапах медичної евакуації. Крім того, теми доповнені питаннями щодо вивчення і розуміння психологічного стану поранених, надання елементарної психологічної допомоги. Висвітлюється специфіка проведення практичних занять безпосередньо в лікувальних закладах. Показано шляхи ефективної взаємодії педагога та здобувача в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних, стаціонарних пацієнтів (сприйняття здобувача як рівноправного партнера, взаємодія з ним на паритетній основі, визнання рівноцінності цілей, прав і обов'язків по відношенню до пацієнта), що підтверджується показниками алгоритмічного та аналітичного мислення майбутнього фахівця військово-медичної сфери, наявними хірургічними, терапевтичними та деонтологічними вміннями та навичками.
Застосування інтерактивних онлайн-дошок при викладанні математичних дисциплін у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Дерябіна Юлія; Кравченко Наталія
Система вищої освіти України за останні роки зіткнулась із значними потрясіннями: введення карантину через пандемію Covid-19, воєнний стан, активні бойові дії. Усе це стало причиною переходу від традиційної (очної) форми навчання на дистанційну. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на високому рівні викладачами було здійснено перехід на платформи онлайн-навчання. Особливість навчання математики полягає у високому рівні абстракції навчальної інформації. Важливою складовою організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти є забезпечення умов максимально комфортного сприйняття студентами навчального матеріалу як на лекціях, так і на практичних заняттях. З переходом на дистанційне навчання постало питання, як зробити процес навчання математичним дисциплінам наочним та зрозумілим для здобувачів. Серед усіх педагогічних технологій важливе місце у впровадженні дистанційного навчання в освітній процес при викладанні математичних дисциплін займає технологія інтерактивного навчання. Упровадження інтерактивних технологій в освітній процес відбувається завдяки онлайн-інструментам та сервісам. Одним з основних засобів інтерактивності є інтерактивна онлайн-дошка. Застосування онлайн-дошок в освітньому процесі закладів вищої освіти відіграє важливу роль, оскільки вирішує проблеми забезпечення наочності, інтерактивності, наявності швидкого зворотного зв’язку, організації роботи в єдиному віртуальному просторі. У роботі проаналізовано сучасні онлайн-дошки: Miro, CleverMaths, LiveBoard, IDroo, Drawchat, Jamboard, Scribblar, Classroomscreen, Microsoft Whiteboard, Twiddla. Основними критеріями для аналізу було обрано можливість онлайн використання дошки, доступ учасникам за посиланням, існування додатку для Android та IOS, безкоштовність сервісу. Miro, LiveBoard, Jamboard та Microsoft Whiteboard задовольняють всім вимогам інтерактивності, але, на жаль, мають обмежений функціонал для навчання саме математичним дисциплінам. Найбільший функціонал наочності для викладання математичних дисциплін має CleverMaths. Водночас CleverMaths має недостатню інтерактивність. Поєднання CleverMaths у комплексі з додатковими каналами комунікації, а саме програмами для відеоконференцій дозволяє досягти необхідного рівня наочності та інтерактивності для дистанційного навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти.
Аналіз методів навчання музичному мистецтву в парадигмі конструктивістського підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сергієнко Світлана
У статті розглядається проблема впливу процесу вивчення предмета «Музичне мистецтво» на когнітивний розвиток учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей впливу навчального предмета «Музичне мистецтво» на когнітивну сферу дитини на основі аналізу, узагальнення й порівняння теоретичного й практичного досвіду з означеної проблеми, а також названі чинники підвищення ефективності впливу освітніх методик на когнітивний розвиток учнів. Основними завданнями визначено наступні: сформувати поняття «когнітивний розвиток» та «когнітивні навички», проаналізувати ключові положення основних теорії когнітивного пізнання; здійснити аналіз основних процесів навчання музики з точки зору провідної навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні були використані теоретичні та емпіричні методи. У ході виконання дослідження було проаналізовано теоретичні та методичні джерела з проблеми дослідження, практично оцінено провідні види освітньої діяльності на уроках музичного мистецтва з точки зору їх впливу на когнітивну сферу учнів, визначено чинники, що визначають ефективність освітнього впливу процесу навчання музики на когнітивний розвиток учнів. Аналіз проблеми когнітивного розвитку в процесі навчання музики дозволяє зазначити, що воно пов’язане з підвищенням звукової чутливості дітей, а також із покращенням їх вербальних здібностей і загальних навичок міркування, що є прикладами когнітивних навичок, а отже, простежується прямий зв’язок між навчанням музики та ефективністю освітньої діяльності в цілому. Новизна дослідження полягає у вивченні й застосуванні теорії когнітивного навчання на уроках музичного мистецтва для успішної реалізації освітнього процесу в закладах освіти.
