Звіти, нормативні документи, інструкції

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/55

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 5 з 11

Положення про Інституційний репозитарій Бердянського державного педагогічного університету
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024)
1.1. Дане Положення про інституційний репозитарій Бердянського державного педагогічного університету (надалі - Положення) визначає основні поняття, найменування, призначення, склад, структуру і управління інституційного Репозитарію. 1.2 Інституційний репозитарій Бердянського державного педагогічного університету (надалі - Репозитарій) – це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створені працівниками Бердянського державного педагогічного університету (далі – Університет), аспірантами, докторантами чи студентами Університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет. 1.3. Назва Репозитарію: Повна офіційна назва: - українською мовою - Інституційний репозитарій Бердянського державного педагогічного університету; - англійською мовою – Berdyansk State Pedagogical University Institutional Repository. Скорочена назва: - українською мовою – Репозитарій БДПУ - англійською мовою - BSPUIR.
Підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності: звіт про науково-дослідну роботу кафедри професійної освіти, трудового навчання та технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024-04) Перегудова, Валентина Іванівна; Жигірь, Вікторія Іванівна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Даннік, Людмила Анатоліївна; Буянов, Павло Георгійович; Онищенко, Сергій Вікторович; Бєлова-Олейник, Юлія Юріївна; Хоменко, Світлана Валеріївна; Пелагейченко, Микола Леонідович; Курило, Ольга Юріївна; Погребняк, Марина Миколаївна
Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти у ЗВО. Предмет дослідження: теоретичні та методичні аспекти підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти. Мета роботи: теоретично обґрунтувати, проаналізувати, узагальнити та практично перевірити процес підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в практиці педагогічних закладів вищої освіти шляхом запровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: проаналізовано й узагальнено матеріали щодо теоретико методичних аспектів підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах; психолого педагогічних умов підготовки мобільних, конкурентоспроможних кваліфікованих робітників в закладах професійної (професійно технічної) освіти, здатних до творчої професійної діяльності; підготовки майбутніх докторів філософії з професійної освіти; реалізації технології проєктного навчання, організації міжпредметних проєктів та дизайн проєктів як засобів формування креативного мислення здобувачів освіти; визначено організаційно методичні аспекти впровадження цифрових технологій в освітній процес підготовки фахівців професійної та технологічної галузей. Методи дослідження: теоретичні: аналіз науково-методичної літератури для визначення стану процесу підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в педагогіко-психологічній, методичній літературі; узагальнення, систематизація теоретичних положень для обґрунтування теоретичних та методичних засад щодо професійної підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти; емпіричні: спостереження, порівняння, вимірювання, індукція та дедукція, моделювання, експеримент та ін. Наукова новизна: вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дієвість альтернативних моделей підвищення якості підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах, що передбачає запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання та реалізується завдяки створенню відповідних організаційно педагогічних умов. уточнено категоріально--понятійний апарат дослідження проблеми підвищення якості підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах. удосконалено зміст підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти завдяки впровадженню дисциплін вільного вибору. подальшого розвитку набули наукові ідеї щодо підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти на основі концептуальних і специфічних підходів. Результати роботи: 1. Узагальнені і опубліковані у вигляді:  статті у журналах, що індексуються у Scopus, WOS – 26;  монографії (розділи в монографіях) – 18;  навчальні та навчально-методичні посібники – 17;  наукові статті – 39;  тези наукових повідомлень – 84;  публікацій здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та здобувачів першого рівня вищої освіти зі спеціальності 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка) – 55. 2. Окремі в такій монографії:  Onyshchenko S. Mechanotronics in Mechanical Engineering: monograph. Žďár nad Sázavou: Publishing House «The company «DEL c.z.»», 2023. 69 р. (2,9 друк.арк.). Отримані результати апробовувалися та впроваджувалися в практику роботи закладів вищої освіти завдяки лекційним курсам, практичним та індивідуальним заняттям, методичним рекомендаціям та навчальним, методичним посібникам, програмам практикумів, тренінгів, на семінарах, міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри. Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі їх обговорення на міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, методичних та методологічних семінарах, публікацій наукових статей та тез. Застосування результатів роботи, її практичний результат: результати науково-дослідної роботи використовуються в Бердянському державному педагогічному університеті при викладанні дисциплін циклу професійної і практичної підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальностей 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка), а також можуть бути використані у закладах вищої освіти України. Форма кінцевої розробки: колективна монографія «Науково-методичні засади підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності» («Scientific and Methodological Principles of Improving the Quality of Training of Professional and Technological Education Specialists in Modern Conditions»).
Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2023 рік
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Сичікова, Яна Олександрівна
Інформація про наукову та науково-технічну діяльність за 2023 рік. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня: а) важливі результати за усіма закінченими у 2023 році фундаментальними науководослідними роботами, які виконувались за рахунок коштів державного бюджету (якщо таких не виконувалось, то зазначити наукові результати фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконувались за кошти з інших джерел) (зазначити пріоритетний напрям, визначений Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»; пріоритетний тематичний напрям, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 942; зазначити назву роботи, наукового керівника, фактичний обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2021 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування); Фундаментальне дослідження № 0117U003860 «Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності», керівник – доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов, обсяг фінансування за 2023 р. - 323976,29 грн. 1. На основі аналізу стану науково-методичного забезпечення підготовки фахівців, розроблених нами методологічних та природничо-математичних і психолого-педагогічних концептуальних засад, було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності. 2. Розроблено та впроваджено в освітній процес низку навчальних курсів: «Основи електрохімії», «Прикладна електрохімія», «Сучасні наноматеріали», «Основи наноматеріалознавста», «Матеріали електронної техніки», «Функціональні матеріали» тощо. 3. Розроблено дієві інструменти навчання майбутніх наноматеріалознавців, прийняття оптимальних рішень, а саме вибір технології синтезу наноматеріалів методом аналізу ієрархій. 4. На основі проведених досліджень було встановлено умови формування фахових компетенцій. 5. Апробовано залучення майбутніх фахівців до продуктивної діяльності, а саме: разом зі здобувачами було синтезовано нові типи наноматеріалів, досліджено їхні морфологічні, структурні, фазові, оптичні властивості; на основі цього підготовлено патенти на корисні моделі. Опубліковано: 15 публікацій, що індексуються в Scopus та/або Web of Science (8 статей, 7 матеріалів конференцій), 10 фахових статей, 18 тез доповідей конференцій, 2 колективні монографії, 2 аналітичні звіти, 1 інформаційно-ілюстративний довідник, 2 науково-популярних видання. б) найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання перехідних науково-дослідних робіт (зазначити назву роботи, наукового керівника, обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2023 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування).
Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2021 рік
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Сичікова, Яна Олександрівна
З 2021 році в Бердянському державному педагогічному університеті виконується держбюджетне фундаментальне наукове дослідження 0117U003860 “Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності” (керівник – доктор педагогічних наук, професор, ректор БДПУ Ігор Богданов). Вагомі наукові результати держбюджетного дослідження полягають у тому, що 1. Вперше на основі аналізу розроблених нами методологічних та природничоматематичних і психолого-педагогічних концептуальних засад було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність. 2. Встановлено та науково обгрунтовано принципи та засоби системної фундаменталізація змісту навчання професійно спрямованих дисциплін на основі філософсько-природничо-математичних законів і категорій, які визначають властивості, склад, структуру та галузеве призначення наноматеріалу і технологію його синтезу. Це дозволить систематизувати і узагальнити знання майбутніх фахівців із величезної кількості існуючих типів наноматеріалів і технологій їх синтезу. Більш глибоке розуміння природи творення наноструктур дозволить студентам прогнозувати властивості й підбирати відповідні технології синтезу інноваційних наноматеріалів. 3. Вперше розроблено засади переорієнтації навчально-пізнавальної діяльності студентів із теоретичної репродуктивної на продуктивну науково-дослідну в лабораторії на замовлення підприємств, у результаті якої вони набувають досвід реальної професійної діяльності із синтезу наноматеріалів, у тому числі інноваційних, визначення їх властивостей і галузей застосування, а також створення необхідного обладнання. 4. Вперше запропоновано та апробовано використання методу аналізу ієрархій для оптимального вибору методу синтезу наноструктур майбутніми наноінженерами, що дозволить значно скоротити час на проведення технологічних операцій, здешевити виготовлення наноматеріалів та сприятиме конкурентоспроможності вітчизняного спеціаліста та країни у світовому масштабі. 5. Вперше електрохімічними методами обробки було одержано нові типи складних наноматеріалів на основі таких напівпровідників InP, GaAs, Si, GaP, ZnSe, ZnS, ZnO, CdS, CdTe тощо. Досліджено утворення оксидних металевих кристалітів та їхні функціональні і структурні показники.
Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2020 рік
(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Ліпич, Вікторія Миколаївна
Науково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проєктів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.

Переглянути

Нові надходження