Соціальний інтелект і культурні ціннісні орієнтації здобувачів вищої освіти-білінгвів: особливості зв’язків

Abstract

Статтю присвячено емпіричному дослідженню соціального інтелекту і культурних ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти-білінгвів та зв’язкам між ними. В дослідженні застосовано: аналіз, тест соціального інтелекту (Дж. Гілфорд, М. О’Саллівен), опитувальник культурних ціннісних орієнтацій (Ш. Шварц), коефіцієнт кореляції Пірсона. В емпіричному дослідженні взяли участь 120 здобувачів вищої освіти-білінгвів. Соціальний інтелект є складним інтегрованим комплексом здатностей особистості пізнавати і вирішувати різні завдання, які сприяють досягненню нею успіху у взаємодіях із іншими людьми. Щодо загального показника соціального інтелекту емпірично виявлено, що по дещо більше двох п’ятих частин досліджуваних мають нижчий від середнього і середній рівні, дещо більше і менше однієї двадцятої частини – відповідно вищий від середнього і високий рівні. Досліджуваних із цими рівнями вирізняє здатність розуміти мотиви поведінки, прояви невербальної й вербальної поведінкової експресії й прогнозувати дії інших людей в одній четвертій, половині, трьох четвертих або майже всіх взаємодіях із ними. Низький рівень відсутній. В полюсах культурних ціннісних орієнтацій виявляються основні способи вирішення суспільством базових питань щодо регулювання діяльності людини. Емпірично встановлено, що найбільше значення досліджувані надали полюсу «Інтелектуальна автономія», дещо менше – «Рівноправність», «Майстерність / домінування», «Афективна автономія» і «Належність», проте значно менше – «Ієрархія» і найменше – «Гармонія». Визначено статистично значущий обернений вплив соціального інтелекту на полюси культурних ціннісних орієнтацій «Ієрархія», «Афективна автономія» і «Гармонія»; а також статистично незначущий – на полюси «Інтелектуальна автономія», «Майстерність / домінування», «Належність» і «Рівноправність».