Особливості проєктного управління у контексті інженерії програмного забезпечення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Горбатюк Ілля
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх бакалаврів з інженерії програмного забезпечення до проєктного управління, яка зумовлена необхідністю якості й надійності програмного продукту та недостатнім рівнем підготовленості молодих спеціалістів ІТ-галузі до реальної практики. Метою дослідження є питання теоретичного обґрунтування проєктного управління в контексті інженерії програмного забезпечення. На основі аналізу нормативно-правових документів, психолого-педагогічної літератури та наукових досліджень визначено основні поняття дослідження, як-то: «проєкт», «управління проєктом», «проєктне управління». Зокрема, проєкт схарактеризовано як завершений цикл продуктивної діяльності, спрямованої на отримання об’єктивного нового або суб’єктивно нового результату. Наявність невизначеностей та унікальність кожного проєкту потребує фахівців, які будуть займатись його управлінням. Зазначено, що англомовна література використовує єдиний уніфікований термін – project management. Наголошено на розумінні проєктного управління як процесі використання знань, навичок, інструментів та технік у проєктній діяльності для досягнення проєктних вимог. Проведено порівняння проєктних фаз методології Waterfall з проєктними фазами, які пропонує у своїх книгах Project Management Institute, на основі чого виявлено та сформовано декілька особливостей проєктного управління в контексті інженерії програмного забезпечення. Виокремлено компонент проєктного управління як «врегулювання проєктних обмежень: бюджету, ресурсів, ризиків, дедлайнів, якості», що відповідає фазі дизайну проєкту. Основними вимогами до якісного проєктного управління в інженерії програмного забезпечення встановлено: розуміння доменної області проєкту; знання мови програмування, стеку технології, процесів, методологій; навички проєктної діяльності, що характеризуються ургентністю виконання, стислими строками та швидким результатом; здатність до врегулювання проєктних обмежень.
Писанкарство як метод розвитку навичок письма та мовлення у дітей молодшого шкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Козинець Олександр; Градусова Марія
У статті розглядаються психофізіологічні механізми формування навичок письма та можливі методи їх формування та корекції засобами писанкарства в дітей молодшого шкільного віку. Також подається опис методики писанкарства з позицій формування немовленнєвих передумов опанування писемним мовленням, здійснюється теоретичне обґрунтування заняття писанкарством як одного з методів корекції деяких видів дисграфії. Писанкарство також може бути одним із методів профілактики дисграфії, оскільки дозволяє розвинути до оптимального рівня когнітивні здібності, диференціювати сприймання (перцептивне дозрівання), покращити довільність та концентрацію уваги, виділяти суттєві ознаки предметів та явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними (аналітичне мислення), здатність розуміти і використовувати символи, розвинути тонку моторику рук і зорово-моторну координацію, сукцесивні функції, сприяти емоційно-вольовій та мотиваційній зрілості школярів цієї категорії. Це стає очевидною при знайомстві з технікою виконання писанки. У статті також розглянуто психофізіологічні механізми, які є спільними для процесу письма та написання писанки, а також охарактеризовано відмінність писанкарства від класичних занять з образотворчого мистецтва. Символіка писанкарства – це своєрідна образотворча абетка у вигляді символічних знаків та зображень, де є свій ритм і симетрія, транспозиція – здатність до переносу певних просторових конфігурацій на комплекси стимулів. Робота над писанкою також сприяє розвитку функції зорового контролю, формує внутрішньоаналізаторні зв’язки зорового аналізатора, графомоторні навички, а також здійснює перетворення оптичних образів букв (графем) у відповідні графічні накреслення (кінеми) за допомогою рухів руки.
Використання гейміфікації в системі соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик, Ганна Михайлівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Богданова, Мирослава
У статті викладено власний погляд на проблему соціально-психологічної адаптації підлітків, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України стали вимушеними переселенцями. Схарактеризовано важливість вивчення досвіду зарубіжних колег щодо використовуваних ними методів (заходів), які дозволяють підлітку-вимушеному переселенцю більш швидше адаптуватися до нового освітнього середовища в незнайомій йому країні. Проаналізовано сутнісні характеристики соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців. Зазначено, що провідним інститутом, який забезпечує належні умови соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, є школа. Обґрунтовано доцільність використання в умовах школи методу гейміфікації як способу впливу на процес соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, зваживши на їх інтереси, захоплення цифровими засобами та постійне користування Інтернетом. Висвітлені структурні елементи методу гейміфікації в освітньому процесі, вказано на його переваги. Визначено основні завдання соціально-психологічної адаптації підлітків засобами гейміфікації (субкультурна ідентифікація, самоактуалізація, емоційне співналаштування). Представлено алгоритм впровадження та використання методу гейміфікації у цьому процесі. Наголошено на доцільності створення якісного освітнього контенту, схарактеризовано його елементи (динаміка, механіка та компоненти). Підкреслюється важливість ролі вчителя при застосуванні методу гейміфікації. Акцентовано, що професійна компетентність педагогічного та соціального працівника при цьому розглядається як необхідна умова досягнення цілей, зумовлених використанням гейміфікації. У контексті удосконалення методів, які б забезпечували ефективність соціально-психологічної адаптації підлітків, які є вимушеними переселенцями на етапі їх навчання в школі, визнано, що досить важливим є поширення власних напрацювань щодо цього.
Роль уроків музичного мистецтва у розвитку когнітивної сфери учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сергієнко Світлана
У статті розглядається проблема впливу процесу вивчення предмета «Музичне мистецтво» на когнітивний розвиток учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей впливу навчального предмета «Музичне мистецтво» на когнітивну сферу дитини на основі аналізу, узагальнення й порівняння теоретичного й практичного досвіду з означеної проблеми, а також названі чинники підвищення ефективності впливу освітніх методик на когнітивний розвиток учнів. Основними завданнями визначено наступні: сформувати поняття «когнітивний розвиток» та «когнітивні навички», проаналізувати ключові положення основних теорії когнітивного пізнання; здійснити аналіз основних процесів навчання музики з точки зору провідної навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні були використані теоретичні та емпіричні методи. У ході виконання дослідження було проаналізовано теоретичні та методичні джерела з проблеми дослідження, практично оцінено провідні види освітньої діяльності на уроках музичного мистецтва з точки зору їх впливу на когнітивну сферу учнів, визначено чинники, що визначають ефективність освітнього впливу процесу навчання музики на когнітивний розвиток учнів. Аналіз проблеми когнітивного розвитку в процесі навчання музики дозволяє зазначити, що воно пов’язане з підвищенням звукової чутливості дітей, а також із покращенням їх вербальних здібностей і загальних навичок міркування, що є прикладами когнітивних навичок, а отже, простежується прямий зв’язок між навчанням музики та ефективністю освітньої діяльності в цілому. Новизна дослідження полягає у вивченні й застосуванні теорії когнітивного навчання на уроках музичного мистецтва для успішної реалізації освітнього процесу в закладах освіти.
Бізнес-комунікацїї з точки зору англійської мови
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Нагай Ірина
Пропонована стаття присвячена проблемі організації бізнес комунікацій майбутніх фахівців економічних спеціальностей у закладах вищої освіти та необхідності покращення навичок їхнього ділового спілкування. Загальновідомо, що життєздатність бізнесу прямо пропорційно залежить від здатності менеджерів, які працюють у сфері міжнародного бізнесу, встановлювати та підтримувати ділові контакти з персоналом, споживачами, бізнес-партнерами. Дослідження, проведені в м. Бердянську та Бердянському районі, показали, що молоді фахівці стикаються з проблемою організації бізнес-комунікацій під час переговорів із закордонними партнерами. У зв'язку з цим дуже актуальним є підвищення рівня ефективності володіння навичками БК, що визначає актуальність цієї роботи. Знання та вміння у сфері БК можуть стати вирішальним фактором для успішного розвитку бізнесу. Усвідомлюючи пріоритет західних традицій БК, зумовлений їхньою лінгвістичною та економічною позицією у світі, слід пам'ятати про те, що Україна, як і інші держави Східної Європи, має свій власний комунікативний стиль, яскраво виражений національний характер та нові економічні реалії. Крім того, готуючи майбутніх спеціалістів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного бізнесу, необхідно разом із традиційними методами навчання використовувати нові, інтерактивні, професійно-орієнтовані. Слід зазначити, що знання, які набувають студенти за спеціальністю, – дуже важливі, але не достатні для гарантії успішного розвитку бізнесу. У той час, як навички ділового спілкування – життєво необхідні. Були розроблені рекомендації для підвищення ефективності ділового спілкування майбутніх фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного туризму. Ми вважаємо вкрай необхідним включати до чинних програм вивчення англійської мови відповідні спецкурси, що дають можливість не лише розширити свій кругозір у галузі філології та мовознавства, реалізувати інтерес до предмета, а й перевірити свою професійну орієнтацію, а найголовніше – опанувати іншомовну професійну комунікативну компетенцію, що дозволяє використовувати іноземну мову як засіб бізнес-комунікації для вирішення конкретних проблем у ситуаціях ділової взаємодії.
Формування ціннісних орієнтацій учнів під час проведення позакласного заходу «#Me Too. Не бійся говорити про насилля!» з іноземної мови (англійська) в 10-11 класах закладів загальної середньої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Богданова, Марина Миколаївна; Богданова, Марія Ігорівна
У статті досліджено специфіку формування ціннісних орієнтацій учнів під час вивчення іноземної мови (англійської) в 10-11 класах в закладах загальної середньої освіти. Саме юнацький вік (16-21) є найбільш сприятливим для становлення світосприйняття, формування ціннісних орієнтацій, що закріплюються протягом життя людини в процесі навчання, соціалізації та адаптації. На старшому рівні (10-11 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку. У той же час у цьому віці зростає соціальна активність, інтерес до іншої статі. Однак, варто врахувати, що підлітки не є психологічно зрілими і часто не наважуються говорити про свої проблеми вголос. Освітнє, виховне і розвиваюче значення має позакласна робота з іноземної мови в 10-11 класах. Під час проведення позакласного заходу вчитель може донести необхідну і корисну інформацію молоді, сприяти вихованню формуванню ціннісної орієнтації учнів, попередити наслідки негативних впливів соціуму. У статті ми запропонували розробку позакласного заходу «#Me too. Не бійся говорити про насилля!», який виходить за межі обов’язкової освітньої програми. Під час проведення вчитель має змогу надати новий матеріал, виховати креативні здібності, сформувати ціннісні орієнтації учнів. Він має на меті удосконалення знань, навичок і вмінь учнів на уроках з англійської мови, оскілки школярі знайомляться з новою лексикою, у тому числи неологізмами, що виникли під впливом суспільного руху Me too. Позакласний захід «#Me too. Не бійся говорити про насилля!» має велике виховне значення, оскільки виховує у юнаків та дівчат повагу до гідності, співчуття до людей, право на недоторканість особистості.
Методичні особливості узагальнення знань школярів про фундаментальні фізичні принципи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа, Олександр Васильович
Стаття присвячена розв’язанню актуальної, складної і багатогранної проблеми підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки школярів з фізики в сучасних освітніх умовах. Зазначено, що її вирішення потребує реалізації таких методичних підходів і технологій навчання, за яких відбуватиметься цілеспрямоване і послідовне оволодіння учнями системою органічно пов’язаних між собою предметних, світоглядних і методологічних знань з наступним їх узагальненням за допомогою відповідних фізичних принципів на рівні сучасної фізичної картини світу. У зв’язку з цим відповідно до послідовності вивчення висвітлено теоретико-методичні аспекти узагальнення знань учнів про фундаментальні фізичні принципи відносності, збереження та атомізму, які мають бути в центрі уваги вчителів як у ході освітнього процесу, так і на підсумкових заняттях з відповідних тем. Усвідомлення школярами фізичної сутності принципу відносності сприяє не тільки розумінню загальних законів механічного руху і взаємодії тіл в різних системах відліку, але розширює і поглиблює знання про два базові наукові поняття (маса, енергія) та формує уявлення про єдиний чотиривимірний просторо-часовий континуум, що охоплює всі природні явища. Розуміння учнями фундаментального значення принципу збереження пов’язане не тільки з єдністю простору-часу, але й з симетрією простору, симетрією взаємодій, симетрією законів. З’ясування учнями фізичної сутності фундаментального принципу атомізму передбачає послідовне усвідомлення дискретної структури речовини, електромагнітного випромінювання, дискретності фізичних характеристик мікрооб’єктів. Зазначено, що засвоєння учнями фізичної сутності та методологічного значення останніх не тільки відповідатиме тенденціям розвитку сучасної фізичної науки, але й сприятиме підвищенню рівня предметної компетентності, формуванню наукового світогляду виступатиме запорукою успішності подальшої освіти та майбутнього професійного зростання.
Навчальне проєктування: принципи, задачі, моделі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко Наталія
У статті розглянуті питання використання технологій навчального проєктування. Навчальне проєктування за своєю конструкцію та змістом – складний процес, що включає ідеї, проблему, цілі, педагогічні технології та процедури аналізу, розробку способів вирішення зазначених проблеми та завдань, упровадження педагогічних технологій в освітній процес, а також оцінку ефективності такої діяльності. Висвітлено принципи педагогічного дизайну, що визначають основи якісної й планомірної розробки навчального курсу та максимально повну передачу потрібної інформації в доступній для студентів формі. Педагогічний дизайн як технологія чи метод роботи з інформацією в сучасних умовах дає відповідь на виклики, що змінюють систему освіти, пошуку інструментів розвитку базових компетенцій, мотивації студентів, спрямованості на досягнення якості освітнього результату. Визначено роль і місце педагогічного дизайну в сучасному освітньому просторі, зокрема на основі мультимедійних технологій. Розглянуто поняття «мультимедійний педагогічний дизайн». Саме мультимедійні засоби лежать в основі створення навчальних систем сьогодення та слугують для презентації навчального матеріалу, його перетворення й розповсюдження. Зроблено спробу визначити місце педагогічних дизайнерів у системі сучасної освіти, виявити зміст та специфіку цієї професії. Перед педагогічним дизайнером стоїть багато завдань, вирішити які можна, підібравши відповідну модель педагогічного проєктування. Педагогічний дизайн розглядається з позиції системного підходу до проєктування освітнього процесу, в якому зміст, методика та умови організації підпорядковані загальній педагогічній меті. Проаналізовано моделі навчального проєктування та можливості їх використання. Кожна модель навчального проєктування чітко орієнтується на певну аудиторію і здатна вибудовувати моделі дистанційного навчання з урахуванням потреб цієї аудиторії. Навчальне проєктування є неодмінною складовою при створенні нових сучасних засобів навчання. Побудовані на основі моделей навчального проєктування, освітні системи зможуть найбільш ефективно передавати навчальний матеріал та створювати умови для його якісного засвоєння особами, які навчаються.
Мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гончар, Галина
У статті розглядається мотиваційний фактор як невід’ємна складова під час вибору майбутньої професії у сфері фізичної культури і спорту. Дано характеристику найбільш важливому мотиваційному чиннику, якими є потреби (біологічні, соціальні та ідеальні). Діяльність людини, яка може бути спрямована і на формування самої людини як частини світу, розглядається фізична культура. Основа будь-якої діяльності людини – це потреби, мотиви, інтереси, цілі, які характеризують поняттям «мотивація». Розглядаючи мотивацію професійного самовизначення, охарактеризовано її як складну систему зовнішніх і внутрішніх факторів і механізмів, що спонукають, направляють і регулюють діяльність особистості щодо підготовки та здійснення вибору свого професійного і освітнього шляху: постановки та досягнення професійних цілей, вибору засобів їх досягнення, а також діяльність по саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері. Для особистості з мотивацією досягнення характерна реалістична оцінка своїх можливостей при постановці цілей і завдань, прагнення до подолання труднощів, досягнення високих результатів діяльності. Пропонується також типологизация студентів в залежності від розвитку професійної спрямованості, яка стосується спеціальностей в сфері фізичної культури і спорту. Встановлено, що шляхи становлення та особливості мотивації кожного студента індивідуальні, стан професійної мотивації залежить від того, наскільки адекватно студенти оцінюють навчальну діяльність в порівнянні з особистими, реальними можливостями і рівнем домагань. Ситуація вибору має ту перевагу, що мотиви не тільки усвідомлені, але вони і реально діють. Підготовка фахівця в галузі фізичної культури і спорту забезпечується за допомогою трьох основних компонентів: мотиваційно-морального (стимулюючого діяльність майбутнього фахівця), пізнавального (забезпечує всю повноту оволодіння змістом освіти), рухового (відображає специфіку професії і забезпечує механізм пізнання). Усі компоненти спрямовані на оволодіння формування культури особистості фахівця.
Світові тенденції розвитку освітніх систем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пеліова Яна; Несторенко Тетяна; Самойленко Олексій; Матвійчук-Юдіна Олена
У статті досліджуються основні тенденції розвитку системи освіти, зокрема, її окремої ланки – системи вищої освіти. Авторами проаналізовано фактори, що впливають на напрямок розвитку системи вищої освіти. У дослідженні обґрунтовано основні принципи ліберальної системи вищої освіти. Автори виділяють такі принципи: демократизації; неупередженості та рівноправ’я; взаємоузгодженості цілей всіх рівнів освіти з метою підвищення її якості; інклюзії в освіті; отримання прикладних знань та забезпечення синергії світоглядної функції освіти та набуття фахових компетенцій; забезпечення компететністного підходу у сфері освіти; розвитку креативного мислення; регуляторності економічного розвитку через систему освіти; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; індивідуалізації освіти та автономії освіти; гуманізації освіти; поєднання та взаємодії між наукою та практикою; інтернаціоналізації освіти та науки; інтеграційних зв’язків міждисциплінарного характеру; загальноцивілізаційний принцип. Автори визначають вектор подальшого розвитку системи вищої освіти, метою якого є реалізація таких напрямків, як стимулювання запиту на морально-етичні цінності в суспільстві як регулятора відносин; стимулювання запиту на результати наукових досліджень, які відбуваються на міждисциплінарному рівні; стимулювання напрямки наукових досліджень та забезпечення фундаменту для гармонізації цілей науки, освіти та суспільства; підвищення якості освіти у сфері соціально-поведінкових наук та адміністрування та управління. У статті на основі дослідження фактологічного матеріалу визначається взаємовплив освіти та економічного зростання. До початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України спостерігалося зростання валового внутрішнього продукту України при одночасному скороченні кількості закладів вищої освіти та студентів у ЗВО. Разом з тим, світовий досвід щодо наявності високого стуепня залежності зростання валового внутрішнього продукту від кількості студентів, які навчаються в закладах вищої освіти, а в майбутньому фахівців з певних напрямків свідчать про наявність в Україні потенціалу для значного стимулювання економічного зростання.
Підготовка майбутніх учителів початкової освіти до застосування інтерактивних технологій в освітньому процесі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Клєба Анна; Тупиця Аліна
Стаття присвячена використанню інтерактивних технологій майбутніми учителями початкової освіти в закладах освіти. Розкрито сутність інтерактивного навчання, що здійснюється за допомогою діяльності, коли всі учасники освітнього процесу взаємодіють, обмінюються інформацією, разом вирішують проблеми, оцінюють дії учасників тощо. Визначено, що інтерактивні технології в освіті мають великий потенціал для підвищення її якості та ефективності. Розглянуто поняття інтерактивного комплексу, до якого входить комп’ютер, спеціальне програмне забезпечення, проектор та інтерактивна дошка, описано спосіб його використання. Але застосування інтерактивних технологій не обмежується тільки використанням інтерактивних комплексів. Для самостійної роботи учнів використовують різні інтерактивні програми, що дозволяють засвоювати матеріал в ігровій формі, легко і цікаво. Уточнено, що програмні засоби навчання, які імітують некомп’ютерні інтерактивні методи (кейс-технології, рольові та ділові ігри, віртуальні лабораторії, віртуальні тури, віртуальні екскурсії), з успіхом використовуються в освітньому процесі, завдячуючи застосуванню сучасних засобів мультимедіа. Виокремлено етапи підготовки занять із використанням мультимедійного обладнання. Очевидним стає той факт, що, застосовуючи інтерактивні програми в освітньому процесі, викладач отримуватиме можливість реалізувати різноманітні методи навчання; значно скоротити обсяг матеріалу шляхом використання демонстраційного моделювання; використовувати комп’ютер як тренажер; контролювати рівень засвоєння знань; забезпечувати більш ефективну, контрольовану та керовану самостійну роботу; простіше долатиме бар’єри психоемоційного характеру внаслідок певної анонімності контакту з комп’ютером. Доведено, що використання інтерактивних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти сприятиме підвищенню якості методичної підготовки майбутнього вчителя початкової освіти, поглибленню знань, умінь та навичок, підвищенню мотивації та заохоченню до самостійного пошуку, розширенню свого кругозору та розвиткові себе як особистості.
Розвиток емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Омеляненко, Алла Володимирівна
У статті висвітлюються питання розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. На основі аналізу психологічної літератури було з’ясовано роль емоцій у розгортанні міжособистісного спілкування з точки зору значущості емоційної насиченості висловлювання. Науковці наголошують на тому, що точному вираженню думки, успішному протіканню спілкування, оволодінню різними способами міжособистісної взаємодії, диференціюванню ситуації сприяє емотивна функція мовлення, що знаходиться в тісному взаємозв’язку з процесами мовленнєвого розвитку. Результати психологічних досліджень було враховано в аналізі висловлювань під час виявлення рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку передавати емоційний стан вербально. У процесі експериментального навчання суттєвим було формування уміння дітей емоційно співчувати та підтримувати, передавати емоційний стан вербально; дотримуватися емоційної стабільності під час міжособистісного спілкування. Впродовж всього експериментального навчання використовували такі прийоми, як бесіди про різні емоційні стани (радості, страху, смутку, злості); вправи-етюди на вираження певних емоцій за допомогою міміки і пантоміміки; розрізнення схожих і протилежних емоційних станів; малювання під музику різних емоційних переживань і зміна змісту малюнка шляхом змішування кольорової палітри; читання художньої літератури, визначення емоційних характеристик персонажів казок; складання розповідей на задану тему, що відображають емоційні переживання дитини; розглядання репродукцій картин, що відображають різні емоційні стани; проведення інтегрованих занять, що включають використання різних видів художньої діяльності. Автором встановлена тематична послідовність проведення занять з розвитку емоційних компонентів у міжособистісному спілкуванні. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці експериментальної методики розвитку емоційних компонентів у ігровій діяльності.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування